Ключ. слова: адренокортикоцити людини, АКТГ, протеїнкіназа С
Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.774

Рубрики:

Порушення функцій надниркових залоз

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.774

Рубрики:

Порушення функцій надниркових залоз

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На 49-ти щурах з нормо-, гіпер- і гіпоадренореактивністю організму проведено морфологічний аналіз синовії. Виявлено інформативні показники для прогнозу морфогенезу в різних зонах синовії. Адренореактивність організму зумовлює особливості гістоархітектоніки синовії, що проявляються в характері взаємовідношень клітин, гемосудин та елементів міжклітинної речовини.

В эксперименте на надпочечниках 20-ти белых беспородных половозрелых крыс с использованием комплекса морфологических методов исследования изучено состояние гемомикроциркуляторного русла и паренхимы надпочечников на 7-е сутки после воздействия общей глубокой гипотермии. Морфологические изменения, которые осуществляются на данном этапе постгипотермического периода, проявляются компенсаторно-приспособительными реакциями, о чем свидетельствует дилатация сосудистого русла и функциональное состояние структурных компонентов паренхимы надпочечной железы.

Вивчено особливості реагування прооксидантних процесів, антиоксидантної системи організму, структури та функції наднирникових залоз на дію тривалої переривчастої (інтервальної) гіпобаричної гіпоксії залежно від тривалості фотоперіоду, віку та статі. З'ясовано характер змін показників про- й антиоксидантної системи на організмовому (плазми крові) й органному (надниркових залоз) рівнях внаслідок тривалої дії переривчастої гіпобаричної гіпоксії залежно від тривалості фотоперіоду, віку та статі щурів. На підставі результатів дослідження виявлено вікові та статеві відмінності реагування на гіпобаричну гіпоксію за різної тривалості фотоперіоду. З використанням даних щодо вмісту глюкокортикоїдів у сироватці крові та гістологічної характеристики наднирникових залоз за дії переривчастої гіпобаричної гіпоксії на тлі зміненого фотоперіоду зроблено висновок щодо участі у реагуванні на неї та залежність від функціонального стану шишковидної залози, віку та статі.

Вивчено добові морфофункціональні перебудови надниркових залоз за норми та у разі дії іммобілізаційного стресу за умов фізіологічної, гіпер- та гіпофункції шишкоподібної залози. Встановлено, що наднирковим залозам властиві циркадіанні ритми секреції катехоламінів у плазму крові з акрофазою о 14.00 год та батифазою о 02.00 год. Акрофазу секреції кортикостерону реєстровано о 08.00 год, батифазу - о 20.00 год. З'ясовано, що стрес-індуковані морфофункціональні перебудови надниркових залоз менше виражені у тварин, яким моделювали гіперфункцію шишкоподібної залози. У стресових тварин на фоні її гіпофункції спостережено порушення функцій надниркових залоз та виникнення їх морфофункціональних змін. Виявлено, що введення тваринам з нормо- та гіпофункцією шишкоподібної залози перед стресом епіталону призводить до нормалізації добових ритмів функціональної активності надниркових залоз, знижує рівень катехоламінів і кортикостерону у плазмі крові, запобігає виникненню в органеллах кортикоцитів і хромафіноцитів деструкції та руйнації та не допускає явищ десинхронозу.

Проаналізовано взаємозв'язок між розвитком цукрового діабету другого типу (ЦДДТ) і рівнем стероїдних гормонів (СГ). Висвітлено особливості метаболізму андрогенів і розвиток метаболічних ускладнень. Розкрито взаємозв'язок тестостерону та естрадіолу зв'язувального глобуліну з показниками інсулінемії у хворих на ЦДДТ залежно від статі, значення метаболізму глюкокортикоїдів у разі ЦДДТ. Визначено вплив СГ на активність ангіотензин-перетворювального ферменту у хворих на ЦДДТ.

Проанализирована взаимосвязь между развитием сахарного диабета второго типа (СДВТ) и уровнем стероидных гормонов (СГ). Освещены особенности метаболизма андрогенов и развитие метаболических осложнений. Раскрыты взаимосвязь тестостерона и эстрадиола связующего глобулина с показателями инсулинемии у больных СДВТ в зависимости от пола, значение метаболизма глюкокортикоидов при СДВТ. Определено влияние СГ на активность ангиотензин-преобразующего фермента у больных СДВТ.

