Розроблено тренінг на тему "Командоутворення". Описано основні переваги та вади тренінгової роботи як новітнього інтерактивного методу праці з групою. На підставі аналізу групової динаміки показано значущість формування групових норм на рівень командності колективу, згрупованості його членів, а також їх взаємодовіри.

Визначено соціальні здібності як здібності людини, які розвиваються та проявляються за умов навчальної діяльності та спілкування та забезпечують ефективність її функціонування в ситуаціях міжособистісних взаємин. Виявлено основні взаємозв'язки соціального статусу студентів з такими компонентами соціальних здібностей як рівень соціального й емоційного інтелекту, комунікативної компетентності та соціальної креативності. Наведено результати емпіричного дослідження впливу соціальних здібностей на динаміку соціального статусу студентів. На основі одержаних даних розроблено й апробовано тренінг з розвитку соціальних здібностей особистості, в результаті якого учасники здобули навички кращого розуміння іншої людини за рахунок спостереження, навчилися керувати своїми емоціями в процесі спілкування та встановлювати контакт з різними людьми шляхом відпрацювання навичок комунікативної компетентності, знаходити ефективні, оригінальні шляхи вирішення соціальних ситуацій міжособистісної взаємодії.

Розглянуто методику організації мікрогрупової діяльності. Наведено приклад формування мікрогруп на базі тесту Хані-Мамфорда.

Виявлено ціннісну обумовленість інтегративності студентської групи в контексті соціогенних перетворень. Досліджено основні ціннісні переваги та вплив їх значимості на рівень групової інтегративності на прикладі студентів Приазовського державного технічного університету.

Рассмотрен такой аспект композиции, как сочетание определенных индивидуальных психологических характеристик её членов, а также характеристики всей группы, которые складываются в процессе её функционирования и обозначаются как структурные. Описана специфика деятельности отделений горноспасательной службы Украины, численностью 7 - 9 человек, в которых совместная деятельность выражена очень чётко, и протекает в ситуации латентного (ожидание вызова) либо явного психологического (ликвидация аварии) напряжения, а также в состоянии фонового напряжения (обслуживание техники и тренировки), который достаточно хорошо заметен по внешним признакам. Выявлены отличия в характере корреляционных связей композиционных характеристик с критериями экспертной оценки во время ликвидации аварии и в межаварийный период, которые можно объяснить тем, что в напряжённой ситуации могут временно меняться приоритеты в межличностной перцепции. Поданы результаты сравнительного анализа композиционных характеристик в отделениях, разбитых на равные группы по "успешности", интегрирующей в себе все отдельные критерии экспертной оценки на уровне отделения.

Розглянуто такий аспект композиції як поєднання певних індивідуальних психологічних характеристик її членів, а також характеристики всієї групи, які складаються в процесі її функціонування та позначаються як структурні. Описана специфіка діяльності відділень гірничорятувальної служби України, чисельністю 7 - 9 чоловік, в яких спільна діяльність виражена дуже чітко, і протікає в ситуації латентного (очікування виклику) або явного психологічного (ліквідація аварії) напруги, а також у стані фонової напруги (обслуговування техніки та тренування), що досить добре помітний за зовнішніми ознаками. Виявлено відмінності в характері кореляційних зв'язків композиційних характеристик з критеріями експертної оцінки під час ліквідації аварії і в міжаварійний період, які можна пояснити тим, що в напруженій ситуації можуть тимчасово змінюватися пріоритети в міжособистісній перцепції. Подано результати порівняльного аналізу композиційних характеристик у відділеннях, розбитих на рівні групи з "успішності", що інтегрує в собі всі окремі критерії експертної оцінки на рівні відділення.

Consider this aspect of the composition as a combination of certain individual psychological characteristics of its members, as well as the characteristics of all groups that develop in the course of its operation and are designated as structural. We describe the specifics of the rescue service offices in Ukraine, numbering 7-9 people, in which joint activity is expressed very clearly, and takes place in a situation of latent (call waiting) or explicit psychological (intervention) stresses, as well as in a state of background stress (maintenance of machinery and training), which is well noticeable by their appearance. Focus on some results of a study of correlations of composite characteristics with expert evaluation criteria, such as: discipline, subjugate squad, professionalism, harmony department, interchangeability and cohesion. Differences in the nature of correlations between compositional characteristics to the criteria of peer review during the liquidation of the accident and between damageperiods, which can be explained by the fact that in a stressful situation can temporarily change the priorities in interpersonal perception. Submitted results of a comparative analysis of compositional characteristics in offices, divided into two equal groups of "success", integrates all the individual criteria for peer review at the office. Established the characteristics of effective teams Ц offices rescue service.

