Проведено експериментальні та клінічні дослідження способу лікування апендикулярного інфільтрату у дітей шляхом використання регіональної антибактеріальної терапії. Доведено, що заочеревинне введення антибіотика призводить до суттєвого підвищення його концентрації в інфільтраті черевної порожнини (у порівнянні з внутрішньовенним введенням), а застосування гальванізації підвищує нагромадження заочеревинно введеного препарату у тканинах інфільтрату. Використання регіонального електрофорезу антибіотиками у комплексному лікуванні апендикулярного інфільтрату у дітей дозволяє покращати результати лікування, уникнути авсцедувань, зменшити термін перебування хворих у стаціонарі.

Проведены экспериментальные и клинические исследования способа лечения аппендикулярного инфильтрата у детей путем применения региональной антибактериальной терапии. Доказано, что забрюшинное введение антибиотика приводит к существенному повышению его концентрации в инфильтрате брюшной полости (по сравнению с внутривенным введением), а применение гальванизации повышает накопление забрюшинно введенного препарата в тканях инфильтрата. Использование регионального электрофореза антибиотиками в комплексном лечении аппендикулярного инфильтрата у детей позволяет улучшить результаты лечения, избежать абсцедирований, сократить срок пребывания больных в стационаре.

Наведено порівняльну характеристику застосування різних методів внутрішньотканинного електрофорезу та їх вплив на імунологічні показники у дітей з периапендикулярним абсцесом. Показано, що у дітей комплексне лікування з використанням внутрішньоабдомінального електрофорезу та ентеросорбції ефективно коригує системні та локальні імунні порушення, активує перитонеальні макрофаги, покращує цитокінову кооперацію клітин в імунній відповіді.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.301.1

Рубрики:

Апендицит у дітей

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.301.1-542

Рубрики:

Апендицит у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.301.1-387

Рубрики:

Апендицит у дітей

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Незважаючи на високу частоту виявлення гострого апендициту у дітей, його симптоми є мінливими, що значно ускладнює діагностику, особливо у грудних немовлят. Запропоновано опис клінічного випадку гострого апендициту у защемленій пахвинній грижі у 2-місячної дитини, у якої не було характерної симптоматики, діагноз був встановлений у пізні терміни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.301.1

Рубрики:

Апендицит у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 82 детей в возрасте от 6 до 16 лет, которые поступили в больницу для оперативного лечения по поводу аппендэктомии, изучено влияние медикаментозной, психологической подготовки и анестезии на когнитивные функции и психологическое состояние детей подросткового возраста в предоперационном периоде. Исследования проводились детям школьного возраста, поступившим для оперативного лечения лапароскопическим методом, с диагнозом острый аппендицит. Анестезия проводилась внутривенным методом с искусственной вентиляцией легких. Психологическое обследование проводилось по следующим методикам: метод цветовых выборов М. Люшера; тест цветовых отношений - ЦТО; прогрессивные матрицы Равенна. Их выбор был обусловлен тем, что они в полной мере могут оценить психологическое состояние. Полученные результаты свидетельствовали в пользу проведения комплексной медикаментозной и психологической подготовки у детей младшего возраста. У детей старшего возраста достаточно психологической подготовки, чтобы значительно снизить уровень тревожности и отклонения аутогенной нормы. Одним из важных аргументов в пользу применения эндоскопической методики операции является значительное снижение болевых ощущений в послеоперационном периоде, что дает возможность более быстрого восстановления физической активности пациента.

Запропоновано комплекс профілактичних заходів з метою попередження виникнення порушень функції статевої системи і рецидивів розладів менструальної функції у дівчаток і дівчат-підлітків, прооперованих з приводу гострого апендициту. Показано, що їх застосування дозволяє в більшості випадків (70 %) запобігати розвитку інвертованого пубертату та рецидивів розладів менструальної функції, а частота виявлення таких розладів серед обстежених підлітків після використання запропонованих профілактичних заходів, починаючи із раннього післяопераційного періоду, знижується у 5 разів.

Охарактеризовано мікрофлору перитонеального ексудату місцевого невідмежованого перитоніту та периапендикулярного абсцесу в дітей. Вивчено особливості сучасного клінічного перебігу, динаміки змін імунологічної реактивності організму, біохімічно підтверджено наявність синдрому ендогенної інтоксикації за даної патології. Розроблено диференційовані схеми комплексного лікування місцевого невідмежованого перитоніту та периапендикулярного абсцесу з застосуванням внутрішньотканинного (внутрішньо-абдомінального) електрофорезу в поєднанні з антибактеріальними препаратами та ентеросорбцією.

