Досліджено номінативи у функціонально-семантичному полі (ФСП) якісності - системі різноманітних мовних засобів, які взаємодіють для передачі інваріантного значення оцінки. Іменні засоби означування займають периферійне положення у ФСП якісності, ядром якого є прикметники, але внаслідок гнучкості семантичної структури, функціональної мобільності, здатності до концентрації та інтенсифікації ці ознаки є одними з провідних засобів передачі базового значення досліджуваного ФСП. Розглянуто причини, які спонукають мовця обирати іменні засоби означування; досліджено парадигму номінальних засобів у ФСП якісності - слово, словотвірну модель, словосполучення (іменник з атрибутивними групами), речення (непряма номінація, структурні варіанти моделі). Виявлено ряд конструкцій, відзначених особливою експресивністю. Серед них - речення, що включають структурний елемент What / Such / Quite + (adj) N; номінативні односкладові речення; конструкції, які включають парцелити; еліптичні речення; різноманітні конструкції зі значенням елативу. Аналіз мовного матеріалу свідчить про те, що номінальні засоби означування включаються у всі мікрополя ФСП якісності та значно розширюють арсенал мовних засобів, які передають його категоріальне значення.

Отмечается важность полевой методики в исследовании квантитативных средств языка. Смысл полевой концепции заключается в том, что она направлена на изучение в равной мере и языка, и речи, рассматривая их взаимосвязь. Полевая модель направлена на изучение и дискурсов, и семантики, системы языка и ее реализации в процессе коммуникации. Она реализует идею о возможности системного изучения квантитативных единиц, четко формирует критерии анализа, делая его независимым от субъективного мнения наблюдателя.

Зроблено спробу вирішити проблему числа шляхом глибокої реконструкції. З нових позицій розглянуто нумеративні позначення і їх денотативну співвіднесеність, а також етимологію деяких слов'янських і германських слів. Висвітлено уявлення древньої людини про оточуючий світ і проявлення у них кількісних найменувань. Відмічено, що первісними поняттями людини є її уява про цілісність і двоїстість оточуючого світу, які потім доповнюються уявленням про три- і чотиричленну структуру дійсності. Ці перші кількісні поняття знайшли відображення в операціях лічби, що розглянуті авторами у різних народів.

Зроблено зіставний аналіз культурно зумовлених понять української, російської, англійської та китайської мов, які належать до емоційно-інтелектуальної сфери життя людини (душа, серце, mind, xin). Досліджено українсько-російську, англо-саксонську та китайську моделі особистості за допомогою аналізу перших компонентів трьох дихотомічних опозицій: душа / серце - тіло; mind - body; xin - gu rou).

The given article is devoted to the comparative analysis of cultural concepts belonging to the emotional and intellectual sphere of the person (soul, heart, mind, xin) on the language data of Ukrainian, Russian, English and Chinese. The Ukrainian, Russian, English and Chinese models of ethnic personality are being investigated on the basis of the analysis of the first components of the following oppositions: dusha/serce- tilo; mind - body; xin - gu rou.

Висвітлено здатність до транспозиції, тобто до переносного вживання, не лише ядерних, а й деяких периферійних компонентів функціонально-граматичного поля темпоральності, а саме дейктичних часових прислівників. Встановлено типи цих транспозицій, а також функціональні умови, які впливають на їх реалізацію, зокрема на суміщення з транспозиціями часових форм.

The author argues that not only nuclear but also some peripheral constituents of the functional-grammatical field of temporality, viz deictical temporal adverbs, are capable of being transposed, ie used in transferred meaning, and establishes types ofthis transposition as well as functional conditions influencing their occurrence, in particular, their co-occurrence with transposition of verb's tense forms.

Здійснено типологічний аналіз заперечних займенників на матеріалі германських, романських та слов'янських мов. Запропоновано теоретичний підхід, з урахуванням якого заперечні слова розглянуто як особливі "чутливі" елементи, що не виражають заперечення, а лише вказують на його присутність в іншій структурній позиції синтагми. Проаналізовано можливі контексти вживання негативних полярних елементів. Аргументовано неадекватність традиційного аналізу даних лексичних одиниць як заперечних кванторів.

The article provides certain insights into the typological analysis of the so-called negative pronouns on the material of Germanic, Romance and Slavonic languages. The theoretical approach is suggested within the frame of which the negative words are viewed as particularly sensitive elements in fact, not denoting the negation itself but point out its presence in the sentence. The contextual environments are researched licensing negative polarity items.

Висвітлено проблему мовних еталонних стереотипів, які віддзеркалюють специфіку сприйняття та емотивного осмислення дійсності й утворюються внаслідок потужного впливу природного середовища етносу. На лексичному та фразеологічному матеріалі чотирьох мов (української, російської, англійської та китайської) досліджено метафоричні та символічні іпостасі назв тварин, унаслідок чого виявлено універсальні та етнокультурні риси асоціативного емотивного мислення чотирьох різних етносів.

This article is devoted to the problem of language standard stereotypes which reflect the specific character of perception and emotive interpretation of reality by certain ethnic groups being induced by mighty influence of natural environment. Metaphorical and symbolic meanings of animal nomens are being unvestigated on lexical and phraseological material of four languages: Ukrainian, Russian, English and Chinese. Analysis brings to light some universal and ethno-cultural features of associative emotive thinking of different ethnic groups.

