Запропоновано візуальну динамічну модель у вигляді алгоритму розумових дій студента, розроблену в межах комп'ютерного курсу навчання іноземної мови, яка дозволяє відобразити зміни об'єкта перетворення (речення). Показано, що внаслідок даної зміни об'єкт виявляє свої властивості, а студент має можливість їх досліджувати та освоювати.

Поводження людини та її безпека у виробничому середовищі регламентуються нормативними вимогами охорони праці та правилами техніки безпеки (ПТБ). Наявність малозрозумілих термінів, складна побудова речень та бюрократично-юридичний стиль викладення знижують ефективність сприйняття інформації, а отже, і ступінь дотримання правил та норм, що призводить до конфлікту між вербальним викладенням ПТБ і поняттєво-семантичним апаратом працівника. Для уникнення цього конфлікту та підвищення ступеня дотримання норм і правил працівниками необхідно використовувати у сфері охорони праці нові форми, методи та принципи подання інформації.

Розглянуто деякі проблеми психології лінгвістичних здібностей. На підставі результатів анкетного опитування викладачів і студентів Харкова в їх імпліцитних уявленнях виявлено домінуючі компоненти лінгвістичних здібностей.

Експериментально підтверджено гіпотезу про існування ритмічної організації пам'яті, яка більш латералізована у правій півкулі мозку людини. Відзначено, що її асиметрія закладається в ранньому філогенезі. Мовна діяльність відбувається за принципом образ - ритм - слово і пов'язана з ієрархічними семантичними структурами. Ритмічну природу мовної діяльності можна простежити аналізуючи сприйняття тексту (особливо поезії) та слухові галюцинації.

Проаналізовано лінгвістичні парадигми, становлення семасіології на основі принципів лінгвістичного детермінізму. Висвітлено співвідношення мови та мислення в аспекті когнітивної лінгвістики та лінгвістичного детермінізму. Описано основні ознаки лінгвістичного детермінізму в контексті абсолютизації системності та диференціації раціонального і емоціонального у становленні свідомості (мислення) та мови. Розглянуто питання взаємодії ментально-раціонального та почуттєво-емоційного у функціонуванні та структурі мови, становлення семасіології у філософсько-психологічному осмисленні.

Проанализированы лингвистические парадигмы, становление семасиологии на основе принципов лингвистического детерминизма. Освещены соотношения речи и мышления в аспекте когнитивной лингвистики и лингвистического детерминизма. Изучены основные свойства лингвистического детерминизма в контексте абсолютизации системности и дифференциации рационального и эмоционального в становлении сознания (мышления) и речи. Рассмотрены вопросы взаимодействия ментально-рационального и чувствительно-эмоционального в функционировании и структуре речи, становления семасиологии в философско-психологическом осмыслении.

На підставі зіставлення, доповнення та уточнення методологічних засад семасіології про сутність і структуру лексичного значення, конотативний компонент, типи лексичних парадигм і моделей світу - наведено цілісну концепцію з використанням, так званого, лінгвістичного детермінізму. Висвітленно проблему взаємовідношення ментального та почуттєвого у науці в другій половині ХХ ст.

На основе сопоставления, дополнения и уточнения основ семасиологии - о сущности и структуре лексического значения, коннотативном компоненте, типах лексических парадигм и моделей мира - приведена целостная концепция с учетом так называемого лингвистического детерминизма. Освещена проблема взаимоотношения ментального и чувственного в науке во второй половине ХХ ст.

Розглянуто особливості іншомовної текстової діяльності (ІТД) з урахуванням надбань психологів у галузі вивчення проблем текстової та мнемічної діяльності та іншомовних здібностей, а також забезпечення ефективного функціонування ІТД за умов формувального експерименту. Запропоновано структуру ІТД і визначено рівні її сформованості. Наведено методику визначення рівня розвитку ІТД у студентів у процесі створення різних видів текстів.

Рассмотрены особенности иноязычной текстовой деятельности (ИТД) с учетом достижений психологов в области изучения проблем текстовой и мнемической деятельности и иноязычных способностей, а также обеспечения эффективного функционирования ИТД в условиях формирующего эксперимента. Предложена структура ИТД и определены уровни ее сформированности. Приведена методика определения уровня развития у студентов при написании различных видов текстов.

