Скачати повний текст

Вивчено динаміку електрофізіологічних показників щодо стану церебральної гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку під час комплексного лікування пацієнтів зі стійкими функціональними дисфоніями з вираженим гіпотонусом голосового апарату. Всі обстежені були представниками голосомовних професій або ж мали підвищене голосове навантаження під час виконання професійних обов"язків. За показниками відеоларингостробоскопії у всіх обстежених виявлено розлади вібраційної функції та зниження тонусу голосового апарату. Всі пацієнти обстежені методами електроенцефалографії (ЕЕГ) та реоенцефалографії (РЕГ). В комплексну терапію входили заходи: інстиляція в гортань лікарських засобів відповідно до показань протягом 10 - 14-ти днів; курс мовної фонопедії; в залежності від змін у показниках ЕЕГ та РЕГ використовувалися препарати системної дії судинного та ноотропного спрямування; кокарніт - препарат метаболічної, тонізуючої дії, з метою підвищення значно зниженого тонусу голосових складок.

Изучена динамика электрофизиологических показателей, отражающих состояние церебральной гемодинамики и биоэлектрической активности головного мозга во время комплексного лечения пациентов со стойкими функциональными дисфониями с выраженным гипотонусом голосового аппарата. Все обследованные были представителями голосоречевых профессий. По показателям видеоларингостробоскопии у всех обследованных выявлены расстройства вибрационной функции и снижение тонуса голосового аппарата. Все пациенты обследованы методами электроэнцефалографии (ЭЭГ) и реоэнцефалографии (РЭГ). В комплексную терапию входили следующие мероприятия: инстилляция в гортань лекарственных средств соответственно к показаниям на протяжении 10 - 14-ти дней; курс речевой фонопедии; в зависимости от изменений в показателях ЭЭГ и РЭГ использовались препараты системного действия сосудистого и ноотропного направления; кокарнит - препарат метаболического, тонизирующего действия с целью повышения значительно сниженного тонуса голосовых связок.

Проведено дослідження часових характеристик довголатентних слухових викликаних потенціалів (ДСВП) у хворих на функціональні дисфонії та з різним ступенем прояву порушення функціонального стану голосового апарату. Проведені дослідження свідчать про наявність змін у функціонуванні коркових структур головного мозку у хворих з функціональними порушеннями голосу. До того ж, зі збільшенням прояву функціональних порушень голосового апарату за даними відеоларингостробоскопії спостерігаються більш суттєві зміни у стані коркових структур за даними ДСВП, що вказує на взаємозв'язок між станом цих структур головного мозку та ступенем порушення голосової функції у разі функціональних порушень голосу.

Проведено исследование временных характеристик длиннолатентных слуховых вызванных потенциалов (ДСВП) у больных функциональными дисфониями и с разной степенью проявления нарушения функционального состояния голосового аппарата. Проведенные исследования свидетельствуют о наличии изменений в функционировании корковых структур головного мозга у больных с функциональными нарушениями голоса. К тому же, с увеличением проявления функциональных нарушений голосового аппарата по данным видеоларингостробоскопии наблюдаются более существенные изменения в состоянии корковых структур по данным ДСВП, что указывает на взаимосвязь между состоянием этих структур головного мозга и степенью нарушения голосовой функции при функциональных нарушениях голоса.

Вперше проаналізовано мовну функцію за якістю артикуляції звуків та величиною мовного простору серед осіб з професійною фонаторною підготовкою та серед осіб з аномаліями прикусу. Вивчено особливості звукової мови за різних типів оклюзії зубів на скелетному та зубоальвеолярному рівнях. Обгрунтовано та доведено залежність величини мовного простору від сагітального та вертикального співвідношення щелеп, фронтального перекриття та нахилу різців. Досліджено взаємозалежність між типом прикусу та артикуляторними параметрами внутрішнього простору ротової порожнини за допомогою визначення глибини піднебіння та положення язика. Розроблено алгоритм діагностики та заходи реабілітації пацієнтів зі стоматологічними захворюваннями у разі порушень артикуляції звуків, які спрямовані на корекцію співвідношення щелеп, положення зубів та нормалізацію вимови. Реалізовані фрагменти акустичних записів мови, аксіографічних графіків мовної функції, біометричних вимірів щелеп, цефалометричного аналізу прикусу свідчать про відновлення звукової мови у пацієнтів після ортодонтичного лікування.

Проведено дослідження стану церебральної гемодинаміки у хворих на хронічні функціональні порушення голосу та з різним ступенем порушень в роботі голосового апарату. Встановлено, що за цієї патології відбуваються зміни в показниках реоенцефалографії, що характеризують підвищення тонусу мозкових судин і порушення венозного відтоку, особливо в вертебрально-базилярній системі. До того ж, ступінь зміни виявляється тим більше, чим більше є порушення в голосоутворенні. Результати дослідження підтверджують значення вивчення стану судин головного мозку у хворих на порушення голосу для вибору патологічно обгрунтованого лікування.