Сформулировано понятие "взаимодействие", предметом которого есть "Ереально-практические отношения индивидов, одинаково открытые для всех членов группы и концентрирующиеся вокруг ведущей деятельности группы". Выделены особенности информационного взаимодействия и принятия совместных решений персоналом системы, основой для чего могут служить методологические положения теории систем адаптивного информационного взаимодействия и принципы исследования психологических факторов сложности, которые отражают уровень сложности информационного взаимодействия; оптимальные значения этих факторов могут служить основой конструирования эффективного взаимодействия персонала социотехнической системы; данные психологические факторы профессиональной деятельности персонала представляют собой системную свертку многочисленных внешних факторов сложности. Охарактеризованы основные свойства информационного взаимодействия - адаптивность, аддитивность, трансформация, согласование. Раскрыты аспекты проблемы определения понятий информационного взаимодействия персонала в социотехнических системах. Рассмотрена возможность применения подхода к выделению и анализу свойств информационного взаимодействия для систем типа "гибридного интеллекта".

Сформулювано поняття "взаємодія", предметом якого є реально-практичні відносини індивідів, однаково відкриті для всіх членів групи, які концентруються навколо провідної діяльності групи. Розкрито аспекти проблеми визначення понять інформаційної взаємодії персоналу в соціотехнічних системах. Виділено особливості інформаційної взаємодії та прийняття спільних рішень персоналом системи, основою для чого можуть служити методологічні положення теорії систем адаптивної інформаційної взаємодії та принципи дослідження психологічних факторів складності, які відображають рівень складності інформаційної взаємодії; оптимальні значення цих факторів є основою конструювання ефективної взаємодії персоналу социотехничної системи. Наведено психологічні чинники професійної діяльності персоналу є системною згорткою численних зовнішніх факторів складності. Охарактеризовано основні властивості інформаційної взаємодії - адаптивність, адитивність, трансформація, узгодження. Розглянуто можливість застосування підходу до виділення й аналізу властивостей інформаційної взаємодії для систем типу "гібридного інтелекту".

The article is devoted to the problem of determination of concepts of informative co-operation of personnel in the socionexnikal systems. Applicability of approach is considered to the selection and analysis of properties of informative co-operation for the systems as a "hybrid intellect".

Розкрито поняття про команду та командотворення. Висвітлено концептуальні засади ціннісно-рольового підходу командотворення. Проаналізовано ціннісну рефлексію осіб, які надають перевагу командній діяльності. Визначено ціннісно-рольові параметри командотворення у структурі імпліцитних теорій командної взаємодії. Увагу приділено питанням формування команд засобами ціннісно-рольової картографії. Проаналізовано поведінкові моделі міжсуб'єктних взаємин у командах. Розглянуто можливості застосування ціннісно-рольових технологій командного розвитку.

Представлена проблема феномена открытости в контексте классического метода и метода активного социально-психологического обучения психодрамы в различных ракурсах его использования. Содержание статьи свидетельствует о значимости открытости субъекта в обеспечении психокоррекционного эффекта.

Розкрито сутність малої соціальної групи. Схарактеризовано різновиди таких груп як суб’єктів життєдіяльності. Розглянуто особливості функціонування студентської групи як колективу. Виокремлено ступені розвитку взаємин студентського колективу й особистості. Констатовано, що для того, щоб стати колективом, студентська група має набути його ознак, тобто мати спільну мету та завдання, а зміст її діяльності має бути особистісно значущим. Визначено рівні, суб’єктів і складові педагогічного управління колективом студентської групи.

Раскрыта сущность малой социальной группы. Охарактеризованы разновидности таких групп как субъектов жизнедеятельности. Рассмотрены особенности функционирования студенческой группы как коллектива. Выделены ступени развития взаимоотношений студенческого коллектива и личности. Констатировано, что для того, чтобы стать коллективом, студенческая группа должна приобрести его признаки, т.е. иметь общую цель и задачи, а содержание ее деятельности должно быть личностно значимым. Определены уровни, субъекты и составляющие педагогического управления коллективом студенческой группы.

The essence of small social group. Described species of such groups as the subjects of life. The features of the functioning of the student group as a collective. Marked degree of relationship of the student group and the individual. Stated that in order to become a team, a student group must purchase the signs, that is have a common goal and objectives, and the content of its activities must be personally meaningful. The levels, subjects and elements of pedagogical personnel management student group.

Вивчено соціально-психологічні чинники розвитку групової навчальної діяльності. Проаналізовано стратометричну концепцію інтрагрупової активності колективу, яка покладена в основу дослідження. Розроблено трифакторну модель розвитку контактної групи, показано напрями розвитку учнівського колективу. Розкрито особливості неформальних міжособистісних взаємин у старшій школі. Показано, що емпіричне дослідження соціально-психологічних чинників розвитку групової навчальної діяльності вимагає застосування комплексної дослідницької стратегії та різних методів і підходів. Як емпіричні референти обрано локус старшокласника у неформальній структурі учнівського колективу, групову динаміку учнівського колективу та успіхи учнів у навчанні. Досліджено особливості неформальних міжособистісних взаємин учнів у старшій школі. Обгрунтовано та розроблено корекційно-розвивальну програму формування міжособистісних взаємин у класному колективі. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої програми. Емпірично встановлено, що основними соціально-психологічними чинниками розвитку групової навчальної діяльності старшокласників є згуртованість, ціннісно-орієнтаціна єдність, соціометричний статус та емоційна експансивність.

