Індекс рубрикатора НБУВ: Р683.024

Рубрики:

Розлади слуху

Шифр НБУВ: Ж70321 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В монографии освещены современные вопросы этиологии и патогенеза, диагностики, классификации, клиники, дифференциальной диагностики, лечения и профилактики рецидивирующеого среднего отита. Исследован опыт комплексного лечения данного заболевания на протяжении последних 30 лет в Украинской специализированной детской больнице "Охматдет" г.Киева, являющейся базой кафедры детской оториноларингологии Киевской медицинской академии последипломного образования им. П.Л.Шупика. Внедрение в практику предложенного комплексного метода лечения больных с рецидивирующим средним отитом позволило в 91,3 % случаев сократить сроки лечения и уменьшить экономические затраты на лечение. Практическое использование рекомендаций по организации лечения и профилактики способствовало снижению уровня заболеваемости рецидивирующим средним отитом у детей до 3,4 %.

Проаналізовано сучасні погляди на механізм розвитку отогенних внутрішньочерепних ускладнень у разі гострих запалень середнього вуха. За результатами дослідження визначено роль і місце комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії в діагностуванні цих ускладнень. Висвітлено досвід щодо тактики лікування таких хворих і планування хірургічного втручання.

Проанализованы современные взгляды на механизмы розвития внутричерепных осложнений при острых воспалениях среднего уха. По результатам исследования определена роль и место компьютерной и магнитно-резонансной томографии в диагностировании этих осложнений. Освещен опыт автора по тактике лечения таких больных и планировании хирургического вмешательства.

Розглянуто особливості навчання та сприйняття матеріалу студентами, які не чують. Надано схему навчання осіб з вадами слуху зі спеціальності "Лабораторна діагностика" у Львівському державному медичному коледжі ім. А. Крупинського. Проаналізована реалізація деяких загальнопедагогічних та специфічних принципів навчання осіб з порушеним слухом. Розглянуто важливість принципу у навчанні осіб, які не чують, зокрема у процесі викладання професійних дисциплін. Реалізацію цього дидактичного принципу розкрито з урахуванням різних груп засобів наочності: натуральні об'єкти, схематичні та зображувальні способи використання наочності - ілюстративний, демонстраційний, дієвий. Під час аналізу принципу доступності акцентовано увагу на важливості врахування стану залишкового слуху в студентів, а за реалізації принципу грунтовності - на своєрідності розвитку словесно-логічної пам'яті у вищезгаданих студентів. Відображено реалізацію принципів емоційності та зв'язку навчання з практичною діяльністю.

Розглянуто психоакустичні методи та камертональні дослідження слуху людини. Проаналізовано методи аудіометрії (тональної порогової та надпорогової, мовної, високочастотної, комп'ютерної), а також об'єктивні методи (акустичної імпедансометрії, отоакустичної емісії, безумовно-рефлекторної аудіометрії). Висвітлено методи та структури побудови аудіометрів та акустичних вушних імпедансметрів. Обговорено проблеми метрологічного забезпечення засобів вимірювальної техніки для дослідження слуху.

Рассмотрены психоакустические методы и камертональное исследование слуха человека. Проанализированы методы аудиометрии (тональной пороговой и сверхпороговой, высокочастотной, компьютерной), а также объективные методы (акустической импедансометрии, отоакустической эмиссии, безусловно-рефлекторной аудиометрии). Освещены методы и структуры построения аудиометров и акустических ушных импедансметров. Оговорены проблемы метрологического обеспечения средств измерительной техники для исследования слуха.

Изложены основные вопросы профессиональной тугоухости. Охарактеризованы неблагоприятные для слухового анализатора факторы производственной среды, определены их предельно допустимые уровни, реально существующие в различных отраслях современного машино-, авиа- и судостроения, сельского хозяйства. Описан механизм повреждающего действия шума и токсических веществ на слуховой анализатор и его слуховой аппарат. Рассмотрены вопросы экспертизы трудоспособности, меры профилактики и реабилитации профессиональной тугоухости у рабочих шумовиброопасных профессий.

