У контексті проектувально-технологічної парадигми розглянуто теоретико-методологічні аспекти сутності. Висвітлено його когнітивну структуру, описано відображувальну, ціннісно-орієнтувальну та прогностично-перетворювальну функції інтелекту. Розкрито зміст проектувально-технологічної парадигми та проектування інтелекту в ранній юності, проаналізовано інтелектуальний тренінг як особливу форму навчання. На підставі експериментального дослідження виявлено психолого-педагогічні закономірності розвитку інтелекту юнаків за умов спроектованого тренінгу та психотехнічних процедур. Обговорено проблему визначення ефективності інтелектуального тренінгу.

Розглядануто проблему створення інтенсивної моделі формування проектно-образного мислення у дітей та молоді в умовах експериментальних розвиваючих об'єктів.

Рассматривается проблема создания интенсивной модели формирования проектно-образного мышления у детей и молодежи в условиях экспериментальных развивающих объектах.

The problem of creation of intensive model of shaping of figurative thinking for children and youth in conditions of experimental explicatings plants is considered.

Наголошено, що суттєві зміни способів естетичного сприйняття у добу постмодерну обумовлюють необхідність розгляду метафори візуального мислення у контексті культурно-історичного підходу.

Акцентировано, что существенные изменения способов эстетического восприятия в эпоху постмодернизма обусловливают необходимость рассмотрения метафоры визуального мышления в контексте культурно-исторического подхода.

Essential changes of ways of aesthetic perception in epoch of a postmodernism cause necessity of consideration of a metaphor of visual thinking for a context of the cultural - historical approach.

Зазначено, що у кожній ситуації ефективне рішення вимагає успішного керування системою з двох чи декількох гравців, де важливо не тільки ситуативне мислення, але й у рівному чи більшому ступені, передбачення, прогноз і продуктивне мислення.

Указано, что в каждой ситуации эффективное решение требует успешного управления системой из двух или нескольких игроков, где важно не только ситуативное мышление, но и в равной или большей степени, предопределение, прогноз и продуктивное мышление.

In each situation the effective solution requires a successful system control from two or several players, where the anticipation, prognosis and productive thinking is important not only situational thinking, but also in a peer or greater degree.

Проаналізовано основні підходи до дослідження практичного мислення у різних психологічних школах; представлено характерні риси практичного мислення й основні етапи його дослідження. Розглянуто результати досліджень класиків вітчизняної психології - Б. М. Теплова та С. Л. Рубінштейна.

Проведено філософсько-теоретичне вивчення естетичного аспекту візуальної репрезентації. Зроблено спробу розкрити особливості її динаміки у класичній, модерністській і постмодерністській візуально-культурних парадигмах. У контексті своєрідності її історичних форм досліджено еволюцію візуальних моделей, а саме: класичної (дихотонічної), некласичної (природничо-наукової, абстрактної) та постнекласичної (синергетичної). Здійснено цілісний і системний аналіз розширення смислового змісту класичної візуальної репрезентації, що передбачає застосування понять "сприйняття", "візуальне мислення", "гештальт". Доведено, що радикальна відмова від традиційної онтології у сучасних дослідженнях візуальної репрезентації, глобальний поворот від центрації уваги на статиці до фокусування її на динаміці визначають способи естетичної інтерпретації у єдності досвіду візуального та метафізичного. Виявлено екзистенційну роль бачення у побудові онтології рухливої рівноваги.

Досліджено проблеми специфіки та взаємодії наукового та художнього пізнання як взаємного доповнення двох способів пізнання: логічного та емоційно-чуттєвого, що сумісно відтворюють його цілісність. Виявлено рушійні сили наукового та художнього пізнання - відповідно пізнавальну задачу суб'єкта, яка є винятково результатом роботи інтелектуальних операцій, і домінуючу потребу суб'єкта, що пізнає, яка випливає з його внутрішнього світу та є емоційно-чуттєвою. Виявлено, що пізнавальний процес - це науково-художнє моделювання суб'єктом об'єкта. Встановлено, що в реальному пізнавальному процесі логічне й образне мислення не вступають у протиріччя, а взаємодіють і доповнюють одне одного, й у цій взаємодії образне мислення допомагає сформулювати предметний зміст задачі, що змінюється і трансформується, а логічне мислення є інструментом розв'язання пізнавальної задачі. Доведено можливість розгляду емоцій як сполучної ланки між науковим і художнім пізнанням, а також їх здатність одночасно виступати у ролі цінності пізнавального акту як такого й у ролі оцінки можливості задоволення домінуючої потреби під час пізнання.