Наведено результати теоретичного аналізу проблеми організаційної ідентичності. Висвітлено особливості операціоналізації поняття зарубіжними та вітчизняними науковцями, розкрито структурно-функціональні особливості досліджуваного конструкту, етапи та фактори формування, наслідки розвитку організаційної ідентичності для установи та працівників.

Разработан метод непрямой идентификации руководителя как лидера, который позволяет на основвнии количественных показателей определить тождество руководителя и лидера как единой личности. Также данный метод позволяет получить количественные результаты неиспользованного потенциала эффективной работы коллектива в целом.

Рассмотрены сущность и основные причины сопротивления организационным изменениям на предприятии, методы и способы преодоления сопротивления коллектива изменениям.

Подано основні положення ціннісно-рольового підходу до командотворення: запропоновано концепцію формування та розвитку команд, презентовано ряд технологій командотворення. Міжсуб'єктну інтеракцію у командах розглянуто у неперервності свого інтерсуб'єктного творення та суб'єктного осмислення. На основі дослідницьких даних встановлено специфічність ціннісної свідомості осіб, які надають перевагу командній та індивідуальній праці. Побудовано типологію імпліцитних теорій командної інтеракції особистості. Проаналізовано цінності спільної діяльності та стратегії їх реалізації особами, успішними в команді. Встановлено зв'язок успішності особистості в командній діяльності з її рольовою компетентністю.

Проведено аналіз наукової психолого-педагогічної літератури з проблеми лідерства, визначено напрями досліджень такої проблеми та перспективи подальших наукових розвідок. Встановлено, що феномен лідерства досліджується психологами і педагогами у таких контекстах: процес офіційного керівництва; неформальне лідерство; соціальна міжособистісна взаємодія; психологічний вплив однієї людини на інших під час їх взаємодії; гармонійне поєднання лідерства і керівництва. Запропоновано використовувати досвід американських учених, які вивчали різні аспекти цієї проблеми. Уточнено поняття "оптимальний лідер" - особистість, яка відмовляється від своєї ролі керівника і навчає послідовників тому, як бути лідером для самого себе.

Осуществлен анализ научной психолого-педагогической литературы по проблеме лидерства, выделены направления исследований данной проблемы и перспективы дальнейших научных разработок. Установлено, что феномен лидерства исследуется психологами и педагогами в разных контекстах: процесс официального руководства; неформальное лидерство; социально междуличностное взаимодействие; психологическое влияние одного человека на другого во время их взаимодействия; гармоническое объединение лидерства и руководства. Предложено использовать метод американских ученых, которые изучали разные аспекты данной проблемы. Уточнена сущность понятия "оптимальный лидер" – личность, которая отказывается от роли руководителя и учит последователей, как быть лидером для самого себя.

In the article the analysis of the scientific psychological pedagogical literature of the leadership problem has been carried out, the main branches of researches of the given problem has been considered and the prospect of the further scientific work have provided. It is established that the phenomenon of leadership studied by psychologists and educators in different contexts: ofotsialnogo process management; informal leadership, socio mezhdulichnostnoe vzimodeystvie; psychological impact of one person to another during their interactions; garmonocheskoe union leadership and guidance. The survey question asked danogo use the amerikanstkih scientists who have studied different aspects of the problem.

Досліджено психологічні чинники вибору стратегії акультурації особистості. Узагальнено теоретичні положення крос-культурного та психолого-антропологічного, одновимірного та двовимірного підходів, які покладено в основу обгрунтування психологічного змісту та детермінант акультурації. З’ясовано типові профілі особистості, яка обирає відповідну стратегію. Встановлено залежність вибору стратегії акультурації від індивідуальних психологічних та соціально-демографічних чинників. Визначено найбільш сензитивну до змін стадію акультурації. З’ясовано, що інтеграцію найчастіше обирають особи із яскраво вираженою фемінінністю, відкритістю та цілеспрямованістю. В основному представники юнацького віку з невеликим рівнем культурної дистанції, які спілкуються нерідною мовою, виїхали на навчання або за програмою обміну та почувають себе культурно захищеними. Асиміляцію обирають особи, які мають яскраво виражену довіру до суспільства-реципієнта; особи молодого віку, які мають низьку культурну дистанцію, спілкуються нерідною мовою та почувають себе в безпеці. Сепарацію обирають чуттєві, замкнені, істеричні, цілеспрямовані, імпульсивні та схильні до агресії особи, з високою культурною дистанцією, які спілкуються рідною мовою та не відчувають культурної безпеки. Маргіналізацію обирають інфантильні особи зрілого віку, які виїжджають працювати, спілкуються здебільшого нерідною мовою та не відчувають культурної безпеки.