Здійснено систематичну характеристику наукового простору: його виникнення, структури, функцій, особливостей розвитку в докласичний, класичний та посткласичний періоди. Особливу увагу приділено проблемам інституціоналізації наукового простору відповідно до специфіки виокремлених історичних періодів науки, а також дискусійним питанням наукового простору сучасної України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю223.22

Рубрики:

Можливості і межі пізнання

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено систематичний аналіз проблеми співвідношення мислення та реальності у різноманітних вимірах: соціоприродному, соціокультурному, психологічному та екзистенційному. Особливу увагу приділено новітнім методам філософського дослідження, пов'язаним з проблемами екологізації та психологізації філософії, методологічним питанням синергетики та особливостям нелінійного мислення.

Освещены вопросы метатеории сознания, рассмотрена культура как пространство возможностей превращения опыта сознания. Показано, что основанием культуры является миф, а все опыты выстраивания культурологического знания как системы оказываются опытами мифологии или "мифо-логики". Рассмотрены мифический статус субъекта и объекта культуры, структура мифического знания, единство вещи, имени и тела в структуре опыта мифа. Установлена историко-философская закономерность становления метатеории и философии мифа, исследованы мифическое основание и отдельные сферы мифизации культуры постмодерна.

Проведен аналитический анализ гендерных основ Интернет-коммуникации, психологических, социальных, культурных, коммуникативных предпочтений мужчин и женщин в Сети, а также дискурс-анализ форм Интернет-поведения данной категории населения. Выполнен социологический и линговопсихологический анализ их пейоротивных словарей в Сети. Рассмотрены проблемы наличия/отсутствия гендерной дискриминации в Интернете, вербального насилия, описаны лингвистические структуры Интернета в аспекте социальной структуры, влияние социальных структур на структуры Интернет-дискурса. Проанализированы особенности разработки возможных сценариев Интернет-коммуникации, тренингов как моделей выхода из кризисных ситуаций (состояния фрустрации, экзистенциального и социального вакуума) личности постсоветского пространства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю223.31 + Ю223.23 + Ю212.2

Рубрики:

Пізнання і предмет

Пізнання та інформація. Пізнання і комунікація

Філософське вчення про дух, свідомість і мислення

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю223.221 + Ю216.21

Рубрики:

Проблема реальності

Людина і буття

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.26 + Ю223.221 + Ю225.34

Рубрики:

Душа і тіло

Проблема реальності

Уявлення

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена проблема человеческой повседневности как особый душевный и духовный опыт. Показано место феномена повседневности в культуре, изложены конкретные мировоззрения разных способов видеть мир, описаны страсти, экзистенциальные состояния и жизненные проекты, которые близки каждому человеку. Раскрыто содержание понятий радости и скуки, любви и страха, тревоги и лени как предметов экзистенциальной рефлексии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Ю223.221 + Ю225.4

Рубрики:

Людина і буття

Проблема реальності

Раціональне пізнання. Розум

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Раскрыты сущность, истоки, роль (функции), структура, свойства и правовое обеспечение феномена символической реальности. Представлены результаты исследования интеллектуальной активности, творчества, информационного отношения как основных проявлений символической реальности, приведена характеристика науки, искусства и образования как ее форм (сегментов). Рассмотрен онтологический контекст символической реальности, в частности, условия постмодерна и глобализация. Показана роль игры, искушения, воображения и нюансов в механизме символического воздействия. Установлены правовые гарантии интеллектуальной свободы, приведено описание ее американской и европейской парадигм. Разработан проект международной конвенции о защите интеллектуальной свободы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Ю223.221

Рубрики:

Людина і буття

Проблема реальності

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю224.2 + Ю223.221

Рубрики:

Позначення. Сигнал. Знак. Символ

Проблема реальності

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що процеси генезису людського пізнання трактуються під кутом певних парадигмальних уявлень. У процесі становлення природознавства визначальною є еволюція уявлень стосовно просторово-часової структури Всесвіту, тісно пов'язаних із соціальними факторами. Аналогічно становлення загального суспільствознавства потребує врахування "соціопросторових" і "соціочасових" уявлень.

Досліджено проблему гендерного спілкування, що розкривається як самостійний процес взаємодії та взаємозв'язку. Виокремлено важливість гендерного просвітництва на базі нових методологічних підходів і переосмислення відношення "жінка - чоловік". Підкреслено, що гендерний консенсус є органічним поєднанням жіночого та чоловічого у всіх сферах діяльності.

