Висвітлено спадкоємні зв'язки національных "словесних культур". Наведено порівняльну характеристику єдності фольклору та літератури нації (етносу), а також запропоновано прогноз їх майбутньої взаємопов'язаної трансформації у складі "словесної культури" під впливом технічного прогресу в галузі електронних засобів інформації та розваг. Розглянуто колізії екзистенції спадкоємних зв'язків, подолання яких забезпечує діахронічне розгортання моделі таких зв'язків, описаних як опозиції дискретності/неперервності, диференційованості/інтегральності, периферійності/центральності рецепції явища з загальної стародавньої спадщини. Виявлено та проаналізовано жанр слов'янської усної традиції "потаємна новина", визначено його ідеологічне спрямування і сакральні витоки поетики, його відображення в українській та російській літературах XVII ст., а також у творчості А.С.Пушкіна і Т.Г.Шевченка.

Освещены наследственные связи национальных "словесных культур". Приведена сравнительная характеристика единства фольклора и литературы нации (этноса), а также предложен прогноз их будущей взаимосвязанной трансформации в составе "словесной культуры" под влиянием технического прогресса в электронных средствах информации и развлечения. Рассмотрены коллизии экзистенции наследственных связей, преодоление которых обеспечивает диахроническое развертывание модели таких связей, описанных как оппозиции дискретности/непрерывности, дифференцированности/интегральности, периферийности/центральности рецепции явления из общего древнего наследия. Выявлен и проанализирован жанр славянской устной традиции "тайное сказание", определены его идеологическая направленность и сакральные истоки поэтики, его отражения в украинской и русской литературах XVII в., а также в творчестве А.С.Пушкина и Т.Г.Шевченко.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)4-312 + Ш5(4УКР)3-312 + Ш200.046

Рубрики:

Література

Фольклор і література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено роль чарівної казки у становленні образно-художньої стилістики модерну на прикладі картини В.М. Васнєцова "Три царівни підземного царства". Розглянуто два варіанти: 1879 р. (ДТГ) та 1884 р. (Київський музей російського мистецтва).

Исследована роль волшебной сказки в становлении образно-художественной стилистики модерна на примере картины В.М. Васнецова "Три царевны подземного царства". Рассмотрены два варианта: 1879 г. (ГТГ) и 1884 г. (Киевский музей русского искусства).

The task of our article is the clarification of the role of a fairy tale in formation of figuratively-artistic stylistic of the modern based upon the example of V.M. Vasnezov's:"Three princess of subterranean Kingdom".

Висвітлено погляди вчених ХІХ - ХХ ст. щодо проблем фольклорно-літературних взаємин: фольклоризму літератури та літературності фольклору. Розкрито принципи аналізу фольклорного субстрату в літературному тексті, значення терміна фольклоризм, його різноманітні аспекти.

Освещены взгляды ученых ХІХ - ХХ ст. относительно проблем фольклорно-литературных отношений: фольклоризма литературы и литературности фольклора. Раскрыты принципы анализа фольклорного субстрата в литературном тексте, значение термина фольклоризм, его разнообразные аспекты.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)6-4 + Ш200.046 + Ш5(0)-312

Рубрики:

Література

Фольклор і література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито засади художньої традиції, наведено шляхи вивчення традиційних сюжетів у вітчизняному літературознавстві. Описано компаративістський метод дослідження даної проблеми, який розглядає традиціоналізацію як фактор готової багаторазової повторюваності певних літературних феноменів. Висвітлено місце архетипів у романі К.Рансмайра "Останній світ".

Раскрыты основы художественной традиции, приведены пути изучения традиционных сюжетов в отечественном литературоведении. Описан компаративистский метод исследования данной проблемы, который рассматривает традиционализацию как фактор готовой многоразовой повторяемости определенных литературных феноменов. Освещено место архетипов в романе К.Рансмайра "Последний мир".

Визначено зв'язок міфу з різними жанрами словесної творчості у фольклорних і літературних джерелах. Розглянуто проблему міфопоетичного в образі Плюшкіна у "Мертвих душах" М.В.Гоголя, викладено питання міфологічної семантики голосінь в обрядовому контексті. Висвітлено місце міфу в історичній пісні, у колядках і щедрівках, наведено порівняльну характеристику міфу з казками, билинами, словами, ритуалами та іграми.

