Описано систему управління охороною праці в сільському господарстві, розглянуто механізм її функціонування й охарактеризовано складові. Висвітлено питання гігієни праці та виробничої санітарії, встановлено ергономічні вимоги до робочих місць механізаторів. Визначено особливості умов праці під час обслуговування тракторів і сільськогосподарських машин. Проаналізовано проблеми профілактики виробничого травматизму у рослинництві, а також забезпечення збереження здоров'я та працездатності працівників під час виконання виробничих процесів, зокрема, з підвищеним рівнем небезпеки. Розглянуто вимоги пожежної безпеки до будівель і споруд для зберігання мінеральних добрив і засобів захисту рослин ДБН В.2.2-7-98. Висвітлено основні положення конвенції 184 "Про безпеку та гігієну праці в сільському господарстві".

Описана система управления охраной труда в сельском хозяйстве, рассмотрен механизм ее функционирования и охарактеризованы составляющие. Освещены вопросы гигиены труда и производственной санитарии, установлены эргономические требования к рабочим местам механизаторов. Определены особенности условий труда при обслуживании тракторов и сельскохозяйственных машин. Проанализированы проблемы профилактики производственного травматизма в растениеводстве, а также обеспечения сохранения здоровья и трудоспособности работников при выполненнии производственных процессов, в частности, с повышенным уровнем опасности. Рассмотрены требования пожарной безопасности к зданиям и сооружениям для сохранения минеральных удобрений и средств защиты растений ДБН В.2.2-7-98. Освещены основные положения конвенции 184 "О безопасности и гигиене труда в сельском хозяйстве".

Експериментально-теоретично обгрунтовано розроблені концепції та методичні основи гігієнічного регламентування пестицидів у ході їх застосування на радіоактивно забруднених територіях і зонах екологічного ризику для збереження та зміцнення здоров'я населення, захисту навколишнього середовища від додаткового екзогенного забруднення. За умов натурно відтвореного експерименту та під час епідеміологічних досліджень вивчено основні ланки патогенезу та залежності "доза - час - ефект" за тривалої поєднаної дії на організм малих доз іонізуючого випромінювання (ІВ) і фосфорорганічних пестицидів (ФОП). Вивчено вплив малих доз ІВ і ФОП на стан чоловічої репродуктивної системи. Науково обгрунтовано теоретичні, методологічні та практичні аспекти оцінки потенційного екологічного ризику виникнення захворювань шлунково-кишкового тракту та серцево-судинних захворювань у населення. Надано гігієнічну оцінку потенційному ризику для працюючих і населення 56 нових закордонних пестицидів. Створено теоретичні основи та методичну базу для корекції допустимої добової дози надходження пестицидів до організму людини за умов їх використання на радіоактивно забруднених територіях. Запропоновано нові методи підвищення адаптаційних реакцій організму та зниження поглинутої дози за умов комбінованого навантаження радіонуклідами та пестицидами.

Здійснено комплексну фізіолого-гігієнічну оцінку умов праці на основних етапах технологічного циклу вирощування та переробки соняшника. Установлено, що під час виконання земляних сільськогосподарських робіт на технічно зношених тракторах оператори зазнають впливу шкідливих виробничих чинників (шуму, вібрації, пилу, мікроклімату), рівні яких у деяких випадках наближаються до екстремальних і на 10 % - 70 % перевищують значення, що реєструвалися у 1980 - 1990 рр. За умов застосування пестицидів як неодмінної складової інтенсивних технологій у рослинництві, працівники зазнають їх шкідливої дії за різних шляхів надходження до організму (інгаляційних, перкутанних), за цього розрахункові ризики шкідливої дії є високими для будь-якого шляху. Відзначено, що застосування новітніх технологій ультрамалооб'ємного обприскування за допомогою надлегких літальних апаратів (НЛА) має гігієнічні переваги у порівнянні з традиційними повнооб'ємними технологіями. Зазначено, що використання НЛА потребує спеціальної підготовки, високої кваліфікації пілотів і застосування комплексу заходів щодо безпеки польотів і засобів захисту від впливу шкідливих виробничих чинників (високої напруженості праці, шуму, вібрацій, пестицидів). За результатами фізіологічних досліджень установлено залежність вираженості біологічної реакції організму від інтенсивності впливу шкідливих виробничих чинників різної природи за різних видів робіт. Запропоновано комплекс профілактичних заходів, зокрема, цільове застосування способів захисту під час виконання конкретних видів робіт, дію раціональних режимів праці, визначення санітарно-захисних зон

