Проанализирован 141 случай материнской смертности при патологии почек за последние 7 лет (1997 - 2003). Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что хотя пиелонефрит встречается чаще (72,34 %), гломерулонефрит ведет к развитию более тяжелых акушерских осложнений, таких как преэклампсия (66,66 %) с дальнейшим летальным исходом в 39,18 %, острая почечная недостаточность (46,15 %). Сделан вывод о необходимости разработанного комплекса прогностических и лечебно-профилактических мероприятий у женщин с гломерулонефритом с учетом полученных данных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.414-52

Рубрики:

Захворювання нирок у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено та проаналізовано перебіг та закінчення вагітності за наявності захворювань нирок, вивчено особливості перебігу вагітності і основного захворювання під час вагітності, їх взаємний вплив, наслідки вагітності та медичну допомогу, що надавалася хворим за цієї патології. Це дозволило виявити певні недоліки організації спеціалізованої медичної допомоги вагітним із захворюваннями нирок й окреслити напрямки їх подолання з метою зниження перинатальної патології.

  Скачати повний текст

Досліджено питання етіопатогенезу, клініки, діагностики та лікування хронічного пієлонефриту у вагітних. Встановлено, що загострення хронічних пієлонефритів у вагітних супроводжується активацією пероксидації ліпідів, пригніченням антиоксидантної системи захисту, показників клінічного та гуморального імунітету, гормональним та цитокіновим дисбалансом, розвитком хронічної плацентарної недостатності за ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку плода. На підставі проведеного клініко-параклінічного обстеження встановлено закономірності патогенетичного перебігу хронічного пієлонефриту, обгрунтовано методи комплексного лікування вагітних з використанням препаратів "Гінкго" та "Лівоміну", які підвищують ефективність лікування хворих і зменшують ускладнення перебігу вагітності, родів, післяродового періоду, стану внутрішньоутробного плода та новонародженого.

Розглянуто особливості порушень імунного гомеостазу у вагітних із різними формами поєднаного гестозу. Виявлено особливості еволюції клініко-лабораторних характеристик первинних та поєднаних нефропатій вагітних (НВ) у катамнезі. Наведено порівняльну характеристику ступеня відхилення показників клітинного та гуморального імунітету через вплив НВ у вагітних із різними формами хронічного гломерулонефриту (ХГН). Використано системний аналіз з метою проведення комплексної оцінки порушень клітинного та гуморального імунітету у вагітних із первинною та поєднаною НВ. Запропоновано новий показник комплексної оцінки ступеня регресії порушень клітинного та гуморального імунітету цих жінок із поєднаними гестозами. Оцінено величини регресії порушень імунологічного гомеостазу в катамнезі. Розроблено схеми порушень імунітету за різних варіантів поєднаних гестозів у різні строки диспансерного спостереження. За допомогою математичного аналізу визначено прогностичну чутливість та інформативність клініко-лабораторно-імунологічних показників, а також розроблено алгоритми прогнозу розвитку ХГН і гіпертонічної хвороби у вагітних із НВ.

Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження породіль із запальними захворюваннями сечовидільної системи з метою зниження післяпологових гнійно-септичних ускладнень (ГСУ). На підставі результатів гістоморфологічного дослідження встановлено, що морфологічні зміни в плацентах у жінок з даною патологією не є специфічними, найчастішими серед них є запальні. Зазначено, що використання препарату "Канефрон" під час вагітності сприяє зменшенню даних змін у два рази. У ході впровадження нового препарату "Йодобок" встановлено, що профілактична санація даним препаратом після пологів сечового міхура й порожнини матки сприяє зниженню бактеріального засівання останніх, підвищенню темпів інволюції матки та зменшенню кількості ГСУ. Розроблено та впроваджено новий метод профілактики та лікування післяпологових ГСУ у жінок з запальними захворюваннями сечовидільної системи. Доведено, що застосування даної методики дозволило знизити частоту післяпологових гнійно-септичних ускладнень у три рази.

Дисертацію присвячено питанням впливу внутрішньосудинного лазерного опромінення крові (ВЛОК) на перебіг вагітності у експериментальних тварин; корекції порушень основних регуляторних систем організму при пієлонефриті у вагітних. Виявлено відсутність ембріотоксичної, тератогенної дії ВЛОК, а також його негативного впливу на постнатальний розвиток плодів. Застосування ВЛОК в комплексному лікуванні вагітних з пієлонефритом в 22 - 36 тижнів гестації за запропонованою методикою сприяє більш швидкій регресії симптомів захворювання, зменшенню частоти і тяжкості ускладнень гестаційного періоду, поліпшенню морфо-функціонального стану фето-плацентарного комплексу, перинатальних наслідків у порівнянні з традиційним лікуванням; нормалізації показників переважно Т-клітинного імунітету, імунорегуляторного коефіцієнту Т mu/Т gamma, інгібіторного потенціалу, зменшенню активності протеїназ, відновленню білкового метаболізму, що призводить до усунення синдрому ендогенної інтоксикації.

