У навчальному посібнику викладено основні відомості про трудове законодавство. Розглянуто систему управління охороною праці (СУОП), методи організації роботи з охорони праці на підприємствах харчування, заходи з подальшого поліпшення умов праці. Аналізуються питання гігієни праці та виробничої санітарії: шкідливості на підприємствах громадського харчування, шумів та вібрації, освітлення та технічної естетики. Відображено питання охорони навколишнього середовища. Описано вимоги безпечної праці на механічному, тепловому й холодильному устаткуванні. Висвітлено питання забезпечення безпеки при експлуатації електроустановок і захисту від небезпечної дії електрики. Розглянуто питання пожежної безпеки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.518

Рубрики:

Гігієна праці у харчовій промисловості

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.518-4

Рубрики:

Гігієна праці у харчовій промисловості

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено комплексну фізіолого-гігієнічну оцінку умов праці на основних етапах технологічного циклу вирощування та переробки соняшника. Установлено, що під час виконання земляних сільськогосподарських робіт на технічно зношених тракторах оператори зазнають впливу шкідливих виробничих чинників (шуму, вібрації, пилу, мікроклімату), рівні яких у деяких випадках наближаються до екстремальних і на 10 % - 70 % перевищують значення, що реєструвалися у 1980 - 1990 рр. За умов застосування пестицидів як неодмінної складової інтенсивних технологій у рослинництві, працівники зазнають їх шкідливої дії за різних шляхів надходження до організму (інгаляційних, перкутанних), за цього розрахункові ризики шкідливої дії є високими для будь-якого шляху. Відзначено, що застосування новітніх технологій ультрамалооб'ємного обприскування за допомогою надлегких літальних апаратів (НЛА) має гігієнічні переваги у порівнянні з традиційними повнооб'ємними технологіями. Зазначено, що використання НЛА потребує спеціальної підготовки, високої кваліфікації пілотів і застосування комплексу заходів щодо безпеки польотів і засобів захисту від впливу шкідливих виробничих чинників (високої напруженості праці, шуму, вібрацій, пестицидів). За результатами фізіологічних досліджень установлено залежність вираженості біологічної реакції організму від інтенсивності впливу шкідливих виробничих чинників різної природи за різних видів робіт. Запропоновано комплекс профілактичних заходів, зокрема, цільове застосування способів захисту під час виконання конкретних видів робіт, дію раціональних режимів праці, визначення санітарно-захисних зон

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан виробничого травматизму у харчовій промисловості України за період 2003 - 2009 рр. Надано результати дослідження динаміки виробничого травматизму. Розраховано показники частоти та тяжкості травматизму. Проведено розподіл нещасних випадків за основними причинами та видами подій.

Проаналізовано причини виробничого травматизму у харчовій промисловості України за період 2003 - 2009 рр. Запропоновано методику моделювання оцінки стану охорони праці на робочому місці. Розроблено програмний продукт для контролю знань з охорони праці виробничого персоналу.

Проаналізовано складові організаційних причин виробничого травматизму на підприємствах харчової промисловості за період 2003 - 2011 рр. Удосконалено методику оцінки стану охорони праці на робочому місці, яка базується на алгоритмі зміни пріоритету заходів з охорони праці на робочому місці, що надає можливість надати системі контролю характер гри та індивідуально підійти до кожної групи спеціалістів. Встановлено показник контролю знань з охорони праці на робочому місці, який надає можливість визначити рівень знань з охорони праці безпосередньо орієнтованих на професію робітників різних технологічних рівнів, а також надає змогу перевірити та оцінити умови праці, робітників під час трудової діяльності. Для автоматизованої обробки даних робітників, які проходять перевірку знань з охорони праці на робочому місці та скорочення часу на їх обробку створено комп'ютерну програму "Контроль знань з охорони праці виробничого персоналу" в середовищі Delphi 7.

Представлено віддаленні результати лікування генералізованого пародонтиту в працівниць кондитерського виробництва. Одержано позитивний лікувальний ефект, який підтверджувався кращим клінічним станом тканин пародонта та динамікою індексів ПІ, ГІ, РМА, проби Шіллера - Писарєва.

Проведено оцінку умов праці й експозиції природним ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ) працівників виноградарства та виноробства (АР Крим). Встановлено, що працівники виноградарства зазнають шкідливого впливу умов праці (3.4 клас) - хімічного, фізичного, напруженості та тяжкості. Одним із вагомих факторів у нормуванні виробничо-зумовленої патології є надлишкова експозиція природним УФВ. Ризик виникнення патології, що спричинена УФВ, збільшується у разі неправильного використання захисного одягу та збільшення тривалості робочого дня понад 8 год. Працівники галузі виноробства також зазнають шкідливого впливу умов праці (3.2 клас) - хімічного, фізичного, біологічного, напруженості та тяжкості. При цьому шкідливий вплив на них природного УФВ не є характерним. Це дозволяє формувати із них групу "контролю" під час проведення епідеміологічних досліджень шодо впливу природного УФВ. Одержані результати є науковою основою для розробки заходів первинної профілактики патології, що зумовлена УФВ.

Досліджено причинно-наслідкові зв'язки, що призводять до травмування на підприємствах харчової промисловості. На базі статистики травматизму за 9 років наведено результати розрахунку значень ризику для його 240 різновидів. Запропоновано підхід до аналізу ризиків травмування на підприємствах харчової промисловості з використанням умовної ймовірності, який надає можливість об'єднати розрізнену статистичну інформацію про причини нещасних випадків і види подій, що призводять до травмування в єдину систему кількісних оцінок різновидів ризику для пари причина - вид травматичної події. Це деталізує причинні зв'язки, закладені в офіційній статистичній інформації з питань виробничого травматизму, та більш чітко й однозначно вказує на заходи та засоби ефективної профілактики ризиків.

