Висвітлено історію відомого в Україні некрополя на Байковій горі, місця поховання видатних діячів держави, зокрема, вчених, митців, літераторів, журналістів, лікарів, політичних і громадських діячів.

Освещена история известного в Украине некрополя на Байковой горе, места захоронения известных деятелей государства, в частности, ученых, художников, литераторов, журналистов, врачей, политических и общественных деятелей.

Розглянуто зразки намогильних кам'яних хрестів, найдавніші з яких датуються XV ст., кам'яних плит, значна частина яких має вигляд так званих антропоморфних стел, із зображенням на них хрестів та інших символів, а також різні типи дерев'яних хрестів. Зазначено, що серед останніх вирізняються архаїчні стовпоподібні намогильні знаки, які є важливим джерелом інформації, оскільки в них втілено архаїчні міфологічні та релігійні уявлення наших предків.

Рассмотрены образцы надгробных каменных крестов, давнейшие из которых датируются XV ст., каменных плит, значительная часть которых имеет вид так называемых антропоморфных стелл, с изображением на них крестов и других символов, а также разные типы деревянных крестов. Указано, что среди последних выделяются архаические столбообразные надгробные знаки, являющиеся важным источником информации, поскольку в них воплощены архаические мифологические и религиозные представления наших предков.

Висвітлено релігійно-філософські та мистецтвознавчі питання хрестотворення в Україні. Визначено походження хреста, типологізацію і типізацію в християнському пам'ятникарстві, символіку в кам'яному хресторобстві, розкрито фольклорно-апокрифічні та міфопоетичні основи українського народного хресторобства. Описано особливості оздоблення кам'яних хрестів, структуру їх функцій та типи.

Приведены каталог и перечень памятников кладбища рода Гераев в Бахчисарайском Ханском дворце. Даны сведения о местах захоронения представителей династии крымских ханов в исторических районах Бахчисарая. Предложена схема кладбища. Раскрыты аспекты музеефикации ханских некрополей. Внимание уделено мавзолею первых крымcких татар (вторая половина XV - середина XVI вв.), первым захоронениям в Бахчисарайском дворце (середина - вторая половина XVI в.), типам памятников Ханского кладбища.

Розглянуто архітектурні форми у надгробках першої половини ХIХ ст. на Личаківському цвинтарі у Львові, їх вплив на формування образу пам'ятника та його символічного змісту.

Проаналізовано формування "бруснівської" школи меморіальної пластики; визначено особливості архітектурних ансамблів кладовищ і вироблено рекомендації з ревалоризації.

Досліджено особливості народної меморіальної різьби в камені як родове відгалуження художньої обробки каменю з використанням матеріалів експедицій по історичних місцях Галичини. Виявлено загальноетнічні та локальні художньо-стилістичні риси, характерні для вітчизняного каменеобробництва новітнього часу. Розширено та конкретизовано попередні дані про персональний склад ремісничих колективів кожного пам'ятникарського осередку. Укладено словник спеціальної каменярської термінології, вивчено творчість провідних майстрів меморіальної скульптури. Застосовані в оформленні надгробків засоби художньої виразності проаналізовано відповідно до призначення меморіального об'єкта як одного з компонентів поховальної обрядовості.

Наведено та структуровано етапи виконання архітектурно-інвентаризаційних досліджень. Акцентовано увагу на процесі наукового опрацювання зібраного матеріалу, на результатах виконаної роботи на кожному етапі проведення обмірних робіт. Описано основні методи наукового дослідження кладовищ. Запропоновано методику обмірно-інвентаризаційних досліджень пам'ятників християнських та єврейських кладовищ. Наведено практичні поради та рекомендації з документування зібраного матеріалу натурних досліджень, проведення ремонтних і реставраційних робіт надгробних пам'ятників.

  Скачати повний текст

Наведено нариси про життя та діяльність працівників органів прокуратури України, репресованих у період правління більшовицької влади в республіці, зокрема, у зв'язку з убивством С.М. Кірова й у 1937 - 1938 рр. На підставі вивчення документів і архівних матеріалів спецслужб досліджено процес встановлення та масштаби більшовицького червоного терору в Україні. Наведено матеріали про порушення процесуальних норм кримінального законодавства, застосування методів морального та фізичного насильства у процесі розслідування. Розглянуто судові справи вищого керівництва прокуратури України, обласних і військових прокурорів, подано інформацію про репресії у Криму та Західній Україні, спеціальні комсомольсько-спортивні групи "вбивачів" і "бронебійників" і головних партійних організаторів масових політичних репресій, зокрема, М.В. Криленка, В.В. Ульріха.

Изложены очерки о жизни и деятельности работников органов прокуратуры Украины, репрессированных в период правления большевистской власти в республике, в частности, в связи с убийством С.М. Кирова и в 1937 - 1938 гг. На основе изучения документов и архивных материалов спецслужб исследованы процесс установления и масштабы большевистского красного террора в Украине. Даны материалы о нарушениях процессуальных норм криминального законодательства, применении методов морального и физического насилия в процессе расследывания. Рассмотрены судебные дела высшего руководства прокуратуры Украины, областных и военных прокуроров, дана информация о репрессиях в Крыму и Западной Украине, специальных комсомольско-спортивных группах "убийц" и "бронебойщиков", а также главных партийных организаторах массовых политических репрессий, в частности, Н.В. Криленко, В.В. Ульриха.

