На підставі психолого-педагогічного аналізу літературних джерел розкрито суть поняття "професійна адаптація молодого вчителя природничих дисциплін", а також зміст структурних компонентів адаптації (інтегративно-особистісного, регулювально-технологічного, предметно-діяльнісного, самоактуалізаційного). Виявлено організаційно-педагогічні умови забезпечення успішної адаптації молодих учителів, а саме: спрямування їх педагогічної діяльності на усвідомлення цілей адаптації; функціональне педагогічне управління нею; реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до організації процесу адаптації; системність в організації професійної адаптації вчителів природничих дисциплін. Експериментально перевірено ефективність реалізації даних умов. Розроблено модель управління адаптацією молодих учителів до роботи в школі. Визначено критерії та показники їх адаптованості - професійні й індивідуально-психологічні.

Визначено та науково обгрунтовано суть понять "професійне становлення молодих учителів у загальноосвітньому навчальному закладі", "адаптація", "самовизначення", "самореалізація", "наставництво", "наставник". Розкрито складові (адаптацію, самовизначення, самореалізацію) процесу професійного становлення учителів-початківців у даному закладі. Визначено педагогічні умови (створення сприятливого клімату у колективі зазначеного закладу, який зумовлює співтворчість учителів з різним стажем роботи, організацію педагогічної школи наставництва у загальноосвітньому навчальному закладі, залучення молодих фахівців до науково-методичної діяльності у ньому, залучення молодих фахівців до науково-методичної діяльності даного закладу у межах роботи цільової комплексної школи молодого вчителя). Визначено критерії (мотиваційно-пізнавальний, операційно-діяльнісний, оцінно-рефлексивний) та рівні (високий, середній, низький) професійного становлення молодих учителів.

Створено експериментальну модель, яка апробується в ході формувального експерименту. Експериментальна робота здійснюється за умови вивчення особистісно-індивідуального підходу в роботі з молодими вчителями та їх власного вибору тих методичних форм роботи, які вони вважають потрібними. Розроблено навчально-методичне забезпечення для організації навчально-виховного процесу з учнями на базі краєзнавчого матеріалу та православної культури й етики. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано основні критерії професійного становлення молодого вчителя: гностичний, професійно-творчий, рефлексивний. Розглянуто роль самоосвітньої роботи молодих вчителів, що є необхідною умовою їх професійної діяльності.

Обгрунтовано залежність змісту процесу, характеру та результатів професійної адаптації молодого вчителя від педагогічних цінностей, на яких базується його професійна педагогічна діяльність. Доведено, що цінності безпосередньо залежать від домінантної освітньої парадигми і в різні періоди історії розвитку педагогіки вони суттєво відрізнялися між собою. Відзначено, що теорія та практика педагогічної адаптації буде більш ефективною, якщо буде грунтуватися на цінностях гуманістичної парадигми освіти. Узагальнено тезу про необхідність ознайомлення студентів педагогічних ВНЗ із логікою та соціально-педагогічними ланками професійної адаптації молодого вчителя. Рекомендовано проводити подальші наукові розвідки, спрямовані на аналіз аксіологічних засад науково-мистецької парадигми освіти та виявлення її можливостей щодо оптимізації професійної педагогічної адаптації.

Обоснована зависимость содержания процесса, характера и результатов профессиональной адаптации молодого учителя от педагогических ценностей, которые положены им в основу своей профессиональной педагогической деятельности. В то же время, доказано, что эти ценности непосредственно зависят от доминантной образовательной парадигмы и в разные периоды истории развития педагогики они существенно отличались между собой. Отмечен тот факт, что теория и практика педагогической адаптации будет более эффективна, если будет основана на ценностях гуманистической парадигмы образования. Обобщен тезис о необходимости ознакомления студентов педагогических ВУЗ с логикой и социально-педагогическими звеньями профессиональной адаптации молодого учителя. Рекомендовано проводить дальнейшие научные исследования, направленные на анализ аксиологических основ научно-художественной парадигмы образования и выявления ее возможностей по оптимизации профессиональной педагогической адаптации.