Наведено спробу виявити співвідношення мудрості як сутнісних знань, які людина одержує у цілісному баченні дійсності, та знання взагалі як інформації про світ. Зроблено висновок, що основною ознакою мудрого знання є його цілісність.

Розглянуто антропологічний аспект віртуальної реальності. Досліджено її сучасний концепт і постать концептуального персонажу. Окреслено проблему антропологічного виміру віртуальної реальності, розглянуто його природу й особливості. На підставі порівняльного аналізу концепції психології віртуальної реальності (О.М.Носова) та філософського дискурсу переживання (С.Л.Франка, Ж.П.Сартра, Ж.Батай) встановлено, що джерелом та умовою її актуалізації є спонтанне переживання. Продемонстровано, що особливості антропологічного виміру віртуальної реальності репрезентативно виражені феноменами рекурсії, трансценденції, гри. Досліджено симулякру та симуляції як засоби об'єктивації віртуальності. Встановлено, що антропологічний вимір віртуальної реальності є джерелом символічного середовища, в якому мешкає людина.

Досліджено онтологічний статус, основні онтологічні характеристики віртуальної реальності, встановлено особливості віртуальної реальності, представленої технічними засобами. Визначено смислові навантаження, якими наділено поняття "віртуальний" в історії філософії та науковому дискурсі. Виявлено еврестичний потенціал постнекласичної філософії для з'ясування онтологічного статусу віртуальної реальності. Зазначено, що постмодерністська методологія дозволяє визначити віртуальну реальність як інтерактивну, символічну реальність, що містить у собі нестачу реальності та внаслідок цього є умовою пошуку істини, а також постійним нагадуванням про існування розрізнення між буттям та його формами. Встановлено, що для даного типу реальності характерні нон-фінальна процесуальність та високий креативний потенціал. Обгрунтовано, що на відміну від віртуальної реальності як такої, яка завжди нагадує про існування забуття реальності (буття) у формах її представлення, віртуальна реальність, створена інформаційними та телекомунікаційними технологіями, навпаки, призводить до забуття реальності, стверджує можливість абсолютного та вичерпного представлення буття технічними засобами. Зазначено, що внаслідок перманентної процесуальності віртуальної реальності об'єкт, простір, час, причинність у ній інвертуються, знаходяться у процесі постійної зміни.

Наведено результати дослідження соціальної віртуальної реальності з позицій тих трансформацій, яких зазнає "суб'єкт" у віртуальній реальності в процесі її актуалізації/конструювання. Розглянуто теоретичне зрушення, яке відбулося в концептуалізації гри - від категорії естетики до категорії соціальної філософії - та збіглося з практичними соціальними перетвореннями, що знаменували собою проникнення гри в усі сфери життя. Проаналізовано феномен соціальної віртуальної реальності в двох його аспектах: віртуальність соціальної реальності та соціальність віртуальної реальності. Визначено фактори віртуалізації сучасного життя та механізми актуалізації/конструювання соціальної віртуальної реальності. Сформульовано основні принципи комунікативних практик "суб'єкта" у соціальній віртуальній реальності - (інтер)текстуальність, анонімність, ігри з ідентичностями, які дозволили аргументувати положення про те, що суб'єкт у віртуальній реальності функціонує як "віртуальний персонаж" і саме на рівні взаємодії віртуальних персонажів відбувається актуалізація/конструювання/симулювання соціальної віртуальної реальності. Доведено, що основною стратегією комунікативних практик в Інтернеті є іронія.

Концептуалізовано релігійну комунікацію у просторі європейської культури, в якому релігія (християнство), як і наука, ініціювала формотвірні комунікативні моделі. Висвітлено та проаналізовано основні підходи комунікативної філософії XX ст. Показано контемпоральність ідей комунікативної філософії з основними ідеями релігійної комунікації у змістовому, етичному та нормативному аспектах, на підставі цього розглянуто християнську релігію як джерело артикуляції базових цінностей. Доведено, що релігія є комунікативно-парадигмальною моделлю культури, а наука - парадигмально-комунікативною. Здійснено спробу специфікувати релігійну комунікацію шляхом виділення трьох гетеротромних вимірів: тринітарного, вертикального та горизонтального. Установлено, що в екуменічному русі мають місце дві магістральні комунікативні стратегії - модерністська - подібності та постмодерністська - розрізнення.