Рассмотрены вопросы создания теоретической модели свободного ассоциативного эксперимента, этапы его становления и развития в качестве инструментария психологических, лингвистических и психолингвистических исследований. Описана психолингвистическая модель свободного ассоциативного эксперимента как одного из способов изучения языкового сознания человека. Освещены прикладные аспекты применения метода свободных ассоциаций в психодиагностике при обучении иностранным языкам, а также в исследовательских целях в психолингвистике и теории межкультурной коммуникации.

На основе рассмотрения феномена речи и языка как квантового волнового процесса предложены новые лингвистические законы эволюции всех языков народов мира на основе единого праязыка. Показано, что формально-компаративистский и семантический подходы в изучении языка как парадигмы взаимно исключают друг друга в силу предложенного автором квантового принципа дополнительности между формальным и семантическим аспектами человеческого мышления и соответствующими описаниями объектов.

Рассмотрена личность, ее место в структуре социума. Освещено влияние социальных перемен на смысложизненные и ценностные ориентации общества, социальной группы и личности. Акцентировано внимание на проблемах свободы выбора языковых ориентаций, адаптации личности к измененной языковой среде и преодоления языкового дискомфорта, раскрыто понятие "языковая личность".

Розкрито науково-теоретичні засади феномену діалогової комунікації. Наведено класифікацію діалогів і характеристику їх структурних компонентів. Розглянуто комунікацію як об'єкт наукового дослідження, охарактеризовано комунікативні бар'єри. Проведено порівняльний аналіз усної та письмової, а також авторитарної та діалогічної комунікацій.

Раскрыты научно-теоретические основы феномена диалоговой коммуникации. Приведены классификация диалогов и характеристика их структурных компонентов. Рассмотрена коммуникация как объект научного исследования, охарактеризованы коммуникативные барьеры. Проведен сравнительный анализ устной и письменной, а также авторитарной и диалогичной коммуникаций.

Висвітлено актуальні проблеми психології мовлення, методи психологічних досліджень мовленнєвої діяльності, особливості розвитку мовлення в різні вікові періоди, психологічні основи засвоєння різнорівневих лінгвістичних знань. Розглянуто психологічні механізми різних видів і форм мовлення, закономірності їх формування, функції та вікові особливості розвитку. Запропоновано інноваційні системи підготовки дошкільника до оволодіння писемним мовленням. Досліджено психологічні особливості засвоєння комунікативної функції мови. Розроблено методики вивчення експресивного, імпресивного мовлення, фонематичного слуху, розуміння логіко-граматичних конструкцій, дослідження читання, письма, темпу усної мовної діяльності та визначення лексичного значення слів.

Освещены актуальные проблемы психологии речи, методы психологических исследований речевой деятельности, особенности развития речи в разные возрастные периоды, психологические основы усвоения разноуровневых лингвистических знаний. Рассмотрены психологические механизмы разных видов и форм речевой деятельности, закономерности их формирования, функции и возрастные особенности развития. Разработаны инновационные системы подготовки дошкольников к освоению письменной речи. Исследованы психологические особенности овладения коммуникативной функцией языка. Разработаны методики изучения экспрессивной, импрессивной речи, фонематического слуха, понимания логико-грамматических конструкций, исследования чтения, письма, темпа усной речи и определения лексического значения слов.

Раскрыта сущность основных понятий психоанализа, языкознания, психолингвистики. Приведены краткие сведения о развитии психоанализа в России, СССР и странах СНГ с момента его появления до настоящего времени, а также деятельности большинства отечественных и мировых психологов, некоторых лингвистов.

Проведен аналитический анализ гендерных основ Интернет-коммуникации, психологических, социальных, культурных, коммуникативных предпочтений мужчин и женщин в Сети, а также дискурс-анализ форм Интернет-поведения данной категории населения. Выполнен социологический и линговопсихологический анализ их пейоротивных словарей в Сети. Рассмотрены проблемы наличия/отсутствия гендерной дискриминации в Интернете, вербального насилия, описаны лингвистические структуры Интернета в аспекте социальной структуры, влияние социальных структур на структуры Интернет-дискурса. Проанализированы особенности разработки возможных сценариев Интернет-коммуникации, тренингов как моделей выхода из кризисных ситуаций (состояния фрустрации, экзистенциального и социального вакуума) личности постсоветского пространства.

Описано психосемантичний інструментарій і способи його використання у дослідженнях феноменів свідомості. Наведено інформацію про методи семантичних диференціалів, семантичної реконструкції значень, вербального асоціативного експерименту, вільної семантизації об'єктів. Охарактеризовано візуальну картину світу східних слов'ян, особливості звуко-кольорової синестезії в етнічній свідомості українців.

