Розкрито погляди відомих вітчизняних і зарубіжних філософів, психологів, педагогів і методистів на проблему формування в учнів основної школи естетичної оцінки художнього твору. Наведено поради вчителям-словесникам щодо навчання учнів V - VI класів виразного читання творів різних жанрів.

Раскрыты взгляды известных отечественных и зарубежных философов, психологов, педагогов и методистов на проблему формирования у учеников основной школы эстетической оценки художественного произведения. Даны советы учителям-словесникам по обучению учеников V - VI классов выразительному чтению произведений разных жанров.

Теоретично обгрунтовано психолого-педагогічні передумови виховання емоційної культури підлітків засобами предметів мовно-літературного циклу, сутність і структуру поняття "емоційна культура". Визначено критерії та рівні сформованості у школярів емоційної культури та розглянуто педагогічні умови для її виховання. Встановлено, що оптимальний рівень сформованості емоційної культури залежить від дотримання принципів урахування особливостей підліткового віку, єдності системно-творчого та пошукового підходів до навчання та виховання. Рівень емоційної культури учнів знаходиться у прямій залежності від ступеня вихованості, їх загального розвитку, рівня особистого ставлення учнів до навчання, до дійсності, ступеня творчої активності дітей.

Робота є теоретико-експериментальним дослідженням літературної творчості у старшокласників сільських загальноосвітніх шкіл. Обгрунтовано положення щодо психології творчої діяльності, зокрема, літературних здібностей як проявів спеціальних творчих здібностей в структурі загальних. Виявлено такі рівні літературних творчих здібностей: потенційний, актуальний, передпрофесійний. Розроблено систему діагностуючих засобів різнорівневих проявів творчих літературних здібностей старшокласників, з'ясовано можливості використання уроків з літератури у розвитку актуальних і потенційних здібностей до літератури.

Показано, що становлення повноцінного сприймання поетичної форми підлітками має вияв у набутті ними певних навичок, зокрема, співвідношення форми твору з його змістом і задумом, адекватного сприйняття конотативної семантики поетичної форми, розуміння інваріантних особливостей ідивідуального поетичного стилю різних авторів. Установлено критерії успішності сприймання школярами поетичної форми, якими є певна цілісність і повнота сприйняття форми, здатність вказувати на окремі образи, які найбільше сподобалися, та сприймати тонкі нюанси в описі природи, подій, почуттів і думок автора, його ставлення до зображуваного. Виокремлено рівні розвитку сприймання підлітками поетичного твору. Розроблено та апробовано у навчальному процесі програму "Поетика", яка передбачає ознайомлення учнів з системою виражальних засобів художньої літератури, передусім, поезії та формування в них схильності до роботи з цією системою й відповідних способів дій. Показано, що застосування вказаної програми зумовлює якісні позитивні зрушення у сприйманні поезії підлітками, які полягають у тому, що для учнів набуває значущості більша кількість вимірів поетичного тексту і вони краще співвідносять форму поетичного твору з його задумом і змістом.

Вперше визначено, що одночасна та цілеспрямована активізація творчої уяви, образного мислення і логічної пам'яті оптимізує розвиток здібностей в молодшому шкільному віці. Виявлено структуру, критерії та рівні, умови розвитку здібностей до словесної творчості у дітей молодшого шкільного віку. Доведено, що розвиток здібностей до словесної творчості здійснюється шляхом вдосконалення окремих структурних компонентів літературних здібностей: творчої уяви, образного мислення та логічної пам'яті. Досліджено вплив даних пізнавальних процесів на формування здібностей до словесної творчості у молодшому шкільному віці. Встановлено, що творча уява й образне значення мислення допомагають дитині створити новий оригінальний зміст. Обгрунтовано критерії оцінки успішності створення дітьми оригінальних текстів, що відображають два аспекти діяльності: дію породження нового змісту і дію його вираження (наявність задуму і ступінь його реалізації, ступінь оригінального сюжету, композиційні особливості, мовні особливості тексту, обсяг твору, його зв'язність).

Обгрунтовано педагогічні умови виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку (диференціація змісту художніх творів відповідно до вікових та індивідуальних можливостей дітей, створення системи взаємодії дітей та дорослих під час ознайомлення зі змістом художніх творів, спонукання дітей до відтворення змісту художніх творів у різноманітних видах діяльності). Визначено поняття "вихованість інтересу дітей старшого дошкільного віку до змісту художнього твору", критерії, показники. Охарактеризовано рівні вихованості інтересу до змісту художнього твору (високий, достатній, середній, низький). Розроблено експериментальну модель виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку, форми, методи та прийому виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку. Розкрито зміст понять "інтерес", "виховання інтересу", "вихованість інтересу", "художній твір", "зміст художнього твору".