Проведено гігієнічну класифікацію ципродинілу та люфенурону, й препаратів "Хорус 75 WG в.г." і "Матч 050 ЕС к.е." за ступенем небезпечності та показано, що за токсичними властивостями обидві діючі речовини та препарати на їх основі належать до помірно небезпечних пестицидів. Надано гігієнічну оцінку ризику несприятливого впливу досліджуваних пестицидів на осіб, що застосовують препарати на їх основі, та доведено, що ризик комплексного впливу цих сполук на працюючих не перевищує допустимий. Установлено кількісні закономірності поведінки ципродинілу та люфенурону у рослинах та грунті за умов різних агрокліматичних зон України з різними типами грунтів та показано, що за стабільністю у грунті та стійкістю у рослинах у сільськогосподарській сировині обидві сполуки належать до стійких речовин. Виявлено закономірності впливу досліджуваних сполук на процеси самоочищення водойм від органічного забруднення. Визначено дипольні моменти ципродинілу та люфенурону, здійснено класифікацію цих речовин за полярністю та встановлено, що обидві сполуки належать до малополярних пестицидів, що використано під час розробки методів визначення.

Дисертаційна робота містить результати досліджень гігієнічної ефективності систем підготовки відходів тваринницьких комплексів свинарських і великої рогатої худоби до сільськогосподарського використання. В районах інтенсивного ведення сільгоспвиробництва України рівень загальної захворюваності дітей зростає в лінійній залежності "територіальні навантаження пестицидів, органо-мінеральних добрив - час - ефект". Запропоновані для грунтово-кліматичних зон України гігієнічно обгрунтовані диференційовані територіальні навантаження пестицидів, мінеральних та органічних добрив: в зоні Степу вони становлять 3,4-3,6 кг/га, 100-125 кг/га і 6-10 т/га; в зоні Лісостепу - 3,0-3,3 кг/га, 130-160 кг/га і 10-13 т/га;в зоні Полісся -до 3,0 кг/га, 185-200 кг/га і до 15 т/га відповідно.

Наведено результати гігієнічної оцінки умов праці у разі застосування пестицидів. Визначено особливості забруднення виробничого середовища залежно від стадії технології даного застосування та способу обробки рослин. Кількісно оцінено ступінь несприятливого впливу пестицидів на працюючих. Показано, що деякі положення методології оцінки ризику черезшкірного впливу потребують подальшого вивчення. Найбільш складним є питання визначення безпечних рівнів впливу пестицидів, величини дози їх поглинання шкірою у випадку забруднення та значення фактора шкірної абсорбції (ФА), який передбачає залежність між нашкірною експозиційною дозою та дозою у разі надходження per os. На підставі результатів аналізу співвідношень токсичності великої групи пестицидів різних хімічних класів і рівнів токсичності у разі різних шляхів надходження до організму (per os та крізь шкіру), а також експериментальних досліджень обгрунтовано значення фактора шкірної абсорбції залежно від класу небезпеки (ФА = 0,4; ФА = 0,7), рекомендовані для використання під час розрахунків оцінки ризику.

Обгрунтовано пріоритетні критерії гігієнічного моніторингу інгібіторів нітрофікації (IH), проведено комплексну гігієнічну оцінку IH за основними критеріями шкідливості. Теоретично обгрунтовано моделі прогнозу токсичної дії за токсикокінетичними параметрами та квантово-хімічними характеристиками структури молекул IH, їх метаболітів. Описано закономірності розкладання IH у грунті від їх структури та типу грунтів. Надано характеристику процесів міграції. Обгрунтовано використання встановлених закономірностей як моделі деструкції IH. Результати використано для обгрунтування гігієнічних нормативів IH. Розроблено методики контролю вмісту IH у харчових продуктах, об'єктах довкілля, біологічному матеріалі та профілактичні заходи щодо безпечного застосування IH.

