Зазначено, що текстуальний аналіз костюма дозволяє зрозуміти його соціокультурну природу, дослідити взаємний вплив костюма та тіла людини, а також розкрити зміст естетичного ідеалу.

Отмечено, что текстуальный анализ костюма позволяет понять его социокультурную природу, проследить взаимовлияние костюма и тела человека, а также уточнить содержание эстетического идеала.

Text analysis permits to understand the social and cultural nature of costume, coupling effect the costume and body, to precise the substance of aesthetic ideal.

Висвітлено філософські аспекти гуманізації стандартів в дизайні на прикладі зарубіжних стандартів. Виявлено проблемні питання і подано методи їх вирішення. Наголошено на актуальності розвитку гуманітарних стандартів дизайнерської діяльності в Україні.

Показаны философские аспекты гуманизации стандартов в дизайне на примере зарубежных стандартов. Рассмотрены проблемные вопросы и показаны методы их решения. Отмечена актуальность развития гуманитарных стандартов дизайнерской деятельности в Украине.

Philosophical aspects humanization standards in design on an example of foreign standards are shown. Problem questions and methods of their decisions are found out. The urgency of development of humanitarian standards of design activity in Ukraine is noted.

Досліджено особливості формування та розвитку мистецького ідеалу у процесі професійного становлення майбутніх учителів музики. Проаналізовано особистісні та соціальні чинники, які регулюють уявлення майбутніх учителів музики про професійну діяльність. Визначено структуру мистецького ідеалу. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено, що мистецький ідеал є складником професійної ідентичності майбутніх учителів музики, поєднує соціальні, психологічні та вікові особливості. Експериментально доведено, що його рефлексія сприяє професійному становленню майбутніх учителів музики. Проаналізовано психологічні прояви структури мистецького ідеалу, а саме: ідеал-взірець, ідеал-мрія, ідеал-мета. Зазначену структуру доповнено проявом найвищого ступеня - особистісного ідеалу. Визначено, що кожен з типів мистецького ідеалу базується на ідеалі-взірці, реалізується як його прийняття та застосування (ідеал-мета), як його вдосконалення (ідеал-мрія) та створення нового взірця (особистісний ідеал). Зазначено, що тип мистецького ідеалу визначає форми його реалізації у музично-педагогічній діяльності. Провідними формами реалізації мистецького ідеалу є композиторська, навчальна, концертна та педагогічна діяльність.

З використанням значної кількості наукових джерел у контексті сучасної методології уперше у вітчизняній науці здійснено аналіз історичного розвитку західноєвропейського естетичного ідеалу в його антропному вимірі з часів античності до початку XX ст. Виявлено основні конкретно-історичні стереотипізовані форми зовнішності людини, що вважалися ознаками прекрасного на основних етапах історичного розвитку в певних географічних межах. З'ясовано специфіку естетичного ідеалу антропної (тілесної) краси, притаманної мистецтву періодів грецької класики, грецького еллінізму, періоду Римської імперії, раннього, зрілого та пізнього середньовіччя, Відродження, XVII - початку XX ст. Визначено конкретно-історичні принципи поєднання в антропній естетиці ознак тілесності та духовності людини й особливостей їх візуалізації в образотворчому мистецтві. Доведено причинно-наслідковий зв'язок між конкретно-історичними умовами та особливостями антропного виміру естетичного ідеалу.

Обгрунтовано онтологічну концепцію ролі естетичного ідеалу у структурі естетичної свідомості. Проаналізовано проблему виявлення онтологічних структур у бутті естетичного ідеалу. Досліджено онтологію естетичного ідеалу, яка виявляє себе як гетерогенна проблематика. Показано неоднорідність змістових рівнів репрезентації естетичного ідеалу в естетичній свідомості. Сформульовано визначення понять "естетичний ідеал" та "естетична свідомість". З використанням даних категорій проаналізовано онтологічну диференціацію ідеалу та розкрито її роль у формуванні ейдетики естетичного ідеалу. Описано форми синтезу антиномій естетичної свідомості. Виявлено трансцендентальні основи естетичних цінностей, висвітлено полісемантику естетичного ідеалу у просторі естетичного символу. На підставі визначення особливостей соціокультурного виміру ідеалу виділено способи його існування у культурному просторі. Розкрито специфіку конструювання онто- й автопоезису естетичного ідеалу у культурі.

З'ясовано, що процесі аналізу майже всіх сфер суспільного життя ідеалом екзистенціалістських досліджень обирали мистецтво. Саме в ньому завдяки ірраціональній інтуїції пізнавали глибинну антропологічну історію, людські реалії та цінності.

Досліджено антропоцентричний характер естетичного ідеалу епохи Ренесансу. Розглянуто й охарактеризовано близькість науки та мистецтва у визначенні місця та ролі людини у світі у зазначену епоху. Доведено соціальну значущість діяльності митців і мислителів Ренесансу.

Исследован антропоцентрический характер эстетического идеала эпохи Ренессанса. Рассмотрена и охарактеризована близость науки и искусства в видении места и роли человека в мире в указанную эпоху. Доказана социальная значимость деятельности художников и мыслителей эпохи Ренессанса.

The article deals with the anthropocentrically character of an aesthetic ideal of an epoch of the Renaissance. The affinity of a science and art in vision of a place and a role of the person in the world during the specified epoch is considered and characterized. The social importance of artists and thinkers of an epoch of the Renaissance is proved.

Запропоновано цілісну концепцію механізму гармонізації взаємодії людини та суспільства під впливом естетичного ідеалу. Суперечність між естетичним ідеалом особистості й естетичним ідеалом суспільства подано як геологічне явище-суперечність, що рухає соціальний світ у еволюційному напрямі на основі культивування принципів суміщення частини та цілого, гармонізації смислових полів особистості і соціуму та налагодження між ними сталого енергоінформаційного обміну. Відтворено його морфологію та функціональний потенціал.

Даны эстетические толкования и оценки тела человека в контекстах современной теологии тела, "заботы о себе", "телецентризма" культуры постмодерна, полового диморфизма, биологической целесообразности красоты, красоты формальной и функциональной. Проанализированы проблемы физического эталона человека. Отмечено, что в сфере спорта тело рассматривается как объект эстетического восприятия, оценочного отношения, культивирования и саморазвития человека. Эстетическое в спорте эксплицировано в гипотезах его генезиса, движенческих характеристиках, сближениях и расхождениях его с искусством, анализом специфики красоты в спорте, его пластического эстетизма.