В експерименті на щурах вивчено стан судинного русла надниркових залоз на третю та сьому доби постгіпотермічного періоду. Встановлено, що у разі дії холодового фактора виявляються дистрофічні зміни з частковим руйнуванням клітинних і позаклітинних компонентів судинної стінки надниркових залоз, зміни їх морфометричних величин та морфологічних ознак, особливо на сьому добу. Одночасно спостерігається активація внутрішньоклітинних регенераторних процесів.

Вивчено вплив пептидного препарату "Епіталон" на зміни функціональної активності мозкової речовини надниркових залоз за умов постійного освітлення. Виявлено, що введення препарату "Епіталон" тваринам призводить до нормалізації добових ритмів активності мозкової речовини надниркових залоз і запобігає розвитку стрес-реакції у відповідь на дію постійного освітлення.

Зазначено, що застосована модель гіпобаричної гіпоксії (еквівалентна 4 000 м над рівнем моря, по 6 год щодня протягом 7-ми днів) за різної довжини фотоперіоду викликає зниження вмісту глюкокортикоїдів у плазмі крові статевонезрілих щурів, що супроводжується змінами відносної маси надниркових залоз. У самців і самок спостережено подібні зміни.

Зазначено, що застосована модель гіпобаричної гіпоксії (еквівалентна 4000 м над рівнем моря, по 6 год щодня протягом 7 днів) за різної довжини фотоперіоду викликає підвищення функціональної активності надниркових залоз за всіх режимів освітлення з морфологічними проявами розвитку адаптації до застосованих впливів. У статевонезрілих щурів гіпобарична гіпоксія призводить до виснаження функціональних резервів надниркових залоз із початковими ознаками дегенерації на структурному рівні, що свідчить про перенапруження та можливий зрив адаптаційного процесу, особливо за зміненого фотоперіоду.

Проаналізовано дані щодо ролі ферментів сімейства протеїнкінази C (ПКC) у регуляції біохімічних процесів у клітинах кори надниркових залоз та інших ендокринних стероїдпродукувальних клітин. Розглянуто можливість участі цих ПК у трансдукції сигналів основних регуляторів адренокортикальної функції - ангіотензину II, адренокортикотропного гормону та іонів калію, з акцентом на нові результати стосовно двох останніх агоністів. Узагальнено дані щодо взаємодії між різними системами вторинних месенджерів, які опосередковують внутрішньоклітинне перенесення сигналів агоністів, що забезпечують функціональну активність адренокортикальних клітин, та їх трансрегуляторні впливи. Наведено докази ролі ПКC у зміні експресії основних генів, які беруть участь у стероїдогенезі. Охарактеризовано роль окремих ізоформ ПКC у виникненні пухлин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.774 + Е70*737.13*725

Рубрики:

Порушення функцій надниркових залоз

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив іонів калію - активатора стероїдогенезу в адренокортикоцитах та іонів літію - інгібітора кінази глікогенсинтази-Зβ (GSK-3β), на експресію GSK-3β. GSK-3β є важливим регулятором апоптозу, проліферативних процесів, диференціації, транспорту глюкози та інших біохімічних процесів. Уперше показано, що К+ глибоко впливає на протеїнкіназу на рівні її синтезу. Кількість GSK-3β помітно зменшується за підвищених концентрацій калію, які стимулюють стероїдогенез в адренокортикоцитах (5,5 та 8,5 ммоль/л), і значно зростає за недостатності калію в середовищі. Іони літію дозозалежно посилюють експресію кінази. Розглянуто механізми впливу калію та літію на експресію GSK-3β в адренокортикоцитах та можлива участь цієї кінази в стероїдогенезі.

Изучено влияние ионов калия, активатора стероидо-генеза в адренокортикоцитах, и ионов лития, ингибитора киназы гликогенсинтазы-3β (GSK-3β) на экспрессию GSK-3β. GSK-3β является важным регулятором апоптоза, пролиферативных процессов, дифференциации, транспорта глюкозы и других биохимических процессов. Впервые показано, что К+ осуществляет глубокое влияние на протеинкиназу на уровне ее синтеза. Количество GSK-3β заметно уменьшается при повышенных концентрациях калия, которые стимулируют стероидогенез в адренокортикоцитах (5,5 и 8,5 ммоль/л), и значительно возрастает при недостаточности калия в среде. Ионы лития дозозависимо усиливают экспрессию киназы. Рассмотрены механизмы влияния калия и лития на экспрессию GSK-3β в адренокортикоцитах и возможное участие этой киназы в стероидогенезе.

