Обстежено 14 731 радіаційно опромінену особу. Використано когортний метод і метод "випадок - контроль". Виявлено, що у когорті ліквідаторів захворюваність і поширеність очних хвороб вірогідно перевищує контрольні рівні. Доведено, що радіаційний вплив у даному діапазоні доз викликає появу радіаційних катаракт і ретинопатій та, водночас, спричиняє вірогідне дозозалежне збільшення поширеності та передчасний розвиток інволюційної катаракти, макулодистрофії, ангіопатії та ангіосклерозу сітківки. Вперше описано клінічну картину двох форм ретинопатії, що спостерігались у радіаційно опромінених внаслідок катастрофи на ЧАЕС ("синдром каштана" та "синдром дифракційної гратки"). На підставі тривалого спостереження та статистичного аналізу встановлено, що тендітні порушення прозорості кришталика, клінічно не схожі на ленсопатії, у дітей та підлітків - мешканців радіаційно забруднених територій, є наслідком тривалої дії малих доз іонізуючого опромінення. З'ясовано, що зовнішнє опромінення всього тіла у дозах понад 0,2 Гр викликає порушення функції сітківки та зорового нерва навіть за відсутності клінічних проявів офтальмопатології. Виявлено ефект дозозалежного зниження акомодаційної здатності ока у радіаційно опромінених. Одержано нові дані щодо впливу іонізуючого випромінювання на судини ока, простежено формування їх функціональних та органічних змін залежно від величини дози іонізуючої радіації.

Вивчено особливості розвитку професійно-обумовленої катаракти в осіб, що брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС. За результатами дослідження виявлено вірогідне збільшення кількості помутнінь кришталика у ліквідаторів (89,9 %), у порівнянні з контрольною групою (45,6 %). В основній групі частоту катаракт у чоловіків виявлено вірогідно частіше (47 %) у порівнянні з жінками (35 %). У ліквідаторів віком до 40 років частота виникнення катаракт збільшується за умов підвищення дози зовнішнього опромінювання. За допомогою Шеймпфлуг - аналітичної системи об'єктивно доведено, що у групі осіб віком старше 40 років на загальне середнє світлорозсіяння кришталика вік впливає більше, ніж доза опромінення. У пацієнтів віком до 40 років відзначено позитивний вірогідний кореляційний зв'язок між дозою зовнішнього опромінення та середнім світлорозсіянням для задніх субкапсулярних шарів кришталика. Середньорічний темп зростання нових випадків катаракт серед обстежених ліквідаторів - 19,7 %, з яких середньорічне зростання кількості катаракт 2 - 4 стадії становило 2,15 %. Доза зовнішнього опромінення, вік ліквідаторів і наявність захворювань шлунково-кишкового тракту є найбільш суттєвими факторами ризику прогресування катаракти. Розроблено заходи профілактики професійно обумовленої катаракти у ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Вперше сформовано інформаційну модель функціонального стану оператора зорового профілю, яка об'єднує стан зорової системи та психофізіологічний стан, визначено комплекс інформативних показників функціонального стану в ході вирішення зорових завдань. Вперше розроблено метод визначення функціонального стану цього оператора в процесі зорової діяльності з різними видами візуального навантаження. Вперше запропоновано узагальнені показники стомлення (S) та втоми центральної нервної системи (I), а також комплекс критеріїв для оцінювання функціонального стану оператора зорового профілю. Наведено алгоритм класифікації візуально діючих факторів за ступенем впливу на організм.

Індекс рубрикатора НБУВ: З973-082 + Р124.426.7

Рубрики:

Комп'ютери та програмування

Професійні захворювання очей

Шифр НБУВ: Ж16166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен компьютерный стохастический анализ симптоматики жалоб на здоровье оператора персонального компьютера (ПК). Исследовано влияние визуальной цветоимпульсной стимуляции на восстановление зрительной функции работоспособности оператора ПК.

Для оценки биологических эффектов при действии оптического излучения целесообразно использовать комплекс показателей, обусловленный физической природой излучения, представляющего поток фотонов с различной энергией, которые взаимодействуют со структурными элементами тканей живого организма, образуя анионы, перекиси, свободные радикалы в результате повреждения слабых связей в молекулах. Рекомендуется оценивать интенсивность свободнорадикальных и антиокислительных процессов, наличие денатурации белковых молекул, а также функции системы кровообращения, терморегуляции, иммунной системы. При исследовании зрительного анализатора необходимо учитывать свободнорадикальный механизм инициирования профессиональной катаракты.

Надлишкова експозиція природним (сонячним) ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ) працюючих є фактором, що збільшує ризики виникнення офтальмологічної та онкологічної патології. Мета дослідження - розробити заходи вторинної та третинної профілактики патології, що виникає у разі надлишкової експозиції працівників природним УФВ. Розроблялись заходи профілактики на основі рекомендацій WHO, INIRC / IRPA та раніш одержаних наукових закономірностей в Україні. Запропоновано заходи вторинної та третинної профілактик офтальмологічної (птерігій, пінгвекула, дистрофія рогівки, катаракта, макулодистрофія) та онкологічної (рак / меланома шкіри, губи, ока та його придатків) патології серед працівників, що зазнають надлишкової експозиції природним ультрафіолетовим випромінюванням. Вищезазначене надасть змогу запобігти виникненню, прогресуванню серед працівників онкологічної та офтальмологічної патології, зумовленої УФВ.