Висвітлено розвиток сакрального й меморіального українського народного пластичного мистецтва від давніх часів до сучасності, охарактеризовано його основні типологічні групи, зокрема, надмогильні, придорожні хрести та "фігури", пам'ятники на знесення панщини в Галичині та відміни кріпосного права в Україні, надмогильні знаки з часів козаччини та споруджені у ХХ ст. "козацькі могили", а також пам'ятники полеглим у національно-визвольному русі українців. Розкрито сутність ідейно-семантичної та образно-символічної структури надмогильних знаків. Увагу приділено найбільш відомим осередкам народного пам'ятникарства, творчості народних майстрів.

Описано поховання знатних діячів українського походження, які знайшли свій останній спочинок у колишній столиці Російської Імперії - Санкт-Петербурзі. Зазначено, що на цвинтарях "Північної Пальміри" є багато надгробків видатних українців, яких доля навіки пов'язала з Петербургом.

Описано захоронение знатных деятелей украинского происхождения, которые нашли свое последнее пристанище в прежней столице Русской Империи - Санкт-Петербурге. Отмечено, что на кладбищах "Северной Пальмиры" есть много надгробий выдающихся украинцев, которых судьба навеки связала с Петербургом.

Зібрано матеріали про архітектурні знахідки, муровані замки й фортеці, пам'ятники історії та культури Зборівщини. Досліджено пам'ятки національно-визвольної боротьби XX ст. Описано поселення давнини та замки Зборівщини. Висвітлено діяльність музеїв на території району.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(2РОС)472-8 + Щ117.166(4УКР) + Щ136.163(4УКР)

Рубрики:

Історія

Культові будови та споруди

Саркофаги

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено розвиток традиційного єврейського мистецтва та меморіальної пластики мацев Східної Галичини XVI - першої третини XX ст. Розглянуто специфіку застосування мотиву Світового Дерева в єврейському традиційному мистецтві. Розкрито значення образу Світового Дерева як одного з домінантних символів у декоративному оздобленні меморіальної пластики - мацевах. Охарактеризовано особливості трактування мотиву дерева в орнаментальних схемах декоративного оздоблення мацев. Дослідження грунтоване на матеріалах натурних досліджень автора.

Досліджено меморіальну пластику двох найстаріших цвинтарів Борислава. Проведено аналіз пошкоджень і втрат ансамблів цвинтарів загалом та їх окремих пам'яток. Виконано ідентифікацію кам'яного матеріалу надгробних пам'ятників, проаналізовано стан збереження їх фізичної субстанції.

Християнство - найбільша релігія в Європі. Після прийняття християнства римським імператором Костянтином, Європа стала важливим центром християнської культури, Виникнення поняття "Європа" тісно пов'язане з поняттям "християнства" чи "християнського світу". У всі часи традиції народної релігії існували значною мірою незалежно від офіційних конфесій чи догматів. Християнство в Україні є дійсно народною релігією. Церква розглядається християнами як найважливіший і необхідний інститут християнства. В Україні церква фігурує не лише, як інституція, спільнота віруючих мирян і священників, але і як храм, в якому відбувається християнське богослужіння. Для українців сам храм є надзвичайно важливим - це унаочнення, матеріальне втілення духовної сутності християнства. Це дім Бога, а більшість церков - це не звичайні споруди, а справжні витвори мистецтва. Територію навколо кожного християнського храму називали також і "цвинтарем". Цвинтар був місцем де тіла покійних спочивають, очікуючи часу Другого пришестя Господнього та загального воскресіння померлих. У давнину християн ховали довкола церков, а також в церковних криптах. І навпаки - храми та каплиці спеціально будували на місцях масових поховань. Звідси властиво взаємодія і співіснування пам'яті минулого, реалій сьогоднішнього і надії на майбутнє. Сьогодні у Львові функціонує біля сотні церков різних конфесій. Найстаріші церкви зосереджені в історичному центрі Львова. А далі церкви є дуже різні - побудовані і у XVIII, і у XIX і на початку XX і в кінці XX ст. Сьогодні у Львові налічується 13 цвинтарів з яких 4 є діючими. Сьогодні у Львові немає жодного прицерковного цвинтаря - ні діючого ні не діючого. Ми можемо лише вивчати історію і бачити рештки чи залишки колишніх цвинтарів довкола Латинської катедри, костелу Бернардинів і Вірменської церкви. І ті історичні церкви і ті новозбудовані в Галичині є справжніми витворами мистецтва. І кількість новозбудованих храмів вражає. Духовне середовище не мислиться без мистецького середовища. Духовне середовище матеріальним втіленням якого є церква покращується та прикрашається з застосуванням всіх доступних мистецьких засобів. І це не змінюється від середньовіччя до сьогоднішнього дня. Співіснування цвинтаря і церкви впродовж століть було дуже тісним. "Міні-цвинтар" у церковних криптах і справжній цвинтар навколо церкви. Сьогодні ця ситуація кардинально змінилася. Я не знаю прикладу закладення цвинтаря довкола новозбудованої церкви. Я також не знаю актуального будівництва церкви на новозакладеному цвинтарі чи на відносно новому цвинтарі, який функціонує і на якому нема церкви. Тобто можна сказати, що сьогодні церква та цвинтар рухаються в напрямку співіснування на відстані. Така ситуація характерна для більших міст - динамічніших, які швидко розвиваються та змінюються. Маленькі містечка і села більш схильні до збереження традицій. Якщо в якомусь населеному пункті існує цвинтар коло церкви, то сьогодні ніхто руйнувати його не збирається. Сьогодні люди скоріше з пошаною ставляться і до цвинтаря і до церкви не лише як до інституції, але і як до споруди.