The influence of potassium ions - steroidogenesis activator in adrenocorticocytes, and lithium ions - glycogen synthase kinase-3 beta (GSK-3β) inhibitor, on GSK-3β expression was studied. GSK-3β is an important regulator of apoptosis, proliferativeprocesses, dif¬ferentiation, glucose transport and other biochemical processes. For the first time it has been shown that K+ has a profound effect on the level of protein kinase synthesis. The amount of GSK-3β decreases markedly at high concentrations of potassium, which stimulate ste¬roidogenesis in adrenocorticocytes (5.5 and 8.5 mmol/l), and it sig¬nificantly increases in case of potassium deficiency in the medium. Lithium ions dosage-dependently enhance kinase expression. The authors discuss themechanisms of potassium action on the expres¬sion of GSK-3β in adrenocorticocytes and possible involvement of this kinase in steroidogenesis.

Досліджували месенджерні механізми, що забезпечують перенесення регуляторних сигналів канабіноїдів у корі надниркових залоз. Метою роботи було визначення впливу N-ацильованих похідних етаноламіну (NAE) на експресію факторів транскрипції c-jun і c-fos у корі надниркових залоз людини. Висловлено гіпотезу щодо участі факторів транскрипції c-jun і c-fos, які входять до складу фактора АР-1, у перенесенні внутрішньоклітинного сигналу NAE. Рівень c-jun зростає на 50 % за дії NAE в концентрації 10 мкмоль/л, а рівень c-fos вірогідно збільшується в 3 рази. Зроблено висновок, що фактори транскрипції c-jun та c-fos беруть участь у трансдукції сигналу NAE в адренокортикоцитах людини.

Исследовали мессенджерные механизмы, обеспечивающие перенос регуляторных сигналов каннабиноидов в коре надпочечников. Целью работы было определение влияния NAE на экспрессию факторов транскрипции c-jun и c-fos в коре надпочечников человека. Высказана гипотеза об участии факторов транскрипции c-jun и c-fos, которые входят в состав фактора АР-1, в переносе внутриклеточного сигнала N-ацилированных производных этаноламина. Уровень c-jun повышается на 50 % под влиянием NAE в концентрации 10 мкмоль/л, а уровень c-fos достоверно увеличивается в 3 раза. Сделан вывод, что факторы транскрипции c-jun и c-fos участвуют в трансдукции сигнала NAE в адренокортикоцитах человека.

The messenger mechanisms mediating cannabinoids regulatory signals in the adrenal cortex were studied. The aim of the work was to measure levels of transcription factors c-jun and c-fos in human adrenal cortex after N-acylethanolamines (NAE) treatment. The role of transcription factors c-fos and c-jun, which are included in AP-1 factor, attracts attention in realization of NAE signal transduction. Level expression of c-jun increased 50% after 10 mM NAE treatment, c-fos increased 3-fold after NAE treatment. Together these finding suggest that transcriptional factors c-jun and c-fos mediate NAE signal transduction in human adrenocorticocytes.

Досліджували рівень експресії ERK1 і ERK2 та вплив in vitro на нього різних концентрацій метанандаміду в тканині надниркових залоз самиць і самців щурів. Встановлено різний рівень експресії ERK1 і ERK2 в адренокортикальній тканині щурів різної статі: у тканині надниркових залоз самиць щурів рівень експресії ERK1 і ERK2 був вірогідно нижчим порівняно з адренокортикальною тканиною самців. Також у самиць відзначено більш високий рівень експресії ERK2 на відміну від ERK1. Виявлена різниця може бути пов'язана із впливом статевих гормонів на синтетичні процеси в клітині. Метанандамід не впливав на рівень експресії ERK1 і ERK2 в тканині надниркових залоз щурів різної статі.