Определена связь мифа с разными жанрами словесного творчества в фольклорных и литературных источниках. Рассмотрена проблема мифопоэтического в образе Плюшкина в "Мертвых душах" Н.В.Гоголя, изложены вопросы мифологической семантики голосения в обрядовом контексте. Освещено место мифа в исторической песне, колядках и щедривках, приведена сравнительная характеристика мифа со сказками, былинами, словами, ритуалами и играми.

Визначено різницю між змістом понять міфу та літератури. Показано, що протягом усієї історії слова (фольклор, література) міф проявляє себе у різних формах - від реалізації архетипно засвоєних конкретних образів і схем (архетип первісних вод) до своєї константної наявності у всіх більш-менш значущих феноменах словесного мистецтва властивостей людського мислення (вічне у темпоральному).

Определена разница между содержанием понятий мифа и литературы. Показано, что на протяжении всей истории слова (фольклор, литература) миф проявляет себя в разных формах - от реализации архетипно усвоенных конкретных образов и схем (архетип первичных вод) до своего константного наличия во всех более-менее значимых феноменах словесного искусства свойств человеческого мышления (вечное в темпоральном).

Показано, що метафізичні проблеми виникають у сфері функціонування мови. Розкрито зміст понять міфу як надзвичайно складного та загадкового явища, як спресованої до крайньої межі об'єктивної реальності, що дозволяє людині орієнтуватися й існувати в ній гармонічною часткою цілого, а також міфології як примітивної спроби пояснити матеріальний світ, поетичну фантазію древніх, колективне сновидіння, прояви підсвідомих імпульсів (архетипів) людської душі.

Показано, что метафизические проблемы возникают в сфере функционирования языка. Раскрыто содержание понятий мифа как чрезвычайно сложного и загадочного явления, как спресованной до крайнего предела объективной реальности, позволяющей человеку ориентироваться и существовать в ней гармонической частью целого, а также мифологии как примитивной попытки об'яснить материальный мир, поэтическая фантазия древних, коллективное сноведение, проявление подсознательных импульсов (архетипов) человеческой души.

Розглянуто питання типології та історичної перспективи каденції до сонатних allegri клавірних концертів В.А.Моцарта. Висвітлено аспекти викладання майстерності актора студентам заочної форми навчання кафедри театру анімації Харківського державного університету мистецтв ім. І.П.Котляревського. Проаналізовано стилетвірні фактори у виконавському мистецтві. Описано функції мікрофону у вокальному виконавстві на естраді. Визначено взаємодію фольклору і професійного музичного мистецтва як важливу естетичну передумову творчості композиторів ХХ ст. Розкрито фольклорні витоки сценічної анімації.

Рассмотрены вопросы типологии и исторической перспективы каденции к сонатным allegri клавирных концертов В.А.Моцарта. Освещены аспекты преподавания мастерства актера студентам заочной формы обучения кафедры театра анимации Харьковского государственного университета искусств им. И.П.Котляревского. Проанализированы стилеобразующие факторы в исполнительском искусстве. Рассмотрены функции микрофона в вокальном исполнительстве на эстраде. Определено взаимодействие фольклора и профессионального музыкального искусства как важная эстетическая предпосылка творчества композиторов ХХ ст. Раскрыты фольклорные истоки сценической анимации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш200.04

Рубрики:

Фольклор та інші форми суспільної свідомості

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Архітектурну композицію розглянуто крізь призму архетипів людини, найбільш ясно відбитих у міфології та міфопоетиці. Відповідно, розкрито їх роль в художній та архетектурній творчості як таких, що синтезують різні види мистецтва. Просторову основу архітектурної композиції співвіднесено з просторовою моделлю світу, з міфологічним універсумом, що дозволило розкрити нові грані в естетичній цілісності архітектури.

Вивчено комунікативно-прагматичний аспект функціонування прислів'їв у творах М.Сервантеса. Досліджено прийоми використання прислів'їв в узуальній формі, висвітлено типологію їх трансформацій. Прислів'я розглянуто як прагматично марковані одиниці, які мають широкий діапазон виражальних можливостей, що дозволяє ефективно використовувати їх з прагматичною метою. Релевантною ознакою прислів'я є наявність конотативного компонента, що містить оцінну інформацію, спроможну надати йому експресивності. У ряді випадків додаткової виразності досягнуто завдяки використанню різних прийомів оказіональної трансформації, що призводить до виникнення прагматичного ефекту. Аналіз виникнення цього ефекту передбачає дослідження умов актуалізації лінгвістичних властивостей прислів'їв у комунікативному акті. Вісвітлено необхідність визначення відповідної комунікативної ситуації. Обгрунтовано, що невідповідність трансформованого прислів'я його узуальній формі, вживаній у художніх текстах, створює прагматичний ефект.

