Описаны результаты экспериментального исследования психосемантической структуры переживания насилия польскими подростками и юношами. Показана динамика возрастных изменений этой структуры.

Основное внимание уделено специфическим особенностям процессов памяти детей старшего школьного возраста. В частности, отмечено, что развитие памяти не сводится к простому увеличению объема запоминания. Появляются интеллектуальные процессы, с помощью которых процесс запоминания становится более совершенным. Особенности памяти детей этого возраста необходимо учитывать при работе с ними.

Робота присвячена проблемі формування навичок читання та письма у старших дошколят. Проведена діагностика зорового, рухового, слухового та інших аналізаторів у дітей 6-7 року життя. Науково обгрунтовані висновки цієї діагностичної методики.

Розглядаються стратегії і тактики подолання життєвих та духовних криз особистості, кризові явища у дитячому середовищі, методики роботи із школярами у фрустраційних ситуаціях, психологічні технології допомоги дітям у кризових ситуаціях, конфлікти і шляхи їх розв'язання. Висвітлюється бездоглядність дітей як причина виникнення життєвої кризи, модель рефлексивного прояснення життєвих конфліктів, гуманізація стосунків як чинник подолання життєвих конфліктів. Досліджуються соціально-психологічні і педагогічні аспекти допомоги дітям дошкільного і молодшого шкільного віку, шляхи оптимізації соціальної роботи із дітьми та молоддю, попередження дисгармонійних стосунків підлітків із учителями й однолітками.

Стан сучасного дитинства і обставини, що його зумовлюють, дедалі більше становлять центр уваги дослідників. Подано результати факторного аналізу впливу різних освітніх концепцій (розвиваючого і традиційного типів навчання) на особливості емоційних станів та їх саморегулювання у дітей молодшого шкільного віку, а також - впливу зміни розвиваючого навчання на традиційне в період переходу дітей з початкової школи до середньої.

Запропоновано процедури творчої переробки невеликих за обсягом текстів, спрямовані на розвиток і удосконалення у школярів здібностей виділяти найбільш суттєве, стисло формулювати думки, ієрархізувати матеріал за ступенем його значущості, визначати ключові слова тексту тощо.

Проаналізовано особливості інтелектуального й емоційного розвитку дошкільника в процесі підготовки до навчання в школі. Вивчено питання про роль навчальних корекційних занять, ігрових вправ у розвитку в дітей інтелектуальних і емоційних особливостей особистості.

Розглядається теоретичне і практичне значення проблеми операційних структур мислительної діяльності, окреслюється стан проблеми в психолого-педагогічній літературі. Висвітлюються результати природнього експерименту формування операційних структур мислення як складових дії систематизації, визначено рівень сформованості операцій систематизації, структуру операційного алгоритму дії систематизації, особливості його формування. Встановлено залежність росту систематизації від методів навчання, поетапного формування окремих операцій, ілюструється вікова динаміка.

Розкриваються результати емпіричних досліджень психофізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини в умовах постчорнобильської катастрофи. Обгрунтовується методичний апарат дослідження, розглядаються основні психологічні механізми відхилень у розвитку дітей, що проживають в радіаційно забруднених територіях у порівнянні з "чистими" регіонами. Подаються методичні рекомендації щодо використання діагностичних методик, визначаються основні вимоги до організації життєдіяльності дітей.

Проаналізовано сучасний стан проблеми розумового розвитку дітей дошкільного віку, узагальнено дані теорії передової практики. Розглянуто психологічні основи розвитку пізнавальної сфери дітей 3 - 7 років, педагогічні основи розумового розвитку дошкільника. Розроблено експериментальні підходи вирішення актуальних питань розумового розвитку дітей дошкільного віку.

Описано 11 вправ з текстами, які проводяться в ігровому тренінгу школярів з метою розвитку їх мислення, пам'яті та уяви. Наведено також деякі тексти, які рекомендовано використовувати на тренінгових заняттях.

Висвітлено досвід самоаналізу переживань 16 - 18-ти річних учнів інтернату-ліцею, який допоможе юним спортсменам та їх тренерам краще розуміти та передбачати емоційні проблеми віку входження в зрілість.

Опыт самоанализа переживаний 16 - 18-ти летних учеников интерната - лицея поможет спортсменам и их тренерам лучше понимать и предвидеть возможные эмоциональные проблемы возраста ранней юности.

This experience of pupils sixteen-eighteen years old can help the athletes and their trainers at boarding-school to the problem better and to prevent all possible emotional problems of an early youth age.

Наведено оцінку мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку як важливої складової особистісного зростання. Розглянуто систему критеріїв комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини та методику дослідження мовної комунікації.