The article grounds the dependence of the content of process, character and results of professional adaptation of a young teacher on pedagogical values, put by him/her into the basis of the professional-pedagogical activity. At the same time author proves that these values directly depend on a leading educational paradigm, and in different periods of the history of the development of pedagogy they differed from each other. She also comes to the conclusion that the theory and practice of pedagogical adaptation will be the most effective if it will be based on the values of humanism paradigm of education.

Проаналізовано погляди В. Сухомлинського на процес професійного становлення молодого вчителя в загальноосвітньому навчальному закладі та розглянуто чинники, що стимулюють цей процес. Зроблено висновок про необхідність організації та проведення колективом школи науково-методичної роботи, що сприяє вдосконаленню професійних знань, умінь і навичок молодого вчителя, активізує його творчий потенціал та про важливість створення доброзичливого соціально-психологічного клімату.

Проанализировано взгляды В. Сухомлинского на процесс профессионального становления молодого учителя в общеобразовательном учебном заведении и рассмотрены факторы, которые стимулируют этот процесс. Сделан вывод о необходимости организации и проведения коллективом школы научно-методической работы, которая способствует совершенствованию профессиональных знаний, умений и навыков молодого учителя, активизирует его творческий потенциал, и о важности создания доброжелательного социально-психологического климата.

The article analyses V. Suhomlynsky's ideas of necessity of purposeful work with young teacher, importance of organization and realization of scientific- methodological activity by school staff, forming young specialist's direction at improvement of his\her professional knowledge and skills, development of personal characteristics.

Представлены результаты социологического исследования, проведенного среди молодых учителей в общеобразовательных школах г. Челябинска. Определены внешние и внутренние факторы процесса социально-профессиональной адаптации: мотивация, профессиональные ценности, образовательная среда, уровень психолого-педагогической и коммуникативной подготовки учителя. Выявлены противоречия между потребностью общества в подготовке учителей, способных к педагогическому творчеству, и низким уровнем сформированности этих качеств у молодых учителей, между содержанием и уровнем подготовки к реализации педагогической деятельности и содержанием и многообразием требований к ее выполнению, между теоретической подготовкой и неумением использовать теоретические знания на практике, между самооценкой степени готовности к осуществлению педагогической деятельности и реальными результатами профессиональной деятельности.

Наведено результати дослідження, проведеного серед молодих вчителів загальноосвітніх шкіл м. Челябінська. Досліджено зовнішні та внутрішні чинники процесу соціально-професійної адаптації: мотивація, професійні цінності, освітнє середовище, рівень психолого-педагогічної та комунікативної підготовки вчителя. Виявлено протиріччя між потребою суспільства у підготовці вчителів, здатних до педагогічної творчості, і низьким рівнем сформованості цих якостей у молодих вчителів, між змістом і рівнем підготовки до реалізації педагогічної діяльності і змістом і чисельністю вимог до її виконання, між теоретичною підготовкою і невмінням використовувати теоретичні знання на практиці, між самооцінкою ступеня готовності до здійснення педагогічної діяльності і реальними результатами професійної діяльності.

The article demonstrates results of sociological research on young teacher's social and professional adaptation; determines some main factors of adaptation such as motivation, professional value, educational environment, psychological, pedagogical andcommunicative training and professional difficulties of teacher. The author points out contradictions of social and professional adaptation of young teachers.

Розглянуто моніторинг проблеми адаптації як професійно значимого компонента становлення молодого спеціаліста в рамках дослідження "Організаційно-педагогічні шляхи та засоби професійної адаптації молодих учителів м. Житомир". Наголошено, що робота наставників та адміністрації школи з вчителями-початківцями двох статей проводилася за різними схемами з урахуванням їх біологічних та психологічних особливостей. Виокремлено результати діагностики тривожності за "Особистісною шкалою" виявлення тривоги Дж. Тейлора, а також комунікативних нахилів та організаційних здібностей молодих вчителів. У вигляді діаграми наведено характерні особливості адаптаційних процесів молодих педагогів. Зосереджено увагу на порівнянні узагальнених показників 2004 - 2007 рр. зрезультатами анкетування 2004 року. Зауважено, що здійснення моніторингу процесу адаптації молодих педагогів залишається однією з найактуальніших проблем сучасної школи, зацікавленої в психологічному комфорті учня та вчителя.

