Висвітлено такі питання, як історію загального та судового красномовства, зміст і процес підготовки та складові частини судової промови, промов державного обвинувача й адвоката. Розроблено методику проведення навчальних ігор з цієї проблематики. Запропоновано кращі взірці судових промов відомих юристів, висловлювання мислителів стародавнього та сучасного світу про ораторське мистецтво, юридичні афоризми з римського права, українські прислів'я та приказки, які можна використати у промовах риторів.

Викладено основні науково-теоретичні та історичні категорії, а також закони риторики. Наведено фрагменти праць риторів античного світу: Арістотеля, Цицерона, Платона, Демосфена, видатних мислителів Київської Русі: Іларіона, К.Туровського, В.Мономаха, діячів українського риторичного Ренесансу XVII - XVIII ст.: І.Галятовського, Ф.Прокоповича, Г.Кониського, сучасних ораторів, а також афоризми мислителів давнього та сучасного світу про ораторське мистецтво.

Розглянуто основні етапи розвитку риторичної майстерності. Значну увагу приділено найвизначнішим ораторам світу: Сократу, Демосфену, Цицерону, Іларіону, К.Туровському, Ф.Прокоповичу, М.Ломоносову, М.Сперанському та ін. Окремі розділи присвячено судовому красномовству, засобам вербальної та невербальної комунікації. Всебічно охарактеризовано проблеми розуміння та аналізу мовлення у комунікації.

Висвітлено такі питання, як історію загального та судового красномовства, зміст і процес підготовки та складові частини судової промови, промов державного обвинувача й адвоката. Розроблено методику проведення навчальних ігор з цієї проблематики: "Адвокати та прокурори", "Допитливі та кмітливі", "Процесуальний документ", "Судові дебати", "Судова промова". На конкретних прикладах наведено найдоцільніші засоби та методи конструювання окремих частин промови, відзначено помилки та вади, які зустрічаються в практиці, висловлено міркування та рекомендації, спрямовані на підвищення професійного рівня судових дебатів. Запропоновано кращі взірці судових промов відомих юристів, висловлювання мислителів стародавнього та сучасного світу про ораторське мистецтво, юридичні афоризми з римського права, українські прислів'я та приказки, які можна використати у промовах риторів.

Розглянуто питання практичної риторики, наведено рекомендації щодо вживання слів, граматичних форм, синтаксичних конструкцій. Показано особливості оформлення та словозаміни прикметника, числівника, займенника, дієслова. Висвітлено види сучасного публічного мовлення, а також форми академічного красномовства. Наведено методи "розумової атаки", "круглого столу", визначено основні стратегії ведення дискусії.

Висвітлено історію розвитку мистецтва суперечки. Розкрито поняття суперечки, аргументації, критики, маніпулювання, визначено види та проаналізовано їх структуру. Наведено правила та помилки щодо тези, аргументів і форми. Висвітлено тактичні, психологічні та невербальні прийоми маніпулювання в суперечках.

Висвітлено питання методики виразного читання в школах і вузах, зокрема: культури та логіки мови, читання віршів, прози, байки, казки. Акцентовано увагу на проблемі сучасного осмислення і читання поезії Т.Г.Шевченка. Розглянуто питання організації театральної справи в навчальних закладах.

Розглянуто особливості підготовки до публічних виступів, культури та техніки усної мови, розкрито психологічні засади промов, відображено вимоги до побудови конкретних видів виступів, запропоновано методики підготовки та проведення різноманітних навчальних занять. Описано технологію сучасних інтерактивних методів навчання.

Докладно висвітлено особливості розвитку риторики у різні історичні епохи. Всебічно проаналізовано основні види красномовства (академічне, політичне, судове, церковне, суспільно-побутове). Основну увагу приділено витокам давньоукраїнського красномовства у Київській Русі, резонансу української культури у східнослов'янських землях, київській школі риторики XVII - XVIII ст., розвитку українського риторичного слова за часів панування Російської та Австро-Угорської імперій. Наведено практичні рекомендації щодо підготовки ораторського твору: вдосконалення його структури, логічних та емоційних засад.