Приведена оценка развития речи ребенка дошкольного возраста как важной составной части личностного роста. Рассмотрены система критериев коммуникативно-речевого развития ребенка и методика исследования коммуникации речи.

Розглянуто проблему психологічного забезпечення адаптації дітей до організованої навчальної діяльності. Визначено й охарактеризовано різні рівні дослідження феномена адаптації: фізіологічний, функціонально-психологічний і соціально-психологічний. Обгрунтовано методику та психолого-педагогічні умови успішної адаптації дитини до навчальної діяльності та розроблено заходи щодо запобігання формуванню та розвитку негативних явищ у психіці дітей - порушень психічної рівноваги, виникнення емоційної нестійкості, втрати інтересу до навчання.

Рассмотрена проблема психологического обеспечения адаптации детей к организованной учебной деятельности. Определены и охарактеризованы различные уровни исследования феномена адаптации: физиологический, функционально-психологический и социально-психологический. Обоснованы методика и психолого-педагогические условия успешной адаптации ребенка к учебной деятельности и средства предупреждения формирования и развития негативных явлений детской психики - нарушений психического равновесия, возникновения эмоциональной неустойчивости и потери интереса к обучению.

Розкрито теоретичні засади експериментально-генетичного методу дослідження особистості через введення психомоторних компонентів до навчальних програм. Проаналізовано закономірності впливу макрорухів психомоторної дії на розумову активність дітей. Описано методики вивчення психомоторних властивостей дитини, а також систему розвивальних завдань та вправ для розвитку макро- і мікрорухів дітей молодшого шкільного віку.

Освещены теоретические основы экспериментально-генетического метода исследования личности через введение психомоторных компонентов в учебные программы. Проанализированы закономерности влияния макродвижений психомоторного действия на умственную активность детей. Описаны методики изучения психомоторных свойств ребенка, а также система развивающих заданий и упражнений для развития макро- и микродвижений детей младшего школьного возраста.

Приведены результаты исследования эффективности компьютерных игр в умственном развитии ребенка старшего дошкольного возраста. Отмечено, что для полноценного использования компьютера как средства деятельности от ребенка требуется умение оперировать символами (знаками), обобщенными образами, ему необходимо достаточно развитое мышление, творческое воображение, определенный уровень произвольности действий. Игра является одной из форм практического мышления. Разработана и предложена оригинальная система компьютерных программ "Конструктор" для развития пространственного мышления на занятиях по конструированию у старших дошкольников.

Визначено особливості реактивності нервової системи хлопчиків і дівчаток 13 - 14 років, які мешкають в населених пунктах з різними соціально-економічними умовами ведення господарства - сільськогосподарськими, змішаними (сільськогосподарськими та промисловими) та промисловими.

Определены особенности реактивности нервной системы мальчиков и девочек 13 - 14 лет, которые проживают в населенных пунктах с разными социально-экономическими условиями проживания - сельскохозяйственными, смешанными (сельскохозяйственными и промышленными) и промышленными.

The article deals with the peculiarities of a nervous system reactivity of boys and girls, age 13-14, living in populated areas with different social-economic management agricultural, mixed (agricultural and industrial) and industrial.

Розглядануто проблему створення інтенсивної моделі формування проектно-образного мислення у дітей та молоді в умовах експериментальних розвиваючих об'єктів.

Рассматривается проблема создания интенсивной модели формирования проектно-образного мышления у детей и молодежи в условиях экспериментальных развивающих объектах.

The problem of creation of intensive model of shaping of figurative thinking for children and youth in conditions of experimental explicatings plants is considered.

С учетом результатов экспериментов проанализированы главные теоретические подходы к решению вопросов развития и коррекции мыслительных операций у детей разного пола и возраста. Предложены методики их диагностирования. Раскрыты роль мышления в развитии познавательной сферы учащихся, а также сущность понятий мышления мыслительных операций, механизмов мышления. Определены типы отклонений в развитии мыслительных операций у детей.

С учетом личностных изменений в развитии дошкольника рассмотрены проблемы коммуникативно-речевого онтогенеза, а также основные подходы к исследованию его речи. Предложена методика критериальной оценки уровня речевого развития ребенка. Проанализированы базовые основания коммуникативно-речевого развития ребенка во взаимосвязи составляющих характеристик конативного, когнитивно-лингвистического и личностного уровня. Обобщены возрастные закономерности в процессе появления и развития необходимых качеств, характеризующих целостное явление. Приведены модель психолого-педагогического проектирования взаимодействия педагога с детьми, а также программа и методические рекомендации профессиональной подготовки воспитателей по изучению проблемы формирования речевого общения и коммуникативно-речевого развития детей. Определены факторы оптимизации процесса становления возрастных достижений в сфере речевой коммуникации.