Описана методика эксперимента по опознанию двумерных изображений. Проанализированы полученные временные параметры опознания зрительной информации левым и правым полушариями головного мозга человека в условиях маскировки изображений вспышкой.

У 75 досліджуваних дорослих обох статей у точках С3 та С4 відводили пов'язані з подіями ЕЕГ-потенціали (ППП) в експериментальній ситуації з внутрішнім відліком заданих часових інтервалів, котрі обмежувалися випробуваним за допомогою натискань на кнопку. Експериментальна парадигма забезпечувала значний рівень невизначеності та вимагала підтримування високого рівня уваги. Точного значення обраного експериментатором часового інтервалу випробуваний заздалегідь не знав (повідомлялися лише його межі - 17 - 23 с). Інформацію про збіг або розбіжність відрахованого й заданого експериментатором значень часового інтервалу випробуваний отримував через візуальні сигнали зворотного зв'язку, що надходили через 2 с після закінчення відліку; у випадку збігу він мав зробити третє (стверджувальне) натискання на кнопку. Натисканням на кнопку передував потенціал готовності (ПГ); перед сигналом зворотного зв'язку розвивалась умовна негативна хвиля (УНХ), а після цього сигналу - потенціал Р300. Виявлено значущі позитивні кореляції між амплітудами ПГ та УНХ правої півкулі головного мозку й негативні - між ПГ і Р300 обох півкуль. Загалом для вказаних ППП була характерна висока індивідуальна варіабельність, яка в низці аспектів виявляла зв'язок з особистісними особливостями випробуваних, встановленими за даними психологічного тестування із застосуванням відповідних опитувань. Так, зокрема, за використаних експериментальних умов було показано негативні кореляції між амплітудою ПГ і показниками психотизму, амплітудою УНХ та емоційною стійкістю, а також екстравертивністю, амплітудою Р300 та домінантністю. Позитивні зв'язки виявлялися

між амплітудою УНХ і фактором autia (за опитуванням РЕН Айзенка та 16 PF Кеттела). Зроблено припущення про те, що зв'язки між рисами особистості та параметрами ППП базуються на природжених конституціональних особливостях нервової системи та нейрохімічних і структурних змінах мозку, зумовлених впливом прижиттєвого досвіду.

Аналізуються стани активації головного мозку, нейрофізіологічні кореляти й біохімічні компоненти ФС (функціонального стану) мозку. Вивчаються фактори, що впливають на функціональні стани людини, індивідуальні властивості нервової системи та індивідуально-типологічні особливості ФС у процесі діяльності людини. Розкриваються механізми оцінки функціональних та робочих станів людини і управління ними, а також методи оцінювання фізіологічних станів людини та корекції функціональних робочих станів.

Розглянуто основи соціоніки. Висвітлено дихотомічні елементи психіки та основні ознаки типу особистості. Визначено вісім аспектів відображення інформаційного потоку. Охарактеризовано ознаки, які доповнюють тип особистості. Описано структуру елементів інформаційного метаболізму. Надано порівняльну характеристику знаків соціонічних функцій. Досліджено конфлікти на основі вікових претензій. Викладено кодекс честі офіцера та соціоніка. Запропоновано словник соціоніка.

Рассмотрены характерные черты соционики, а также принципы соционической методологии. Изложены основные разделы современной теории социоанализа - функции коммуникации, соционические типы, группы типов и интертипные отношения. Основное внимание уделено теории коммуникативного пространства, соционической диагностике, а также взаимодействию коммуникативных функций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю933-31 + Е70*739

Рубрики:

Вища нервова діяльність як фізіологічна основа психіки (Психофізіологія)

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описаны ключевые понятия дифференциальной психологии. Раскрыты теоретические подходы к объяснению причин и факторов, определяющих вариации человеческой психики, отображены современные представления об источниках индивидуальных и групповых различий. Рассмотрены основные параметры индивидуального варьирования, представлены наиболее известные типологии индивидуальности.

У студентів з різними індивідуально-типологічними властивостями нервової системи вивчали психологічну структуру особистості. Встановлено зв'язок між функціональною рухливістю, силою нервових процесів і окремими рисами особистості.

У студентов с различными индивидуально-типологическими свойствами нервной системы изучали психологическую структуру личности. Установлено наличие связи между функциональной подвижностью, силой нервных процессов и отдельными чертами личности.