Вивчено перебіг вагітності та її результатів у 138-ми вагітних, а також стан їх новонароджених. Проведено комплексне дослідження лактаційної функції на 3-ю та 5-ту добу післяродового періоду, визначено фетоплацентарний комплекс у третьому триместрі вагітності з використанням клінічних, ехографічних, гістологічних і радіоімунних методів дослідження, наведено практичні рекомендації щодо ведення вагітних з пієлонефритом. Доведено, що розвиток фетоплацентарної недостатності у жінок з різними формами пієлонефриту призводить до підвищеного вироблення гормонів у ФПК, внаслідок чого відбувається дезорганізація процесів лактації. Встановлено позитивний вплив санаторного оздоровлення на перебіг вагітності, пологів, стан ФПК у вагітних з різними формами пієлонефриту та відповідне зниження перинатального ризику, що дозволяє рекомендувати його у комплексі лікувально-профілактичних заходів у даної категорії.

Досліджено особливості патогенезу хронічного пієлонефриту, ускладненого анемією в період гестації у вагітних, з урахуванням стану імунного статусу, змін системи гемостазу та морфофункціонального стану плацент. Розроблено методи корекції та профілактики виявлених порушень. З використанням клініко-біохімічних, мікробіологічних, імуноморфологічних, гемостазіологічних, ультразвукових методів дослідження надано комплексну оцінку основних ланок патогенезу хронічного пієлонефриту, ускладненого анемією, у 117-ти жінок. Запропоновано диференційований підхід до лікування та профілактики хронічного пієлонефриту, ускладненого анемією в період гестації, з урахуванням виявлених порушень в основних ланках патогенезу. Створено новий препарат "Мемоплант", який сприяє нормалізації імунних порушень і показників системи гемостазу у даних вагітних, що сприяє зниженню перинатальних втрат.

За результатами проведених досліджень установлено, що частота виявлення кардіоліпінових антитіл (CL) у вагітних з хронічним гранулонефритом (ХГ) становить 70,6 % (зокрема, у високому титрі 11,8 %), фосфатиділсеринових антитіл (PS) - 100 % (52,9 %), а фосфатиділетаноламінових антитіл (PE) - 93,7 % (65,2 %). У вагітних з хронічним пієлонефритом (ХП) з'ясовано частоту виявлення антифосфоліпідних антитіл (АФА), а саме: CL - 63,5 % (15,4 %), PS - 73,1 % (9,6 %), PE - 70,3 % (37,5 %). У жінок з ХГ та підвищеним рівнем АФА частіше спостерігається ускладнений перебіг вагітності та пологів. За цього показники у групі з високим титром антитіл значно вищі, ніж у групі з їх низьким рівнем, а саме: загроза переривання вагітності у разі PS більше 10 ОД - 55,6 %, у разі PS менше 10 ОД - 37,5 %, за умов PE більше 9 ОД - 70 %, а у разі PE менше 9 ОД - 16,7 %: прееклампсія - у разі PS більше 10 ОД - 55 %, у разі PS менше 10 ОД - 12,5 %, за умов PE більше 9 ОД - 50 %, у разі PE менше 9 ОД - 16,7 %. Відзначено, що у жінок з підвищеним рівнем АФА перебіг вагітності частіше ускладнюється загрозою переривання після 20-ти тижнів (переважно за умов збільшення CL і PS), прееклампсією (у разі підвищення рівня CL). У новонароджених від пацієнток з ХГ і ХП та підвищеним рівнем АФА виявлено тенденцію до зменшення маси тіла та зниження оцінки за шкалою Апгар. У вагітних з ХП і підвищеним рівнем АФА виявлено гіперестрогенію у другому триместрі, зниження рівня естріолу та прогестерону у третьому триместрі, а вагітних з ХГ і підвищеним рівнем PS має місце зниження рівня естрадіолу у другому триместрі, прогестерону - у третьому триместрі. Найбільший вплив на

Виявлено особливості стану гормонів кори наднирників та серотонінергічної системи в динаміці вагітності в жінок з хронічним гломерулонефритом (ХГН) та гіпотрофією плода. Показано зв'язок порушення в стрес-реалізуючих та стрес-лімітуючих системах з частотою розвитку гіпотрофії плода. Визначено особливості гормональної функції фетоплацентарного комплексу в хворих на ХГН та з гіпотрофією плода, чинники ризику розвитку та розроблено додаткові критерії для його прогнозування. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку гіпотрофії плода жінок, хворих на ХГН.

  Скачати повний текст

Визначено стан гормонів фетоплацентарного комплексу (ФПК), кори наднирників та серотонінергічної системи в динаміці вагітності у жінок з хронічним пієлонефритом (ХПН). Виявлено зв'язок порушень в стрес-реалізуючих та стрес-лімітувальних системах з частотою переношування вагітності. Встановлено особливості гормональної функції ФПК у вагітних з ХПН і переношуванням вагітності, виявлено фактори ризику щодо його розвитку, виділено найбільш значущі клініко-лабораторні показники. Розроблено комплекс профілактичних заходів, спрямованих на запобігання переношування вагітності у жінок з ХПН.

Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого за останні 25 років у вагітних з хронічним пієло- та гломерулонефритом. Вивчено регіонарну гемодинаміку нирок і матково-плацентарно-плодовий кровоток у вагітних з хронічними запальними захворюваннями нирок. З'ясовано патогенетичну роль порушень системи L-аргінін/оксид азоту в розвитку прееклампсії у цих жінок. Визначено гормональний статус і особливості реагування системи біогенних амінів за розвитку прееклампсії у вагітних з хронічними запальними захворюваннями нирок. Удосконалено комплекс профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти прееклампсії, показано їх ефективність щодо запобігання розвитку ускладнень вагітності і порушень стану плода.

Застосовано переривчасту нормобаричну гіпоксію у вагітних з хронічним пієлонефритом (ХП) з метою профілактики пізнього гестозу. Одержано нові дані про зміни в показниках центральної гемодинаміки за умов вагітності на фоні ХП та результати використання комп'ютерної кардіоінтервалографії для доклінічної діагностики пізнього гестозу. Досліджено вплив переривчастої нормобаричної гіпоксії на показники природнього імунітету у даних вагітних. Оцінено стан їх фетоплацентарного комплексу після використання курсу переривчастої нормобаричної гіпоксії на стан внутрішньоутробного плода та з'ясовано кардіотокографічні ознаки його компенсації до дії гіпоксії.

Дисертацію присвячено питанням вивчення кровообігу у вагітних з порушенням функції нирок з метою визначення форми патологічного процесу, ступеня його тяжкості, і на основі цього визначення оптимальної акушерської і перинатальної тактики. На підставі епідеміологічного дослідження за період 1987-97 рр. встановлено зростання частоти захворювання нирок у вагітних південного регіону України. Вивчено перебіг та завершення вагітності у жінок з хронічним гломерулонефритом, пієлонефритом і ЕРН-гестозом. Досліджено загальну, ниркову, церебральну гемодинаміки та стан внутрішньоутробного плоду у жінок на протязі вагітності. У вагітних з хронічним гломерулонефритом, хронічним пієлонефритом і ЕРН-гестозом відбуваються суттєві порушення як центральної, так і регіональної гемодинаміки, ступінь порушень яких корелює з динамікою основного захворювання. На основі отриманих результатів визначено гемодинамічні диференційно-діагностичні критерії, характерні для первинного захворювання нирок та "чистих" форм ЕРН-гестоза.

Розробляється напрямок медикаментозного лікування хронічного пієлонефриту у вагітних жінок, скерований на провідні патогенетичні ланки захворювання: стан імунітету, системи гемостазу, гормонопродуктивну функцію фето-плацентарного комплексу шляхом застосування в комплексному лікуванні вагітних, хворих на хронічний пієлонефрит, спленіну та уролесану, які володіють імуномодулюючими, дезінтоксикаційними, антиоксидантними, мембраностабілізуючими властивостями. Окрім цього встановлено позитивний вплив їх поєднаного застосування на гормонопродуктивну функцію фето-плацентарного комплексу та систему гемостазу у вагітних, хворих на хронічний пієлонефрит, що проявлялося зменшенням прокоагуляційної активності крові та нормалізацією фібринолітичної активності.

Досліджено питання прогнозування у III триместрі гестації розвитку перинатальних ускладнень (дистресу плода, внутрішньоутробного інфікування, зокрема, пневмонії) у вагітних з запальними захворюваннями нирок. Вивчено особливості материнсько-плодових взаємовідносин, гемодинаміку фетоплацентарного комплексу та фетальної серцевої функції у III триместрі гестації у жінок з запальною патологією нирок, проаналізовано перебіг раннього неонатального періоду їх новороджених з визначенням рівня сатурації кисню та динаміки ремоделювання серця у ранньому неонатальному періоді. Проведено порівняльний аналіз діагностичної цінності ультразвукових досліджень фетоплацентарної системи, визначено біофізичний профіль плода, проаналізовано результати антенатальної кардіотокографії, розкрито роль гемодинамічних показників у прогнозуванні перинатальних гіпоксемічних ускладнень. Показано діагностичне значення методики доплерометрії артеріальних судин фетоплацентарного комплексу, що полягає у можливості виявлення станів плода, що призводять до розвитку дистресу. Запропоновано алгоритм прогнозування ризику зниження рівня сатурації кисню у ранньому неонатальному періоді новонароджених. На підставі порівняльного аналізу ефективності бактеріологічних, ультразвукових і доплерографічних досліджень вагітних розкрито діагностично-прогностичну роль ознак дилатації правих відділів серця плода та підвищення резистентності фетальних легеневих судин у прогнозуванні внутрішньоутробного інфікування.

Розроблено рекомендації для медичних установ щодо проведення своєчасної діагностики ускладнень вагітності та пологів у жінок з запальними захворюваннями нирок з метою зниження перинатальних втрат.

У санаторії "Великий Луг" у відділенні патології вагітних проаналізовано результати й обгрунтовано ефективність застосування інфрачервоної сауни з комплексом санаторного лікування 40 вагітних із хронічними захворюваннями нирок. Розроблено ефективну схему саунотерапії, підтверджену терапевтичним ефектом.