Проведено оцінку умов праці й експозиції природним ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ) працівників виноградарства та виноробства (АР Крим). Встановлено, що працівники виноградарства зазнають шкідливого впливу умов праці (3.4 клас) - хімічного, фізичного, напруженості та тяжкості. Одним із вагомих факторів у нормуванні виробничо-зумовленої патології є надлишкова експозиція природним УФВ. Ризик виникнення патології, що спричинена УФВ, збільшується у разі неправильного використання захисного одягу та збільшення тривалості робочого дня понад 8 год. Працівники галузі виноробства також зазнають шкідливого впливу умов праці (3.2 клас) - хімічного, фізичного, біологічного, напруженості та тяжкості. При цьому шкідливий вплив на них природного УФВ не є характерним. Це дозволяє формувати із них групу "контролю" під час проведення епідеміологічних досліджень шодо впливу природного УФВ. Одержані результати є науковою основою для розробки заходів первинної профілактики патології, що зумовлена УФВ.

Грунтуючись на результатах порівняльного аналізу фізико-хімічних, токсикологічних і гігієнічних критеріїв складових кожної із 15 досліджених бакових сумішей пестицидів, визначено лімітуючий компонент, який і рекомендовано для використання під час здійснення санітарного нагляду за якістю повітря (робочої зони, атмосферного) у разі застосування сумішей в овочівництві.

Мета дослідження - гігієнічна оцінка умов праці у разі застосування 15 бакових сумішей пестицидів у овочівництві. Натурний експеримент з гігієнічної оцінки умов праці проведено в різних клімато-географічних регіонах України за допомогою штангового, вентиляторного і ранцевого обприскування за умов агропромислових комплексів (АПК) і особистих підсобних господарств (ОПГ). У дослідженні використано хіміко-аналітічні методи визначення пестицидів у повітрі та змивах зі шкіри й аплікаторів, закріплених на спецодязі, а також математичні методи. Встановлено, що застосування бакових сумішей пестицидів не супроводжується забрудненням повітря робочої зони вище установлених гігієнічних нормативів. Змиви з незахищеної шкіри, а також з середнього та нижнього шарів аплікатора (що екстраполюється на шкіру) діючих речовин пестицидів не містили. Ризик комплексного (під час надходження через органи дихання та шкіру) впливу на працюючих не перевищував допустимого. Одержані результати дозволяють зробити висновок, що під час застосування досліджених сумішей пестицидів за умов АПК і ОПГ за допомогою різних методів з найвищими можливими нормами витрати умови праці відповідали гігієнічним вимогам, які пред'явлено до робіт з пестицидами. Результати гігієнічного вивчення лімітуючих компонентів 15 бакових сумішей у порівняльному аспекті з іншими складовими підтвердили обгрунтованість їх вибору.

Дослідження присвячено науковому-обгрунтуванню системи профілактики виробничо-зумовленої патології серед працівників, що зазнають експозиції природним ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ) на робочому місці. Проведено епідеміологічні, гігієнічні та клінічні дослідження які базувались на необхідності удосконалення системи профілактики патології, яка пов’язана із експозицією працівників природним УФВ. Результатом роботи стало визначення рівнів експозиції природним УФВ населення та працівників галузі виноградарства й виноробства, з’ясування ризиків виникнення у них патології (офтальмологічної та онкологічної), що зумовлена впливом УФВ, наукове обгрунтування національної системи профілактики патологічних станів, обумовлених УФВ, що відповідає рекомендаціям Глобальної програми ВООЗ "INTERSUN", Міжнародної комісії із захисту від неіонізуючої радіації (ICNIRC), Міжнародної агенції з дослідження раку (IARC).

Встановлено класи небезпечності досліджуваних діючих речовин і препаратів на їх основі. Обгрунтовано величини допустимих добових доз для людини й орієнтовно безпечних рівнів впливу у повітрі робочої зони й атмосферному повітрі піноксадену, пікоксістробіну та трінексапак-етилу. Визначено вплив досліджуваних речовин на органолептичні властивості води та санітарний режим водойми. За одержаними результатами з урахуванням розрахованої величини максимально недіючої концентрації обгрунтовано значення ГДК піноксадену, пікоксістробіну та трінексапак-етилу у воді. Вивчено поведінку досліджуваних речовин в об'єктах навколишнього середовища під час проведення натурних експериментів за польових умов. Доведено безпечність для працюючих і населення та малонебезпечність для об'єктів навколишнього середовища використання пестицидів Аксіал 045 ЕС, к.е., Аканто Плюс, к.с, Моддус 250 ЕС, к.е. в інтенсивних системах захисту зернових колосових культур за допомогою сучасних методів обробки посівів за умови їх належного застосування і під час дотримання всіх розроблених нормативів і регламентів з адекватним наглядом органів державної влади (Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Державний департамент ветмедицини України та ін.), що здійснюють державний контроль за застосуванням пестицидів і агрохімікатів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.541 + П415.264 н6

