Установлено, что решение экологической задачи базируется на построении действенных моделей, процесс формирования которых сводится к воспроизведению на пространственной (территориальной), временной, стохастической упорядоченности. Понятие "биогеоценоз" выделено в качестве основного в экологических науках.

Представлены современные научные данные из новой области психологии - экологической психологии. Это авторская концепция данной сферы научного знания, которая сложилась в процессе многолетнего эмпирического и теоретического исследования проблемы адаптогенеза экологического сознания населения, пострадавшего от последствий Чернобыльской катастрофы. Приведены категориальные обобщения имеющихся сведений по экологической психологии. Основное внимание уделено отработке понятийного аппарата.

Розглянуто проблему взаємодії політичної влади і свідомості. Проаналізовано психологічні особливості навчання педагогів за умов післядипломної освіти, психологічні чинники розвитку екологічної свідомості особистості, психолого-педагогічні чинники становлення самосвідомості молодших школярів. Визначено роль ЗМІ у формуванні екологічної свідомості громадян України. Наведено результати емпіричного дослідження особливостей самосвідомості вчителя.

Рассмотрена проблема взаимодействия политической власти и сознания. Проанализированы психологические особенности обучения педагогов в условиях последипломного образования, психологические факторы развития экологического сознания личности, психолого-педагогические факторы становления самосознания младших школьников. Определена роль СМИ в формировании экологического сознания граждан Украины. Приведены результаты эмпирического исследования особенностей самосознания учителя. Изложена психологическая характеристика межличностных отношений в дисфункционной молодой семье.

Висвітлено актуальні питання екологічної психології. Розглянуто теоретико-наукові підходи до вивчення екологічного мислення, наведено його категоріальний апарат, описано умови формування. Вміщено блок методичних рекомендцій щодо формування екологічного мислення у дітей початкової школи.

Освещены актуальные вопросы экологической психологии. Рассмотрены теоретико-научные подходы к изучению экологического мышления, приведен его категориальный аппарат, описаны условия формирования. Помещен блок методических рекомендаций по формированию экологического мышления у детей начальной школы.

Рассмотрены теоретико-методологические и прикладные аспекты экологической психологии. Особое внимание уделено проблемам становления современного образа жизни и развития экологического сознания. Проанализирована динамика психологических последствий Чернобыльской катастрофы. Раскрыты особенности отношения молодежи к атомной энергетике в постчернобыльском социуме. Исследовано влияние кризисов и катастроф на экологическое сознание. Описаны социально-психологические механизмы изменения условий жизнедеятельности в депрессивных сообществах. Освещены современные научные подходы к определению психологического здоровья в контексте взаимосвязи человека и информационного пространства.

Розглянуто загальні питання щодо надзвичайних ситуацій, їх основні види та особливості. Визначено структуру Чорнобильської аварії як надзвичайної ситуації та екологічної катастрофи. Показано стресогенність екологічної катастрофи як привід для зміни способу життя. Запропоновано теоретичну модель категорії "спосіб життя" в соціально-психологічному аспекті. Виявлено особливості побудови системи об'єктивних показників якості життя, наведено їх порівняльну характеристику на чистих і радіаційно забруднених територіях. Проаналізовано суб'єктивні оцінки зміни якості життя населення чистих і постраждалих районів у взаємозв'язку зі значеннями об'єктивних показників, а також соціально-психологічні характеристики способу життя. Розроблено інформаційну програму "Оптимізація способу та якості життя населення, постраждалого від екологічних катастроф".

Дисертація присвячена закономірностям впливу на психіку людини екстремальних чинників катастроф та узагальненню досвіду психологічної допомоги потерпілим від них; містить результати експериментального вивчення впливу наслідків чорнобильської ядерної катастрофи на психічний стан різних категорій населення. Визначено провідні напрямки та принципи надання психологічної допомоги потерпілим, головні положення та закономірності радіоекологічної психології.

Раскрыты психологические аспекты антропогенных экологических изменений, дана детальная характеристика движений за сохранение дикой природы и защиты животных, подчеркнуто значение этического анализа отношений "человек - пирода" для психологических исследований. Проанализированы ценностные и мировоззренческие аспекты антропогенного экологического кризиса, рассмотрены узловые категории в обсуждении экологически устойчивых способов жизнедеятельности. Впервые в отечественной научной литературе дан общий обзор психологических исследований по проблеме глобальных изменений, выполненных зарубежными психологами за последние 40 лет, проанализированы работы в области психологии экосохранения. Приведены результаты авторских эмпирических исследований, совредоточенных вокруг проблемы смысловой регуляции экологически релевантного поведения. Обсуждены психологические проблемы социального продвижения экологически ответственного поведения.

