Висвітлено проблеми філософії математики та феноменології у діалектичній системі Гегеля, онтології свободи (М.Бердяєва) та символічного світу (Г.Сковороди). Проаналізовано внесок Г.Кордюмова та М.Кащенка у становлення та розвиток металофізики та патологічної ембріології, розглянуто порівняльно-анатомічну наукову програму І.Шмальгаузена. Всебічно досліджено оптичний резонанс Й.Й.Косоногова та Р.Вуда.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю252:Ж + Ж.в

Рубрики:

Філософські питання техніки

Філософські питання техніки

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю25в + Ю252:Ж

Рубрики:

Філософські питання техніки

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено філософсько-методологічні проблеми науки та техніки у контексті світових реалій на межі ХХ - ХХІ ст. Розглянуто найважливіші аспекти науково-технічної революції, сучасні науково-інтегративні процеси, їх вплив на розв'язання глобальних проблем людства та реалізацію концепції сталого розвитку. Викладено питання комп'ютерної революції, інформатизації суспільства, інформаційної культури вченого та спеціаліста. Визначено емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання.

Освещены философско-методологические проблемы науки и техники в контексте мировых реалий на рубеже ХХ - ХХІ ст. Рассмотрены важнейшие аспекты научно-технической революции, современные научно-интегрированные процессы, их влияние на решение глобальных проблем человечества и реализацию концепции устойчивого развития. Изложены вопросы компьютерной революции, информации общества, информационной культуры ученого и специалиста. Определен эмпирический и теоретический уровни научного познания.

Проаналізовано методологічну специфіку технічного об'єкта, його інтегративну сутність. Обгрунтовано синтетичну природу технікознавства як єдності пізнавального та перетворювального на базі діалектики теоретичного і практичного.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю252:Ж

Рубрики:

Філософські питання техніки

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено роль технічної раціональності у науковій революції доби Нового часу. Розкрито змість поняття технічної раціональності як якості технічних ідей, що визначає їх утилітарну застосованість. Обгрунтовано визначення форми технічної раціональності як конкретно-історичного вираження раціонального у сукупності методів, ідеальних об'єктів і понять, які використовуються у технічному знанні. Виявлено схожість і відмінності між науковою та технічною раціональністю. Встановлено, що у період наукової революції відбулося становлення нових форм технічної раціональності: аналітико-синтетичної, індуктивно-аналітичної та дедуктивно-синтетичної, поява яких сприяє зміцненню взаємозв'язків і взаємодії наукового та технічного знання, а також істотно впливає на добір ідеальних об'єктів науки як основи механістичної картини світу.

Висвітлено філософські проблеми цивілізаційного поступу, особливості та імперативи сучасного наукового пізнання, синтетичної природи технічної науки та техніки. Описано філософський образ сучасної науки та техніки, методологічні та світоглядні особливості їх розвитку. Особливу увагу приділено визначальній системоутворювальній функції науково-технічної раціональності як парадигмального чинника становлення та розвитку сучасної техногенної цивілізації. Розкрито соціокультурну та соціоантропологічну вимірність науки та техніки, проблеми та перспективи гуманізації науково-технічного розвитку.

Освещены философские проблемы цивилизационного прогресса, особенности и императивы современного научного познания, синтетической природы технической науки и техники. Описаны философский образ современной науки и техники, методологические и мировоззренческие особенности их развития. Внимание уделено определяющей системообразующей функции научно-технической рациональности как парадигмального фактора становления и развития современной техногенной цивилизации. Раскрыты социокультурная и социоантропологическая измеряемость науки и техники, проблемы и перспективы гуманизации научно-технического развития.

Проаналізовано ідеї сучасних українських мислителів, які пов'язують екологічну кризу з розвитком техніки та намагаються знайти шляхи подолання екологічних загроз не через відмову від науково-технічних досягнень, а саме на шляху трансформації технічного розвитку у бік його гуманізації та гармонізації відносин у системі суспільство - природа.

Розглянуто філософські аспекти техніки та науки. Показано високий рівень значення в технології в системі людина - світ. Надано визначення техніки в широкому розумінні. Доказано необхідність аксіологічної оцінки технічних розробок. Здійснено новий підхід щодо визначення об'єкту філософії науки та техніки.

Визначено ефективні шляхи викладання філософії техніки у вищих технічних навчальних закладах, обгрунтовано необхідність удосконалення викладання філософії техніки у вищий школі, виявлено нові шляхи оптимізації процесу викладання філософії техніки у вищих технічних навчальних закладах.

Техніку розглянуто як феномен культури. Обгрунтовано тезу, що швидше техніка має бути підпорядкована людському імперативу, ніж людина підпорядкована технічному імперативу. Філософія техніки тлумачиться не в термінах знарядь праці, а як цілеспрямована діяльність людини в культурі, де індивід реалізує самого себе.

З'ясовано, що науково-технічний раціоналізм та технічна діяльність набули універсального характеру і під їх впливом трансформується духовність і девальвуються гуманістичні цінності. В контексті техногенної цивілізації розглянуто перспективи європейської цивілізації та місця людини в реалізації її сенсоважливих цілей. Проаналізовано варіанти цивілізаційного поступу та роль технікознавства у конструюванні гуманістичної парадигми виживання людства. Розкрито антропологічні виміри науки й техніки, які можуть слугувати імперативами технологічної діяльності людини.