Рубрики:

Гігієна праці у рослинництві

Фунгіциди

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В Україні сьогодні спостерігається розширення асортименту похідних азолів і поява нових молекул, наприклад, хіназолінонового ряду, які являються ефективними фунгіцидами. У зв'язку з цим для оцінки можливого негативного їхнього впливу на людину і навколишнє середовище необхідне всебічне вивчення поведінки цих речовин у повітряному середовищі. Гігієнічна оцінка безпеки застосування препарату Талендо Екстра, к. е. (діючі речовини - тетраконазол, проквіназид) на винограді. Визначення концентрацій тетраконазолу і проквіназиду в пробах здійснювали методами високоефективної рідинної та газорідинної хроматографії. Ступінь можливого ризику шкідливого впливу на операторів визначали згідно з методичними рекомендаціями [Затв. МОЗ України 13. 05. 2009 р. за № 324]. Встановлено, що в повітрі зони дихання заправника та тракториста, в повітрі над обробленою ділянкою та повітрі прилежних територій тераконазол і проквіназид практично відсутні (нижче межі аналітичного методу). Ступінь можливого професійного ризику впливу тетраконазолу та проквіназиду при надходженні в організм робітників інгаляційним шляхом і через шкіру не перевищує допустимий рівень. Показано, що при дотриманні агротехнічних і гігієнічних регламентів використання препарату Талендо Екстра, к. е. безпечно для працюючих. Встановлено, що застосування препарату Талендо Екстра, к. е., діючими речовинами якого є тетраконазол та проквіназид, на виноградниках в умовах агропромислового комплексу безпечне з позиції гігієни праці та екогігієни.

Визначено, що серед населення, що мешкає на територии з "дуже високою" річною еритемною дозою природного ультрафіолетового випромінювання (АР Крим), поширеність офтальмологічної патології (дистрофія коньюктиви, рогівки, кришталика, сітківки) більше в 1,2 - 2,5 рази, ніж серед населення, що мешкає на території з "помірною" дозою цього випромінювання (Волинська обл.). Встановлено дозозалежні закономірності між експозиційною еритемною дозою природного ультрафіолетового випромінювання та винекненням офтальмологічної патології серед населення. З'ясовано, що серед працівників підприємств галузі виноградарства і виноробства, які працюють упродовж усього дня на відкритому повітрі, спостерігається підвищення частоти і відношення шансів виникнення дистрофії рогівки, птеригіуму, макулодистрофії, пінгвекули, катаракти. Зазначену офтальмологічну патологію визнано предикативною для виникнення в майбутньому онкологічної патології.

Определено, что среди населения, проживающего на територии с "очень высокой" годовой эритемной дозой естественного ультрафиолетового излучения (АР Крым), распространенность офтальмологической патологии (дистрофии конъюктивы, роговицы, хрусталика, сетчатки) больше в 1,2 - 2,5 раза, чем среди населения, проживающего на територии с "умеренной" дозой этого излучения (Волынская обл.). Установлены дозозависимые закономерности между экспозиционной эритемной дозой естественного ультрафиолетового излучения и возниковением офтальмологической патологии среди населения. Выяснено, что среди работников предприятий отрасли виноградарства и виноделия, которые работают на протяжении всего дня на открытом воздухе, наблюдается повышение частоты и отношения шансов возникновения дистрофии роговицы, птеригиума, макулодистрофии, пингвекулы, катаракты. Указанная офтальмологическая патология признана предикативной для возникновения в будущем онкологической патологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.432.6 + Р124.541-4

Рубрики:

Профілактика професійних отруєнь інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами, пестицидами

Гігієна праці у рослинництві

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено рівень виробничого травматизму та профзахворюваності в галузі рослинництва АПК україни. Розподілено виробничий травматизму та професійні захворювання в галузі рослинництва за сферами діяльності. Відображено структуру професійних уражень працівників рослинництва захищеного та відкритого грунту, типи захворювань, пов'язаних з технологічними процесами при вирощуванні продукції рослинництва. Наведені відомості змушують звернути увагу перш за все на необхідність дотримання технологічної і трудової дисципліни, на підвищення професійного рівня в частині вимог техніки безпеки при роботі з машинами та обладнанням, пов'язаних з вирощуванням продукції рослинництва, на усунення причин і джерел травмування, на підвищення якості навчання та атестації працівників і підвищення вимогливості при атестації.

