Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.51-52 + Р419.46-29

Рубрики:

Хвороби печінки

Отруєння інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами і пестицидами

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано основні пріоритетні напрями досліджень пестицидів, які включають вивчення механізмів токсичної, селективної, комбінованої та імунотоксичної дії, здатності спричиняти ендокринні порушення, вікової чутливості до їх дії, розвиток токсикогеноміки пестицидів, розробку нових підходів щодо вивчення пестицидів нового покоління, що застосовуються в наднизьких дозах, методології інтегральної оцінки ризику для здоров'я людини, безпечних методів дослідження і знешкодження непридатних до використання та заборонених пестицидів. Особливу увагу звернуто на удосконалення діагностики та засобів лікування гострих і хронічних отруєнь, професійних захворювань хімічної етіології, а також розробку антидотної терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.46-3

Рубрики:

Отруєння інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами і пестицидами

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Експериментально вивчено дію диметоату та карбофурану на організм, зокрема, на репродуктивну систему тварин. Встановлено залежність чутливості їх репродуктивної системи до токсичної дії даних препаратів від віку, а саме: у самці пубертатного періоду виявлено підвищену чутливість до токсичного впливу диметоату та карбофурану у порівнянні зі статевозрілими тваринами. У самок таку залежність не було виявлено. Показано, що найбільш чутливим до токсичного впливу на репродуктивну систему вивчених пестицидів є статевозрілі щурі чоловічої статі. Обгрунтовано доцільність їх використання для вивчення гонадотоксичності ксенобіотиків для найбільш вірогідного встановлення впливу пестицидів на репродуктивну систему. За результатами проведених експериментальних досліджень науково обгрунтовано необхідність перегляду існуючих в Україні величин допустимої добової дози (ДДД) діючих речовин пестицидів диметоату та карбофурану з урахуванням токсичної дії на репродуктивну систему молодого організму.

Вивчено вплив пестициду 2,4-Д на печінку та можливості його корекції глутаргіном з використанням комп'ютерного, морфометричного, гістохімічного, ультрамікроскопічного, біохімічного методів (основні параметри крові, стан процесів перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи). Встановлено, що у печінці під дією пестициду 2,4-Д на тлі оксидативного стресу виникають реактивні, альтернативні та компенсаторно-пристосувальні процеси (14 діб). Після припинення введення пестициду 2,4-Д (21 - 30-ти діб) у гепатоцитах виявлено відновлювальні процеси, а саме: гіпертрофію ядер, появу двоядерних клітин. Від 30-ї доби відбувався зрив адаптаційних процесів. Установлено, що одночасне введення глутаргіну та пестициду 2,4-Д внутрішньошлунково позитивно впливає на морфометричний стан печінки, але не досягає завершеності. Визначено позитивні ефекти глутаргіну та недоліки у разі його внутрішньошлункового та внутрішньоочеревинного введення.

  Скачати повний текст

На підставі результатів вивчення структурно-функціональних змін синусно-передсердного вузла та скоротливих кардіоцитів за умов інтоксикації доведено, що пейсмекерні клітини синусно-передсердного вузла є досить стійкими до токсичної дії симазину. Серед усіх ультраструктур клітини найбільше страждають мітохондрії та міофібрили. Однак, виявлені зміни не порушують функцію клітини завдяки інтенсивному розвитку компенсаторно-пристосувальних процесів на різних етапах пестицидної інтоксикації. Встановлено, що скоротливі кардіоцити більш чутливі до токсичної дії симазину, ніж пейсмекерні клітини, в яких метаболічна компенсація внаслідок підвищення гліколізу зростає тільки до трьохмісячного терміну, до шести місяців виникає зрив енергозабезпечення, що поєднується з розвитком глибоких незворотніх некродистрофічних змін на клітинному й ультраструктурному рівнях.

Рассмотрены и обобщены существующие методы определения фосфорорганических отравляющих веществ и пестицидов. Дан анализ достоинств и недостатков наиболее распространенных методов мониторинга фосфорорганических токсикантов: физико-химических и биологических. Приведены некоторые наиболее перспективные методики и приборы, которые с наибольшей эффективностью можно использовать службами аналитического массового контроля.

Представлены результаты исследований структурно-функциональных изменений тиротропных клеток аденогипофиза в условиях пестицидной интоксикации различной длительности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.46

Рубрики:

Отруєння інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами і пестицидами

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено дію похідних сульфонілсечовини в малих дозах на стан окиснювальної модифікації (ОМ) білків плазми крові організму щурів. Установлено, що під впливом малих доз відбуваються зміни ОМ білків плазми крові щурів, які нормалізуються з часом та у відновлювальний період, що може свідчити про розвиток стадії фізіологічної адаптації.