Проаналізовано ряд лексикографічних, наукових та науково-популярних джерел, а також художні твори XIX - XX ст. українською, російською, німецькою та французькою мовами з метою дослідження флороксем у первинному та вторинному семіозі у мовах слов'янської, германської та романської груп. Розроблено класифікацію ознак найменування рослин, встановлено закономірності між ними в процесах становлення мовного знака та його семантичної інтерпретації. Розкрито поняття "семіозис" та зроблено висновки щодо відмінностей між різними видами означування. Виявлено універсальні та специфічні риси первинного та вторинного семіозису. Визначено вплив на цей процес господарчої, соціальної діяльності людини та етнокультурних традицій.

Вивчено процеси трансформації мовного знака - кольоропозначення в кольоросимвол під час вербалізації культурних та емоційних концептів. Досліджено джерела та шляхи формування символічної семантики кольоропозначень, визначено поняття кольоросимволу та показано його універсальні та специфічні риси як психолінгвістичного феномену. Детально розглянуто корпус фразеологічних одиниць іспанської мови, які мають у своєму складі культуропозначення, здійснено їх класифікацію та систематизацію, виділено 11 тематичних груп. Визначено особливості внутрішньосистемних відношень кольоропозначень у народнопоетичних і художніх текстах. Показано особливості функціонування вербальних кольоросимволів в українській, іспанській та російській мові, проведено їх аналіз у контексті змістових характеристик та особливостей національного світосприйняття. Виділено колірні етнойдеми - культурні знаки, характерні для розглянутих лінгвокультурних традицій, які є частиною національних символіки та культури.

Розглянуто логіко-семантичні відношення зумовленості в контрадикторних реченнях. Систематизовано їх функціонально-семантичний потенціал за ядровою, приядровою та периферійною зонами, в межах яких простежується ступінь інтенсивності каузативного зв'язку між частинами контрадикторної конструкції.

Розглянуто специфіку семантики та особливості функціонування слів різних частин мови - дієслів, іменників і прикметників - з темпоральними компонентами значення.

Рассмотрена специфика семантики и особенности функционирования слов разных частей речи - глаголов, существительных и прилагательных - с темпоральными компонентами значения.

The article deals with the semantic and functional peculiarities of the words of different parts of speech - verbs, adjectives and nouns - with temporal semes.

Визначено мовно-структурні параметри лексико-семантичного поля кількості та запропоновано універсальну схему його структурування. Зазначено, що структурування кількісної лексики є можливим завдяки семантичній тенденції лексем, спрямованій на реалізацію точної/неточної (апроксимативної) квантитативності. Тобто структурні компоненти лексико-семантичного поля кількості як ядерні, так і периферійні, забезпечують рівномірний розподіл кількості від числового (точного), до наближеного (приблизного), а від нього - до віддаленого (розмитого) кількісного поняття.

Висвітлено механізми функціонування ірреально-модальних форм як елементів цілісної системи - функційно-семантичного поля ірреальності. Охарактеризовано лінгвокреативний потенціал модалем, що функціонують у художньому, науковому, епістолярному та публіцистичному стилях. Функційно-семантичне поле ірреальності - двочленна структура, що складається з ядра та периферії.

Висвітлено погляди науковців на формування семантичного поля слів в онтогенезі, особливості орієнтування дитини на слово від контекстного його значення до понятійного. Розглянуто етапи організації семантичних полів та основні типи вербальних асоціацій. Зроблено висновок, що загалом успішний розвиток мовлення дитини забезпечується багатьма чинниками, одним з яких є взаємодія з носієм мови. Спілкування з дорослим, який є для дитини взірцем для наслідування, є одним з найважливіших факторів загального психічного розвитку дитини.

Освещены взгляды ученых на формирование семантического поля слов в онтогенезе, особенности ориентированная ребенка на слово от контекстного его значения до понятийного. Рассмотрены этапы организации семантических полей и основные типы вербальных ассоциаций. Сделан вывод, что в целом развитие речи ребенка обеспечивается многими факторами, одним из которых является взаимодействие с носителем языка. Общение со взрослым, который является для ребенка образцом для подражания, является одним из важнейших факторов общего психического развития ребенка.

The article presents researchers' views on the formation of semantic fields of words in ontogenesis, the specifics of a child's word orientation from its contextual to its conceptual meaning. The author reviews the stages of organization of semantic fields and the main types of verbal associations. The author concludes that a successful development of speech in a child is brought about by a number of factors, one of which is its interaction with speakers of the language. Communication with adults, who act as models, is one of the main factors of a child's general psychological development.

Дисертація є першим в українському мовознавстві зіставним дослідженням лексико-семантичних полів "патріотизм" в українській, "patriotism" в англійській (американський варіант) і "patriotyzm" у польській мовах. Із застосуванням методу компонентного аналізу побудовано матриці лексико-семантичних полів. Дослідження їхньої ядерно-периферійної організації показало, що в усіх трьох мовах патріотизм асоціюють із любов'ю та відданістю власним народу і Батьківщині. Для українців важливими складниками патріотизму є піднесення, збудження й пристрасть, для поляків - гонор, честь і гідність, а для англомовних американців - релігія.