Розглянуто вплив геополітичного та географічного становищ на формування менталітету, української нації. Доведено необхідність подолання комплексу меншовартості в національно-політичній свідомості.

Подано опис основних положень та рухів п'ятнадцяти подільських танців (хороводів, побутових, жартівливих і сюжетних танців). Окремі з них викладено в першооснові, а більшу частину - у обробці хореографів. Наведено опис і малюнки подільських костюмів.

Розглянуто історичну типологію національного інструментарію України, етнологічну основу української рогової музики, а також історичні витоки та функціонування українських музичних інструментальних цехів. Досліджено етнофольклорні джерела української оркестрово-виконавської культури, охарактеризовано національний духовий інструментарій як домінантний засіб українського музичного стилеутворення тощо.

Розглянуто функціонування орнаментики в етнічній культурі. Орнаменти досліджено як етнокультурну та етномистецьку категорії. Приділено увагу різним аспектам (синхронному та діахронному) побутування орнаментів у культурі; співвідношенню орнаментів етнічних і традиційних; визначенню орнаментики як певного етнічного коду.

Монография является социально-философским исследованием, преследующим цель систематического рассмотрения широкого круга проблем, связанных с определением ментального феномена. Рассмотрены исторические этапы становления понятия "ментальность". Предпринята попытка вскрыть природу, сущность, структуру, содержание этнической ментальности, выявить праксиологические аспекты ее изучения.

Рассмотрен вопрос комплексного исследования крымскотатарского народного танца. Проанализированы сведения о крымскотатарском народном танце в исследованиях этнографов и фольклористов в 1920 - 1930-х гг. Дана общая характеристика степени изученности крымскотатарского народного танца данного периода. Результаты исследования дают возможность составить представление о музыкальной основе крымскотатарских народных танцев, констатировать их темповое и метроритмическое разнообразие.

Визначено формотворчі елементи орнаменту, закономірності побудови орнаментальних композицій, подібності та відмінності кримськотатарського орнаменту від орнаментів інших країн, вибору кольору в орнаменті.

Определены формообразующие элементы орнамента, закономерности построения орнаментальных композиций, сходства и отличия крымскотатарского орнамента от орнаментов других стран, выбора цвета в орнаменте.

Розглянуто українську театральну культуру як складну етносоціомистецьку систему, аспекти її зародження, функціонування й розвитку. Викладено проблеми культурного самоусвідомлення й самопізнання у трьох площинах: становлення етнотеатрології в контексті етнології та театрології, формування концепції народного театру, переосмислення ролі та місця українського етнографічно-побутового театру в етносоціокультурному процесі другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Рассмотрены украинская театральная культура как сложная этносоциохудожественная система, аспекты её зарождения, функционирования и развития. Изложены проблемы культурного самоосознания и самопознания в трёх плоскостях: становления этнотеатрологии в контексте этнологии и театрологии, формирования концепции народного театра, переосмысления роли и места украинского этнографично-бытового театра в этносоциокультурном процессе второй половины ХІХ - начала ХХ ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т597.25 + Т52(49=Цыг)-725

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості житлово-побутової культури українців Східної Словаччини, які є творцями й носіями високорозвиненої будівельної культури з реліктовими проявами народного мистецтва. Висвітлено характерні риси інтер'єру народного житла, в якому виразно відображено етнічні традиції. Зазначено, що технічно та художньо досконалі житла вказаного регіону відзначаються скромністю, доцільністю та гармонією всіх компонентів із довкіллям.

Рассмотрены особенности жилищно-бытовой культуры украинцев Восточной Словакии, которые являются творцами и носителями высокоразвитой строительной культуры с реликтовыми проявлениями народного искусства. Освещены характерные черты интерьера народного жилища, в котором выразительно отображены этнические традиции. Указано, что технически и художественно совершенные жилища указанного региона отмечаются скромностью, целесообразностью и гармонией всех компонентов с окружающей средой.

Розглянуто генезу, історію, еволюцію форм і стилістики в орнаментиці текстилю, кераміки, різьблення та інших видів декоративного мистецтва. Наведено результати дослідження традиційної української орнаментики як особливої системи художньої інформації. На підставі зіставлення графіки візуальних знаків та їх лексичних позначень у народних назвах візерунків розкрито зміст орнаменту, виділено його домінантні мотиви, визначено етнічні особливості асоціативного мислення. Наведено словник елементів і мотивів української народної орнаментики (1 500 ст.), розглянуто дискусійні питання її етнокультурного районування, типології та класифікації.

