Изучены особенности структурно-функциональной перестройки левого (ЛП) и правого (ПП) предсердия у больных с митральным стенозом (МС). При этом обследованы 78 больных: 15 - с начальной степенью МС и хронической сердечной недостаточностью (СН) I - II функционального класса (ФК) по NYHA, 37 - с умеренной степенью МС и хронической СН II - III ФК по NYHA, 26 - с тяжелым МС и хронической СН преимущественно III ФК по NYHA. Всем больным было проведено эхокардиографическое исследование в В- и допплеровском режимах. Показано, что у больных с начальным МС происходит увеличение площадей и объемов ЛП, снижение систолического индекса опорожнения, уменьшение фракции выброса. Установлено, что снижение сократительной способности ПП происходит на поздних этапах МС, что ассоциируется с развитием легочной гипертензии. Отмечено, что наличие признаков дилатации предсердий может свидетельствовать о скрытой СН у больных с начальным МС.

Проведено зіставлення даних кардіоінтервалографії з ортостатичної пробою, ЕКГ, ВЕМ, результатами добового моніторування ЕКГ. Одержані дані свідчать про необхідність під час обстеження юнаків призовного віку з ПМК і артеріальною гіпертензією проведення кардіоінтервалографії з кліноортостатичною пробою як методу скринінгу, для виділення групи осіб з ризиком розвитку загрозливих порушень ритму серця та подальшого, більш досконалого, обстеження і розробки для кожного індивідуума профілактичних і лікувальних заходів.

Проведены сопосталения данных кардиоинтервалографии с ортостатической пробой, ЭКГ, ВЕМ, суточного мониторирования ЭКГ. Полученные данные диктуют необходимость при обследовании юношей призывного возраста с ПМК и артериальной гипертензией проведения кардиоинтервалографии с клиноортостатической пробой как метода скрининга для выделения группы лиц с риском развития угрожающих нарушений ритма сердца и для дальнейшего, более усовершенствованного, обследования и разработки для каждого индивидуума профилактических и лечебных методов.

Изучены особенности коронарного кровотока (КК) при митральном стенозе (МС) и сравнены с изменениями, возникающими при другом пороке, отличающемся патофизиологическими механизмами, - аортальном стенозе (АС). Гемодинамические расстройства, вызванные клапанными пороками сердца - МС и АС, обусловливают существенные изменения фазового КК и его скоростных характеристик.

Наведено сучасні погляди на клініку та можливі ускладнення, які спостерігаються у пацієнтів з пролапсом мітрального клапана (ПМК). Охарактеризовано проблеми мітральної регургітації, інфекційного ендокардиту, порушень ритму серця, спадкової смерті аритмічного походження, церебральних ішемічних катастроф та інших можливих ускладнень. Наведено сучасні критерії поділу пацієнтів з ПМК за групами ризику та описано тактику їх догляду.

Отмечено, что пролапс митрального клапана является одним из проявлений дисплазии соединительной ткани и одним из наиболее распространенных заболеваний клапанного аппарата сердца. Рассмотрены особенности клинического проявления данного заболевания, а также проблемы изучения механизмов нарушения ритма и проводимости сердца, что требует дальнейшего исследования.

Освещены основные патогенетические механизмы развития и прогрессирования пролапса митрального клапана, а также рассмотрены возможные осложнения сердечно-сосудистой системы, связанные с его наличием. Приведены результаты отечественных и зарубежных исследований разных вариантов пролапса митрального клапана в плане прогрессирования и развития осложнений. Обсуждены перспективы дифференцированного подхода к лечению пациентов с данной патологией.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52 + Р410.105.08-52

