Раскрываются исторические типы мировоззрения, специфика и функция философии, рассматриваются критерии типологии философских учений, особенности национальных философий, в том числе, украинской и русской. Исторический очерк позволяет проследить развитие основных философских направлений и проблем от периода ее возникновения до наших дней: философия античности (космоцентризм, элейская школа, учения Сократа, Платона, Аристотеля, философия рабовладельческой демократии, неоплатонизм), философия средних веков (патристика, схоластика, учение Фомы Аквинского, философская мысль Киевской Руси), философия эпохи Возрождения (Итальянское Возрождение, Северное Возрождение, Религиозная Реформация, Украинский Ренессанс), философия нового времени (учение Б.Спинозы, философия французского Просвещения, украинская философия XVIII в.), немецкая классическая философия (И.Кант, Гегель, Л.Фейербах), философия марксизма, западная неклассическая философия (философия жизни и существования, психоанализ, философия науки от позитивизма к аналитизму, современная герменевтика). Особое внимание уделено рассмотрению основных направлений развития украинской и русской классической и украинской неклассической философии.

На основе социально-философской рефлексии обобщены данные интеграции естественно-научного и гуманитарного знания о социально-природном феномене человека в интервале искусства. Проанализированы причины кризисной ситуации в современной философской антропологии, а также философско-психологические особенности дзэн-буддизма, связанные с опытом достижения состояния просветления - "сатори". Отдельные статьи посвящены проблеме нравственного идеала в постсоветский период, эмоциональной природе религиозного культа, морально-религиозным истокам формирования правовой культуры общества, а также принципам одновременного интегродифференцирования.

Раскрыты основы теории развития, освещена ее всеобщность и универсальность. Рассмотрено диалектическое содержание принципа развития. Определены причина и сущность постоянного возникновения и формирования поступательности в процессе развития. Освещены некоторые особенности зависимости пространства и времени от форм движения в восходящем развитии.

Вперше здійснено спробу висвітлення філософської проблематики у контексті та на підставі цінностей хліборобського світогляду. Виявлено найбільш істотні риси, сенсожиттєву роль, культуротворчий потенціал останнього. Проаналізовано історичні типи філософії, буття природи, суть та властивості свідомості, чинники формування культури мислення, проблему людини у філософії. Розглянуто соціальну структуру суспільства, форми суспільної свідомості, соціально-філософський аспект сільськогосподарського виробництва, а також чинники формування особистості.

Висвітлено проблеми філософії математики та феноменології у діалектичній системі Гегеля, онтології свободи (М.Бердяєва) та символічного світу (Г.Сковороди). Проаналізовано внесок Г.Кордюмова та М.Кащенка у становлення та розвиток металофізики та патологічної ембріології, розглянуто порівняльно-анатомічну наукову програму І.Шмальгаузена. Всебічно досліджено оптичний резонанс Й.Й.Косоногова та Р.Вуда.

Розглянуто еволюцію теоретико-методологічних підходів ХХ ст. щодо вивчення специфіки етнобуття та етнічних культур, а також антропософські впливи у творчості українських митців - "двадцятників" (Л.Курбаса, П.Тичини, М.Зерова, М.Семенко, Ф.Ернота, Я.Михайліва, А.Чапківського). Значну увагу приділено дуалізму світогляду епохи середньовіччя, соціальній філософії влади у дискурсі М.Фуко, українській культурополітиці тощо.

Висвітлено актуальні філософські, політологічні, психологічні та культурологічні проблеми розвитку духовного світу людини. Проаналізовано культурно-просвітницьку діяльність української євангельско-реформованої церкви у Західній Україні (1925 - 1939 рр.), екуменістичні традиції українського християнства, а також з'ясовано ставлення митрополита А.Шептицького до ідеології та практики українського національно-визвольного руху у 1920 - 1930-ті рр. Детально розкрито геополітичні аспекти співробітництва України та НАТО. Розглянуто особливості формування політичної еліти в Україні та психологічні чинники екзистенціальної фрустрації особистості.

Викладено питання античних витоків наукової раціональності. Здійснено екзистенційно-антропологічний вимір вітчизняного філософствування. Розглянуто онтологію загального і зроблено аналіз поняття витвору мистецтва в феноменологічній естетиці. Досліджено проблему свавілля в філософії Канта. Відображено філософсько-естетичну концепцію неотомізму. Вивчено проблему Заходу та Сходу в сучасній культурології. Проаналізовано особливості формування політичної культури України на рубежі століть.