В експерименті на статевозрілих білих щурах із різним типом ацетилювання вивчено особливості інтоксикації диметоатом, нітратом натрію та їх комбінованої дії на рівні порогових доз. Показано, що "швидкий" тип метаболізму є біомаркером схильності до інтоксикацій вказаними сполуками, що проявляється більшою метгемоглобінемією, пригніченням активності холінестерази та ознаками ураження печінкової тканини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.46-2 + Е60*734.26*72

Рубрики:

Отруєння інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами і пестицидами

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу приділено вивченню гігієнічного значення індивідуальної схильності до шкідливих ефектів, спричинених ізольованим і комбінованим впливом імідаклоприду, диметоату та нітрату натрію, а також пошуку на цій основі показників і критеріїв, які можуть виступати біомаркерами ефекту та схильності до даних інтоксикацій, та ефективності засобів біологічної профілактики. З'ясовано особливості індивідуальної та вікової схильності до імідаклоприду, диметоату та нітрату натрію, а також характер їх комбінованої дії. Запропоновано біомаркери ефекту для оцінки шкідливого впливу наведених токсикантів у залежності від швидкості ацетилювання. Проведено оцінювання профілактичних властивостей настоянки ехінацеї пурпурової за умов комбінованого впливу імідаклоприду та нітрату натрію, а також диметоату та нітрату натрію у тварин з різним фенотипом ацетилювання. Набула подальшого розвитку концепція екогенетичного підходу в гігієні.

Проведены исследования особенностей острых бытовых отравлений пестицидами в условиях крупного города. Изучены случаи острых отравлений пестицидами за 1993 - 2013 гг. по данным Киевского городского токсикологического центра. Установлено, что острые отравления пестицидами составляют 0,25 - 1,5 % от всех случаев острых отравлений химической этиологии. Число отравлений фосфорорганическими пестицидами составило 243 случая (65,26 %), мужчин - 127 (52,26 %), женщин - 116 (47,73 %). Изучена динамика числа отравлений пестицидами: так, за период исследований до 2000 г. среднее число отравлений фосфорорганическими пестицидами составляло 19,13 случая в год, за 2001 - 2010 гг. показатель составил 8,88 случая в год, а за период после 2010 г. - 3,81 случая в год. Наибольшее число отравлений было связано с преднамеренным приемом внутрь фосфорорганических пестицидов: малатиона (31,28 %), дихлофоса (20,16 %) и других неидентифицированных фосфорорганических веществ (18,93 %). Благоприятный исход отравления в значительной степени зависит от своевременности и полноты лечебных мероприятий. Нерегулярность в обеспечении лечебных учреждений реактиваторами холинэстеразы является существенной проблемой в процессе оказания медицинской помощи пострадавшим.

Уточнено основні причини, структуру та розповсюдженість гострих отруєнь пестицидами (П) у робітників сільського господарства різних професій за умов нових форм господарювання в АПК. Встановлено, що більшість (96 %) гострих отруєнь П за нових умов обумовлені неузгодженістю планів робіт з обробки полів агрохімікатами між землекористувачами, особливо за їх зміни. Визначено, що якщо в 1980 - 1990 pp. у структурі гострих отруєнь П переважали в селі гострі отруєння хлор- та ртутьорганічними сполуками, то в останні десятиріччя переважають отруєння гербіцидами на основі 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти, фосфорорганічних сполук та синтетичних піретроїдів і розвиваються вони переважно у буряководів, рідше - у виноградарів та садоводів. Обгрунтовано нові підходи до оцінювання тяжкості гострих отруєнь П, які грунтуються на визначенні основних клінічних синдромів та ступеня їх вираженості і показано, що сукупність основних синдромів визначає тяжкість інтоксикації. Уперше обгрунтовано, що у хворих в патогенезі формування та прогресування основних синдромів гострих отруєнь різними групами П є загальні механізми: формування окисного стресу на тлі пригнічення антиоксидантної системи та ендотоксикозу. Уперше доведено доцільність застосування в комплексі детоксикаційної терапії вуглецевих ентеросорбентів в сполученні з антиоксидантами - α-ліпоєвою кислотою та мексидолом. Розроблено комплекс організаційних і санітарно-гігієнічних заходів з урахуванням виявлених причин отруєнь П за сучасних форм господарювання.

Встановлено, що хронічний вплив пестициду 2,4-ДА протягом 15-ти та З0-ти діб призводить до активації вільнорадикального перекисного окиснення (ВРПО) ліпідів у крові та тканинах печінки, мозку та сім'яників, зниження антиоксидантної забезпеченості організму експериментальних тварин, гальмування активності антиоксидантних ферментів і морфологічних змін у тканинах печінки та сім'яників, які мають в основі вільнорадикальний механізм. Встановлено тісні кореляційні зв'язки між показниками ВРПО ліпідів і ступенем порушення гістологічної структури органів. Вивчено вплив синтетичних (тіотриазоліну, мексидолу) і природних антиоксидантів (α-токоферолу ацетату, аскорбінової кислоти, кверцетину) у вигляді монопрепаратів і у комбінації на метаболічні та морфологічні зміни в організмі експериментальних тварин за умов хронічного надходження пестициду 2,4-ДА. Доведено, що введення препаратів призводить до зниження рівня процесів ВРПО ліпідів у крові, печінки, мозку та сім'яниках, підвищення антиоксидантної забезпеченості організму, активності антиоксидантних ферментів у порівнянні з показниками тварин, яким вводили тільки пестицид, сприяє більш ефективному функціонуванню ферментативного ланцюга системи антиоксидантного захисту. Розглянуто фармакокоригувальну дію антиоксидантів на порушення гістоструктури тканин печінки та сім'яників на фоні тривалого впливу 2,4-ДА у порівнянні з даними, одержаними у групі тварин, яким вводили тільки токсикант. Максимальну профілактичну ефективність за даних умов виявлено за комбінованого застосування природних антиоксидантів - α-токоферолу ацетату, аскорбінової кислоти та кверцетину.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.46-5

