Розглядаються питання походження і розвитку праслов'янських інтонацій та акцентних парадигм, реконструюються пізньопраслов'янські акцентні парадигми імен та дієслів, встановлюється, яким словам була властива та чи інша акцентна парадигма. Висвітлюється праслов'янська акцентуація похідних утворень. Велика увага приділена встановленню природи балто-слов'янських і праслов'янських інтонацій, пояснюється цілий ряд акцентологічних явищ та процесів, які мали місце в праслов'янській мові.

З'ясовано, що предків сучасних балтів (особливо західних), з одного боку, та нині найвіддаленіших від них південних слов'ян - з другого, в доісторичному минулому об'єднувало спільне мовне явище - утворення одного типу назв лісів (чагарників) за моделлю дендронім + суфікс збірності -or- / -arь. Зокрема, деякі праслов'янські форми, рефлекси яких збереглись у сербській і хорватській мовах, виявляють безперечні балтійські, а також імовірні фрако-дакійські зв'язки.

In the prehistoric times ancestors of the Balts of today (particularly Western Balts) on the one hand and most distant from them now Southern Slavs on the other hand had to be neighbours to some extent. They were united by the common language experience, namely by the formation of the forests (bushes) names on one and the same model: dendronim + suffix of collectivity -or- / -arь. In particular protoslavic forms *berzarь, *lescarь and *liparь - the reflexes which are best preserved in the Serbian andCroatian languages - display undoubted Baltic and probable Thracio-Dacian connections.

На матеріалі болгарських переселенських говірок в Україні висвітлено проблему дебалканізації - втрати мовних елементів, спільних для всіх балканських мов і трактованих як балканізми. Визначено ступінь збереження / втрати граматичних балканізмів у діалектній системі, розглянуто наслідки взаємодії болгарських говірок з говірками інших мов у небалканському мовному середовищі на граматичному рівні.

На материале болгарских переселенских говоров в Украине освещена проблема дебалканизации - потери языковых элементов, общих для всех балканских языков и трактованных как балканизмы. Определена степень сохранения/потери грамматических балканизмов в диалектной системе, рассмотрены последствия взаимодействия болгарских говоров с говорами других языков в небалканской языковой среде на грамматическом уровне.

Висвітлено життєвий і творчих шлях відомого українського вченого, доктора філологічних наук, професора В.Г.Таранця. Наведено матеріали його порівняльних і історичних досліджень германських і слов'янських мов у сфері фонетики, граматики, семантики й етимології. Особливу увагу приділено проблемам діахронії. Проаналізовано історію походження назв Україна та Русь.

Освещен жизненный и творческий путь известного украинского ученого, доктора филологических наук, профессора В.Г.Таранца. Приведены материалы его сравнительных и исторических исследований германских и славянских языков в сфере фонетики, грамматики, семантики и этимологии. Особое внимание уделено проблемам диахронии. Проанализирована история происхождения названий Украина и Русь.

Вивчено засоби вираження категорії означеності - неозначеності в балто-слов'янських та германських мовах. Особливу увагу звернено на історичні передумови виникнення та розвитку граматичних показників даної категорії. Розглянуто та проаналізовано різні теорії походження означених артиклів у зазначених мовах та час їх формалізації як показників категорії означеності.

Изучены грамматические показатели данной категории в балто-славянских (на примере болгарского) и германских (на примере английского) языков. Внимание обращено на исторические причины возникновения и развития артиклей. Рассмотрены и проанализированы разные теории происхождения определенных артиклей в упомянутых языках.

The article studies grammatical indicators of the category under consideration in Bulgarian and English languages. Attention is given to the historic grounds of origin and development of articles. Different genesis theories of definite articles in thelanguages mentioned are being examined and analyzed.

Наведено стислий огляд розвитку нормативно-правової культури Стародавньої Русі. Проведено лінгвістичне дослідження законодавчих документів (грамот, договорів та уставів) Литовської держави, створених у період перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського. Досліджено процес становлення української ділової мови, зокрема, показано роль давньоруської мови в оформленні державних законодавчих актів і публічному житті феодального суспільства Великого князівства Литовського.

Приведен краткий обзор развития нормативно-правовой культуры Древней Руси. Проведено лингвистическое исследование законодательных документов (грамот, договоров и уставов) Литовского государства, созданных в период пребывания украинских земель в составе Великого княжества Литовского. Исследован процесс становления украинского делового языка, в частности, показана роль древнерусского языка в оформлении законодательных актов и публичной жизни феодального общества Великого княжества Литовского.