Проведено аналіз співвідношення духовного та тілесного у цивілізаційному процесі. Зазначено, що вся динаміка парадоксальних відносин сучасного суспільства є феноменологічним відображенням глибинного дуалізму взаємодії духовного та тілесного. Розглянуто погляди різних релігійних течій на цю проблему, відмінність між її східним і західним вирішеннями, місце української цивілізаційної визначеності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю0я43 + Ю91я43 + С5я43

Шифр НБУВ: Ж 69695 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены интеллектуально-духовные основы культуры в системно-физическом подходе, просветительская и антропологическая философия образования, научная рациональность в постнеклассическую эпоху, синергетическая модель мира и синергетический тип рациональности. Проанализированы общественный идеал Ф.М.Достоевского, экзистенциализм В.Розинова и Л.Шестова, нравственный смысл жизни в трактовании В.Соловьева, метафизика жизни и смерти в учении Н.Федорова, фрагменты теории духовной жизни С.Л.Франка. Исследованы проблемы формирования социологической культуры в поставторитарном обществе, управления гуманистическим потенциалом организаций, предпосылки формирования новой философско-правовой парадигмы и др.

Рассматривается развитие европейской диалектики во взаимосвязи с трансформацией западноевропейской культуры в целом, сменой картин мира и ценностных ориентиров человеческой деятельности в культуре. Особое внимание уделяется параллелям между развитием философской диалектики и развитием художественного сознания в западноевропейской культуре Нового времени (классицизм, Просвещение, романтизм, классический реализм ХIХ века). Основу книги составляет подробное рассмотрение проблем диалектики в философии Канта, Гегеля и Маркса. Однако в связи с анализом работ названных авторов затрагиваются все основные этапы развития европейской диалектики, от античности и до настоящего времени.

Рассмотрены предмет, функции и роль философии в обществе. Проанализированы бытие, материя, сознание как исходные философские категории. Особое внимание уделено теории познания, в частности, субъективному и объективному, чувственному и рациональному, содержательному и формальному, эмпирическому и теоретическому в познании, основным методам научного познания, а также гносеологической (содержательной) логике, ее категориям и законам. Дана характеристика происхождения человека и общества, природного и социального в человеке, основных форм действительности социально-деятельностной сущности человека, общественного сознания и его структуры.

У стислій формі розглянуто актуальні проблеми історико-філософської думки у процесі її становлення та розвитку (античної, середньовічної, філософії Відродження, Нового часу, Просвітництва) та основні напрями сучасної європейської, у т.ч. української, філософії, а також онтологічні проблеми сучасності, питання філософської антропології та теорії пізнання. Висвітлено філософські аспекти управління суспільством в їх історичному розвитку, взаємодії людини з природою і суспільством.

Розглянуто проблему аналогії буття у томістичній філософії, дуалізм аполлонічного та діонісійського основ у творчості Ф.Ніцше, діалогічний зміст християнського духовного наставництва. Проаналізовано філософські погляди М.Шліка, М.Фуко, Р.Декарта, І.Канта. Приділено увагу актуальним проблемам історико-філософського дослідження, зокрема, інтерпретації як істотному елементу комунікації, окремим аспектам метафоричного моделювання дійсності тощо.

Розглянуто філософсько-педагогічні інтенції символічного інтеракціонізму Дж.Г.Міда. Значну увагу приділено еколого-естетичному аспекту реконструкції соціокультурної еволюції моралі, основним принципам синергетики, проблемам виживання людства у сучасному екологічному середовищі тощо. Охарактеризовано становлення новітньої філософії у Києво-Могилянській академії у XVIII ст. Окреслено шляхи удосконалення соціального механізму впливу військового середовища на духовність військовослужбовців.

Проаналізовано проблему розуміння часу як історичного буття та з'ясовано сутність влади у філософсько-історичній думці Київської Русі, а також естетичні особливості стінописів дерев'яних церков Марамороша XVII - XVIII ст. Окремі статті присвячено філософським аспектам науково-матеріалістичного аналізу усуспільнення власності, етичним категоріям, історичній свідомості, модернізації системи виховання українського студентства, поняттям абсолюту та абсолютного знання у трансцендентальній філософії Фіхте та філософії тотожності.

Проаналізовано становлення філософської антропології у духовній культурі України. Значну увагу приділено неофрейдистській концепції існування людини, категорії абсолюту в естетиці українського нефігуративного живопису, орфічним мотивам вшанування пам'яті, проблемі життя та смерті у давньоукраїнській філософській думці, а також концепції "космічного динамізму" К.Малевича.

Висвітлено актуальні проблеми історії вітчизняної та зарубіжної філософії, етики, культурології, соціології та політології. Розкрито деякі аспекти осмислення суспільства у комунікативній філософії Ю.Габермаса. Досліджено психофізіологічні фактори у системі духовної творчості людей "колискових цивілізацій". Значну увагу приділено світоглядній компоненті соціальної поведінки особистості, фундаментальним цінностям української молоді та гуманістичній спрямованості структурної антропології Леві-Строса.

Розглянуто відображення проблем насилля в історії філософії. Розкрито поняття "зло" та "насилля" у релігійно-філософських концепціях, онтологічний сенс революції та насильства. Проаналізовано ніцшеанське заперечення теодиції та сенсу дихотомії "добра" і "зла" у релігійно-філософській традиції, поняття насилля і терору в філософії А.Камю, К.Юнга, Е.Фромма.