Висвітлено проблеми читання та розуміння літературних творів старшокласниками. Обгрунтовано загальні теоретико-методологічні засади дослідження читання літературних творів як діяльності особистості, а також засади педагогічного регулювання цього процесу. Побудовано цілісну нормативну модель діяльності старшокласників з читання літературних творів. Розкрито можливості застосування категорії діалогу в аналізі читацької діяльності школярів. Запропоновано систему психолого-педагогічних впливів вчителя на старшокласників з метою фасилітації розуміння ними творів художньої літератури. Визначено систему психолого-педагогічних детермінант розуміння старшокласниками літературних творів у межах педагогічного регулювання читацької діяльності.

Вивчено психологічні умови, які сприяють оптимізації процесу розвитку здібностей до словесної творчості у дітей молодших класів. Доведено, що розвиток здібностей до словесної творчості здійснюється шляхом вдосконалення окремих структурних компонентів літературних здібностей: творчої уяви, образного мислення та логічної пам'яті. Досліджено вплив цих пізнавальних процесів (окремо та у взаємозв'язку) до формування творчих здібностей у молодших школярів.

Изучены психологические условия, которые способствуют оптимизации процесса развития способностей к словесному творчеству у младших школьников. Доказано, что развитие способностей к словесному творчеству осуществляется путем усовершенствования отдельных структурных компонентов литературных способностей: творческого воображения, образного мышления и логической памяти. Исследовано влияние этих познавательных процессов (отдельно и во взаимосвязи) к формированию творческих способностей младших школьников.

Наведено характеристику психологічних особливостей дітей з основними формами (шкільна, сімейна та змішана) непатологічної дезадаптації. Зазначено загальні теоретичні принципи, які було покладено в основу нового методу психокорекційної казки, спрямованого на корекцію станів дезадаптації в учнів. Розроблено систему психокорекції станів дезадаптації, основною змістовною компонентою якої є метод психокорекційної казки.

Досліджено проблему розвитку літературно-творчих здібностей молодших учнів, визначено роль різних видів мистецтв у цьому процесі. Розкрито деякі аспекти формування емоційно-чуттєвої сфери уявлення, мислення, мови як складників здібностей учнів молодших класів.

Исследована проблема развития литературно-творческих способностей школьников. Определена роль различных видов искусств в этом процессе. Раскрыты некоторые аспекты формирования эмоционально-чувствительной сферы представления, мышления, речи как составляющих способностей учеников младших классов.

The problem of the literary and creative abilities of pupils. The role of different kinds of art in this process. Disclosure of some aspects of the formation of emotionally-sensitive sphere of representation, thought, speech, both on the capability ofstudents of junior classes.

Розглянуто науково-практичну діяльність педагога, ученого, письменника В. О. Сухомлинського у контексті впливу художнього слова на розумовий розвиток дитини у навчально-виховному закладі та охарактеризовано застосовані ним методи виховання зацікавленого сприйняття змісту художнього твору дошкільниками. За результатами експериментальних досліджень з питань дитячих інтересів зроблено висновок про те, що у процесі виховання дітей дошкільного віку художнім словом розумовий та емоційний компоненти інтересу мають бути в постійному взаємозв'язку.

Рассмотрена научно-практическая деятельность педагога, ученого, писателя В. А. Сухомлинского в контексте влияния художественного слова на умственное развитие ребенка в учебно-воспитательном заведении и охарактеризованы применяемые им методы воспитания заинтересованного восприятия содержания художественного произведения дошкольниками. По результатам экспериментальных исследований по вопросам детских интересов сделан вывод о том, что в процессе воспитания детей дошкольного возраста художественным словом умственный и эмоциональный компоненты интереса должны быть в постоянной взаимосвязи.

The article presents scientific and practical activity of V. Suhomlynsky's directed at creation of optimum conditions for bringing up emotional and intellectual components of preschoolers' interest for fiction.

