Рассмотрена содержательность художественного текста как одно из оснований для его типологизации, роль сигналов эмотивности в интерпретации художественного текста. Проанализированы проблемы эволюции женских образов в литературе и живописи 1730 - 50-х гг., развитие театрального конструктивизма, импликации и экспликации в художественном тексте. Охарактеризована православная церковная обрядность как явление культурного фона в художественном мире С.Есенина, синкретизм литературного и скульптурного символизма в скульптуре "Лазарь" А.Архипенко, визуализация вербальных концептов в творчестве современных американских композиторов, тема света и покоя у М.Булгакова в контексте русской и украинской культуры.

Рассмотрены языковые средства диалогичности в балладах немецких классиков, традиция знака и значения как отражение ценностной и нормативной функций языка. Охарактеризован орнамент как основа космологической системы в поэме Н.Клюева, освещена роль поэтики испанской романтической драмы в стилевой и жанровой эволюции итальянской оперы, изучены элементы авангардной эстетики и поэтики в прозе позднего И.Бунина, психологический подтекст картины В.Э.Борисова-Мусатова "Изумрудное ожерелье", функционирование дейктических слов в лирике поэтов "серебряного века".

Проаналізовано західноукраїнську культуру, літературу 30-х років ХХ ст. Висвітлено поширеність явищ національної ідентичності, творення та розповсюдження ідеології, телеології та риторики національної самототожності всіх семантичних структурах - від масової свідомості (формування галицького культурно-психологічного феномену) до літератури. Досліджено космологічні й етноохоронні жанри львівського літературного дискурсу 30-х років ХХ ст. - історичну белетристику, "сільську" та жіночу прозу, поезію. Наведено методи дослідження - нові літературознавчі теорії. Досліджено культурологічний та психологічний феномен Галичини: семний та символічний виміри. Розкрито історіософську концепцію минулого.

Рассмотрены художественность литературного текста как параметр оценки его качества и одно из оснований для его типологизации, влияние национально-психологического аспекта личности на формирование деловых контактов в условиях международного менеджмента, культура межнационального общения и языковые контакты в условиях двуязычия, критерии лексической и семантической сочетаемости слова. Проанализированы многовариантность немецкого языка в интернациональном контексте, историческая эволюция форм обращения в романских языках, тенденции изменения стилистической нормы словоупотребления, правовая основа культурной политики, специальная лексика военного дела.

Розглянуто поняття національної ментальності, досліджено втілення її рис у художній культурі Слобожанщини на прикладі культурних пам'яток з найдавніших часів до початку ХХ ст. На матеріалі творів різних видів мистецтва простежено національне та самобутнє начало українського народу, акцентовано увагу на процесі його становлення у ХVIII ст. і на розквіті в ХІХ ст. Простежено впливи європейської культури на художню спадщину Слобідської України, визначено фактори, що впливали на розвиток художньої творчості.

Висвітлено процес формування духовного мистецтва в Україні. Розглянуто особливості використання цінностей традиційної народної культури в екранних творах молодих українських митців. Обгрунтовано доцільність використання традиційної культури як фактора протидії негативним проявам глобалізації. Досліджено становище національних культур за даних умов. Висвітлено проблеми та тенденції розвитку сучасного фольклорного виконавства у центральній і Східній Європі. Розглянуто можливості застосування надбань традиційної культури у сфері виховання та навчання, зокрема викладання художніх ремесел у школі. Досліджено розвиток українського фольклору та культурної політики XX - XXI ст.

Исследован процесс формирования духовного искусства в Украине. Рассмотрены особенности использования ценностей традиционной народной культуры в экранных произведениях молодых украинских кинематографистов. Обоснована целесообразность использования традиционной культуры как фактора противодействия негативным проявлениям глобализации. Проанализировано состояние национальных культур в данных условиях. Освещены проблемы и тенденции развития современного фольклорного исполнительства в центральной и Восточной Европе. Рассмотрены возможности использования традиционной культуры в сфере воспитания и обучения, в частности преподавание художественных ремесел в школе. Исследовано развитие украинского фольклора и культурной политики XX - XXI ст.

