Здійснено філософський та культурологічний аналіз еволюції проектних практик в дизайні й архітектурі постмодернізму. Визначено такі проектні константи постмодернізму, як декомпозиція, деконструкція, генетичний алгоритм. Дискурсивні практики дизайну XX ст. визначено в контексті міфологій Р. Варта й його риторичного аналізу моди (вистиментарного коду), а також в контексті теорії симулякру Ж. Бодрійяра. Прослідковано генезу й еволюцію постмодерного проектного простору в дизайні в контексті іронічного світоставлення та радикального позитивізму кінця XX ст. Висвітлено принципи поетики нелінійного простору в дизайні як неонатурфілософія проектного мислення та фрактальні інтерпретації проектного простору в нелінійній архітектурі.

Визначено стан нормативного забезпечення функціювання державної системи СФД у сфері формування страхового фонду документації для збереження інформації про культурні цінності.

Розглянуто проблематику довгострокового збереження повної інформації про культурні цінності та їх фотофіксації як способу збереження первісного (автентичного) вигляду та технічного стану культурних цінностей. Це надасть змогу у подальшому проводити реставрацію та дослідження або експертизу втрачених (вицвілих, старих, пошкоджених або вкрадених) культурних цінностей, а також усвідомити значення культурних цінностей і необхідність їх захисту, зокрема для збереження їх культурної самобутності.

Розглянуто актуальні питання збереження та відновлення інформації щодо культурних цінностей спеціальними установами СФД України у контексті загальнодержавного процесу із застосуванням технологій мікрофільмування. Надано пропозиції щодо збереження інформації шляхом практичного використання наукових методів, розроблених в НДІ мікрографії.

Запропоновано новий напрямок роботи спеціальних установ СФД стосовно фотофіксації культурних цінностей. Рекомендовано постачати зображення культурних цінностей у цифровому вигляді для створення онлайн-бази даних, яка б містила інформацію про об'єкти культурної спадщини.

Представлено результати оцифрування колекції астрономічних фотоматеріалів у рамках дослідження методу створення зображень у цифровому вигляді, який забезпечує відтворення інформації про них із заданою якістю з мікрофільмів страхового фонду документації.

Висвітлено процеси візуалізації в сучасній культурі. Акцентується увага на тих проблемах і викликах, що породжує сучасна візуальна культура. Визначено, що сучасна культура характеризується переважанням візуального над вербальним. Повсюдне розповсюдження візуальних образів, які набувають все більшого значення в якості способу спілкування, демонструє заміну вербальної парадигми візуальною. Зазначено, що візуальні образи стають символами, через які не лише передається інформація, а формуються ціннісні орієнтації. Дані процеси потребують осмислення, оскільки принципово змінюють не лише форми комунікацій, але й саму культуру та суспільну свідомість. Уперше проаналізовано проблеми, пов'язані з "гібридною" війною російської пропаганди проти України в контексті загальних процесів візуалізації в сучасній культурі.

Висвітлено основні аспекти реституції культурних цінностей. Розкрито питання методології дослідження культурних цінностей. Проаналізовано особливості взаємодії норм міжнародної моралі та міжнародного права в сфері реституції та повернення культурних цінностей. Охарактеризовано втрати та знахідки колекції музею Ханенків. Розглянуто проблеми кримських музеїв та їх колекцій під час Другої Світової війни. Увагу приділено питанням втрачених мозаїк та фресок Михайлівського Золотоверхого собору.

Сучасні процеси глобалізації виявляються у трансформації суспільства з традиційними поглядами у повноцінні суспільства споживання сучасного типу. Культурне виробництво і споживання все частіше вписуються в промислові межі, а споживані культурні блага розглядаються як товари. Культурний продукт може бути створений і в культурі, і мистецтві, і в науці. Методологія передбачає тісний взаємозв'язок економічного і культурологічного підходів: економіка виявляє себе в культурі, а культура в економіці. При розгляді існуючого різноманіття концепцій в дослідженні культурного продукту виявляється проблема, яка полягає в тому, що залишаються поза увагою його сутнісні властивості, не аналізується і сам процес власне виробництва. Причина недостатності - надзвичайна різноманітність культурних продуктів, їх постійна зміна, тимчасовість існування.

Розкрито специфіку малодослідженого соціокультурного явища — "середовищного музею" (далі – СМ) як ефективного засобу комплексного збереження та популяризації матеріального та нематеріального культурного надбання в системі сучасних культурних індустрій. Визначено, що значний внесок у вивчення проблематики виникнення і розвитку СМ здійснила музеолог М. Є. Каулен. Сформульовано концепцію СМ, яка стала теоретичним підґрунтям для вивчення феномену СМ у світі та Україні. Визначено джерельну базу дослідження, що представлена документами міжнародного та українського законодавства в галузі охорони матеріального та нематеріального культурного надбання, створення та діяльності музеїв, матеріалами періодики, музеями як об'єктами безпосереднього дослідження, інтернет-ресурсами. Проаналізовано передумови виникнення середовищної музеєфікації, етапи інституціоналізації СМ у європейській музеєзнавчій традиції. Виокремлено головні ознаки середовищних музеїв, способи їх заснування, моделі СМ, що успішно функціонують у світовому музейному просторі, методи музеєфікації середовища на базі музею не лише реального (культурного та природного), а й нереального (фантастичного/казкового) на основі об'єктів нематеріального культурного надбання. Досліджено термінологічний апарат такої музеєфікації, зафіксовано відсутність англомовної дефініції поняття "СМ" у світовому музейництві. Проаналізовано існуючі класифікації СМ, виокремлено їхні недоліки. Запропоновано власну класифікацію та визначення поняття "середовищний музей" і "тематичний парк культурницького спрямування". Досліджено регламентацію діяльності СМ у правовому полі України. Проаналізовано практичний досвід створення і функціонування СМ в Україні на сучасному етапі. Запропоновано рекомендації щодо створення СМ в Україні.