Висвітлено сучасні питання етології та патогенезу хронічного середнього отиту в дітей, а також деякі особливості перебігу залежно від різних форм хронічного отиту. Описано методи діагностики мезотимпаніту, ентимпаніту, охарактеризовано генез холестеатоми, визначено вплив її дії на кісткові структури. Наведено порівняння вікових даних клінічної анатомії зовнішнього та середнього вуха для розуміння різних аспектів хронічного середнього отиту у дітей.

Розглянуто сучасні методи клініко-функціональної діагностики хронічних захворювань вестибулярного та слухового аналізаторів, наведено характеристику кохлеовестибулярних розладів. Висвітлено етапи медико-соціальної експертної допомоги хворим, питання організації та проведення заходів з реабілітації інвалідів.

Рассмотрены современные методы клинико-функциональной диагностики хронических заболеваний вестибулярного и слухового анализаторов, приведена характеристика кохлеовестибулярных расстройств. Освещены этапы медико-социальной экспертной помощи больным, вопросы организации и проведения мероприятий по реабилитации инвалидов.

Описано надзвичайно рідкісне спостереження інкапсульованого отогенного абсцесу мозочка. Висвітлено досвід ефективного лікування даного отогенного внутрішньочерепного ускладнення, вирішальним фактором для якого є рання діагностика. Комп'ютерна томографія дозволяє абсолютно точно визначити локалізацію абсцесу, його розміри, глибину залягання у тривимірному просторі. Наведено серію томограм, на яких розглянуто абсцес гемісфери мозочка, що прилягає до задньої поверхні піраміди скроневої кістки. Особливістю спостереження є те, що абсцес правої гемісфери мозочка утворився через 1,5 міс. після самолікування й одужання хворого на гострий середній отит, перебіг якого характеризується незначною клінічною симптоматикою.

Описано очень редкое наблюдение инкапсулированного отогенного абсцесса мозжечка. Освещён опыт эффективного лечения данного отогенного внутричерепного осложнения, решающим фактором для которого является ранняя диагностика. Компьютерная томография дает возможность абсолютно точно определить локализацию абсцесса, его размеры, глубину залегания в трехмерном пространстве. Приведена серия томограмм, на которых рассмотрен абсцесс гемисферы мозжечка, прилегающего к задней поверхности пирамиды височной кости. Особенностью наблюдения является то, что абсцесс правой гемисферы мозжечка образовался через 1,5 мес после самолечения и выздоровления больного острым средним отитом, течение которого характеризовалось бедной клинической симптоматикой.

Проведено порівняльний аналіз амплітудних показників електроенцефалографії за прогресуючої та стабільної, помірно вираженої сенсоневральної приглухуватості (СНП) шумового та радіаційного генезу. Встановлено, що найбільш виражене зниження біоелектричної активності головного мозку в скроневому та потиличному відведенні спостерігається у разі прогресуючої СНП радіаційного генезу. Зазначено, що під час діагностики та лікування пацієнтів з СНП шумового та радіаційного генезу, а також вирішення питань трудової експертизи необхідно враховувати величину амплітуди альфа-ритму у скроневому та потиличному відведенні за даними електроенцефалографії.

Проведен сравнительный анализ амплитудных показателей електроэнцефалографии при прогрессирующей и стабильной, умеренно выраженной сенсоневральной тугоухости (СНТ) шумового и радиационного генеза. Установлено, что наиболее выраженное снижение биоэлектрической активности головного мозга в височном и затылочном отведении наблюдается при прогрессирующей СНТ радиационного генеза. При диагностике и лечении пациентов с СНТ шумового и радиационного генеза, а также при решении вопросов трудовой экспертизы целесообразно учитывать величину амплитуды альфа-ритма в височном и затылочном отведении по данным электроэнцефалографии.