Здійснено теоретичний аналіз наукових джерел зарубіжних та вітчизняних досліджень з розвитку екологічних уявлень та значущості народних природознавчих традицій в екологічному розвитку дітей старшого дошкільного віку. Визначено сутність поняття "екологічні уявлення старших дошкільників". Експериментально досліджено психологічні особливості екологічних уявлень старших дошкільників та специфіку впливу народних природознавчих традицій на розвиток цих уявлень за різних умов життєіснування дітей. Обгрунтовано критерії (розуміння зв'язків та залежностей в природі, розуміння народних природознавчих традицій, вміння використовувати усвідомлені знання у практичних діях), показники та рівні (високий, середній, низький) розвитку екологічних уявлень старших дошкільників. Розроблено програму формування екологічних уявлень старших дошкільників на засадах використання народних природознавчих традицій та методичні рекомендації психологам, вихователям та батькам з метою досягнення ними більш вищих рівнів розвитку екологічних уявлень у дітей.

Наведено результати теоретичного аналізу сучасних психологічних підходів до формування екологічної свідомості особистості. Представлено авторське бачення розвитку екологічно детермінованої свідомості учнівської молоді. Обгрунтовано психолого-педагогічні принципи технологій інтерактивного еколого-психологічного навчання. Виокремлено принципи еколого-психологічного спрямування. Розглянуто "принцип гармонійності". Розроблено програму еколого-психологічного тренінгу для старшокласників "Вісім кроків до природи", зміст якої базується на ідеї "компліцит-концептуального підходу до екологічної освіти й виховання". Запропоновано програму еколого-психологічного тренінгу для старшокласників.

Приведены результаты теоретического анализа современных психологических подходов к формированию экологического сознания личности. Представлено авторское видение развития экологически детерминированного сознания ученической молодежи, обоснованы психолого-педагогические принципы технологий интерактивного эколого-психологического обучения. Рассмотрен принцип гармоничности. Разработана программа эколого-психологического тренинга для старшеклассников "Восемь шагов к природе", содержание которой базируется на идеии "комплицинт-концептуального подхода к экологическому образованию и воспитанию".

Тhe results of theoretical analysis of modern psychological approaches to forming of ecological consciousness of personality are presented.

Розглянуто особливості розвитку екологічної свідомості в психологічному розрізі: від народження до становлення повноцінної особистості. Сформульовано та охарактеризовано шість стадій розвитку самосвідомості, які мають часову та якісно-психологічну послідовність. Складність опису визначальних характеристик кожного етапу визначається структурними та змістовими змінами в особистості. Зазначено, що рівень розвитку екологічної свідомості дорослої людини зумовлений особливостями її індивідуального розвитку. Доцільність подальших досліджень в царині практичного застосування теоретичного блоку для розробки психокорекційної програми з розвитку екологічної свідомості обгрунтовано об’єктивним розвитком суспільства, його економічної складової.

Рассмотрены особенности развития экологического сознания в психологическом разрезе: от рождения до становления полноценной личности. Сформулированы и охарактеризованы шесть стадий развития самосознания, которые имеют временную и качественно-психологическую последовательность. Обоснован тезис о сложности описания определяющих характеристик каждого этапа, определяющегося структурными и содержательными изменениями в личности. Отмечено, что уровень развития экологического сознания взрослого человека обусловлен особенностями его индивидуального развития. Целесообразность дальнейших исследований в области практического применения теоретического блока для разработки психокоррекционной программы по развитию экологического сознания обоснована объективным развитием общества, его экономической составляющей.

The features of ecological awareness in the psychological context from birth to becoming a complete person. Formulated and described six stages of consciousness that have the time and quality-psychological sequence. Difficulty describe the defining characteristics of each stage is determined by structural and meaningful changes in personality. Indicated that the level of environmental awareness of adult due to the peculiarities of individual development. The feasibility of further research in the field of practical application of theoretical unit to develop programs of psycho environmental awareness reasonably objective development of society and its economic component.