Висвітлено питання культури та техніки усної мови в діяльності державних службовців, а також застосування вербальних засобів посилення аргументованості усного слова. Проаналізовано можливості застосування знань про соціально-психологічні особливості слухачів. Висвітлено організаційно-методичні особливості окремих видів управлінського спілкування. На підставі застосування сучасних інтерактивних методів навчання розглянуто особливості технології проведення навчальних занять із державними службовцями. Наведено контрольні завдання до кожної теми, а також списки літератури для використання під час вивчення конкретної теми.

Освещены вопросы культуры и техники устного языка в деятельности государственных служащих, а также использования вербальных средств усиления аргументированности устного слова. Проанализированы возможности использования знаний о социально-психологических особенностях слушателей. Освещены организационно-методические особенности отдельных видов управленческого общения. На основании использования современных интерактивных методов обучения рассмотрены особенности методики проведения учебных занятий с государственными служащими. Предложены контрольные задания к каждой теме, а также списки литературы для использования во время изучения конкретной темы.

Розкрито основні аспекти ділової риторики - ефективної риторичної комунікації (РК) за умов формування ринкової економіки в демократичній Україні. Проаналізовано необхідні якості керівника нового типу, наведено практичні рекомендації у сфері створення позитивного іміджу. Розглянуто невербальні (несловесні) засоби РК, зокрема, мову жестів, жестикуляцію, пантоміміку під час презентації.

Раскрыты основные аспекты деловой риторики - эффективной риторической коммуникации (РК) в условиях формирования рыночной экономики в демократической Украине. Проанализированы необходимые качества руководителя нового типа, приведены практические рекомендации в сфере создания позитивного имиджа. Рассмотрены невербальные (несловесные) средства РК, в частности, язык жестов, жестикуляция, пантомимика при проведении презентации, позы сна человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э37-462 + Ш700

Рубрики:

Християнство

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены вопросы использования идей античной риторики в раввинистической литературе на примере фрагмента Вавилонского Талмуда ГИТТИН 55б - 58а.

Висвітлено питання використання ідей античної риторики в рабиністичній літературі на прикладі фрагменту Вавілонського Талмуду ГІТТІН 55б - 58а.

Проаналізовано феномен екзистенційної багатовимірності риторики як одного з культуротвірних факторів життєдіяльності людини. Відзначено щодо проблемності самоідентифікації сучасної людини в атмосфері інфляції слова та вербальних маніпуляцій і потреби у відродженні гуманного ставлення до сили слова. Знайдено причини суперечливих поглядів на риторику в ігноруванні її багатовимірної екзистенційної природи, зведенні її інтегральності до окремого прояву технології ораторства, софістики, стилістики, порожньої пишномовності. Виявлено, що аналіз екзистенційних вимірів риторики репрезентує її як одну з універсалій людского буття у світопознанні та світостворенні. Надано визначення риторики як "екзистенційної вербалізації буття". Розкрито кореляцію між екзистенціалами людського буття та їх втілення у риториці. Фундаментальними екзистенційними вимірами риторики визначено "риторику пізнання", "риторику влади", "риторику порозуміння". "Риторика пізнання" детермінована екзистенціалом "воля до істини", пов'язана з глибинними проблемами людського буття у світі: самопізнанням та пізнанням світу, творчістю, потягом до свободи, любові, відповідальності, діалогізму. За надлишку владних амбіцій промовця, який виявляє волю до влади у монополізації істини, риторика перетворюється у "вербальну зброю", здатна породжувати фанатизм і соціально-небезпечну ідеологію. Антропологічний баланс як гармонійна єдність людських потенцій зумовлює розгортання риторичного ідеалу як гуманнотворчого мистецтва красномовця, що затверджує вищі цінності буття.

