Висвітлено деякі важливі загальнотеоретичні питання, пов'язані з аксіологічною проблематикою сучасної філософії та методології науки. Осмислено взаємозумовленість епістемних, етичних, естетичних і сакрально-метафізичних аспектів істини. Розроблено модель аксіології знання в контексті "потенціалістичного" розуміння цінності, до основи якої покладено структуру духовно-практичної взаємодії людини зі світом, її базисні потенції.

Проанализирован феномен парадигмы, раскрыты ее структура и функции. Введен новый объект исследования - парадигмальная наука. Парадигмальность рассмотрена как качественная характеристика бытия науки с момента ее институциализации. Уделено внимание анализу понятийного и категориального аппарата аксиологии, предложен аксиологический метод исследования, который может быть применен для изучения науки, а также любой человекомерной системы.

Розроблено модель аксіосфери культури, яка розширює можливості змістовного дослідження ціннісних аспектів наукового знання. По-новому трактовано взаємозумовленість аксіологічних (епістемічних, етичних, естетичних) потенцій знання, необхідність їх узгодженої реалізації в процесі наукового дослідження, що випливає з ідеї гармонійного співвідношення Істини, Добра, Краси в системі ціннісних орієнтацій вченого та розуміння реальної небезпеки гіпертрофірованого розвитку в якомусь одному напрямі. Здійснено спробу реабілітувати інтуїтивно-підсвідому, не завжди явно виражену релігійну, сакрально-метафізичну потенцію методологічного мислення вченого, зумовлену потребою гармонізації віри і знання та пов'язаної з інтенцією на цінність абсолютного Блага - кінцевої мети та вищого смислу всіх актів самоствердження людини в світі. Показано плідність, ефективність і практичну значущість аксіологічної теорії знання в процесі переосмислення завдань освіти та виховання, вирішальне значення ціннісного потенціалу мислення в конструюванні загальнонаукової картини світу на засадах еволюціонізму.

Досліджено ціннісний статус наукової картини світу. Проаналізовано соціокультурно-світоглядні передумови становлення наукової моделі всесвіту, визначено її ціннісні параметри. З'ясовано, що будь-яка загальна картина світу має ціннісну специфіку, її людиномірно-ціннісна визначеність є конкретно-історичним образом ієрархії пізнавальних, етичних, естетичних уявлень, а також досягнутого рівня універсально-синтетичної цілісності світогляду. Розкрито внутрішню логіку трансформації ціннісної структури картини світу у процесі переходу від класичної до некласичної та постнекласичної наукової раціональності, що характеризується відмовою від ідеї ціннісної нейтральності науки і дедалі повнішою реалізацією ціннісного потенціалу сучасної гуманітарно-наукової парадигми.

Проаналізовано становлення гуманітарного ідеалу науковості, його вплив на інтегративні процеси у сучасній науці та її гуманітаризацію. Ідеал науковості гуманітарного знання розглянуто як синтез філософських уявлень про природу людини, суспільствознавчо-аналітичних описів і пояснень соціальних інтеракцій індивідів і власне гуманітарного осягнення розумом духовних засад людського буття. Розкрито значення в утвердженні наукового статусу гуманітарного знання сцієнтистських, герменевтичних і аксіологічних обгрунтувань. Показано, що конституювання норм його науковості відбувається на підставі ціннісно-смислової специфікації універсально-епістемних критеріїв і взаємодоповнюваності в ньому когнітивного та ціннісного, пояснювального та змістового моментів. Цим забезпечується загальнонаукова ідентичність ідеалу знання про світ людини та його гуманітарну особливість. Значну увагу приділено питанням методологічного потенціалу гуманітарного ідеалу науковості, значущість якого розкрито у контексті актуалізації проблем людини та формування постнекласичної наукової раціональності.

Здійснено комплексний аналіз у межах феноменологічної методології базових цінностей особистості, свободи і любові на матеріалі західноєвропейської екзистенціальної та російської релігійної філософії XIX - XX ст. Досліджено категорію екзистенціального вибору, систематизовано матеріал про психологічні типажі, запропоновані західноєвропейськими екзистенціалістами. Розглянуто динаміку розвитку філософії любові, зокрема, концепції андрогінізму в західноєвропейській і російській філософських традиціях. Акцентовано увагу на проблемі сублімації особистих цінностей, показано багатоступеневість процесу сублімації. Розроблено ідею взаємодоповнюваності ціннісних систем західноєвропейської екзистенціальної філософії, екзистенціальної психології та російської релігійної філософії, що породжує ідею інтегрування культур.