Підкреслено патогенетичне значення адекватного стану бар'єрних функцій слизової оболонки, збереження нормального біоценозу, активності місцевих імунних механізмів у пацієнтів з гострими гнійними та негнійними середніми отитами, ускладненими церебральним арахноїдитом. Визначено роль і місце антигомотоксичної терапії в лікуванні та профілактиці рецидивів гострих середніх отитів та отогенних арахноїдитів.

Подчеркнуто патогенетическое значение адекватного состояния барьерных функций слизистой оболочки, сохранения нормального биоценоза, активности местных имунных механизмов у пациентов с острыми гнойными и негнойными средними отитами, осложненными церебральным арахноидитом. Определены роль и место антигомотоксической терапии в лечении и профилактике рецидивов острых средних отитов и отогенных арахноидитов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р683.024-5 + Р683.71-5 + Р627.703

Рубрики:

Розлади слуху

Хвороби вестибулярного апарату

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж20806 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані літератури та висвітлено досвід з блокади адитуса як причини розвитку латентного мастоїдиту та переходу гнійно-деструктивних процесів в середньому вусі та соскоподібному відростку до хронічних. На підставі зібраного матеріалу проаналізовано причини виникнення отогенних внутрішньочерепних ускладнень у хворих з середнім негнійним отитом, а також визначено ознаки поєднаної патології вуха та порожнини черепа на фоні ОРВІ. Виявлено клініко-інструментальні диференційно-діагностичні критерії й обгрунтовано деякі зміни в тактиці ведення даної категорії хворих за умов реанімаційного відділення ЛОР-клініки.

Представлены данные литературы и собственный опыт, касающийся блокады адитуса как причины развития латентного мастоидита и перехода гнойно-деструктивных процессов в среднем ухе и сосцевидном отростке в хронические. На основании накопленного фактического материала проанализированы причины возникновения отогенных внутричерепных осложнений у больных острым средним негнойным отитом, а также обозначены признаки сочетанной патологии уха и полости черепа на фоне ОРВИ. Выявлены клинико-инструментальные дифференциально-диагностические критерии и обоснованы некоторые изменения в тактике ведения таких больных в условиях реанимационного отделения ЛОР-клиники.

Розглянуто питання етіології, патофізіології та діагностики дифузного зовнішнього отиту та проаналізовано літературу з даної проблеми.

Рассмотрены вопросы этиологии, патофизиологии и диагностики диффузного внешнего отита. Приведён анализ литературы по данной проблеме.

Досліджено питання оцінки ефективності терапії хворих з сенсоневральною приглухуватістю. Зазначена відсутність єдиної методики, що ускладнює, а часто і не дає можливості порівнювати дані різних досліджень, одержано під час лікування таких пацієнтів. Наведено рекомендації з власної оцінки результатів лікування у хворих з сенсоневральною приглухуватістю.

Рассмотрен вопрос оценки эффективности терапии больных с сенсоневральной тугоухостью. Обращено внимание на отсутствие единой методики, что усложняет, а часто не дает возможности сравнивать данные разных авторов, полученные при лечении таких пациентов. Изложены рекомендации по собственной оценке результатов у больных с сенсоневральной тугоухостью.

Дослідження загальної активності цистеїнових протеїназ та активності катепсину В виявило її підвищення в холестеатомному матриксі та перифокальних тканинах середнього вуха у хворих на хронічний гнійний середній отит (ХГСО) з холестеатомою. У пацієнтів з холестеатомною формою ХГСО в перифокальних структурах середнього вуха не визначали активність катепсину В. Виявлено значне підвищення активності катепсину В в ексудаті з середнього вуха та холестеатомному матриксі у хворих з інвазивною холестеатомою в порівнянні з активністю цього ферменту в аналогічних структурах у пацієнтів з інкапсульованою холестеатомою. Визначено роль цистеїнових протеїназ та катепсину В в біохімічних механізмах деструкції кісткової тканини.