Розглянуто проблему визначення рівня готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності в системі науково-методичної роботи з педагогічними кадрами. Наведено таблицю діагностичної програми формування готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності. Запропоновано методику векторного аналізу модернізації професійного потенціалу як системного показника готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності.

Досліджено роль емоційного інтелекту в адаптації молодого викладача до науково-педагогічної діяльності. Показано зв'язок між рівнем емоційного інтелекту та характеристиками професійно-педагогічної адаптації особистості. Виділено показники адаптаційних процесів: адаптивність, дезадаптивність, неадаптивність. На основі узагальнення праць, присвячених теоретичному та експериментальному вивченню емоційного інтелекту, виокремлено основні сфери впливу емоційного інтелекту на адаптацію молодого викладача до науково-педагогічної діяльності: когнітивну, емоційну, поведінкову. Проаналізовано показники емоційного інтелекту молодих викладачів. Виявлено гендерні відмінності у рівнях прояву особистісного регулятивного компоненту емоційного інтелекту. Визначено роль емоційного інтелекту, що виявляється у здійсненні вибору між прийняттям і уникненням емоційних переживань, що супроводжують стресові ситуації викладацької діяльності.

Исследована роль эмоционального интеллекта в адаптации молодого преподавателя к научно-педагогической деятельности. Показана связь между уровнем эмоционального интеллекта и характеристиками профессионально-педагогической адаптации личности. Выделены показатели адаптационных процессов: адаптивность, дезадаптивность, неадаптивность. На основе обобщения работ, посвященных теоретическому и экспериментальному изучению эмоционального интеллекта, выделены основные сферы влияния эмоционального интеллекта на адаптацию молодого преподавателя к научно-педагогической деятельности: когнитивная, эмоциональная, поведенческая. Проанализированы показатели эмоционального интеллекта молодых преподавателей. Выявлены гендерные различия в уровнях проявления личностного регулятивного компонента эмоционального интеллекта. Определена роль эмоционального интеллекта, который проявляется в осуществлении выбора между принятием и избеганием эмоциональных переживаний, сопровождающих стрессовые ситуации преподавательской деятельности.

The role of emotional intelligence in the adaptation of the young teacher to research and teaching. Shows the relationship between the level of emotional intelligence and performance of professional and pedagogical adaptation of the individual. Identified indicators of adaptive processes, such as adaptability, maladaptive, non-adaptive. The main parameters of professional and pedagogical adaptation of personality to teaching, in particular: the readiness and adaptation to the organization of the study subjects included in the integration processes of the educational environment of the institution and the relationship with the environment, identification with traditions and norms of conduct of the institution. Based on the aggregation of works devoted to theoretical and experimental study of emotional intelligence, identified the main sphere of influence of emotional intelligence to adapt to a young teacher of scientific and educational activities: cognitive, emotional, behavioral. Analyzed indicators of emotional intelligence of young teachers. Identified gender differences in the levels of personal manifestation of the regulatory component of emotional intelligence.

Визначено поняття "готовність до самоосвіти". Виділено її істотні ознаки: самостійний пошук, придбання знань, підвищений інтерес, продовження розвитку. Наголошено, що успішність самоосвітньої діяльності залежить від готовності студентів до її реалізації. На конкретних прикладах досліджень доведено, що існує стійкий позитивний зв'язок між інтенсивністю самоосвітньої діяльності вчителя і темпами росту його професійної майстерності. Підкреслено, що успішність професійної адаптації молодих учителів залежить від їх індивідуально-психологічних особливостей.

