Зазначено, що в спонтанному, малоконтрольованому мовленні жаргонна лексика зазнає семантичних, морфологічних, словотвірних модифікацій, які обумовлюють асиміляцію жаргонної лексики системою української мови. Зроблено висновок, що мовна та національно-культурна специфіка сучасної жаргонної лексики формується завдяки появі українського відповідника до "інтернаціонального" жаргонізму.

Висвітлено спогади про визначного діалектолога, лінгвогеографа, відому дослідницю гуцульского говору, професора Я.Закревську, наведено бібліографію вченої, архівні документи, зокрема листування. Описано мовленнєві особливості українців Бразилії, пам'ятки української мови XVI - першої половини XVII ст., семантику слова в давньоукраїнському писемному контексті. Розглянуто проблеми лексикографічного відтворення семантичної структури діалектної емоційно-експресивної лексики, створення діалектних словників до літературних творів. Висвітлено історію формування української наукової та філософської термінології у пізню княжу добу.

Освещены воспоминания об известном диалектологе, лингвогеографе, известной исследовательнице гуцульского говора, профессоре Я.Закревской, приведены библиография ученой, архивные документы, в частности переписка. Описаны особенности речи украинцев Бразилии, памятки украинского языка XVI - первой половины XVII ст., семантика слова в древнеукраинском письменном контексте. Рассмотрены проблемы лексикографического воспроизведения семантической структуры диалектной эмоционально-экспрессивной лексики, создания диалектных словарей к литературным произведениям. Освещена история формирования украинской научной и философской терминологии в позднюю княжескую эпоху.

Висвітлено проблему наукової інтерпретації лінгвістичних атласів, зокрема, лексичного атласу назв одягу та взуття середньополіського діалекту, атласу побутової лексики південнослобожанських говірок. Проаналізовано значення Атласу З.Штібера для вивчення полонізмів у лемківських говірках. Наведено ареальну характеристику лексики пастухування гуцульського говору. Розкрито діалектну основу говорів дністровсько-бузького межиріччя за даними лінгвогеографії. Описано поліські елементи в говірках полісько-середньонаддніпрянського регіону. Розглянуто питання про маргінальні зони на діалектологічній карті Полісся.

Освещена проблема научной интерпретации лингвистических атласов, в частности, лексического атласа названий одежды и обуви среднеполесского диалекта, атласа бытовой лексики южнослобожанских говоров. Проанализировано значение Атласа З.Штибера для изучения поллонизмов в лемковских говорах. Приведена ареальная характеристика лексики пастухования гуцульского говора. Раскрыта диалектическая основа говоров днестровско-бугского междуречья по данным лингвогеографии. Описаны полесские элементы в говорах полесско-средненадднепрянского региона. Рассмотрен вопрос о маргинальных зонах на диалектологической карте Полесья.

Проаналізовано проблему використання ненормативної лексики підлітками з неблагополучних родин. На підставі проведеного дослідження виявлено соціально-психологічні функції та причини використання підлітками інвективної лексики. Поміж причин використання ненормативної лексики вирізняються: прагнення підлітка звернути на себе увагу; спроба самоствердження в колі однолітків; конформізм; нестабільність емоційно-вольової сфери; соціальні особливості значимої для підлітка групи тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш106.771

Рубрики:

Професійні діалекти. Сленг. Жаргони. Арго

Шифр НБУВ: Ж69231/філол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше в українській славістиці подано комплексний етномовний і соціолінгвістичний аналіз писемного дискурсу болгарського острівного ідіому, який функціонує в Україні протягом XIX - XX ст. Теоретично обгрунтовано варіативність лексичного рівня стосовно материкової етномовної системи, чинників перебування за межами материкового мовного масиву. Системно досліджено закономірності філіації до рівня комунікативно розвиненої, стилістично диференційованої та ієрархічно стратифікованої комунікативної субсистеми, що реалізується останнім часом у взаємодії з національною мовою та співіснує зі спорідненими інонаціональними мовами. Установлено, що нормування місцево острівного койнезованого ідіому імпліцитно чи експліцитно залежить від офіційних мовних норм у державі-донорі, а також - від соціолінгвістичної ситуації, що існує у державі-реципієнті. З'ясовано роль соціального субстрату у спрямуванні цього процесу до регіональних або матеріальних норм. Виявлено головні чинники затримання варіативних лексичних норм з метою врахування особливостей, збереження та подальшого розвитку острівного етнічного ідіому.

Здійснено фіксацію номінативних одиниць тематичної групи лексики ігор у східнослобожанських говірках, досліджено їх семантичну структуру. Описано способи номінації назв ігор у даних говірках у контексті, що передбачає розгляд предметно-дійового складу ігор як невербальної частини тексту. Встановлено відношення семантики та символіки, а також предметно-дійового складу ігор до типових слов'янських мовних семіотичних систем. З'ясовано ареалогію ігрової термінології та одиниць вербального компонента ігор. Установлено багатогранність феномену гри, виявлено її давні витоки. Проаналізовано зв'язок традиційних народних ігор з певними духовними явленнями, народними звичаями, обрядами, що має прояв у спільності символіки предметів, явищ, найменувань.

Розглянуто когнітивну природу етнографізму як носія етнокультурної інформації, що може бути предметом вивчення лексикології, граматики, текстології.