Розглянуто основні філософсько-методологічні проблеми науки та техніки в контексті світових реалій на межі ХХ - ХХІ ст. Проаналізовано найважливіші аспекти науково-технічної революції, викладено сучасні науково-інтегративні процеси, розкрито їх вплив на розв'язання глобальних проблем людства та реалізацію концепції сталого розвитку. Розглянуто диференціацію й інтеграцію як об'єктивні діалектичні протилежності у розвитку суспільства, наведено специфіку їх прояву в науці. Увагу приділено інформатизації суспільства та феномену інформаційної культури вченого та спеціаліста. Розкрито роль загальнонаукових форм і засобів пізнання в оптимізації соціальної практики.

Висвітлено основи філософії техніки та технології в їх історичному розвитку. Проаналізовано змістовне наповнення термінів "техніка", "технологія", "соціальна технологія", простежено взаємодію науки, техніки та технології в історичній ретроспективі та сучасному культурно-цивілізаційному просторі. Розглянуто людиномірний і моральний аспекти техніко-технологічного розвитку, питання методології філософії техніки, технології та методики технічної творчості. Досліджено проблеми філософії глобалістики та сучасного науково-техніко-технічного прогресу в контексті синергетичного підходу.

Досліджено особливості осмислення феномену техніки в українській філософській думці та її зв’язку із західноєвропейською філософією техніки. Розглянуто рефлексії щодо техніки та технічної діяльності в українському інтелектуальному просторі як специфічний феномен української філософії в його сутнісній визначеності та водночас у розмаїтті позицій, у його історичному розвитку. Встановлено, що уявлення про техніку, властиві українській філософії, від античних часів і до наших днів, тісно пов'язані із західноєвропейським розумінням сутності техніки як людської діяльності. Показано, що більшість українських мислителів ХІХ - ХХІ ст. свої міркування про техніку вибудовували на антропологічних, гуманістичних або соціально-історіософських засадах. В осмисленні феномену техніки сучасні українськими філософами виділено онтологічний, гносеологічний, антропологічний та соціальний аспекти. Констатовано поширення позиції невідповідності прогресу науки та техніки справжнім потребам і цінностям людини та суспільства в середовищі українських філософів. Відзначено звернення представників української філософії техніки до етичних проблем, пов'язаних з розвитком науки та техніки. Обгрунтовано необхідність уведення моральних критеріїв до структури будь-якого різновиду технічної діяльності.

Досліджено поняття "інженерна діяльність" у контексті системи сучасних комунікаційних технологій. Останні потрактовано з позицій філософії техніки.

З'ясовано специфіку античної парадигми техніки, визначено античні світоглядні універсалії, що детермінували античну картину світу; розкрито зміст античного поняття "техне". Доведено, що історичні трансформації техніки зумовлені перш за все кардинальними змінами світоглядних універсалій, які у свою чергу призводять до нової картини світу і нового змісту та місця техніки в ній. Обгрунтовано, що розвитку техніки та включенню її у світоглядну картину світу сприяли такі чинники: по-перше, антична картина світу вже не є суто міфологічною, в неї вплітаються натурфілософські ідеї про світобудову; основу світогляду античності становить космоцентризм з ознаками логоцентризму; по-друге, вміння мислити за допомогою понять, утворювати їх, що дозволило виокремлювати раціональні міркування з практичного повсякденного досвіду і стало великим завоюванням античної філософії, першою спробою наукового осмислення світу, передумовою та основою науки як такої; по-третє, суто механічні, технічні моделі світу, які започаткували давньогрецькі філософи, поклали початок переходу до наукового раціонального пояснення природи, на відміну від попереднього - ірраціонально-містичного; по-четверте, незважаючи на те, що людина античності ще була залежною від природи, від космічної необхідності, вона вже була достатньо автономною від традиційних взірців життєдіяльності та поведінки при реалізації свого життєвого шляху; по-п'яте, принцип творчого становлення, продукування нового, який був притаманний макрокосму, природі, поширився і на його мікрокосм - людину.

Для дослідження проблеми відношення науково-технічного мислення і метафізики зроблено спробу прояснити суть самого науково-технічного мислення, проаналізувати доцільність інструментального або онтологічного підходів до розуміння техніки та її метафізичні підвалини. Новизна роботи полягає в чіткій постановці питання про метафізичні передумови техніки, що у вітчизняній літературі зроблено вперше. Окрім того, в результаті дослідження аргументовано доведено, що феномен техніки вкорінений у надемпіричних структурах буття і людського мислення, хоч і є тісно пов'язаним із емпіричним світом. Окрім відомої тези про зв'язок техніки і мистецтва, наголошено на таких передумовах техніки, як здатність людини до трансцендування та наявність у людському розумі апріорних форм часу і простору, що лежать в основі будь-якого конструювання. До того ж продемонстровано, що сучасна технологія в контексті досліджень квантової фізики виявляє новий спосіб буття техніки (артефактів), який позначається не лише позбавленням емпіричного, але й практичного, інструментального вимірів. В результаті дослідження встановлено, що виникнення техніки як феномену тісно пов'язано із надемпіричними структурами буття та людського мислення. Зокрема, акцентовано увагу на таких передумовах техніки, як здатність людини до трансцендування та наявність у розумі апріорних форм часу і простору. На підставі наведених аргументів зроблено висновок про обмеженість суто інструментального (прагматичного) тлумачення техніки і наголошено як на метафізичних передумовах техніки, так і на метафізичних аспектах її сучасного буття, а також важливій ролі філософії у питанні їх розкриття.

Досліджено соціокультурний аспект інтелектуальних інформаційних технологій. Створення новітніх технологій дозволяє удосконалити механізми управління суспільними процесами і підвищити рівень добробуту суспільства. Використання інформаційного простору для роботи, освіти, навчання і дозвілля призводить до появи нових форм міжкультурної взаємодії і не завжди бажаних змін у культурному просторі інформаційного суспільства.