Здійснено типологічний аналіз рецепції античної міфології в поезії українського та російського символізму. Зроблено узагальнення та систематизацію наявної інформації щодо поетичної діяльності символістів, особливості їх сприйняття та відтворення античних міфем і міфологем. Проаналізовано міфеми, міфологеми, тематичні мотиви, основні засоби вираження ідейного змісту у поезії українського та російського символізму. Розглянуто специфіку образно-символічного втілення загального та конкретного поетами-символістами за використання міфологем та міфем.

Розроблено новий напрям дослідження взаємовпливу фольклору й української літератури - компаративне вивчення спадкоємних зв'язків національних словесних культур як певних фольклорно-літературних спільностей. На основі перевірки запропонованої методики на порівняльному східнослов'янському матеріалі встановлено її значну реконструктивну потужність: виявлено фольклорний жанр "потаємної новини", відтворено давньоруські уявлення про перевагу вояка-селянина над професійним воїном та давньослов'янську міфологему Миру. Надано прогноз щодо майбутніх трансформацій фольклору та літератури як генетично споріднених форм словесної культури людства.

Зроблено спробу поєднати складові виміри підготовки музикантів і хореографів до творчої діяльності, які вимагають від них рівної відповідальності, навіть з'ясування й усунення можливої неузгодженості. Наголошено, що єдність всіх компонентів їх творчої діяльності створює цілісну художню форму музично-хореографічної композиції, а прагнення до найкращого творчого результату підпорядковує особистісні інтереси досягненню художньої довершеності. Зроблено висновок, що професійна діяльність керівників фольклорних осередків наповнюється змістом таких ключових понять: взаємодія мистецтв, народна творчість, поліхудожня діяльність.

Сделана попытка объединить составные параметры подготовки музыкантов и хореографов к творческой деятельности, которые требуют от них равной ответственности, даже выяснения и устранения возможной несогласованности. Подчеркнуто, что единство всех компонентов их творческой деятельности создает целостную художественную форму музыкально-хореографической композиции, а стремление к наилучшему творческому результату подчиняет личные интересы достижению художественного совершенства. Сделан вывод, что профессиональная деятельность руководителей фольклорных коллективов наполняется содержанием таких ключевых понятий: взаимодействие искусств, народное творчество, полихудожественная деятельность.

Висвітлено теоретичні аспекти взаємодії двох форм словесності - усної та писемної. Визначено напрями, рівні та форми фольклорно-літературних взаємовпливів. На прикладі творів української літератури кінця XIX - початку XX ст., зокрема О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Лесі Українки, Г. Хоткевича, Олександра Олеся, В. Пачовського та ін. Визначено загальні принципи фольклоризму в літературі на різних рівнях художнього тексту: сюжетному, мотивному, образному тощо.

Кожна культурна доба має серед своїх традиційних засад міфологічні елементи. Епоха постмодерну на теренах колишнього СРСР ознаменувалася руйнуванням тоталітарної ідеології, а відтак і розвінчанням її міфології. Проте нові цивілізаційні реалії зумовили не остаточну деміфологізацію суспільної свідомості, а практику застосування різноманітних міфологічних конструкцій з метою прихованого нав'язування пересічним громадянам певних ідей. Творці реклами, іміджмейкери і політтехнологи активно експлуатують суголосні нашому суспільству міфи задля здійснення інформаційно-психологічного впливу на аудиторію чи електорат. Напередодні чергових виборів неважко передбачити, що за допомогою прийомів маніпулювання масовою свідомістю, актуалізованих через ЗМІ, українським громадянам нав'язуватимуть стереотипи, ідеї та уявлення, вигідні сильним цього світу. А тому проблема штучного конструювання міфів нині знову на часі.

Осмислено первісні моделі та структури візуально-вербальної сигніфікації. На підставі досліджень міфологічної свідомості, становлення мовної картини світу, факторів впливу на постання та розвиток фольклору визначено особливу знакову структуру вираження первісного досвіду, яка пізніше стала основою творення емблематичних форм у літературі.

Визначено взаємозв'язок між фольклором і правом, на основі чого сформувалося фольклорне право. Розглянуто специфіку формування норм фольклорного права, з'ясовано їх характерні особливості, можливості використання в юридичній практиці та суспільному житті. Обгрунтовано доцільність і важливість врахування значного впливу фольклорного права на правозастосовчу і законодавчу практику.