Встановлено залежність особливостей становлення функції жіночої статевої системи, кровозабезпечення яєчників і гормонального статусу організму від ступеня біологічної зрілості на момент оперативного втручання. З'ясовано, що апендектомія, проведена до початку періоду статевого дозрівання на першому році після менархе може виступати в ролі незалежного етіологічного чинника порушення процесу статевого дозрівання. Визначено, що гормональний статус дівчаток-підлітків, які перенесли апендектомію, відрізняється вираженою гіпоестрогенією та підвищеним рівнем пролактину та тестостерону. Встановлено афізіологічну асиметрію об'ємів яєчників з перевагою об'єму лівого над правим. Досліджено, що найбільш виражені відхилення кровозабезпечення виявлені у дівчаток, прооперованих в пре- та ранньому пубертатному періодах. Розроблено комплекс профілактичних заходів.

Наведено клінічний випадок інтраопераційного діагностування ілеоцекальної інвагінації у хлопчика 3 років з підозрою на гострий апендицит.

Інтраопераційно вивчено етап ілеоцекального замикального апарату (ІЦЗА) при хірургічних захворюваннях клубово-сліпокишкового сегмента (КСС) у дітей. Прооперовано 130 дітей з приводу катарального апендициту, дивертикула Меккеля, хвороби Гіршспрунга та хвороби Пайра. Доведено, що в 43,08 % випадків хірургічні захворювання КСС у дітей супроводжуються недостатністю ІЦЗА, яка потребує корекції.

Представлен анализ результатов обследования и лечения 378 девочек подросткового возраста, госпитализированных с подозрением на острый аппендицит. Выявлена зависимость уровня ошибочной диагностики от стадии менструального цикла у данной категории пациентов.

Наведено клінічний випадок поєднання гострого гангренозного апендициту, періапендикулярного абсцесу та розриву кісти правого яєчника у дівчинки, хворої на хворобу Дауна.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.301.1 + Р733.457.445.23-86

Рубрики:

Апендицит у дітей

Операції на кишечнику у дітей

Шифр НБУВ: Ж24339 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.301.1 + Р733.445.23-86

Рубрики:

Апендицит у дітей

Шифр НБУВ: Ж24339 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - визначити показання для проведення програмованих лапароскопічних санацій черевної порожнини (ЧП) у випадку перитонітів апендикулярного походження. На базі хірургічного відділення № 1 Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні в період 2001 - 2012 рр. прооперовано 672 дитини з ускладненою формою апендициту (перфорація апендикса, перитоніт, абсцеси та інфільтрати ЧП). Оперативне втручання виконано з використанням таких доступів: косий (за Волковичем - Дияконовим) - 213 дітей, поперечний (за Шпренгелем) - 106, правий трансректальний - 242, серединний - 111. У структурі ускладнень апендициту під час першого оперативного втручання діагностовано: периапендикулярний абсцес - 113 (16,8 %) випадків, міжпетльові та тазові абсцеси - 97 (14,4 %) хворих, апендикулярний інфільтрат з частковою кишковою непрохідністю - 37 (5,5 %) пацієнтів. Класифікація поширеності перитоніту за B. C. Савельєвим та співавт. (2000): місцевий - 221 дитина, поширений - 451. Результати імунологічного обстеження в до- та ранньому післяопераційному періодах у дітей, яким проведено програмовану лапароскопічну санацію, продемонстрували виражену тенденцію, яка свідчить, що більш високу напругу у формуванні імунної відповіді мали хворі до проведення лапароскопічної санації. Таким чином, враховуючи динаміку клінічних та імунологічних показників, можна зробити висновок, що проведення програмованої лапароскопічної санації ЧП під час об'єктивної оцінки показань позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання та формування адекватної імунологічної відповіді, що призводить до одужання. Висновки: показання до санаційної лапароскопії після відкритої апендектомії: ознаки запалення в черевній порожнині - подальший розвиток перитоніту за даними комплексного обстеженння, що у 93,9 % хворих потребує проведення санації.

Подано порівняльну характеристику застосування різних методів внутрішньотканинного електрофорезу й їх вплив на системний імунітет у дітей із периапендикулярним абсцесом. Комплексне лікування з використанням внутрішньоабдомінального електрофорезу та ентеросорбції ефективно покращує показники системного та місцевого імунітету, активує функцію перитонеальних макрофагів, покращує кількісні показники прозапальних цитокінів.

Доведено ефективність використання фізіотерапевтичних засобів - УВЧ-терапії, електрофорезу з лідазою, внутрішньотканинного електрофорезу, лазерного контактного опромінювання у комплексному лікуванні деструктивних апендицитів у дітей у післяопераційному періоді.