Досліджено когнітивні процеси користувачів персональних комп'ютерів у взаємозв'язку зі специфічним способом репрезентації інформації у когнітивному просторі суб'єкта та способами її переробки. Проаналізовано особливості вербально-логічного й образного мислення у постійних користувачів комп'ютерами. Визначено, що інформаційний простір, штучно створений людиною у комп'ютерних системах, значною мірою впливає на особливості мислення користувача та зумовлений формою репрензентації абстрактних понять і зв'язків між ними і власне характером організації наданої користувачеві інформації. Наголошено, що вплив сучасного візуально-образного комп'ютерного середовища активізує правопівкульні процеси мислення та стимулює інтегральну діяльність мозку. Зазначено, що вплив комп'ютерних технологій на психологію мислення людини зберігає суперечливий характер, комп'ютер оптимізує ряд інтелектуальних операцій і підвищує ефективність інтелекту, а також може обмежувати вибір стратегій мислення умовами комп'ютерного простору, послаблює комунікативний аспект когнітивної діяльності, усуває експресивність. Змінюються аспекти, взаємопов'язані з мотивацією мисленнєвої діяльності. Установлено негативний вплив комп'ютерного середовища на мовлення та мовну поведінку користувачів. Надано рекомендації щодо оптимізації мисленнєвої діяльності професійних користувачів комп'ютерів. Запропоновано напрямки подальших досліджень їх психологічних проблем.

Висвітлено теоретичні та методологічні аспекти феномену візуального мислення у психологічній науці. Розроблено новий стратегіально-семантичний підхід до пізнання візуально-мисленнєвої діяльності. Створено структурно-функціональну модель візуального мислення, в якій системотвірними компонентами є візуально-мисленнєві стратегії як механізми творення образу-концепту та наочність як його властивість. Побудовано модель візуально-мисленнєвих стратегій та описано їх структуру на рівні змістових та операціональних компонентів. Розкрито специфіку візуально-мисленнєвого образу на рівні змісту, функцій та емпіричних характеристик. Наведено результати дослідження його знаково-символічної природи та особливості становлення візуального мислення в антропогенезі й онтогенезі. Проаналізовано вплив образу світу суб'єкта діяльності на механізми створення візуально-мисленнєвого образу. Апробовано стратегіально-семантичний підхід до дослідження візуально-мисленнєвих стратегій в образотворчій діяльності.

Із використанням стратегіально-семантичного підходу до вивчення візуального мислення досліджено особливості розвитку візуальної креативності в підлітковому віці, розкрито її сутність і структуру. Встановлено взаємозв'язок між візуальною креативністю й іншими процесуальними компонентами візуального мислення, а також між візуальною та вербальною креативністю протягом підліткового віку. Проаналізовано ефективність використання комп'ютерних технологій як засобів розвитку візуального мислення, зокрема візуальної креативності. На підставі психологічних принципів розроблено комп'ютерний тренінг з розвитку даної якості у підлітків, який базується на дивергентних задачах, експериментально доведено ефективність його використання.

Досліджено психологічну сутність, структуру, функції, специфіку і закономірності професійного мислення та процес його саморегуляції у практичних психологів у контексті поєднання системно-структурного, особистісного та професійно-розвивального підходів. Розроблено концепцію саморегуляції мислення практичного психолога та його професійного розвитку в системі вузівської підготовки. Проаналізовано особистісні, мотиваційні, ціннісні, когнітивні та технологічні складові процесу саморегуляції, характеристики професійного мислення практичного психолога, рушійні сили, детермінанти та умови його розвитку. Визначено роль психологічних механізмів (інтегральних, стильових, рефлексивних) і чинників (характеристики Я-концепції, ціннісності, креативності, складності завдань), які детермінують продуктивність і професійний розвиток саморегуляції мислення. На основі експериментального дослідження виявлено психолого-педагогічні закономірності та умови управління процесом професійного розвитку регулятивної культури мислення практичного психолога. Підтверджено визначальну роль змісту та структури навчальних курсів з практичної психології, комплексу розвивальних (у тому числі й активних) психотехнологій управління процесом формування саморегуляції професійного мислення у системі фахової підготовки психологів.

Розкрито психологічний зміст візуальної креативності (ВК) як процесуальної характеристики візуального мислення, визначено структуру означеного виду креативності. Описано онтогенетичні особливості розвитку ВК у підлітків, з'ясовано динаміку розвитку її структурних компонентів. Охарактеризовано діагностичний інструментарій для дослідження ВК, проаналізовано взаємозв'язок структурних компонентів візуальної та вербальної креативності. Встановлено вплив комп'ютерних технологій на розвиток ВК в підлітковому віці. Увагу приділено розробці комп'ютерного тренінгу з розвитку ВК.