Определено понятие "готовность к самообразованию". Выделены ее существенные признаки: самостоятельный поиск, приобретение знаний, повышенный интерес, продолжение развития. Подчеркнуто, что успешность самообразовательной деятельности зависит от готовности студентов к ее реализации. На конкретных примерах исследований доказано, что существует стойкая положительная связь между интенсивностью самообразовательной деятельности учителя и темпами роста его профессионального мастерства. Отмечено, что успешность профессиональной адаптации молодых учителей зависит от их индивидуально-психологических особенностей.

Розглянуто проблеми, з якими стикається сучасний вчитель-дебютант у Франції. Проаналізовано стратегії розвитку особистості вчителя-початківця, а також особливості організації педагогічного супроводу входження в професію вчителя, які набули свого розвитку в французькій теорії та практиці післядипломної підготовки педагогічних кадрів за сучасних умов.

Розглянуто проблему використання інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) на всіх освітніх рівнях усіх форм навчання. Досліджено важливий вплив Віртуальної Школи, яка є складовою інформаційного освітнього простору Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників на молодого педагога. Висвітлено основні завдання діяльності Школи. Вивчено роботу дистанційного консультативного пункту. Охарактеризовано роботу та призначення дискусійного форуму. З’ясовано вплив інтернет-заходів Віртуальної школи на педагогічну майстерність молодих педагогів, рівень опанування ними інформаційних технологій та методики їх практичного застосування у навчально-виховній діяльності. Зазначено, що Віртуальна Школа ставить собі за мету підвищення кваліфікації молодих педагогів за технологіями дистанційного навчання.

Рассмотрена проблема использования информационно-коммуникативных технологий (ИКТ) на всех образовательных уровнях всех форм обучения. Исследовано важное влияние Виртуальной Школы, являющейся составной частью информационного образовательного пространства Черкасского областного института последипломного образования педагогических работников, на молодого педагога. Освещены основные задачи деятельности этой Школы. Изучена работа дистанционного консультативного пункта. Охарактеризованы работа и предназначение дискуссионного форума. Выяснено влияние интернет-мероприятий Виртуальной школы на педагогическое мастерство молодых педагогов, уровень освоения информационных технологий и методики их практического применения в учебно-воспитательной деятельности.

The problem of using information and communication technologies (ICT) at all educational levels of all forms of learning. Investigated an important influence Virtual School, which is part of the information educational environment Cherkassy Regional Institute of Postgraduate Education of teachers, the young teacher. Highlighted the main objectives of the School. Studied the work of the advisory remote village. Noting the work and purpose of the discussion forum. The effect of online virtual activities on the school pedagogical skills of young teachers and provide them with the information technology and methodology for their practical use in educational activities.

Увагу приділено проблемі формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі професійного становлення. З'ясовано сутнісну характеристику базових понять дослідження: "молодий учитель", "розвиток", "становлення", "професійне становлення", "професійний розвиток", "гностичні вміння", "формування гностичних умінь", проаналізовано сучасний стан проблеми формування гностичних умінь молодих педагогів. Теоретично обгрунтовано модель формування гностичних умінь молодих педагогів, визначено її структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості гностичних умінь молодих педагогів. Розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови та поетапну методику формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі професійного становлення. Основні результати дослідження впроваджено у навчальний процес ВНЗ, інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Актуалізовано дослідження змісту та підходів до організації післядипломної освіти молодого вчителя. Розглянуто досвід роботи з молодими вчителями в рамках проекту «Дворічне стажування молодих спеціалістів галузі освіти при Миколаївському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти» (проведення анкетування та співбесід, застосування інтерактивних методик). Обгрунтовано необхідність пошуку та впровадження нових дієвих форм методичного супроводу підготовки молодого вчителя до інноваційної діяльності. Наведено алгоритм технології роботи педагогічної майстерні, метою діяльності якої є створення навчального простору для підвищення професійного рівня молодих спеціалістів та самореалізації творчих можливостей учасників майстерні. Констатовано, що педагогічна майстерня є формою співпраці, в основі якої – творча взаємодія учасників майстерні з метою формування нового професійного досвіду.