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Набуті вади серця

Шифр НБУВ: Ж22938 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

З метою покращання ефективності ультразвукової оцінки морфофункціональної перебудови міокарда у хворих з хронічною клапанною патологією серця розроблено комплекс показників, що дають можливість передбачати зворотність міокардіальних змін та оптимізувати вибір строків проведення хірургічної корекції вад. Проаналізовано результати ехокардіографічного обстеження 553-х хворих на клапанні вади серця на різних стадіях хвороби, до та після хірургічного лікування, з використанням сучасних методів діагностичного зображення. Розроблено критерії діагностики та оцінки зворотності міокардіальних змін внаслідок хронічного перевантаження на підставі вивчення динаміки ультрасонографічних показників з урахуванням поздовжньої кінетики шлуночків та їх діастолічної функції. Проведено доплерівське дослідження адаптаційних змін коронарного кровоплину та виявлено його особливості для різних вад серця. Розроблено альтернативні методи неінвазивної ультразвукової діагностики легеневої гіпертензії. Здійснено порівняльне вивчення різних методик ехокардіографічного зображення, з урахуванням одержаних результатів оптимізовано процес розпізнавання морфологічних змін для окремих нозологічних одниць, які викликають розлади функціонування нативних і протезованих клапанів і призводять до клапанної кардіоміопатії.

Вивчено особливості показників центральної та регіонарної гемодинаміки, рівень мелатоніну крові, функціональну морфологію слизової оболонки (СО) гастродуоденальної зони та стан захисного слизового бар'єру у хворих на дуоденальну виразку за умов пролапсу мітрального клапана (ПМК). На підставі результатів дослідження з'ясовано, що у студентів, хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХДПК) за умов ПМК виявлено більш важкий перебіг захворювання, який супроводжувався порушеннями центральної та регіонарної гемодинаміки, зниженням вмісту мукополісахаридів у СО гастродуоденальнї зони, змінами функціональної морфології, порушенням рівня мелатоніну крові. Уточнено патогенетичні взаємозв'язки рівня мелатоніна крові та показників гемодинаміки за змістом глікозаміногліканів, нейтральних мукополісахаридів у СО гастродуоденальної зони. Показано, що одним з механізмів, що призводить до порушення центральної та регіонарної гемодинаміки за дуоденальної виразки є порушення рівня секреції мелатоніну. Обгрунтовано застосування у хворих на дуоденальну виразку комплексної терапії за використання препарата мелатоніну "Мелаксен", що сприяє більш значному відновленню показників центральної та регіонарної гемодинаміки.

Представлено комплекс заходів стосовно удосконалення діагностики та хірургічного лікування транспозиції магістральних артерій (ТМА), що базуються на застосуванні комплексної ЕхоКГ. Перевагою даного методу є його точність у порівнянні з агресивними методами, безпека практичності та можливість багатокритеріального повторення. Детально розроблено програму ехокардіографічного обстеження у разі ТМА. Уперше проведено комплексну оцінку ЕхоКГ-показників функціонального стану серця у ранньому та віддаленому післяопераційних періодах після радикальної анатомічної корекції вади. Проаналізовано функцію лівого та правого шлуночків серця, стан клапанів серця та магістральних артерій, а також співвідношення їх діаметрів у доопераційному періоді, у найближчі та віддалені строки. Оцінено анатомію відходження коронарних артерій. Досліджено зростання та розвиток магістральних артерій і співвідношення їх діаметрів, зростання та розвиток даних артерій у місцях анастомозів і розвиток гирл коронарних артерій у віддаленому періоді після анатомічної корекції ТМА. Показано негативний вплив пізніх термінів виконання цієї корекції на перебіг раннього післяопераційного періоду і нівеляцію виявлених негативних наслідків у віддаленому періоді після операції. Уперше досліджено фізичний розвиток дітей, що перенесли анатомічну корекцію ТМА, у порівнянні з популяцією здорових ровесників з застосуванням методу "центилі".

Досліджено клінічні, інструментальні та лабораторні характеристики перебігу стабільної стенокардії навантаження (ССН) II-III функціональних класів за наявності синдрому пролабування метрального клапана (ПМК) та їх динаміку в процесі лікування. Доведено наявність у таких хворих клініко-патогенетичних і структурно-функціональних особливостей, серед яких провідну роль відіграють подовження електричної систоли серця, порушення ритму серця, зміна геометрії лівого шлуночка, зниження варіабельності ритму серця, ендотеліальна і діастолічна дисфункція, гіпомагнійемія. Доведено, що комбіноване лікування з використанням на фоні базової терапії ритмокору і корвітину/кверцетину стримує ішемічне пошкодження міокарда, покращує функцію ендотелію, підвищує толерантність хворого до фізичного навантаження, має позитивний вплив на діастолічну функцію ЛІІІ, усуває гіперсимпатикотонію. Розроблено клініко-діагностичний алгоритм, який враховує наявність синдрому ПМК та регламентує диференційований підхід до лікування.

Розроблено алгоритм, згідно з яким виділено загальні морфологічні ознаки, характерні для набутих вад будь-якого генезу, а також спеціальні, притаманні вадам, що розвинулись на фоні ревматизму, інфекційного ендокардиту, природженої патології клапанів і дегенеративних змін сполучнотканинних структур. Встановлено, що пошкодження ендотеліального шару, жирова дегенерація та жирова трансформація є обов'язковими умовами формування набутих вад серця запального та незапального генезу. Виявлено пласти гладких м'язових клітин за набутих вад, які сформувались внаслідок малих форм природженої дисплазії.

Изучены основные причины ограничений жизнеядеятельности у больных с врожденными пороками сердца в отдаленный период после оперативных вмешательств. Выделены наиболее значимые функциональные и психологические параметры, влияющие на жизнедеятельность таких пациентов. Сделан вывод о значительных нарушениях жизнедеятельности у этих лиц, что в значительной степени будет препятствовать реализации программ реабилитации данного контингента больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.105.08-2 + Р410.212.036

Рубрики:

Набуті вади серця

Аневризми аорти

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Последнее десятилетие характеризуется резким снижением психосоматического здоровья молодых людей призывного возраста и ростом уровня сердечно-сосудистой патологии (ССП). Этому способствуют социально-экономические преобразования в стране, рост психоэмоционального напряжения, снижение уровня материальных доходов населения и неполноценное питание, алкоголизм и наркомания, разрушение системы здравоохранения. Особое место в структуре ССП у юношей призывного возраста занимает пролапс митрального клапана (ПМК). В системе здравоохранения ПМК считается патологией молодого трудоспособного возраста и чаще всего не трактуется как патология вообще, до тех пор, пока не появляются кардиальные нарушения (нарушения ритма сердца и проводимости, клинически значимая митральная регургитация и т.д.). Данная позиция неприемлема относительно призывников, чья повседневная деятельность сопряжена с воздействием комплекса экстремальных факторов военно-профессиональной среды. В специфических условиях военной службы (строгая регламентация режима труда и отдыха, высокая степень физического и психоэмоционального напряжения, элементы гиповитаминоза и т.д.), возможности адаптации молодого человека с ПМК существенно затруднены. Любые незначительные изменения окружающей среды могут приобрести значимость экстремальных, привести к истощению резервных возможностей организма, декомпенсации органов и систем, ответственных за адаптацию. При отсутствии значимого аритмического синдрома и/или признаков сердечной недостаточности призывники с патологией сердечно-сосудистой системы (ССС), как правило, признаются годными к военной службе. Однако уровень функционального состояния

организма данной категории лиц не позволяет им полноценно исполнять свои служебные обязанности. Они отстают в освоении программы учебно-боевой подготовки, отличаются сниженной работо- и боеспособностью, отсутствием мотивации на выполнение своих служебных обязанностей, постоянно предъявляют жалобы на состояние здоровья и обращаются за медицинской помощью. Все это негативно сказывается на уровне военно-профессиональной подготовки. Очевидно, что органические заболевания ССС являются распространенной патологией у военнослужащих по призыву и с ними связаны актуальные медицинские, военно-профессиональные и социально-психологические проблемы. Они требуют совершенствования методологии эффективной диагностики, профилактики и адекватной экспертной оценки степени годности к военной службе молодых лиц.

Описано чотири випадки типового й один випадок атипового перебігу синдрому (хвороби) Марфана. Причиною смерті в одному випадку був розрив аорти з тампонадою серця.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.105.08-5

Рубрики:

Набуті вади серця

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено нові дані щодо закономірності внутрішньої будови серця в нормі та за набутої поєднаної вади мітрального клапана та з'ясування спірного питання про характер руху крові магістральними судинами великого та малого кіл кровообігу. У нормі в порожнині власне передсердь виділяють два відділи: верхній - синусний (порожнистих вен - у правому та легеневих вен - у лівому) і нижній - воронкоподібний, спрямований горловиною до відповідного передсердно-шлуночкового отвору. У проміжному положенні між ними розташовані гирла вушок серця. Внутрішня поверхня стінок передсердь має гладкий рельєф. Поздовжні осі як правого, так і лівого вушок серця розташовані під прямим кутом до осьового потоку крові з передсердь у шлуночки, що слід вважати особливим пристосуванням, яке в систолі вушок спричиняє утворення вихрових потоків, що накладаються на основне русло крові з передсердь у шлуночки, надаючи йому деякої турбулентності. Внутрішня поверхня шлуночків серця нерівна через наявність глибокої зритості, утвореної м'язовими трабекулами, які мають упорядкований спіральний хід із великою крутизною витків, що зумовлює в шлуночках у систолі круговий рух крові. У порожнині шлуночків серця виділяють ендокардіальні та міоендокардіальні утвори. До ендокардіальних належать клапанні та позаклапанні сухожильні хорди. Роль позаклапанних хорд полягає в механічній ув'язці між прилеглими різними скоротливими утворами, чим досягається зміцнення стінок шлуночків під час систоли. За всіма ознаками позаклапанні хорди відповідають так званим "несправжнім" хордам. Міоендокардіальні утвори охоплюють загальновідомі сосочкові м'язи та м'язові трабекули та постійно наявні утвори - м'язові перекидні перекладини, що згадуються в літературі під назвою "аномальних" або "аномально розташованих" хорд. У правому шлуночку є особливі м'язові перекладини - міжстінкові трабекулярні перемички, що з'єднують протилежні стінки конуса легеневого стовбура. У процесі експериментальних дослідів установлено, що в поперечному перерізі черевної аорти кролика в суцільний еритроцитарній масі лейкоцити та тромбоцити розподілені рівномірно (лейкоцити - поодинці, а тромбоцити - невеликими груповими сукупностями), в кластерному порядку. Така картина побічно свідчить про те, що всі формені елементи крові містяться в аортальному потоці в рівномірно перемішаному стані, який може досягатися тільки в режимі турбулентного руху. За набутої поєднаної мітральної вади серця загальний принцип будови передсердь зберігається, проте вони підлягають деформації, що полягає здебільшого в помітному розширенні синусних відділів власне передсердь, унаслідок чого їх воронкоподібні відділи стають коротшими та ширшими в ділянці лівого та правого передсердно-шлуночкових отворів. Характерна ознака обох форм набутої поєднаної мітральної вади - це деформаційна зміна як клапанних ("істинних"), так і позаклапанних ("несправжніх") сухожильних хорд, яка полягає в їх укороченні та потовщенні. Тому в обох формах набутої поєднаної мітральної вади ендокардіальні та міоендокардіальні утвори підлягають ізометричній деформації, внаслідок чого внутрішній рельєф шлуночків згладжується, що не може не шкодити режиму руху крові в легеневому стовбурі й аорті, знижуючи її турбулентність, що, своєю чергою, призводить до порушення рівномірного розподілу в еритроцитарному потоці інших формених елементів крові.

Исследование качества жизни (КЖ) позволяет оценить все составляющие здоровья - физическое, психологическое и социальное функционирование. Цель исследования - изучить КЖ больных и инвалидов с врожденными пороками сердца (ВПС) в отдаленные после хирургической коррекции сроки. У 256 больных с ВПС изучено КЖ с использованием опросника "Краткий общий опросник оценки статуса здоровья". Установлено существенное снижение показателей КЖ лиц с ВПС (в отдаленные после хирургической коррекции сроки) при выполнении деятельности, связанной как с эмоциональными, так и физическими нагрузками, что существенно ограничивало их жизнеспособность. Особенностью больных, в сравнении с инвалидами, были достоверное ухудшение субъективной оценки общего здоровья; выраженные отличия физической активности и психического здоровья. Изучение личностных особенностей, влияющих на оценку КЖ у лиц с ВПС, открывает новые возможности изучения ведущих причин ограничения жизнедеятельности. Выводы: установлено ухудшение КЖ у пациентов с ВПС за счет ограничений физического, психического и социального аспектов. Изучение КЖ, оценка клинико-функциональных, психологических и когнитивных нарушений должны быть основой программы реабилитации этих больных в отдаленный после хирургической коррекции срок.