Зроблено спробу виокремити структурні компоненти екологічної самосвідомості. Визначено три рівні самосвідомості: рівень організму, рівень соціального індивіда, рівень особистості. Розглянуто структуру ієрархічної структурно-динамічної моделі екологічної самосвідомості. Зазначено, що екологічна самосвідомість є трирівневим явищем: мікрорівень (усвідомлення себе частиною світу, взаємодія на основі цього з навколишнім середовищем), мезорівень – утворення, що поєднує вищий та нижчий рівні, забезпечує їх взаємозв‘язок, та макрорівень (інтегральне відображення особистістю світу, смислова єдність з ним). Деталізовано структуру рівнів, що поділяється на три підрівні: підрівень організму (соціального індивіда та особистості). Зазначено, що кожен із рівнів (а отже і підрівнів) розвивається з часом, поглиблюється та удосконалюється. Кожному віковому періоду притаманний той чи інший ступінь розвиненості кожного рівня, що відбувається у відповідності до закономірностей вікового розвитку індивіда. У внутрішньому наповненні підрівнів (біологічного, соціального, духовного) криється відмінність мікро- та макрорівнів екологічної самосвідомості. Основною і цілепокладальною функцією екологічної самосвідомості можна вважати встановлення закріплення та підтримка адекватних, стійких, продуктивних зв‘язків особистості з собою та навколишнім світом.

Сделана попытка выделить структурные компоненты экологического самосознания. Определены три уровня самосознания: уровень организма, уровень социального индивида, уровень личности. Рассмотрена структура иерархической структурно динамической модели экологического самосознания. Отмечено, что экологическое самосознание является трехуровневым явлением: микроуровень (осознание себя частью мира, взаимодействие на основе этого с окружающей средой), мезоуровень - образование, сочетающее высший и низший уровни, обеспечивает их взаимосвязь, и макроуровень (интегральное отражение личностью мира, смысловое единство с ним). Детализирована структура уровней, которая делится на три подуровня: подуровень организма, социального индивида и личности. Отмечено, что каждый из уровней (а следовательно и подуровней) развивается со временем, углубляется и совершенствуется. Каждому возрастному периоду присуща та или иная степень развитости каждого уровня, происходящая в соответствии с закономерностями возрастного развития индивида. Во внутреннем наполнении подуровней (биологического, социального, духовного) кроется отличие микро- и макроуровней экологического самосознания. Основной и целепологающей функцией экологического самосознания можно считать установление закрепления и поддержка адекватных, устойчивых, производительных связей личности с собой и окружающим миром.

On the basis of critical analyses of the structure of self-consciousness in the works of home psychologists, an attempt of author`s definition of the structure of personality`s ecological self-consciousness and the description of the factors of its development and functions has been made. The basis function of ecological self-consciousness we can consider establishing, fixation and maintenance of adequate persistent generative coherences of personality with self and environmental. Generally, such dichotomy - Myself‖ and - I-World‖ can be explained that personality cannot be excluded from the environmental and consider as closed self-sufficient system because such a system cannot be exist. However, consider these relations only in system -I-World‖ wouldn‘t be correct, because surrounding reality don‘t limited by outer space but absorbing and the very identity. It is clearly visible in social psychology when cannot be regarded as a separate isolated from society individual. However, this is not right also for an ecological psychology, because it‘s not possible to exclude the personality from the system ―person – surrounding reality.

Здійснено теоретичний аналіз феномену переживання в психології та в екологічній психології зокрема. Розглянуто різні підходи до трактування процесу переживання.

Наведено глибокий, всесторонній філософсько-соціальний, статистичний і психологічний аналіз національної трагедії України - Чорнобиля. Зроблено наголос на конкретні статистичні дані, їх актуальне значення у сьогоденні.

Вперше представлено концептуально-методичний підхід до проблеми розвитку професійної компетентності майбутніх менеджерів невиробничої сфери у ВНЗ, що полягає в конкретизації й обґрунтуванні теоретико-методологічних і методичних основ процесу реалізації підготовки майбутніх менеджерів у ВНЗ. Визначено послідовність етапів і структурні компоненти розвитку професійної компетентності, описано форми та методи психологічного супроводу розвитку професійної компетентності майбутніх менеджерів невиробничої сфери у системі вищої освіти. Запропоновано модель формування професійної компетентності майбутніх менеджерів. Доведено ефективність реалізації розробленої технології та педагогічних умов, призначених для підготовки практико-орієнтованих фахівців управлінської сфери, що відповідають вимогам роботодавців і затребуваних професій на ринку праці.