Проведено исследование состояния церебральной гемодинамики у больных хроническими функциональными нарушениями голоса и с разной степенью нарушений в работе голосового аппарата. Установлено, что при данной патологии происходят изменения в показателях реоэнцефалографии, характеризующие повышение тонуса мозговых сосудов и нарушение венозного оттока, особенно в вертебрально-базиллярной системе. К тому же, степень изменения оказывается тем больше, чем больше выражены нарушения в голосообразовании. Результаты исследования подтверждают значение изучения состояния сосудов головного мозга у больных с нарушением голоса для выбора патологически обоснованного лечения.

Проведено дослідження кількісних та якісних показників реоенцефалографії у хворих з ускладненим перебігом функціональних дисфоній.

Проведено исследование количественных и качественных показателей реоэнцефалографии у больных с осложненным течением функциональных дисфоний.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р684.026-52

Шифр НБУВ: Ж24348 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р684.026-1 + Р124.42

Рубрики:

Розлади голосу

Профілактика окремих професійних захворювань і травматизму

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доповнено наукові дані і поглиблено існуючі знання щодо ролі функціонального стану центральної нервової системи та центральних відділів слухового аналізатора у голосоутворенні, виникненні і розвитку функціональної гіпотонусної дисфонії (ФГД), в тому числі ускладнених її форм. Показано співвідношення між фонаторною діяльністю голосового апарата і станом біоелектричної активності головного мозку та центральних відділів слухового аналізатора. Визначено найбільш інформативні ларингеальні та екстраларингеальні ознаки виникнення ускладнень і прогресування ФГД. Встановлено, що у хворих з ускладненими формами ФГД спостерігається подовження латентних періодів пізніх піків довголатентних слухових викликаних потенціалів, особливо Р{\dn\fs9 2}, у процесі стимуляції тоном 1 кГц до (189,6 ± 2,5) та 4 кГц до (188,90 ± 2,44) мс. Виявлено виражені порушення часових характеристик коротколатентних слухових викликаних потенціалів, як то подовження латентного періоду піків II хвилі до (2,86 ± 0,02), III до (3,85 ± 0,05) та V - до (5,84 ± 0,04) мс у хворих з тяжким перебігом ФГД та гіпертонусом вестибулярного відділу гортані, що може свідчити про розлади центральної регуляції діяльності гортані на рівні стовбуру мозку, які можливо мають значення у формуванні псевдоскладкового механізму голосоутворення. Встановлено, що паралельно з погіршенням функціонального стану голосового апарата за даними відеоларингостробоскопії у хворих на ФГД відбувається поглиблення змін у центральних відділах слухового аналізатора та порушення біоелектричної активності головного мозку. Показано, що значні розлади фонації, ускладнений перебіг ФГД розвиваються на фоні дисфункції центральної нервової системи та центральних відділів слухового аналізатора, перш за все стовбуромозкових та діенцефальних, лімбіко-ретикулярних структур.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р684.026-433.7

Рубрики:

Розлади голосу

Шифр НБУВ: ДС41457 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р684.026-433.7

Рубрики:

Розлади голосу

Шифр НБУВ: ДС41457 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обґрунтовано вибір математичної моделі та розроблено методи опрацювання біосигналів, які дають можливість виділення інформативних ознак намагання реалізувати пацієнтами комунікативну функцію в структурі електроенцефалографічних і електроміографічних сигналів для задачі компенсації порушеної комунікативної функції людини. Охарактеризовано вибір математичної моделі таких біосигналів у вигляді кусково стаціонарного випадкового процесу. Розроблено методи опрацювання таких сигналів в межах трансляцій ковзного вікна, для виявлення часових моментів початку та закінчення процесу мовлення, а також виявлення ознак наявності основного тону в структурі цих сигналів під час намагання реалізації порушеної комунікативної функції. Обґрунтовано вибір інформативних ознак початку та закінчення процесу мовлення та наявності основного тону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р684.026-433.7

Рубрики:

Розлади голосу

Шифр НБУВ: ДС41457 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р684.026-433.7

Рубрики:

Розлади голосу

Шифр НБУВ: ДС41457 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Серед методів діагностування патологій, найпопулярнішими з яких є неінвазійні, що є найбільш комфортними для пацієнтів. Одним із таких методів є спектральний аналіз формантного складу голосних звуків. Для цього необхідно розробити зручний та актуальний у сенсі наявних рішень по виявленню патологій апаратно-програмний комплекс. Виконано порівняння методів спектрального аналізу голосних звуків і вибір найкращого варіанта, а також наведено вигляд графічного інтерфейсу отриманого програмного забезпечення для допомоги лікарям фоніатрам.