Визначено, що серед населення, що мешкає на територии з "дуже високою" річною еритемною дозою природного ультрафіолетового випромінювання (АР Крим), поширеність офтальмологічної патології (дистрофія коньюктиви, рогівки, кришталика, сітківки) більше в 1,2 - 2,5 рази, ніж серед населення, що мешкає на території з "помірною" дозою цього випромінювання (Волинська обл.). Встановлено дозозалежні закономірності між експозиційною еритемною дозою природного ультрафіолетового випромінювання та винекненням офтальмологічної патології серед населення. З'ясовано, що серед працівників підприємств галузі виноградарства і виноробства, які працюють упродовж усього дня на відкритому повітрі, спостерігається підвищення частоти і відношення шансів виникнення дистрофії рогівки, птеригіуму, макулодистрофії, пінгвекули, катаракти. Зазначену офтальмологічну патологію визнано предикативною для виникнення в майбутньому онкологічної патології.

Определено, что среди населения, проживающего на територии с "очень высокой" годовой эритемной дозой естественного ультрафиолетового излучения (АР Крым), распространенность офтальмологической патологии (дистрофии конъюктивы, роговицы, хрусталика, сетчатки) больше в 1,2 - 2,5 раза, чем среди населения, проживающего на територии с "умеренной" дозой этого излучения (Волынская обл.). Установлены дозозависимые закономерности между экспозиционной эритемной дозой естественного ультрафиолетового излучения и возниковением офтальмологической патологии среди населения. Выяснено, что среди работников предприятий отрасли виноградарства и виноделия, которые работают на протяжении всего дня на открытом воздухе, наблюдается повышение частоты и отношения шансов возникновения дистрофии роговицы, птеригиума, макулодистрофии, пингвекулы, катаракты. Указанная офтальмологическая патология признана предикативной для возникновения в будущем онкологической патологии.

Шкідливі умови праці у вугільних шахтах є причиною офтальмологічної захворюваності працівників. Рання діагностика вражень зорового аналізатора (ЗА) у підземних працівників є запорукою збереження їх професійного здоров'я. Мета роботи - визначити зміни нейрофункціонального стану ЗА у працівників вугільних шахт. Проведено дослідження нейрофункціонального стану ЗА в групах працівників вугільних шахт: наземні працівники (60 осіб); підземні працівники без ністагму (60 осіб); підземні працівники з ністагмом (15 осіб). Результати нейрофізіологічного дослідження підземних працівників вугільних шахт вказують на зниження у них функціонального потенціалу фоторецепторів сітківки (паличок і колбочок), гальмування поширення нервового імпульсу по зоровій корі (поля 17 - 19), порушення інтеграції центральних відділів зорової системи з іншими відділами головного мозку (таламусом і стовбуровими структурами). Зазначені порушення більш виражені у працівників з ністагмом. Висновок: у підземних працівників вугільних шахт відзначаються функціональні ознаки оптичної енцефалопатії, причиною якої є хронічна екзогенна і ендогенна гіпоксії, нейроінтоксикація і сенсорна (оптична) депривація. Ністагм гірників можна розцінювати як кардинальну клінічну ознаку вираженої оптичної енцефалопатії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.504-43 + Р124.426.7

Рубрики:

Гігієна праці в гірничій промисловості (загальні роботи)

Професійні захворювання очей

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В сучасних умовах технологічної та технічної діяльності вугледобувної галузі України на підземних працівників впливає низка шкідливих факторів виробничого середовища й трудового процесу, які негативно впливають на їхнє здоров'я, у тому числі порушують функціонування органа зору, формують підвищений ризик його захворюваності й травматизму, обумовлюють зростання інвалідності, внаслідок виникнення слабкозорості та сліпоти. Мета дослідження - розробити заходи первинної профілактики виробничо зумовленої захворюваності органа зору серед підземних працівників вугільних шахт. Спираючись на рекомендовану ILO концепцію "Запобігання і контроль небезпеки" ("Hazard prevention and control") і стратегію з охорони праці й техніки безпеки (NIOSH, США) "інженерно-промислового гігієнічного контролю" (ІПГК) ("Industrial hygiene engineering controls") розроблялись загальні (спрямовані на умови праці) і спеціальні (спрямовані на орган зору) ризик-спрямовані заходи первинної профілактики. Науково обгрунтовано комплекс заходів первинної профілактики виробничо зумовленої та професійної патології органа зору серед підземних працівників вугільних шахт, а саме: загальні заходи - покращання хімічного складу повітря робочої зони; боротьба з пилоутворенням; забезпечення оптимального освітлення робочої зони та ін.; спеціальні заходи - захист органа зору (захисні окуляри, профілактична іригація кон'юнктиви, використання сльоза-замінних речовин, своєчасне надання першої (долікарської) медичної допомоги на робочому місці та ін.). Висновки: широка імплементація в практику зазначених заходів профілактики дозволить ефективно знизити ризики виникнення виробничо зумовленої й професійної офтальмологічної патології та виробничих травм органа зору.