Висвітлено проблеми національної ідентичності, а також політико-культурної реальності в Україні. Розкрито суть поняття політичної нації, визначено умови для її формування. Розглянуто особливості політизації українського руху, а також нові стимули самоідентифікації. У історичному контексті - від появи у ранньому середньовіччі понять русич, русин і до сьогодення - обговорено проблему самоусвідомлення української нації. Визначено причини та прояви сучасної кризи національної ідентичності.

Освещены проблемы национальной идентичности, а также политико-культурной реальности в Украине. Раскрыто содержание понятия политической нации, определены условия для их формирования. Рассмотрены особенности политизации украинского движения, а также новые стимулы самоидентификации. В историческом аспекте - от появления в раннем средневековье понятий русич, русин и до настоящего времени - обсуждена проблема самосознания украинской нации. Определены причины и проявления современного кризиса национальной идентичности.

Здійснено історико-філософський аналіз особливостей національної ментальності, зважаючи на нерозривний зв'язок і взаємовплив з українською культурою. Доведено доцільність ментального підходу в культурологічних пошуках.

Висвітлено життєвий і творчий шлях Богдани Фільц - відомого українського музикознавця, провідного наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського, лауреата премії ім. М.Лисенка, стипендіата Фонду інтелектуальної співпраці "Україна - XXI ст.", заслуженого діяча мистецтв України.

Освещен жизненный и творческий путь Богданы Фильц - известного украинского музыковеда, ведущего научного сотрудника Института искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М.Т.Рыльского, лауреата премии им. Н.Лысенко, стипендиата Фонда интеллектуального сотрудничества "Украина - XXI в.", заслуженного деятеля искусств Украины.

З використанням концептуального підходу до категорії граничних основ як до загальних універсалій розглянуто різноманітні феномени української культури. На підставі узагальнення матеріалів з літературознавства й етнографії, а також аналізу філософських, літературно-художніх, епічних, поетичних, релігійних і міфологічних текстів української та світової культури розкрито загальнолюдські світоглядні константи, які визначають антропологічну та культурну єдність усього людства.

С использованием концептуального подхода к категориям предельных оснований как к универсалиям культуры рассмотрены разнообразные феномены украинской культуры. На основе обобщения материалов по литературоведению и этнографии, а также анализа философских, литературно-художественных, эпических, поэтических, религиозных и мифологических текстов украинской и мировой культуры выявлены общечеловеческие мировоззренческие константы, определяющие антропологическое и культурное единство человечества.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч111.153

Рубрики:

Національне та інтернаціональне в культурі

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено архетипи української культури, зокрема етичної цінності вільної особистості. Проаналізовано символічний антропоцентризм, описано символічний лад українського бароко. Розглянуто проблему символізму на вирішальних етапах української духовності, традицію символізму в філософській спадщині Г.Сковороди, символічну образність у складі ідейно-національної спадщини Кирило-Мефодіївського товариства. Наведено результати дослідження символічних структур у контексті університетської науки України.

Освещены архетипы украинской культуры, в частности этической ценности свободной личности. Проанализирован символический антропоцентризм, описан символический строй украинского барокко. Рассмотрены проблема символизма на решающих этапах украинской духовности, традиция символизма в философском наследии Г.Сковороды, символическая образность в составе идейно-национального наследия Кирилло-Мефодиевского общества. Приведены результаты исследования символических структур в контексте университетской науки Украины.

Рассмотрены теоретические и практические вопросы, связанные с проблемами гендерных исследований в культурологии, генеалогии, лингвистике, педагогике, деятельности молодежных общественных организаций. Исследованы гендерные аспекты в устройстве славянского быта, особенности формирования гендерного поведения в украинской семье. Проанализированы гендерные отношения в экономической сфере. Установлены особенности гендерно-этноспецифической символики, охарактеризованы гендерные стереотипы в различных культурах. Исследованы проблемы гендера в истории языка, проведен сравнительный анализ гендернорелевантных формул речевого этикета славян и англичан. Охарактеризованы гендерные аспекты в этнической фразеологии и нормах этикета, рекламном дискурсе и литературоведении.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч617.3(4АВС=411.4)6 + Ч111.153

