Індекс рубрикатора НБУВ: Ю702.22 + Ю225.5

Рубрики:

Гуманізм. Людинолюбство. Милосердя

Безпосереднє і опосередковане пізнання. Роль міфів у пізнанні

Шифр НБУВ: Ж16332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі останніх досягнень сучасних вчених (представників гуманітарних, природничих наук), а також релігійних, духовно-езотеричних філософських джерел розглянуто феномен інтуїції як форму духовного пізнання та самопізнання, професійної самореалізації. Описано психічні механізми інтуїтивного процесу, розкрито умови розвитку інтуїтивних можливостей особистості.

На основе последних достижений современных ученых (представителей гуманитарных, естественных наук), а также религиозных, духовно-эзотерических философских источников рассмотрен феномен интуиции как форма духовного познания и самопознания, профессиональной самореализации. Описаны психические механизмы интуитивного процесса, раскрыты условия интуитивных возможностей личности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.5

Рубрики:

Безпосереднє і опосередковане пізнання. Роль міфів у пізнанні

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.5 + Ю6*333.395.1

Рубрики:

Безпосереднє і опосередковане пізнання. Роль міфів у пізнанні

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж68937 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблему онтонології науки, показано значення загальнокультурного контексту в питанні обгрунтування наукового знання. Визначено соціально-детермінуючі функції міфічної онтології, а також передумови зародження науки Нового часу на підставі християнської онтології. Розглянуто соціальні наслідки формування нової онтологічної реальності.

Освещена проблема онтологии науки, показано значение общекультурного контекста в вопросе обоснования научного знания. Определены социально-детерминирующие функции мифической онтологии, а также предпосылки зарождения науки Нового времени с учетом христианской онтологии. Рассмотрены социальные последствия формирования новой онтологической реальности.

Проанализированы истоки современного феномена поэтического мышления, являющегося основой актов самопознания, трансцендирования, диалогичности. Рассмотрена эдипология Софокла как символ трагичности самопознания и поэтическая реализация смыслового содержания эпохи. Трагедия бытия и самопознания Эдипа освещена в контексте философских идей античности и современности и раскрыта в мифологическом, философско-антропологическом, со-бытийном ракурсах феномена поэтического мышления.

Показано, що метафізичні проблеми виникають у сфері функціонування мови. Розкрито зміст понять міфу як надзвичайно складного та загадкового явища, як спресованої до крайньої межі об'єктивної реальності, що дозволяє людині орієнтуватися й існувати в ній гармонічною часткою цілого, а також міфології як примітивної спроби пояснити матеріальний світ, поетичну фантазію древніх, колективне сновидіння, прояви підсвідомих імпульсів (архетипів) людської душі.

Показано, что метафизические проблемы возникают в сфере функционирования языка. Раскрыто содержание понятий мифа как чрезвычайно сложного и загадочного явления, как спресованной до крайнего предела объективной реальности, позволяющей человеку ориентироваться и существовать в ней гармонической частью целого, а также мифологии как примитивной попытки об'яснить материальный мир, поэтическая фантазия древних, коллективное сноведение, проявление подсознательных импульсов (архетипов) человеческой души.

Висвітлено особливості та значення у націєтворчих процесах сучасної України функціонуючих міфів і міфологем, а також філософсько-світоглядні аспекти їх вивчення. Проаналізовано процес виникнення, функціонування та руйнування новітніх суспільних міфів, їх вплив, місце та роль у формуванні масової свідомості та самоідентифікації українців кінця XX - початку XXI ст. Висвітлено феномен українського шістдесятництва в контексті формування новітніх міфів. Розглянуто український міф і міфологію у контексті принципово нового для української соціогуманітаристики підходу - гендерного.

Освещены особенности и значение в нациеобразующих процессах современной Украины функционирующих мифов и мифологем, а также философско-мировоззренческие аспекты их изучения. Проанализирован процесс возникновения, функционирования и разрушения новейших общественных мифов, их влияние, место и роль в формировании массового сознания и самоидентификации украинцев конца XX - начала XXI вв. Освещен феномен украинского шестидесятничества в контексте формирования новейших мифов. Рассмотрены украинский миф и мифология в контексе принципиально нового для украинской социогуманистики подхода - гендерного.

Наведено характеристику міфологічного світогляду та проаналізовано його місце в структурі релігії, філософії, науки та мистецтва. Розглянуто питання еволюції світоглядних форм та їх мовного вираження, трансформації сотеріологічних, пізнавальних і метафізичних настанов у міфологічному світогляді.