Актуализировано исследование содержания и подходов к организации последипломного образования учителя. Рассмотрен опыт работы с молодыми учителями в рамках проекта «Двухлетняя стажировка молодых специалистов отрасли образования при Николаевском областном институте последипломного педагогического образования» (проведение анкетирования и собеседований, применение интерактивных методик). Обоснована необходимость поиска и внедрения новых действенных форм методического сопровождения подготовки молодого учителя к инновационной деятельности. Представлен алгоритм технологии работы педагогической мастерской, целью деятельности которой является создание учебного пространства для повышения профессионального уровня молодых специалистов и самореализации творческих возможностей участников мастерской. Констатировано, что педагогическая мастерская является формой сотрудничества, в основе которой – творческое взаимодействие участников мастерской с целью формирования нового профессионального опыта.

The article examines the experience of creation of teaching workshops and substantiates their use for professional development of young teachers.

Доцільним, на думку автора, є вивчення досвіду державної політики РФ щодо професійного розвитку та становлення вчителів початкових класів в період ведення в професію. Обгрунтовано необхідність використання цього досвіду в освітньому просторі України. Визначено складові професійного становлення вчителя початкових класів. Розглянуто професійне становлення молодих спеціалістів з позицій системного, компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів до організації процесу їх підготовки. Проаналізовано основні етапи входження молодого вчителя у професію: підготовчий, початковий рівень професійної освіти, професійно нормований рівень, рівень гуманістичної роботи, синтез особистісних і професіональних якостей в єдину категорію "людина-педагог". Зауважено про необхідність періоду введення в професію у РФ для отримання посади вчителя ЗНЗ; визначено наставництво як один із обов’язків досвідчених педагогів. Зроблено порівняльну характеристику Федеральної цільової програми розвитку освіти на 2011 - 2015 рр. (РФ) в аспекті матеріального захисту педагогів-початківців і національну систему підтримки молодих спеціалістів, рівень розробки та фінансової підтримки якої є недостатнім.

Целесообразным, по мнению автора, является изучение опыта государственной политики РФ по отношению профессионального развития и становления учителей начальных классов в период введения в профессию. Обоснована необходимость использования этого опыта в образовательном пространстве Украины. Определены составляющие профессионального становления учителя начальных классов. Рассмотрено профессиональное становление молодых специалистов с позиций системного, компетентностного и личностно ориентированного подходов к организации процесса их подготовки. Проанализированы основные этапы вхождения молодого учителя начальных классов в профессию: подготовительный, начальный уровень профессионального образования, профессионально нормированный уровень, уровень гуманистической работы, синтез личностных и профессиональных качеств в единую категорию "человек-педагог". Отмечена необходимость периода введения в профессию в РФ для получения должности учителя общеобразовательного учебного заведения; определено наставничество как одна из обязанностей опытных педагогов. Сделана сравнительная характеристика Федеральной целевой программы развития образования на 2011 - 2015 гг. (РФ) и национальной системы поддержки молодых специалистов, уровень разработки и финансовой поддержки которой недостаточен.

The article deals with the professional development of the teacher of initial classes in the Russian Federation and Ukraine, in particular teachers-beginners du7ring the period of introduction to the profession. The author determines the goal and functions of this process and analyses the main stages of introduction a young teacher of initial classes to the profession.

Розглянуто феномен вікових криз професійного становлення вчителя. Визначено основні напрями акмеологічного супроводу педагога в цей період, зокрема психолого-акмеологічну діагностику, акмеологічну освіту, акмеологічну профілактику, акмеологічне консультування, розвивальну роботу.

Розглянуто теоретичні основи наукового розуміння сутності професійного розвитку педагога. Охарактеризовано складові професійного розвитку молодого вчителя, визначено особливості їх становлення в системі післядипломної педагогічної освіти. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови, що забезпечують успішний професійний розвиток молодого вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти. Експериментально перевірено ефективність зазначених організаційно-педагогічних умов та розроблено методичне забезпечення професійного розвитку молодого вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти.