В экспериментах на крысах изучено соотношение между процессами перекисного окисления липидов (ПОЛ) и активностью антиоксидантной системы (АОС) при острой пневмонии в зависимости от срока развития заболевания и пола животных. Выявлено, что через 2 ч после заражения животных возрастает содержание диеновых конъюгатов, малонового диальдегида и активность АОС сыворотки крови как у самок, так и у самцов. Через 6 ч у самок показатели ПОЛ и активность супероксиддисмутазы (СОД) продолжает увеличиваться, а у самцов активность СОД и каталазы снижается, что свидетельствует о нарушении равновесия между процесами ПОЛ и активностью АОС, а также о больших резервах ферментативной АОС у самок, чем у самцов.

Рассмотрены вопросы распространения, диагностики, клинических проявлений и лечения легочной гипертензии (ЛГ) у больных с системной склеродермией (ССД), у которых ее распространенность, по данным разных авторов, составляет 9 - 65 %. Смертность таких больных в течение года при развернутой стадии заболевания доходит до 40 %. В основе современных теорий патогенеза ЛГ лежит эндотелиальная дисфункция, приводящая к повышению синтеза вазоконстрикторов, снижению активности NO-синтетазы, ремоделированию сосудов малого круга кровообращения, увеличению легочного сосудистого сопротивления и нарушению функции правого желудочка. ЛГ не имеет патогномоничных признаков и на начальных этапах развития клинически не диагностируется. Для своевременной диагностики необходимо ежегодное эхокардиографическое обследование, в т. ч. асимптоматических больных с ССД. Золотым стандартом для подтверждения диагноза, оценки тяжести состояния и исключения патологии левых отделов сердца является катетеризация правых отделов сердца. Лекарственная терапия ЛГ при ССД аналогична таковой при идиопатической ЛГ (блокаторы кальциевых каналов, которые нужно назначать после проведения вазореактивного теста, простаноиды, антагонисты эндотелина, ингибиторы ФДЕ-5), однако на сегодняшний день эффективность лечения и долговременный прогноз для таких больных пока остаются худшими. Представлены 2 клинических случая пациентов с ЛГ, ассоциированной с ССД.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.3-52

Рубрики:

Хвороби лімфатичних судин

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено динаміку лептину, адипонектину та ліпідів у 110-ти хворих на есенційну артеріальну гіпертензію і абдомінальне ожиріння під впливом комплексного лікування залежно від поліморфізму генів ядерного рецептора g2 активатора проліферації пероксисом (PPAR-g2, Pro12Ala) та ангіотензин-перетворювального ферменту (АСЕ, I/D). Встановлено залежність ефективності лікування від генотипів аналізованих генів.

Переміжна пневматична компресія - визнаний метод консервативної терапії лімфедеми. За умов вдосконалення медичної апаратури та клінічних можливостей методу традиційні погляди на його роль в консервативній терапії потребують поглибленого аналізу та перегляду. Мета роботи - вивчити та теоретично обгрунтувати вплив об'ємного пневмопресингу на клінічний стан хворих з лімфедемою кінцівок різного генезу. Виконано серію дослідницьких робіт за участю більше 600-т пацієнтів з різними формами лімфедеми кінцівок, в лікуванні яких застосовувався об'ємний пневмопресинг за методом І. В. Таршинова з використанням фізіотерапевтичного апаратного комплексу "Біорегулятор-004М" і його модифікацій. Показано, що об'ємний пневмопресинг не є локальною процедурою і має багатогранний вплив на організм, спрямований як на розв'язання окремих клінічних проблем, так і на неспецифічну стимуляцію саногенезу. Метод поєднує переваги еластичного бинтування та ручного лімфодренажного масажу, сприяє функціональній спроможності і компенсаторній ремодуляції мікросудинного русла. Методика, розроблена доктором технічних наук, професором, академіком Європейської академії природничих наук І. В. Таршиновим, надала змогу значно підвищити ефективність лікування і при цьому мінімізувати ризик побічних явищ і ускладнень. За використання інтенсивних режимів компресії набряк у разі лімфедеми I ступеня зменшувався в середньому на 96 %, за II ступеня - на 75 - 85 %, за III ступеня - на 10 - 12 %. У разі м'яких режимів за I ступеняx лімфедеми набряк зменшувався в середньому на 65 - 70 %, за II ступеня - на 30 - 35 %. Висновки: на сьогодні найбільш доцільною модифікацією переміжної пневматичної компресії у разі роботи з пацієнтами, що мають лімфостази кінцівок різної етіології, є об'ємний пневмопресинг.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.30 + Р415.160.23 + Р627.703

Рубрики:

Цукровий діабет

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.3

Рубрики:

Хвороби лімфатичних судин

Шифр НБУВ: Ж101925 Пошук видання у каталогах НБУВ