Досліджено проблему визначення феномену любові як соціальної цінності особистості в суспільних відносинах. Розкрито суть понять "любов", "довершена любов", "особистість", "Інший", "соціальна цінність", "суспільні відносини". Зазначено, що трактування феномену любові в історії європейської філософської думки шляхом визначення її трьох головних понять ("ерос", "філія" та "агапе") сприяло утворенню досить відмінних типів інтерпретації її ціннісного значення в соціальній сфері. Доведено плідність цілісного розуміння даного феномену, основою якого є запропоноване поняття "довершена любов", що поєднує і відображає взаємодію тілесного, душевного та духовного вимірів людського буття. Поглиблено ідею істинної любові В.Соловйова як основи моральнісності, яка грунтується на збереженні традиційного відношення до трьох начал буття: сорому - до нижчого, співчуття - до рівного, благоговіння - перед вищим та доведено, що розвиток почуття любові до довершеної цілісності залежить від рівня розвитку особистості та відповідно до її типу зароджується від якогось одного складника її моральної основи, але без доповнення іншими двома виникає загроза згасання почуття любові. Встановлено, що любов до Іншого в її цілісному розумінні є моральнісною основою різних форм соціальної солідарності, а протидією розвиткові довершеної любові є екзистенційний страх перед Іншим.

Досліджено формування політичної свідомості молоді на основі гуманістичних цінностей у період посткомуністичного етапу державотворення України, виникнення та розвитку гуманістичного світогляду. Викладено теоретичні положення цілеспрямованої роботи з виховання та формування у молоді України про загальнолюдські цінності. Висвітлено основні напрямки гуманізації політичної свідомості молоді за умов перелому в теоретичному мисленні, переосмисленні ролі та ваги особи в політичному житті суспільства. Проаналізовано вплив на формування правової та політичної свідомості молоді її безпосередньої участі у діяльності громадських організацій і неформальних об'єднань.

Розкрито феномен аксіології в проблемному просторі філософської рефлексії та оточуючої дійсності буття в методологічному та поліфункціональному аспектах. Визначено освітньо-аксіологічний вимір буття людини та суспільства. Висвітлено ментальні основи освітньої аксіології, специфіку присутності освітньо-духовного й національного фактору в теоретичному змісті ментальної проблематики. Проаналізовано освітньо-релігійний чинник в змісті геополітики та геопсихології українського етносу як головних детермінант ментальності нації. Описано національні ознаки релігієвиявлення як морально-ціннісний еталон освітньої культури в змісті української ментальності.

Раскрыт феномен аксиологии в проблемном пространстве философской рефлексии и окружающей действительности бытия в методологическом и полифункциональном аспектах. Определено образовательно-аксиологическое измерение бытия человека и общества. Освещены ментальные основы образовательной аксиологии, специфика присутствия образовательно-духовного и национального фактора в теоретическом содержании ментальной проблематики. Проанализирован образовательно-религиозный фактор в содержании геополитики и геопсихологии украинского этноса как главных детерминант ментальности нации. Описаны национальные признаки религиепроявления как морально-ценностный эталон образовательной культуры в содержании украинской ментальности.

Наведено результати цілісного філософського дослідження такого феномену, як парадигмальна наука. Виявлено новий онтологічний параметр підходу до вивчення науки - парадигмальність. Розглянуто основні сутнісні характеристики парадигмальної науки, закономірності та причини її становлення та розвитку. З метою вивчення специфіки парадигмальної науки, її функціонування та взаємозв'язку з іншими соціокультурними інститутами розроблено та застосовано аксіологічну методологію як найбільш адекватну об'єкту дослідження. Запропоновано новий напрямок філософського вивчення науки - аксіологія науки. Досліджено дію цінностей у всіх площинах наукового знання - гносеологічній, епістемологічній, методологічній, антропологічній, соціокультурній, метафізичній, онтологічній. Виявлено зв'язок логіки оцінок у цих сферах буття науки з ціннісною орієнтацією вченого, наукового співтовариства, дисципліни та науки як соціокультурного інституту. З позицій аксіологічного аналізу та критики розглянуто проблеми взаємодії парадигмальної науки з реаліями інформаційного суспільства, зв'язок науки з його економічними, політичними і соціальними цілями. Зазначено, що аксіологічна критика в даному випадку розуміється не як ціннісне відношення чи оцінне судження, а як метод виявлення обмежень, які накладаються на науку парадигмою.

