Описано рідкісний випадок з практики генералізованої форми саркоїдозу з ураженням легень і ряду внутрішніх органів, що демонструє різноманітність клінічних та рентгенологічних проявів саркоїдозу, проблематичність в його своєчасній діагностиці.

Описано клінічний випадок перебігу саркоїдозу на тлі Епштейна - Барра вірусної інфекції. Висунуто гіпотезу щодо етіологічної ролі Епштейна - Барра вірусу в розвитку саркоїдозу. Наведено сучасне уявлення про імунопатогенез саркоїдозу, а також оригінальний погляд авторів на етіологію й імунопатогенез згаданого захворювання. Описано клінічні приклади активної Епштейна - Барра вірусної інфекції у пацієнтів із саркоїдозом і ефективного противірусного лікування для зворотного розвитку гранульоматозного саркоїдного запалення. В основі патогенезу саркоїдозу лежить лімфопроліферативний процес, ініційований вірусом Епштейна - Барра, і зниження протизапальної активності глюкокортикостероїдів.

Ключ. слова: саркоидоз, рентгенодиагностика, диастолическая функция сердца
Індекс рубрикатора НБУВ: Р543.602-4 + Р410.09-2

Рубрики:

Саркоїд Бека (хвороба Беньє – Бека – Шаумана)

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: диастолическая сердечная недостаточность, саркоидоз, склеродермия, интерлейкин, эналаприла милеат, пентоксифиллин
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-3 + Р603.52-3 + Р543.602-3

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Склеродермія

Саркоїд Бека (хвороба Беньє – Бека – Шаумана)

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р543.602

Рубрики:

Саркоїд Бека (хвороба Беньє – Бека – Шаумана)

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Саркоидоз - это системное гранулематозное заболевание неизвестной этиологии с доброкачественным течением и тенденцией к самоизлечению. Рассмотрен случай саркоидоза, сложный для клинической диагностики, с поражением печени и лимфоузлов брюшной полости у больного с вирусной инфекцией Эпштейна - Барр.

Системні глюкокортикостероїди (ГКС) до теперішнього часу залишаються основними препаратами в лікуванні саркоїдозу. У випадках резистентності, наявності протипоказань або серйозних побічних ефектів ГКС-терапії призначаються препарати другої лінії, основне місце серед яких займають імуносупресанти - метотрексат, азатіоприн і лефлуномід. Мета роботи - провести порівняльне вивчення ефективності застосування метотрексату у хворих із протипоказаннями до застосування ГКС і у пацієнтів із резистентністю до ГКС-терапії. Обстежено 12 хворих на саркоїдоз органів дихання II стадії з протипоказаннями до застосування або побічними ефектами ГКС і 8 пацієнтів із резистентністю до ГКС-терапії. Метотрексат застосовували в дозі 10 мг 1 раз на тиждень у поєднанні з фолієвою кислотою по 5 мг на тиждень. У хворих із протипоказаннями чи серйозними побічними ефектами ГКС-терапії застосування метотрексату надало змогу досягти регресії процесу в 10-ти з 12- випадків. У пацієнтів із саркоїдозом, резистентним до ГКС, монотерапія метотрексатом у більшості випадків (у 7-ми з 8-ми хворих) була неефективною. Висновки: у хворих з наявністю протипоказань до лікування ГКС або з серйозними побічними діями ГКС-терапії лікування метотрексатом у дозі 10 мг/тиждень, як правило, надає змогу досягти регресії патологічного процесу в легенях. У хворих на саркоїдоз, що резистентний до ГКС, монотерапія метотрексатом в більшості випадків неефективна, що зумовлює необхідність вивчення можливостей комбінованого лікування метотрексатом з іншими препаратами першої лінії.