Исследование общей активности цистеиновых протеиназ и активности катепсина В показало ее повышение в холестеатомном матриксе и перифокальных тканях среднего уха у больных хроническим гнойным средним отитом (ХГСО) с холестеатомой. У пациентов с холестеатомной формой ХГСО в перифокальных структурах среднего уха не определяли активность катепсина В. Обнаружено значительное повышение активности катепсина В в эксудате из среднего уха и холестеатомном матриксе у больных с инвазивной холестеатомой по сравнению с активностью этого фермента в аналогичных структурах у пациентов с инкапсулированной холестеатомой. Определена роль цистеиновых протеиназ и катепсина В в биохимических механизмах деструкции костной ткани.

На підставі результатів проведеного дослідження встановлено, що порушення мозкового кровообігу суттєво впливає на стан стовбуромозкового відділу слухового аналізатора. Показано, що виявлені зміни кількісних показників акустичного рефлексу мають чіткі паралелі з даними про стан мозкового кровообігу у вертебрально-базилярній системі, що робить можливим використання результатів імупедансометричного дослідження, зокрема його амплітудних показників, як цінних допоміжних критеріїв для діагностики стовбуромозкових дисфункцій, в тому числі судинного генезу.

На основе результатов проведенного исследования установлено, что нарушения мозгового кровообращения оказывают существенное влияние на состояние стволомозгового отдела слухового анализатора. Показано, что выявленные изменения количественных показателей акустического рефлекса имеют четкие параллели с данными о состоянии мозгового кровообращения в вертебрально-базилярной системе, что делает возможным использование результатов импедансометрического исследования, а особенно его амплитудных показателей, в качестве ценных вспомогательных критериев для диагностики стволомозговых дисфункций, в том числе и сосудистого генеза.

Розроблено та доповнено об'єктивні критерії вестибулярної дисфункції (ВД) в оцінці трьох ступенів тяжкості дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕП) у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Встановлено взаємозв'язок між ступенем прояву ДЕП і ступенем вираженості ВД. Зазначено про наявність дозозалежності порушень у разі гострого іонізуючого опромінення (ІО). Зауважено, що в динаміці післяаварійного періоду ступінь прояву ДЕП і ВД у разі хронічного ІО більша за однаково малих доз, ніж у разі підгострого ІО.

Установлены и дополнены объективные критерии вестибулярной дисфункции (ВД) в оценке трех степеней тяжести дисциркуляторной энцефалопатии (ДЭП) у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС. Установлена взаимосвязь между степенью проявления ДЭП и степенью выраженности ВД. Отмечена дозозависимость нарушений при остром ионизирующем облучении (ИО), однако в динамике послеаварийного периода степень проявлений ДЭП и ВД при хроническом ИО больше при одинаковых малых дозах, чем при подостром.

Проаналізовано 34 випадки серозної форми хронічного секреторного середнього отиту (ХССО). Наведено клінічну характеристику серозної форми ХССО, запропоновано диференційну діагностику між даною формю ХССО та гострим гнійним середнім отитом.

Проанализированы 34 случая серозной формы хронического секреторного среднего отита (ХССО). Дана клиническая характеристика серозной формы ХССО, предложена дифференциальная диагностика между данной формой ХССО и острым гнойным средним отитом.

Наведено основні принципи застосування назальних кортикостероїдів, зокрема назонексу. Розглянуто механізм їх ефективності та безпечності, показання до призначення, дозування у разі наступної оториноларингологічної патології: алергічного риніту, поліпозного риносинуситу, аденоїдиту, секреторного отиту, синуситу, ятрогенних ринітів, бронхіальної астми.

Приведены основные принципы использования назальных кортикостероидов, в частности Назонекса. Рассмотрены механизм их эффективности и безопасности, показания к применению, дозировке при такой оторинолорингологической патологии, как аллергический ринит, полипозный риносинусит, аденоидит, секреторный отит, синусит, ятрогенные риниты, бронхиальная астма.