The psychological structure of a personality was investigated at the students with the different individual-typological properties of nervous system. The availability of the connection between the functional mobility, the power of the nervous processes and definite qualities of a personality was established.

Освещены вопросы функциональной асимметрии мозга. В контексте нескольких дисциплин (нейропсихологии, нейролингвистики, лингвистической гендерологии) рассмотрены половые различия в характере функциональной асимметрии мозга и влияние последних на речевые способности человека, в частности, с учетом гендерного параметра. Предложена классификация афазий по А.Р.Лурии, описаны классические дисфункций, связанные с повреждением мозга.

Розглянуто питання теорії і практики функціональних систем. Висвітлено закономірності структурної організації робочої функціональної системи, її концепцію. Описано математичну модель надійності професійної діяльності людини-оператора за особливих умов, стохастичну модель функціональної системи, моделі системогенезу, розвитку дизадаптивних та функціональних станів за складних, напружених та екстремальних умов.

Рассмотрены вопросы теории и практики функциональных систем. Освещены закономерности структурной организации рабочей функциональной системы, её концепция. Описаны математическая модель надежности профессиональной деятельности человека-оператора в особых условиях, стохастическая модель функциональной системы, модели системогенеза, развития дизадаптивных и функциональных состояний в сложных, напряженных и экстремальных условиях.

Розглянуто три складові частини вербальної поведінки автора наукового твору: ставлення до об'єкта дослідження, читача та колег - науковців, які вивчають той самий об'єкт. Доведено, зокрема, що коректна вербальна поведінка в архетипній парі автор - читач забезпечує комунікативну досконалість наукового твору. А це, в свою чергу, уможливлює виконання інших функцій твору. Психологічний портрет автора створено з використанням учення німецького психолога К. Леонгарда. Зроблено висновок про наявність у автора таких акцентуйованих рис, як гіпертимність та емотивність. Поєднані з інтровертністю, зазначені риси не виходять за межі норми,- це свідчить про психологічну врівноваженість автора.

Предложено понятие каузальных и акаузальных связей между функциями информационного метаболизма в модели А. Рассмотрены особенности элементарного акта обработки информации, в котором участвуют 4 функции.

Рассмотрены дуальные отношения, исследуются отличия между ними и сам процесс возникновения этих отличий.

Рассмотрено соответствие между типологией психе-йоги А.Афанасьева и типами информационного метаболизма в соционике. Указаны сходства и различия этих типологических систем.

Описаны уровни потребностей, удовлетворяемых субъектом во взаимоотношениях, и их взаимосвязь с возникновением и развитием различных интертипных отношений.

Рассмотрена теория переработки информации памятью человека применительно к протекающим во времени психическим процессам. Представлены математические модели их временных характеристик, включающие адаптацию, латентный период реакции на стимул, психофизику восприятия. Приведено теоретическое решение задачи о связи ощущений и раздражений, обобщающее известные законы Вебера, Фехнера и Стивенса. Изложена теория ощущений человеком боли, объяснены феномены "удлинения и уплотнения" времени памятью человека. Приведена характеристика чувствительности сенсорных систем человека (константа Вебера). На основе экспериментальных данных определены универсальные критерии для прогнозирования психических процессов в других условиях. Предложена концептуальная модель применения кривых обучения и забывания для количественной оценки влияния различных факторов на поведение человека. Впервые предложен метод количественного измерения эмоционального состояния и темперамента человека. Выведена формула для закона Йеркса - Додсона.

Для исследования отношений в супружеских парах введено понятие количества нереализованных ценностей (КНЦ) и на материале ответов 508 респондентов обнаружена корреляция между КНЦ, оценкой качества отношений и соционическими интертипными отношениями.Предложено внедрить аттестацию методик прогнозирования отношений между людьми.

Описаны механизм и динамика дуальных отношений (отношений полного дополнения). Рассмотрена специфика взаимодействия в дуальной паре.

Рассмотрена корреляция между задачами стадий развития личности (возрастных кризисов) по Э.Эриксону и особенностями работы функций модели А. На основе сравнения дан соционический взгляд на развитие личности. Соционический подход выведен за рамки констатации типа - на уровень диагностики и решения проблем человека.

Подробно рассмотрена методология тестирования при определении типа информационного метаболизма человека.