Приведена характеристика мифологического мировоззрения и проанализировано его место в структуре религии, философии, науки и искусства. Рассмотрены вопросы эволюции мировоззренческих форм и их языкового выражения, трансформации сотериологических, познавательных и метафизических наставлений в мифологическом мировоззрении.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.4 + Ю225.5

Рубрики:

Раціональне пізнання. Розум

Безпосереднє і опосередковане пізнання. Роль міфів у пізнанні

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито сутність інтуїції як форми духовного пізнання та психологічного компонента творчого процесу. Проаналізовано наукові дослідження, присвячені вивченню даного феномену. Розглянуто умови та засоби розвитку інтуїції, зокрема, запропоновано способи формування цілісного сприйняття. Охарактеризовано творчі здібності та якості креативної особистості. Наведено комплекс гімнастичних вправ для гармонізації діяльності лівої та правої півкуль головного мозку (за М. Кін), а також популярні тести для виявлення інтуїтивних можливостей особистості. Висвітлено теоретичні матеріали спецкурсу "Феномен інтуїції з погляду сучасної науки".

Раскрыта сущность интуиции как формы духовного познания и психологического компонента творческого процесса. Проанализированы научные исследования, посвященные изучению данного феномена. Рассмотрены условия и средства развития интуиции, в частности, приведены способы формирования целостности восприятия. Охарактеризованы творческие способности и качества личности. Разработан комплекс гимнастических упражнений для гармонизации деятельности левого и правого полушарий головного мозга (по М. Кин), а также популярные тесты для определения интуитивных возможностей личности. Освещены теоретические материалы спецкурса "Феномен интуиции с точки зрения современной науки".

Проаналізовано уявлення про значення трансцендентних міфологічних ідей у житті сучасної людини, а також психологічні механізми їх побудови та видозміни. Сформульовано характеристики міфологічного компонента моделі світу нашого сучасника, досліджено предметні змісти уявлень про трансцендентне, проаналізовано їх компоненти.

Показано, що витоком феномену поетичного мислення античності у Давній Греції є поняття "пойесіс" як витворення, вищим проявом якого є самопізнання. На підставі розуміння твірної природи поетичного мислення розкрито його формальні та змістові аспекти. Формально фрейм пойесісної дії визначається творчими структурами: сказанням як формуванням образу світу, який у своїй анонімності онто-гносео-аксіологічно визначає умови буття людини в його словесному вимірі; писанням як творчим процесом, за якого персоніфікується цей завданий у вигляді тої ж фабули образ світу; читанням як прилученням до явищ культури, в якому здіснюється відкриття у самій людині нових рівнів буття та читач є співавтором письменника. Зміст феномену поетичного мислення розкрито на підставі комплексного історико-філософського аналізу едіопології Софокла як поетичної реалізації головних смислових інтенцій епохи. Досліджено трагічність самопізнання Едіпа у контексті філософсько-антропологічних ідей античності та виявлено творчу природу дбання, діалогу, трагедії як структури, що породжує певний етафізичний досвід, а також саму едіпологію як розгортання фундаментального питання про буття людини, яке поєднує міфологічні, гносеологічні й онтологічні аспекти. Розуміння творчої природи поетичного мислення є однією з умов існування культури як такої.

Досліджено метафізичні аспекти в українській дохристиянській міфології через аналіз її складників - замовлянь, обрядових пісень, загадок, казок. Розглянуто генезу формування в міфологічній свідомості архаїчної моделі світобудови, її зв'язку з найважливішими потребами та формами людської життєдіяльності, уявлень про місце й призначення людини в світі. Показано, як крізь призму світоглядної опозиції "людина - бог" осмислювався в текстах українських замовлянь і обрядових пісень ідеал суспільних відносин, духовного життя, сім'ї. Показано, як аналіз українських казок під кутом зору виявлення в них метафізичних аспектів світоглядних установок дозволяє розкрити ряд екзистенціалів та нових способів осмислення людиною буття, виявити шляхи пошуку людиною досягнення станів прориву до трансцендентного. Досліджено мислительні парадигми, в основі яких лежить відношення "людина - трансцендентне" та які пронизують основну кількість казок і визначають їх спрямованість та функції. Виявлено та проаналізовано ті міфологічні тексти, де відображено досягнення людиною духовно-психологічних станів, культивування яких уможливлює акти філософування, породження морального знання. Досліджено проблеми формування просторово-часових координат та передумови створення логічних форм осмислення екзистенційних ситуацій в системі давньоукраїнської міфології.

Вперше доведено раціональну непрозорість онтології науки та евристичну цінність зіставлення онтологій науки та міфу для вивчення її структури та функцій. У процесі реконструкції формування онтології міфу обгрунтовано положення про первинність її соціальних функцій (з легітимації та детермінації соціальної діяльності підлеглих спільнот) перед гносеологічними та етіологічними. Показано, що раціональна трансформація християнського міфу у схоластиці мала визначальне значення для формування онтологічного фундаменту перших наукових програм, які стали одним із варіантів історичного розвитку християнської доктрини. Доведено, що міфічні елементи онтології науки транслюються у часі протягом усієї історії розвитку наукового знання. Зазначено, що непрозорість онтологічних підвалин сучасної науки пов'язана з їх міфічною природою, а стійкість - з фіксацією у структурі західної культури, до якої апелюють процедури обгрунтування істинності основ наукового знання у постпозитивістській філософії науки. Наведено та обгрунтовано положення про те, що раціональні виправдання адекватності конструктів онтологій міфу та науки репрезентованому світу є невіддільними від категорій соціальної ефективності даних онтологій.