Рассмотрены генезис, история, эволюция форм и стилистики в орнаменте текстиля, керамики, резьбы и других видов декоративного искусства. Изложены результаты исследования традиционного украинского орнамента как особой системы художественной информации. На основе сопоставления графики визуальных знаков и их лексических обозначений в народных названиях узоров раскрыто содержание орнамента, выделены его доминантные мотивы, определены этнические особенности ассоциативного мышления. Приведен словарь украинского народного орнамента (1 500 ст.), рассмотрены дискуссионные вопросы ее этнокультурного районирования, типологии и классификации.

Розглянуто проблеми підходу до орнаменту як джерела дослідження етнічної культури. Наведено методи, вироблені різними напрямами гуманітарного знання для роботи з орнаментом. Кожна група методів сама по собі є ефективною та результативною. За їх допомогою можна відстежити особливості орнаменту в різних аспектах його використання та функціонування. А поєднання різних методів у комплексному підході дасть змогу широко залучати орнамент в етнокультурних дослідженнях.

Розглянуто історію вивчення орнаменту як частини етнічної культури. Основну увагу приділено розвитку різних напрямів гуманітарного знання, які вивчають орнамент. Розглянуто проблематику розвитку досліджень орнаменту українськими науковцями кінця ХХ ст.

Проаналізовано зображення дракона на творах прикладного мистецтва давніх русичів, рельєфах християнських храмів, в іконографії XII - XIV ст. Виділено специфічні риси образу у східних слов'ян, простежено його трансформацію.

Зазначено, що орнамент є одним із тих явищ культури, що несе в собі велику кількість інформації про історію людства. Зокрема це неоціненне джерело для вивчення різних етапів формування культури та її особливостей. Орнамент присутній скрізь, у тому числі на тканині, яка також є невід'ємною частиною нашого життя вже досить тривалий час і теж містить велику кількість інформації про характерні риси культури. Розглянуто можливості використання орнаменту на тканині як досить вагомого історико-культурного джерела.

Розглянуто залежності між частинами композиції, центральне місце в якій посідає зображення Світового дерева, та виведено правила їх взаємного розміщення. На цій підставі описано типову модель композиції та встановлено, у який спосіб і з якою метою зображенням передаються деякі світоглядні уявлення давніх українців.

У контексті розвитку народної та сценічної хореографії вперше досліджено жіночі танці. Проведено історико-культурний і мистецтвознавчий аналіз за напрямами, а саме: українські жіночі танці у побуті у контексті календарно-річної та сімейної обрядовості, а також поза обрядами; сценічні варіанти українських жіночих танців у народно-сценічній хореографії та за умов оперно-балетних вистав на національні теми. Доведено, що обрядові жіночі танці у процесі естетизації набули самостійного художнього значення, дали поштовх для подальшого розвитку необрядових танців. Відзначено, що український народний жіночий танець зазнав активного переосмислення у сценічних інтерпретаціях балетмейстерів народно-сценічної та класичної хореографії, що доводить правомірність віднесення до комплексу народної хореографічної культури фольклорних артефактів та похідних сценічних форм.

Здійснено теоретико-культурологічне осмислення емпіричних даних фольклорного характеру. Досліджено систему змістових двоїстих протиставлень (бінарних опозицій). Розглянуто просторово-часові та соціокультурні опозиції як механізми культури та мистецтвознавства, проаналізовано їх як відновлювальну єдність культури та соціальних відносин. На підставі даних з галузі фольклорного мистецтва вивчено ментальність і тип опозиційного мислення, що її спричиняє, як цілісну знакову систему. Досліджено еволюцію явища культурної опозиційності та його міфо-семантичного поля.

Визначено вплив греко-римських і близькосхідних танцювальних традицій на ритуальний танець у ранньохристиянській культурі. Проаналізовано танцювальні епізоди з ранньохристиянських першоджерел, які були прикладом для християн прийнятих танцювальних рухів. Наведено деякі приклади ранньохристиянських ритуальних танців. Відзначено, що Августин Аврелій у своєму трактаті "про музику" дав визначення християнського сприйняття ритуального танцю, розробив теорію "розумних" ритмів. Показано роль ритуального танцю у взаємодії релігії та мистецтва хореографії, живопису, музики, поезії. Показано, що ритуальний танець відігравав суттєву роль у складному процесі становлення ранньохристянської культури.

Наведено результати досліджень про бойківські та лемківські народні коломийкові та козачкові танці. Розглянуто лемківські варіанти польських, чеських, німецьких та угорських танців.

Приведены результаты исследований о бойковских и лемковских народных коломыйковых и казачковых танцах. Рассмотрены лемковские варианты польских, чешских, немецких и венгерских танцев.