Исследовали уровень экспрессии ERK1 и ERK2, а также влияние in vitro на него различных концентраций метанандамида в ткани надпочечников самок и самцов крыс. Установлен разный уровень экспрессии ERK1 и ERK2 в адренокортикальной ткани крыс разного пола: в ткани надпочечников самок крыс уровень экспрессии ERK1 и ERK2 был достоверно ниже по сравнению с адренокортикальной тканью самцов. Также у самок отмечено более высокий уровень экспрессии ERK2 в отличие от ERK1. Выявленная разница может быть связана с влиянием половых гормонов на синтетические процессы в клетке. Метанандамид не влиял на уровень экспрессии ERK1 и ERK2 в ткани надпочечников крыс разного пола.

The expression level of ERK1 and ERK2, and the effect of various metanandamide concentrations on it in the adrenal gland tissue of female and male rats were investigated in vitro. The different levels of ERK1 and ERK2 expression in the adrenocortical tissue of different sex rats were established: the expression level of ERK1 and ERK2 was significantly lower in the adrenal glands of female rats compared with the adrenocortical tissue of male rats. The higher levels of ERK2 expression was also observedin female rats in contrast to ERK1. The observed difference may be due to the influence of sex hormones on synthetic processes in the cell. Metandamide did not effect on the level of ERK1 and ERK2 expression in the adrenal tissue of different sex rats.

Вивчено глюкокортикоїдну функцію надниркової залози та морфологічні зміни щитоподібної залози щурів за умом іммобілізаційного стресу. Показано, що за стресу вміст кортизолу збільшується та відбувається зміна висоти тиреоїдного епітелію з явищами його десквамації.

Вивчено функціональний стан надниркових залоз (ННЗ) та його впливу на патогенез полінозу. Показано, що при полінозі змінюється вироблення кортизолу ННЗ, що проявляється інверсією ритму - зниженням ранкового рівня та підвищення вечірнього рівня вільного кортизолу слини. Вираженість змін зростає зі збільшенням ступеня тяжкості полінозу та спостерігається як у період загострення, так і в період ремісії захворювання. Функціональний стан ННЗ при полінозі фактично відображає показник співвідношення ранкового та вечірнього рівнів вільного кортизолу слини, який був зниженим за різного перебігу та в обох фазах захворювання. У всіх хворих спостерігалася напруженість основних регуляторних систем і мобілізація адаптаційних механізмів з ростом тяжкості захворювання. Одержані дані свідчать про відносну стійкість адаптивної реакції організму за легкого та середнього перебігу та щодо напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів за тяжкого перебігу полінозу.

Некласична вроджена гіперплазія кори надниркових залоз (НВГКНЗ) унаслідок дефіциту 21-гідроксилази є однією з актуальних причин гіперандрогенних проявів у різні вікові проміжки часу. Своєчасна діагностика цього захворювання потребує обов'язкового включення визначення базальних рівнів 17-оксипрогестерону (17-ОПГ) у комплексне обстеження пацієнтів різних вікових груп із клінічними проявами надлишку андрогенів. Особливо це важливо при обстеженні дівчаток-підлітків і жінок репродуктивного віку з клінікою гіперандрогенії. В обов'язковий комплекс обстеження жінок при встановленні діагнозу синдрому полікістозних яєчників має входити виключення некласичної ВГКНЗ відповідно до всіх світових рекомендацій. При отриманні рівнів 17-ОПГ у діапазоні 2 - 10 нг/мл необхідно провести пробу з козинтропіном, що визнана у світі як стандарт діагностики ВГКНЗ. Діагностичним порогом постановки діагнозу ВГКНЗ унаслідок дефіциту 21-гідроксилази є рівень 17-ОПГ, базальний чи стимульований у пробі, понад 10 нг/мл. Проведення генетичного тестування - визначення мутацій у гені CYP21A2 - є важливим і необхідним інструментом не тільки підтвердження діагнозу, але й визначення тактики лікування пацієнта з діагнозом некласичної ВГКНЗ і виявлення ризиків появи класичної форми в майбутньої дитини за наявності алелі, пов'язаної з класичною формою вродженої дисфункції кори надниркових залоз у майбутніх батьків. За основу лабораторних критеріїв постановки діагнозу взято рекомендації останнього керівництва Congenital Adrenal Hyperplasia Due to Steroid 21-Hydroxylase Deficiency: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline, 2018.

Вивчено глюкокортикоїдну функцію надниркової залози та морфологічні зміни щитоподібної залози щурів за умом іммобілізаційного стресу. Показано, що за стресу вміст кортизолу збільшується та відбувається зміна висоти тиреоїдного епітелію з явищами його десквамації.