Експериментально досліджено проблеми формування риторичних умінь у професійній підготовці соціальних педагогів. На основі впровадження розробленої педагогічної технології доведено, що значне зростання рівня сформованості риторичних умінь у студентів забезпечується професійно-педагогічною спрямованістю навчання, активністю студентів у навчально-риторичній діяльності, диференціацією навчання й індивідуальним підходом, формуванням зазначених умінь у єдності мислительного, мовленнєвого та комунікативного компонентів. Визначено критерії оцінки рівнів сформованості риторичних умінь у студентів. Наведено методичні рекомендації для викладачів і практичні завдання для студентів з удосконалення даних умінь.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню проблеми підготовки вчителя до комунікативної діяльності шляхом формування техніки мовлення. На основі теоретичного аналізу і експериментального дослідження проблеми формування професійних мовленевих умінь визначено структуру, зміст і функції техніки мовлення, критерії рівнів сформованості, а також розроблено шляхи, умови та спеціальні технології й формування. Виявлено і обгрунтовано педагогічні умови успішного формування техніки мовлення: інтенсивність вправляння, комунікативність та самостійна робота студентів.

Раскрыты общие положения современной логико-риторической концепции диалога. Рассмотрены особенности аргументативной проблематики в истории логико-риторической мысли. Изучены проблемы аргументации в правовой, исследовательской и гомилетической сферах человеческой деятельности. Проанализированы отдельные феномены диалога (ложь, риторические фигуры) и стратегии аргументирования (интерпретация, аргумент к авторитету). Рассмотрены особенности религиозной полемики в Украине в конце XVI - начале XVII вв. Охарактеризованы подходы к моделированию судебного диалога в странах романо-германского и англо-американского права. Уделено внимание коммуникативным и аргументативным аспектам риторических фигур, функциям эвристического диалога в научно-исследовательской деятельности, использованию молчания и интерпретации в правовой аргументации.

Розглянуто проблеми неориторики, питання практичної риторики у масовій комунікації, аналітичної політичної риторики, вибір риторичних стратегій, аргументацію, мовне маніпулювання, блеф, софізми, міфи, стереотипи в ЗМІ. Проаналізовано проблеми формування ілюзій як засобів риторичного маніпулятивного впливу, прийоми мовного маніпулювання в політичному, теле-, радіо-, газетному дискурсі, у сфері паблік релейшнз, пропаганди, мистецтва суперечки в ЗМІ.

Рассмотрены проблемы неориторики, вопроса практической риторики, в массовой коммуникации, аналитической политической риторики, выбор риторических стратегий, аргументацию, языковое манипулирование, блеф, софизмы, мифы, стереотипы, в СМИ. Проанализированы проблемы формирования иллюзий как средств риторического манипулятивного влияния, приемы языкового манипулирования в политическом, теле-, радио-, газетном дискурсе, в сфере паблик релейшнз, пропаганды, искусства спора, в СМИ.

Висвітлено проблеми ритмічної організації (РО) англомовного політичного дискурсу (АМПД), зокрема глибинного семантичного і просодичного ритму. Обгрунтовано зумовленість РО АМПД його комунікативно-прагматичною домінантою, жанровими особливостями і специфікою взаємодії двох антропоцентрів у реалізації риторичної спрямованості даного дискурсу. Наведено перцептивні характеристики рецептивної моделі АМПД, визначено акустичні кореляти його смислового квантування.

Освещены проблемы ритмической организации (РО) англоязычного политического дискурса (АЯПД), в частности глубинного семантического и просодического ритма. Обоснована обусловленность РО АЯПД его коммуникативно-прагматической доминантой, жанровыми особенностями и спецификой взаимодействия двух антропоцентров в реализации риторической направленности данного дискурса. Даны перцептивные характеристики рецептивной модели АЯПД, определены акустические корреляты его смыслового квантования.

Визначено ознаки гомілії, зумовлені відображенням сакрального світу у людському мовленні, проаналізовано лексичні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні мовні засоби передачі надприродного змісту. Розглянуто специфіку адресанта, адресата та їх взаємодії у тексті гомілій. Проведено аналіз гомілії як жанру за параметрами тематики, композиції та стилістичних особливостей. Простежено розвиток жанру гомілії в проповідницькій діяльності І. Златовуста, зроблено спробу з'ясувати позамовні чинники цього розвитку.