Висвітлено питання розгляду сленгу неформальних субкультурних угруповань як механізму соціальної адаптації мовної особистості в контексті мотивів і потреб із суспільства; пояснено перебіг цього процесу на конкретних прикладах з соціологічної, психологічної, культурологічної та соціолінгвістичної точок зору.

Викладено особливості сучасного стану жаргонів в українській спільноті і жаргонології в українській лінгвістиці, визначено основні аспекти і напрямки жаргонових досліджень, обгрунтовано необхідність і значущість системного підходу в науковому осмисленні словотвірнономінативних явищ і процесів, окреслено наслідки й перспективи таких досліджень.

Розглянуто поняття "сленг". Надано класифікацію літературної та нелітературної лексики, погляди різних авторів на проблему виникнення та розвитку сленгу. Проаналізовано специфіку вживання сленгу в різних соціальних і професійних групах людей і його роль у процесі комунікації. Наведено приклади сучасного англійського сленгу. Поняття сленг розглянуто у зв'язку з іншими соціолектами (жаргонізми, арго, вульгаризми і т.д.). Розглянуто особливості загального та спеціального сленгу.

Рассмотрана модель языкового поведения современного студента в макроконтексте - социокультурном контексте, что характеризует личность как представителя социума и субъектной культуры. Вследствие использования жаргонных способов происходит конвергенция комуникантов, унификация их вербального портрета. С помощью жаргонной лексики моделируется некоторое усредненное языковое сознание. При этом решающую роль в передаче стереотипных представлений в молодёжной среде играет дискурс.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х884.02:Ш + Х883.3:Ш + Ш106.771

Рубрики:

Професійні діалекти. Сленг. Жаргони. Арго

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто журналістський соціолект у колі соціально маркованих одиниць; здійснено класифікаційну параметризацію.

Розглянуто теоретичне підгрунтя вторинної номінації, погляди різних учених на це явище. На підставі проведеного аналізу визначено шляхи майбутніх досліджень у цій галузі.

Рассмотрена теоретическая база вторичной номинации, освещены взгляды разных ученых на это явление. На основе проведенного анализа определены пути дальнейших исследований в этой области.

The article deals with the theoretical basis of secondary nomination and presents of different scientists views on this phenomenon. The ways of further investigation in the area are defined on the basis of the given analysis.

Акцентовано увагу на принциповому розрізненні національних варіантів від територіальних діалектів. Вказано їх основні диференціальні фактори, обгрунтовано вживання термінів "національний варіант мови" та "національний варіант літературної мови". Розглянуто питання своєрідності мови, в тому числі і літературної. Наведено таблицю соціолінгвістичних критеріїв розрізнення національних мовних варіантів та діалектів мови.

Акцентировано внимание на принципиальном различии между национальными вариантами и диалектами. Указано их главные дифференцирующие факторы, обосновано употребление терминов "национальный вариант языка" и "национальный вариант литературного языка". Рассмотрен вопрос о своеобразии языка, в том числе и литературного. Приведена таблица социолингвистических критериев различия национальных языковых вариантов и диалектов языка.

The article deals with the principal difference between the national variants and dialects. The main differentiating factors are pointed out. The application of the terms "the national variant of the language" and "the national variant of the literarylanguage" is motivated. The question about the originality of the language, including the literary is emphasized. The table of the sociolinguistic criteria of the difference between the national language variants and the dialects of the language is given.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш103.22 + Ш106.771

Рубрики:

Запозичення

Професійні діалекти. Сленг. Жаргони. Арго

Шифр НБУВ: Ж28852/ін.м. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано тематично-концептний склад соціолекту студентів технічного ВНЗ, вичленовано основні функції досліджуваних соціолектизмів, з'ясовано джерела та шляхи поповнення, розширення та оновлення студентського соціального діалекту.

Доведено, що діалектний текст як розмовний діалектний побутовий дискурс позначений і загальновживаними рисами місцевої говірки, які можна назвати узуальними (системними та несистемними), і оказіональними, якими зазвичай називають незвичні, здебільшого експресивно забарвлені слова, утворені з порушенням законів словотворення чи мовної норми, що існують лише в певному контексті. Проте незвичними, випадковими можуть бути й форми слів чи їх звуковий склад, що зближує ці одиниці з оказіоналізмами. Тому діалектними оказіоналізмами слід уважати такі діалектні явища, які мають індивідуальний характер, зумовлені специфічним контекстом. Це можуть бути похідні, утворені з порушенням умов творення за тією чи тією ознакою, а також створені оказіональними способами чи за непродуктивними моделями. До оказіональних відносимо слова, утворені заміною одного звука іншим. Оказіональні явища зазвичай виявлені в мовленні окремих діалектоносіїв чи в окремих говірках, іноді вживані повсюдно, але мають ознаки індивідуального творення. У такому разі можна говорити про оказіоналізми, характерні для однієї дискурсивної мовної особистості чи для мовної спільноти однієї говірки, або ж для сукупності говірок загалом. Оскільки укладання лексикографічних праць наразі здійснюють на текстовій основі, то постає питання лексикографічної репрезентації оказіональних мовних явищ, гіперизмів.

Проаналізовано зарубіжні наукові дослідження обсценної лексики. Здійснено огляд наукових розвідок, у яких розглядається еротична та обсценна лексика та її вживання в літературі. Вказано на потребу нових робіт щодо аналізу обсценної лексики в літературних творах, і на важливість її подальших досліджень.