Вивчено регулятивні функції пам'яті в процесі літературної творчості молодших підлітків і можливості активізації літературно-творчої діяльності за рахунок оптимізації роботи пам'яті. Проаналізовано основні підходи до проблеми функціонування пам'яті у структурі творчої діяльності людини. Узагальнено наукові дослідження мнемічних процесів як внутрішньої умови та механізму літературної творчості. Висвітлено існуючі в літературі дані про роль пам'яті в процесі літературно-творчої діяльності молодших підлітків. Вивчено закономірності функціонування пам'яті у структурі різних видів літературно-творчої діяльності школярів. Встановлено, що пам'ять виконує регулятивні функції в процесі літературної творчості, які полягають в організації структурних компонентів цього процесу і впливають на успішність літературно-творчої діяльності через управління процесом переробки інформації.

У контексті пошуку методів оптимізації психологічних показників учнів з метою поліпшення результатів навчальної діяльності розглянуто впливову роль методу казкотерапії у навчально-виховній роботі з дітьми молодшого шкільного віку. Своєрідність дитячого світорозуміння охарактеризовано як дитячий міфологізм, що зближує дітей з первісною людиною й художниками. За підсумками аналізу казок, представлених на основі розповідей учнів 1-го класу, зроблено висновок, що казки є відображенням психічних процесів особистості дитини і дають можливість проектувати у сферу свідомості дитячі уявлення, переживання, бажання. Констатовано, що завдяки казкам можна побачити прихований матеріал несвідомого, який є діагностично цінним у виховній роботі з дитячою особистістю.

В контексте поиска методов оптимизации психологических показателей учащихся с целью улучшения результатов их учебной деятельности рассмотрена влиятельная роль метода сказкотерапии в учебно-воспитательной работе с детьми младшего школьного возраста. Своеобразие детского миропонимания охарактеризовано как детский мифологизм, который сближает детей с первобытным человеком и художниками. По итогам анализа сказок, представленных на основе рассказов учащихся 1-го класса, сделан вывод, что сказки являются отражением психических процессов личности ребенка и дают возможность проектировать в сферу сознания детские представления, переживания, желания. Констатировано, что благодаря сказкам можно увидеть скрытый материал бессознательного, который является диагностически ценным в воспитательной работе с детской личностью.

In the context of search optimization techniques of psychological indicators of students in order to improve learning outcomes is considered an influential role in the method tale therapy educational work with children of primary school age. Children's understanding of the world is characterized by originality as child mifologizm that brings children with primitive man and artists. Tales from the analysis presented on the basis of students' stories 1st grade, it is concluded that fairy tales are a reflection of the mental processes the child's personality and allow the scope to design children's consciousness the ideas, experience and desires. Stated that due to the tales you can see hidden unconscious material, which is diagnostically valuable for educational work with children's personality.

Увагу акцентовано на системі психологічної допомоги сім'ї з проблемною дитиною. У плані представленого дослідження важливим є аналіз використання казкотерапії як складової частини психологічного супроводу сімей, які мають проблемних дітей дошкільного та раннього шкільного віку. Указано, що така форма роботи, як написання казки із сім'єю, має діагностичне й психотерапевтичне значення. Зазначено, що казка допомагає виоремити особливості та стереотипи взаємодії й поведінки; сімейні правила та сімейний сценарій; сімейні міфи; життєвий сценарій; сімейні й індивідуальні межі; сімейну та життєву історію. Доведено, що спостерігаємо виражену позитивну динаміку за всіма емпіричними показниками, що змістовно визначають структуру психотипічного профілю батьків проблемних дітей після проведення казкотерапії. Виявлено, що програма супроводу з використанням казки стала важливим фактором якісної трансформації змістовно-структурних виховних елементів. Відбулася конструктивна трансформація стратегії потуральної протекції у сфері виховання дитини, ефективній корекції їхньої неконструктивної особистісної позиції. Констатовано, що, порівняно з традиційною програмою психологічної допомоги, упровадження казкотерапії до програми психологічного супроводу забезпечило більш ефективну корекцію неконструктивних особистісних настанов батьків проблемних дітей, а також достовірно вищий ступінь розвитку тих властивостей їх особистісної структури, які покладено в основу конструктивних патернів особистісного функціонування. Узагальнено дані порівняльного аналізу результативності формувальних заходів стосовно випробуваних експериментальної та контрольної груп за критерієм "рівень розвитку показників сімейного функціонування", які дають змогу констатувати, що зіставлення з традиційною технологією психологічної допомоги упровадження казкотерапії в програму психологічного супроводу забезпечило батьків проблемних дітей більш високим ступенем розвитку ефективних механізмів особистісно-сімейного функціонування, а також більш стійким рівнем сформованості особистісної настанови на конструктивне розв'язання актуальних проблем.