Вивчення впливу функціональних відмов в системах теплиць на стан виробничого персоналу може складати окремі наукові задачі, вирішення яких сприятиме в підвищенню надійності обладнання та забезпечення раціональної системи ТО та ремонту. Відповідно до поставленої проблеми метою роботи є дослідження впливу технічного стану систем мікроклімату в промислових теплицях на виробничий персонал. Проведено комплексні гігієнічні дослідження впливу технічного стану систем керування вологісними та температурними режимами в теплиці на умови праці виробничого персоналу культиваційних споруд захищеного грунту, оцінено ступінь шкідливості і небезпеки несприятливих факторів робочого середовища, дана комплексна гігієнічна оцінка впливу мікроклімату, вивчено стан здоров'я овочівників за даними періодичних медичних оглядів. Досліджено загальну гігієнічну оцінку умов праці персоналу промислових теплиць з урахуванням впливу робочого середовища і трудового процесу протягом річного трудового циклу. За даними періодичних медичних оглядів у працівників виявлено захворювання, в генезі яких істотну роль можуть грати несприятливі параметри мікроклімату, які є наслідком виходу з роботоздатного стану комп'ютеризованих систем керування температурно-вологісними режимами в теплиці. Перспективою подальших досліджень є розробка заходів з підвищення надійності роботи систем керування мікрокліматом і впровадження профілактичних заходів, для покращання умов праці працюючих.

Приведены результаты оценки риска опасного комбинированного воздействия дифлуфензопира, дикамбы, никосульфурона (гербицид Кельвин Плюс, ВГ) и азоксистробина, дифеноконазола (фунгицид Амистар Голд 250 SC, КС) на профессиональные контингенты, задействованные в работе с ними. Проведено исследование в натурных условиях на посевах кукурузы и подсолнечника, в котором препараты Кельвин Плюс и Амистар Голд использовали в максимальных нормах расхода - 0,4 кг/га и 1,0 л/га соответственно. При наземной обработке расход рабочего раствора составлял 300 л/га, при авиационной - 50 л/га. Отобраны пробы воздуха рабочей зоны, смывов с кожи, нашивок на спецодежде работников с последующим определением остаточных количеств исследуемых действующих веществ (д. в.) в отобранных пробах. Рассчитаны коэффициенты и индексы опасности, исходя из экспозиционных и допустимых ингаляционных и перкутанных доз д. в. Установлено, что условия труда сельскохозяйственных рабочих являются допустимыми, поскольку индексы опасности вредного комбинированного воздействия исследуемых пестицидов являются ниже 1. Перед проведением натурных исследований были рассчитаны коэффициенты возможного ингаляционного отравления, и было установлено, что все исследуемые пестициды по данным коэффициентам являются малоопасными - 4 класс. Проведена оценка возможного возникновения острых токсических эффектов при работе с пестицидами, то есть были рассчитаны коэффициенты выборочности действия при ингаляционном и перкутанном влиянии на человека. Установлено, что все исследуемые д. в. при ингаляционном влиянии на человека имеют достаточную выборочность действия, кроме азоксистробина (низкая выборочность действия); при нанесении на кожу все д. в. обладают достаточной выборочностью действия. Таким образом, применение исследуемых комбинированных препаратов на посевах кукурузы и подсолнечника не оказывает опасности для работающих при соблюдении установленных гигиенических регламентов.

Висвітлено питання стосовно рівня виробничого травматизму та профзахворюваності в галузі рослинництва АПК україни. Розподілено виробничий травматизм та професійні захворювання в галузі рослинництва за сферами діяльності. Відображено структуру професійних уражень працівників рослинництва захищеного та відкритого грунту, типи захворювань, пов'язаних з технологічними процесами під час вирощування продукції рослинництва. Наведені відомості доводять стостовно необхідності дотримання технологічної і трудової дисципліни, на підвищення професійного рівня в частині вимог техніки безпеки під час роботи з машинами й обладнанням, а також за вирощування продукції рослинництва, з метою усунення причин і джерел травмування, підвищення якості навчання та атестації працівників і підвищення вимогливості під час атестації.