Рубрики:

Отруєння інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами і пестицидами

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведен обзор острых отравлений пестицидами среди населения г. Киев за период 1993 - 2013 гг. Ретроспективно изучены 44 случая острых бытовых отравлений пестицидами у взрослых (инсектицидами, фунгицидами, гербицидами, родентицидами), проходивших лечение на базе токсикологического центра Киевской городской клинической больницы скорой медицинской помощи. Проведен анализ структуры отравлений пестицидами и ее динамики за 20 лет. Рассмотрены причины острых отравлений пестицидами (нефосфорорганическими) среди городского населения. Описаны особенности клинической картины при отравлениях карбаматами, пиретроидами и неоникотиноидами, изложены основные принципы диагностики и интенсивной терапии отравлений пестицидами.

За годы независимости в Украине существенно расширился перечень различных инсектицидов, фунгицидов, гербицидов, родентицидов, находящихся в свободной продаже. Широкая доступность пестицидов, активное применение их в быту и в индивидуальных хозяйствах обусловили определенный спектр отравлений за период 1993 - 2013 гг. Цель исследования - изучение структуры и особенностей клинического течения острых бытовых отравлений пестицидами, которые не содержат фосфорорганических соединений. По данным Киевского городского токсикологического центра, ежегодно острые отравления пестицидами составляют 0,25 - 1,5 % всех бытовых отравлений, из них 80 % - отравления фосфорорганическими соединениями, 15 % - карбаматами, пиретроидами, неоникотиноидами и другими веществами, и 5 % - неидентифицированными пестицидами. Проведен анализ 287-ми случаев отравлений пестицидами за период 1993 - 2013 гг., из них 44 случая были обусловлены токсическим действием карбаматов, пиретроидов, неоникотиноидов. Среди пациентов данной группы в возрасте от 16 до 88 лет мужчины составили 59,1 % (26 наблюдений) и женщины - 40,9 % (18 наблюдений). В структуре пестицидов инсектициды составили 9 % (26 случаев), фунгициды - 3 % (8 случаев), гербициды - 2 % (7 случаев). Среди инсектицидов наиболее распространенной была группа синтетических пиретроидов - 8 наблюдений ("Ариво", "Децис", "Каратэ"), среди пиретроидов определялись вещества, не содержащие цианогруппу (бифентрин, перметрин), и цианопиретроиды (альфа-циперметрин, бета-циперметрин, циперметрин, дельтаметрин). Также в структуре инсектицидов выделялась группа неоникотиноидов - 7 наблюдений, представителями были "Конфидор" - имидаклоприд, "Калипсо" - тиакрлоприд, "Ратибор" - имидаклоприд, "Престиж" - имидоклоприд + пенсикурон. Основными представителями группы фунгицидов были карбаматы - 3 наблюдения, вещества "Превикур" - пропамокарб гидрохлорид и "Татту" - манкоцеб + пропамокарб гидрохлорид. Клиническая картина при отравлении пестицидами характеризовалась нейротоксическим синдромом (при отравлении пиретроидами), преимущественно гепатотоксическим синдромом и токсическим гастроэнтеритом (при отравлении нео-никотиноидами), холинергическим синдромом (при отравлении карбаматами) и общим интоксикационным синдромом, типичным для всех групп пестицидов. Во всех случаях проводилась детоксикационная терапия, включающая инфузионную терапию в режиме форсированного диуреза, энтеросорбцию в режиме провокационной диареи, симптоматическую терапию, реактиваторы холинэстеразы не использовались. Проведенные исследования позволили установить, что острые бытовые отравления пестицидами в городских условиях существенно отличаются от аналогичных отравлений, связанных с производственной деятельностью в сельской местности. Несмотря на слабую токсичность новых видов пестицидов для человека (неоникотиноиды, пиретроиды и др.), острые отравления данными веществами могут требовать проведения срочной интенсивной терапии и наблюдения в условиях отделения токсикологии или отделения интенсивной терапии. Организация постоянного мониторинга и оценки подобных отравлений будет способствовать скорейшей разработке эффективных методов клинической диагностики и профилактики отравлений пестицидами.