Висвітлено роль високих технологій як однієї зі смислових домінант у життєдіяльності суспільства ризику, виділено основні характеристики їх ролі. В контексті технологічного розвитку сучасної цивілізації визначено потенційний вектор гуманітарних перспектив сучасної людини. Проаналізовано еволюцію взаємозв'язку наукового дискурсу та ціннісно-промислових елементів культури. Розкрито роль етики як чинника міждисциплінарного синтезу за умов техногенних цивілізаційних трансформацій. Зауважено, що основною особливістю цієї ролі є етизація відповідного дискурсу та процес проліферації етичних теорій. Наведено філософську рефлексію методологічного потенціалу аксіологічних зрушень для наукового дискурсу.

Проаналізовано ціннісні аспекти та потенційні можливості процесу гуманізації науки та техніки. Досліджено сутність, історичні передумови становлення, різноманітні вияви самого феномену гуманізації в процесі зміни історичних типів наукової раціональності, концептуально-ціннісне підгрунтя його теоретичної моделі. Визначено закономірні трансформації нормативно-ціннісного забезпечення гуманізації в процесі зміни класичної науки некласичною та процес актуалізації гуманістично-ціннісного потенціалу науки постнекласичної. Встановлено новітні напрями гуманізації науки, пов'язані з гуманітаризацією пізнавальної діяльності та неявними способами та формами актуалізації ціннісного потенціалу гуманігарно-наукової парадигми знання.

Запропоновано авторську версію трактування та бачення актуальності аксіологічної проблематики в цілому. Здійснено рефлексію феномену освіти в багатоаспектному контекстуальному зрізі компаративного аналізу з посиленою фокусацією на ціннісному векторі проблемного осмислення. Зазначено, що цінності - своєрідний культурний "код"; національно-культурна специфіка ціннісної системи значною мірою обумовлює й особливості національної психології, в той же час трансформує класифікацію цінностей за критерієм об’єктивності. Спрогнозовано неминучість дослідницької акцентуації й актуалізації аксіологічної проблематики. Підкреслено, що освітньо-культурна еволюція - це завжди питання "зламу", "перелому", проблема змін в нормативному устрої суспільного життя, корекція пріоритетів життєвого шляху, варіант переакцентації в ціннісній площині буття, актуалізація проблеми "буття" чи "забуття". Аксіологічний освітньо-культурний парадокс полягає в тому, що ніколи ще не було епохи, яка б її сучасникам не здавалась перехідною і не екстраполювалась на ціннісній сумісності поколінь.

Предложена авторская версия трактовки и видения актуальности аксиологической проблематики в целом. Совершена рефлексия феномена образования в многоаспектном контекстуальном срезе компаративного анализа с усиленной фокусацией на ценностном векторе проблемного осмысления. Констатировано, что ценности - своеобразный культурный "код"; национально-культурная специфика ценностной системы в значительной мере обусловливает и особенности национальной психологии, в то же время трансформирует классификацию ценностей по критерию объективности. Спрогнозирована неизбежность исследовательской акцентуации и актуализации аксиологической проблематики. Подчеркнуто, что образовательно-культурная эволюция - это всегда вопрос "излома", "перелома", проблема изменений в нормативном устройстве общественной жизни, коррекция приоритетов жизненного пути, вариант переакцентации в ценностной плоскости бытия, актуализация проблемы "бытие" или "забвение". Аксиологический образовательно-культурный парадокс заключается в том, что никогда еще не было эпохи, которая его современникам не казалась бы переходной и не экстраполировалась на ценностной совместимости поколений.

The author’s version of the interpretation of axiology problems in general is offered in the article. Moreover the phenomenon of education in the polyaspect and polycontextual dimension of a comparative analysis with the emphasis on the valued of problematic consideration is presented.