Рубрики:

Історія видавничої справи

Національне та інтернаціональне в культурі

Шифр НБУВ: Ж68513 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы онтологии времени в древнегреческой философии от Гераклита до Аристотеля. Проанализирована роль внутренней формы в философско-лингвистической концепции Платона. Освещены функции игры в философии Гераклита, проблема перевода изречения античного философа Анаксимандра как проблема реконструкции архаичной картины мира. Раскрыты античные истоки философии греческого философа Христоса Яннараса. Изложена динамическая концепция социального в философии К.Касториадиса.

Розкрито зміст головних етнокультурологічних понять, основних течій і напрямків світової та вітчизняної етнокультурології.

Раскрыто содержание главных этнокультурологических понятий, основных течений и направлений мировой и отечественной этнокультурологии.

Наведено тлумачення термінів з питань етнокультурології. Розкрито сутність таких понять, як автономізація, адаптація етнічна, астральний культ, білінгвізм, ворожіння, деетнізація, дерево роду, етнічна енергія, етноцентризм, ініціація, культ предків, кумування, моногамія, народна педагогіка, придане, тотем, ціннісні орієнтації.

Приведено толкование терминов по вопросам этнокультурологии. Раскрыта сущность таких понятий, как автономизация, адаптация этническая, астральный культ, билингвизм, гадание, деэтнизация, дерево рода, этническая энергия, этноцентризм, инициация, культ предков, кумовство, моногамия, народная педагогика, приданное, тотем, ценностные ориентации.

Висвітлено проблему ідентифікації національної культури. Розглянуто порівняльно-історичний метод як предмет абстрактно-логічного аналізу, особистість національного пророка як перевтілення народного духу. Викладено питання про початкову єдність аперцепції, філософію природи й історії, початок і кінець історії, інобуття та час.

Освещена проблема идентификации национальной культуры. Рассмотрены сравнительно-исторический метод как предмет абстрактно-логического анализа, личность национального пророка как перевоплощение народного духа. Изложены вопросы о начальном единстве аперцепции, философии природы и истории, начале и конце истории, карибских "казаках" и днепровских "флибустьерах", инобытии и времени.

Проаналізовано проблеми етнокультурної ідентифікації та євроінтеграції, сучасної філософії культури та мистецтва, естетики авангарду та постмодернізму, духовного потенціалу мультикультуралізму за умов становлення громадянського суспільства. Розглянуто культурологічні імплікації у сучасній політології та філософії освіти. Показано роль моралі та мистецтва у формуванні громадянської свідомості. Наведено характеристику сучасного стану системи духовної освіти в Україні, визначено основні тенденції її розвитку. Описано некласичну парадигму естетики як теоретичну базу формування світогляду митця.

Проанализированы проблемы этнокультурной идентификации и евроинтеграции, современной философии культуры и искусства, эстетики авангарда и постмодернизма, духовного потенциала мультикультурализма в условиях становления гражданского общества. Рассмотрены культурологические импликации в современной политологии и философии образования. Показана роль морали и искусства в формировании общественного сознания. Приведена характеристика современного состояния системы духовного образования в Украине, определены основные тенденции ее развития. Описана неклассическая парадигма эстетики как основа формирования мировоззрения художника.

Висвітлено теоретичні засади етнокультурної компетентності студентів педагогічного університету, наведено її модель і технологію формування, запропоновано методику визначення рівня сформованості даної компетентності у майбутніх педагогів. Охарактеризовано етнокультурні особливості національних меншин українського Північного Приазов'я, наведено історичні документи, народні казки, прислів'я та приказки народностей цього регіону.

Освещены теоретические основы этнокультурной компетентности студентов педагогического университета, приведены ее модель и технология формирования, предложена методика определения уровня сформированности данной компетенции у будущих педагогов. Охарактеризованы этнокультурные особенности национальных меньшинств украинского Северного Приазовья, приведены исторические документы, народные сказки, пословицы и поговорки народностей этого региона.