Описаны психосемантический инструментарий и способы его использования в исследованиях феноменов сознания. Приведена информация о методах семантических дифференциалов, семантической реконструкции значений, вербального ассоциативного эксперимента, свободной семантизации объектов. Охарактеризованы визуальная картина мира восточных славян, особенности звуко-цветовой синестезии в этническом сознании украинцев.

Освещены теоретико-методологические, эмпирико-методические и прикладные проблемы диалогического подхода в психологической науке и практике. Проанализирован и обобщен диалог в общей, возрастной, социальной и педагогической психологии. Охарактеризованы интерсубъектно-парадигмальный, духовно-ценностный и экзистенциально-онтологический подходы к психологии диалога. Рассмотрены вопросы разработки диалогических методов психологии, с помощью которых проводятся эмпирические исследования. Изучены теоретические и эмпирические проблемы диалога в практической и прикладной психологии. Описаны особенности диалогического подхода в решении психолого-педагогических проблем, в частности, активных методов обучения, диалогических основ гуманитарно-воспитательной работы, организации психологической службы в ВУЗ, психологической практики.

Розглянуто питання психолінгвістики: розвитку, ЗМІ, дидактичної, рефлексивної, а також прикладної. Проаналізовано місце психолінгвістики серед когнітивно-інформаційних наук, особливості її становлення та розвитку в 1954 - 2006 рр. Розкрито роль психолінгвістики в контексті завдань європейського змісту та компетентнісного підходу у вищій освіті. Висвітлено проблеми психології мовлення дітей дошкільного віку, розвиток мультимедійних технологій у корекційній педагогіці у процесі вивчення української та англійської мов. Описано функціонально-стилістичні особливості оказіоналізмів у мові сучасної преси.

Рассмотрены вопросы психолингвистики: развития, СМИ, дидактической, рефлексивной, а также прикладной лингвистики. Проанализированы место психолингвистики среди когнитивно-информационных наук, особенности её становления и развития в 1954 - 2006 гг. Раскрыта роль психолингвистики в контексте заданч европейского содержания и компетентностного подхода в высшем образовании. Освещены проблемы психологии речи детей дошкольного возраста, развитие мультимедийных технологий в коррекционной педагогике в процессе изучения украинского и английского языков. Описаны функционально-стилистические особенности окказионализмов в языке современной прессы.

Представлено теоретико-методологическое исследование психологии диалога. Впервые в психологческой науке осуществлено многоплановое изучение диалогической философии М.М. Бахтина и духовно-онтологической философии С.Л. Франко и П.А. Флоренского в контексте принципов и закономерностей психологии диалога. Проанализировано соотношение принципов и закономерностепй философии и психологии диалога с идеями и представлениями феноменологической, антропологической, персоналистской, герменевтической и экзистенциальной философии. Обоснованы представления о диалоге как процессе и собитии со-бытия, самобытия и ино-бытия. Выявлены и проанализированы многочисленные психологические интенции диалога: полифоничность, вненаходимость, парадоксальность, амбивалентность.

Розглянуто мовлення як об'єкт дослідження різних гуманітарних галузей знань, запропоновано сучасні психолінгвістичні концепції щодо мови та мовлення. Визначено якісні ознаки мовленнєвої діяльності. Висвітлено проблему формування мовної компетенції у психолого-педагогічних науках (сучасній дитячій і лінгвопедагогічній психології, рефлексивній психолінгвістиці, лінгводидактиці). Розкрито суть понять психолінгвістики. Увагу приділено факторам мовленнєвого розвитку (МР) дитини, періодизації МР, розвитку мовлення в онтогенезі (розвитку конкретного індивіда).

Рассмотрена речь как объект исследования разных гуманитарных областей знаний, предложены современные психолингвистические концепции о языке и речи. Определены качественные признаки речевой деятельности. Освещена проблема формирования языковой компетенции в психолого-педагогических науках (современной детской и лингвопедагогической психологии, рефлексивной психолингвистике, лингводидактике). Раскрыта сущность понятия психолингвистики. Внимание уделено факторам речевого развития (РР) ребенка, периодизации РР, развитию речи в онтогенезе (развитию конкретного индивида).

Рассмотрены вербальные модели и формы межличностных отношений (коммуникативные манифестации и тематические кодировки). Охарактеризованы формы партнерских манифестаций и их вербальные проекции. Определены типы психологической защиты. Внимание уделено стандартизированному языку объявлений контакта (коммуникативным единицам и их дефинициям), ролевым установкам и методике извлечения скрытых смыслов.