Розкрито проблему залежності інтелектуальної діяльності суб'єкта від наявних в його розпорядженні ментальних елементів культури (уявлень, ідей, образів, метафор, схем, архетипів, аналогій). Проаналізовано статус і траєкторії руху інтелектуальних продуктів в сучасних знанієвих суспільствах. Запропоновано оригінальну інтерпретацію феноменів антропо- та соціоморфізму. Розглянуто проблеми демаркації наукового та позанаукового знання. Увагу приділено евристичним можливостям етнічних мов, типів письма, систем числення.

Обгрунтовано особливості практичного мислення, визначено зміст поняття "практичне мислення майстрів виробничого навчання" і на основі провідних ідей і положень системно-діяльністного підходу теоретично та емпірично обгрунтовано вікові, освітні та професійні особливості його розвитку протягом набуття ними професійної освіти, педагогічної діяльності в системі професійно-технічної освіти. Статистично підтверджено сукупний позитивний вплив усіх чинників на практичну спрямованність та на задоволеність нею, на креативність мислення, спрямованість практичного мислення майстрів виробничого навчання неповторного характеру, які складають основу індивідуального стилю їх педагогічного мислення.

Розкрито сутність і основоположні компоненти синтетичного мислення. Охарактеризовано провідні сучасні парадигми педагогічного мислення в інтерпретації з синтетичним. Розглянуто синтетичне мислення як компонент психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи за умов педагогічного коледжу. Розкрито критерії та показники, що характеризують учителя, який володіє синтетичним мисленням. Визначено рівні синтетичного педагогічного мислення та його вплив на професійну підготовку майбутнього вчителя початкової школи на базі навчального закладу I - II рівнів акредитації. Запропоновано модель технології професійної підготовки вчителя з урахуванням педагогічних умов, що забезпечують процес формування синтетичного мислення студентів педагогічного коледжу.

Розглянуто феномен художньо-образного мислення, а також визначено та теоретично обгрунтовано сутність та структуру поняття "художньо-образне мислення майбутнього вчителя музики". Доведено роль вербальної художньо-педагогічної інтерпретації у формуванні художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики та обгрунтовано її художньо-педагогічний вплив на особистість. Розроблено методику діагностування можливості визначення критеріїв та показників рівнів сформованості художньо-образного мислення вчителя. Вперше створено, теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено організаційно-методичну систему формування художньо-образного мислення майбутніх вчителів музики, яка складаэться з мети, об'єктивних та суб'єктивних факторів впливу на особистість, напрямів формування художньо-образного мислення, педагогічних принципів і педагогічних умов викладання дисциплін, завдань, засобів, технологій, форм і методів роботи.

Виявлено зв'язок естетики спонтанності з трансформаційним потенціалом візуального мислення, динамікою його часових і просторових характеристик. Відстежено шляхи переосмислення ролі спонтанної імпровізації у мистецькій практиці ХХ ст., що пов'язано з актуалізацією пошуку культурно-екологічної адекватності досвіду людини.

Проведено исследование ЭЭГ у 30 женщин и 30 мужчин, здоровых, в возрасте 13 - 14 лет. С использованием когерентного анализа показано, что у женщин в условиях покоя и при абстрактно-логическом, наглядно-пространственном мышлении отмечена достоверно высшая когерентность альфа-диапазона и альфа-1, альфа-2 поддиапазонов по сравнению с мужчинами. У мужчин достоверно высшая когерентность отмечена в условиях покоя с закрытыми глазами в альфа-диапазоне в заднелобовой и центральной областях правого полушария коры, при фотостимуляции в поддиапазоне альфа-1 - в лобной доле обеих полушарий. В условиях покоя у мужчин и при наглядно-пространственном мышлении у женщин правое полушарие коры головного мозга есть более активным.

Рассмотрены вопросы анализа нечетких множеств на уровне ментальных образов в пространстве с неархимедовой мерой. Показано, что в условиях неопределенности необходимо учитывать отсутствие меры или ее несовпадение с мерой для условий определенности; функция принадлежности является продуктом мыслительной (ментальной) деятельности человека, в частности, результатом интуитивного мышления. Предложено рассматривать нечеткое множество как объединение нечетких подмножеств, каждое из которых получено на основе процедуры сжатия системы итерируемых функций.

Проведено дослідження ЕЕГ у 30 осіб жіночої статі, здорових, віком 13 - 14 років. З використанням когерентного аналізу показано, що у дівчат під час виконання завдань посилено когерентні зв'язки у правій півкулі кори. При переході від стану спокою до когнітивної діяльності, а зокрема, до наочно-просторового та абстрактно-логічного мислення послаблюються зв'язки у передньолобовій ділянці кори головного мозку.