Доведено, що найбільш важливим завданням аксіології є визначення основних орієнтирів буття людини в усіх ціннісних вимірах і впливах - соціальному, світоглядному, культурному та науковому. Зазначено, що сьогодні наявною є криза цінностей, яка виразно являє себе, зокрема, у рисах гіпертрофованого урбанізму: соціальної атомізації й наростання в людей почуття психологічної деструкції за умов послаблення родових і сімейних зв'язків, скорочення тривалості життя міського населення, виникнення феномену масових психічних епідемій. Наголошено, що проблема масового культурного знеособлення, виклики та загрози, які несе сучасна цивілізація неповторній людській індивідуальності, актуалізують фундаментальну роль аксіології. Відзначено, що на запитання "звідки беруться нові норми і цінності" очевидно, повинна бути дана відповідь: "з культури", з соціокультурного оточення (під цінностями у класичній філософії розуміють акти переживання, симпатії, антипатії тощо).

Показано, что наиболее важной задачей аксиологии является определение основных ориентиров бытия человека во всех ценностных измерениях и воздействиях - социальном, мировоззренческом, культурном и научном. Отмечено, что сегодня налицо кризис ценностей, который выразительно представляет себя, в частности, в чертах гипертрофированного урбанизма: социальной атомизации и нарастании у людей чувства психологической деструкции в условиях ослабления родовых и семейных связей, сокращении продолжительности жизни городского населения, возникновении феномена массовых психических эпидемий. Отмечено, что проблема массового культурного обезличивания, вызовы и угрозы, которые несет современная цивилизация неповторимой человеческой индивидуальности, актуализируют фундаментальную роль аксиологии. Утверждается, что на вопрос "откуда берутся новые нормы и ценности" очевидно, должен быть дан ответ: "из культуры", из социокультурного окружения (под ценностями в классической философии понимают акты переживания, симпатии, антипатии и др.).

It is known that the problem of human, his liberty, his existence, gills a pivotal place in the modern philosophical discourse. The system of values has become the main reason of actualization of this subject area at the beginning of XXI century. In due course objective, historical, ideological, cultural and other challenges paved the way for the birth of axiology as a science. For new paradigm possesses new norms and values. What is their origin? The answer: cultural, the socio-cultural ambient and etc. Paradigm is a theoretical side of a particular scientific practice, which exists as a system of ideas, norms and values of human being. Modern civilization carries threats and losses of "blossoming diversity of culture". The feeling of this hazard passes deeply through the whole spiritual human life. Therefore, for the modern philosophy, the main factor is substantiation of eternal values and acknowledgement of the main reference points in all without exceptions value measurements and influences.

Досліджено процес застосування маркетингових технологій у державному управлінні. Охарактеризовано поняття "якість життя" як соціальний стандарт, результат управлінської діяльності, існуючий у суспільстві спосіб життя, який означає задоволення базових потреб, доступність великої кількості якісних виробів та отримання задоволення від природного і культурного середовища. Сформульовано вихідні ціннісні принципи теорії та практики сучасного державного маркетингу.

Проаналізовано систему теоретичних передумов філософського осмислення аксіологічних ідей та вказано на особливості сучасної науки, які актуалізують процеси аксіологізації наукового пізнання і виокремлення аксіології науки. Розкрито роль внутрішніх і зовнішніх цінностей у сучасному науковому пізнанні, в осмисленні взаємозв’язку наукової істини й цінностей, визначенні фундаментальних та прикладних досліджень. Проаналізовано еволюцію трактувань наукової істини в контексті конкретних гносеологічних ситуацій сучасного природничо-наукового пізнання. Визначено зміни, яких зазнають ідеали та критерії наукової раціональності за сучасних умов (на прикладі метанаукового дослідження процедур обгрунтування високоабстрактних теоретичних конструкцій), що свідчить про тенденцію до більш "м'якої" методології та лібералізацію критеріїв наукової раціональності, якщо останню розглядати з нормативної точки зору. Обгрунтовано, що сучасна епістемологія, незважаючи на ряд гносеологічних труднощів (ефект "експериментальної невагомості" і "недовизначеність" теорії емпіричними даними; історична мінливість методологічних принципів тощо), зберігає за собою функцію давати адекватний аналіз особливостей сучасних пізнавальних ситуацій у науці.

Розглянуто різні наукові підходи до розуміння поняття «цінність іншої людини». Визначено сутність та зміст цінності іншої людини як наукової категорії. Запропоновано структурну модель поняття «цінність іншої людини».

Рассмотрены различные научные подходы к пониманию понятия «ценность другого человека». Определена сущность и содержание ценности другого человека как научной категории. Предложена структурная модель понятия «ценность другого человека».

In the article different scientific approaches to understanding the concept of «value of the other person» are described. Based on the analysis of philosophical, psychological and pedagogical sources the purpose and content of value of the other person is suggested.