Здійснено комплексний аналіз міфу та музики як засадничого, структуротвірного компонента культури. Міф і музику принципово розглянуто в єдиній цілісності. Міф - основа формування та розвитку музики. Музика - засіб вираження та трансформації міфу. Це невід'ємна частина людського буття, специфічна форма світовідчуття та світорозуміння. Їх взаємозв'язок і єдність сприяють постійним динамічним трансформаціям і збагаченням культури. Запропоновано тезу, що міф і музика є фундаментальною знаковою системою, яка зумовлена та зумовлює свідомість і мислення, світогляд, ціннісно-значеннєві модальності життєдіяльності людини та суспільства, а також знаходяться у взаємозв'язку з сугестивними та маніпулятивними технологіями. Виділено три основні стратагеми сугестивного та маніпулятивного впливу: контраст (бінарна архетипова опозиція), повтор (варіативність архетипу-зразка) та звернення до емоцій (універсальність і безпосередність). Як ілюстративний матеріал використано творчу - філософсько-теоретичну та музично-практичну спадщину Р.Вагнера.

Розглянуто основні шляхи, теоретичні принципи та перспективи інтерпретації характерних рис міфологізації свідомості сучасною зарубіжною філософією. Розкрито особливості та ознаки тотальної міфологізації як однієї з форм суспільного буття, причини та способи функціонування міфологічних структур у тоталітарному суспільстві, їх вплив на соціально-психологічний рівень суспільної свідомості. Міфологічне мислення визначено як один зі способів освоєння сучасною людиною явищ навколишнього світу, бо міфологізація як суспільне явище виступає невід'ємною частиною життєдіяльності сучасного суспільства. Доведено реальну можливість штучного створення та поширення міфологічних структур у сучасному суспільстві, а також можливість впровадження таких структур у масову свідомість.

Визначено, що міфологізм - це інструмент художньої організації матеріалу та засіб виразу певних національно-культурних моделей буття. Ідейними засадами створення неоміфологічного напрямку виступили положення: філософія життя, інтуїтивізм, психоаналіз, структуралізм, ритуалізм, функціоналізм. Розширено практику використання міфологічної тематики в літературі. Створено новаторську форму побудови сучасного літературного твору. Доведено, що звернення сучасних митців до психоаналізу та "глибинної" психології призводить до формування характерних рис психологізму, відсутніх в міфології. В процесі моделювання неоміфологічного твору досліджено феномен містицизму. Аргументовано, що "відродження" міфу в літературній творчості ХХ ст. сприяло формуванню нової посткласичної естетики.

Досліджено проблему функціонування міфа у культурних формах повсякдення. Знайдено та проаналізовано кореляцію концептів "повсякдення" і "міф", яка виявляється у переосмисленні предметів побуту відповідно до їх призначення - безпосередньо практичного, а також особистісного й соціального. Запропоновано дефініцію поняття "культурна форма повсякдення". Це підмножина значень "перетвореної форми" (М.Мамардашвілі) у просторі повсякдення, синкретне злиття повсякденних дій з їх інтерпретаціями групами людей, яких поєднують спільні уявлення про необхідне. Виділено міфологічні елементи, а саме: стереотипи, норми, культурні форми оповсякденювання міфом, а також речові символи, втіленнями яких є предмети побуту. Зазначено, що логіку повсякденного мислення можна зіставити з міфологікою, яка існує у царині повсякдення як особистісно-емоційна чуттєвість і надає життєвому світу циклічного характеру шляхом утворення стереотипів і норм. Показано істотну подібність і відміність міфа й екранної культури. Установлено, що за умов Інтернету створюється нова міфологія форм спілкування, яка базується на самоміфотворчості. Проаналізовано функції стереотипів у повсякденні та з'ясовано відмінність їх функціонування у Всесвітній мережі.

Проаналізовано елементи раціональності та особистісної ідентичності, відтворювані та/чи продуковані в процесі трансформації новоєвропейської моделі суб'єкта в сучасній культурі. Досліджено концептуальні основи визначення міфа в некласичній філософії. Визначено умови та причини буття-в-міфі сучасного індивіда. Доведено необхідність та адекватність сьогоденню деяких міфологічних елементів, визначено їх особливості та відмінність від архаїчних відповідників.