Розглянуто та проаналізовано існуючі методи прогнозування ризику виробничого травматизму. Для прогнозування виробничого травматизму використано метод головних компонент, завдяки основним властивостям якого забезпечується мінімальна похибка прогнозу.

Вирішено актуальне науково-прикладне завдання щодо створення методики підвищення рівня безпеки праці на підприємствах харчової промисловості на основі прогнозування ризиків виробничого травматизму. Проведено статистичний аналіз нещасних випадків на підприємствах харчової промисловості. Розроблено методи дослідження причинно-наслідкових зв'язків, характерних для процесів травмування на підприємствах харчової промисловості. Вдосконалено методи прогнозування ризиків виробничого травматизму. Досліджено причинно-наслідкові зв'язки, що призводять до травмування на підприємствах харчової промисловості та впливу на них профілактичних заходів. Розроблено алгоритми та технічні проекти інформаційно-аналітичної системи для оперативного аналізу стану умов праці на підприємстві, визначення раціональних напрямів профілактики виробничого травматизму й обгрунтування організаційних заходів з охорони праці.

Встановлено, що цукровомучний пил і пил какао порошку, дієтологічні уподобання працюючих призводили до зниження швидкості слиновиділення та підвищення в'язкості ротової рідини, зсуву рН в кислий бік. Гістологічні дослідження виявили хронічний запальний процес в стадії загострення. Рентгенморфометричні індекси нижньої щелепи виявили підсилене розсмоктування кісткової тканини, стоншення кортикальної пластинки нижньої щелепи. Ехоостеометричні дослідження показали зростання часу проходження ехосигналу за збільшення тяжкості перебігу генералізованого пародонтита. Результати біохімічного дослідження свідчили про збільшення процесів остеорезорбції, посилення дистрофічно-запальних змін у пародонті за довготривалого контакту зі шкідливими чинниками даного виробництва. Розроблено схему лікування та профілактики загострень запальних захворювань пародонта з залученням засобів патогенетично спрямованої дії. Ефективність запропонованого комплексного лікування підтверджена скороченням кількості відвідувань у 1,7 раза, покращанням пародонтального статусу хворих після лікування та тривалою (до 1,5 року) стабілізацією патологічного процесу в тканинах пародонта.

Мета роботи - дослідження умов праці, причин та обставин виробничого травматизму; розробити й обгрунтувати ефективні шляхи профілактики та зниження ризику травмування працівників харчової промисловості. Дослідження проведено на підставі аналізу показників травматизму на виробництві за звітами Державної служби статистики України за період з 2003 до 2013 рр. Враховано досвід аналізу нещасних випадків на підприємствах різноманітних галузей як в Україні, так і за кордоном. Аналіз статистичних даних показників виробничого травматизму свідчать про те, що в харчовій промисловості України протягом 2003 - 2013 рр. кількість нещасних випадків зменшилася майже в 4 рази. Працівники жіночої статі травмуються у 2 рази менше, від рівня травматизму чоловіків. Наведено результати аналізу розподілу нещасних випадків за основними причинами, видами подій, групами професій, віком, статтю, стажем роботи в харчовій промисловості. Встановлено, що організаційні та кваліфікаційні причини зумовлюють до 72 % виробничих травм у харчовій промисловості. Розраховано показники частоти та тяжкості травматизму. Встановлено, що велика частка травм припадає на досвідчених працівників, які мають стаж роботи більше 20 років, і на робітників зі стажем роботи за професією до року. На ці факти слід звертати особливу увагу під час проведення первинного та повторного інструктажів на робочому місці. Крім того необхідно підвищити якість самих інструктажів, посилити контроль за роботою працівників із невеликим фаховим стажем. Більш ніж у половині нещасних випадків порушниками законодавства про охорону праці були різного рівня керівники харчових підприємств, тому необхідно підвищити відповідальність керівників усіх рівнів на підприємствах галузі з метою запобігання порушення ними законодавства про охорону праці, що призводять до нещасних випадків.

Запропонований комплекс засобів автоматизації управління охороною праці для підприємств харчової промисловості може бути використаний під час вдосконалення проектів управлінських рішень щодо оперативного аналізу стану умов праці на підприємстві, визначення раціональних напрямків профілактики виробничого травматизму й обгрунтування організаційних заходів з охорони праці. Практична цінність дослідження полягає в тому, що розроблено алгоритм функціонування програмного комплексу "Analysis_of_accidents 1.0" для моніторингу й аналізу причин і обставин, які призводять до виробничого травматизму на підприємствах харчової промисловості, та алгоритм функціонування програмного комплексу "Контроль знань з охорони праці виробничого персоналу" для формування інформаційного забезпечення навчання з актуальних питань охорони праці та контролю знань виробничого персоналу підприємств харчової промисловості у цій сфері. Результати дослідження є внеском у розвиток прикладних основ охорони праці у частині, що стосується діагностування, моделювання екстремальних ситуацій та оцінки їх наслідків.

Обгрунтовано заходи та засоби з профілактики виробничого травматизму, спрямовані на запобігання найбільш значимим і небезпечним ризикам травмування працівників підприємств харчової промисловості (ПХП) на основі прогнозу окремої причини з основними видами травматичних подій, які вона зумовлює. Визначено значимість причини та різновиду ризику з урахуванням прогнозованої питомої ваги ризику для травматизму зі смертельним наслідком. Наведено рекомендації щодо визначення черговості впровадження та вибору варіантів заходів для приведення стану безпеки праці та виробничого середовища на харчовому підприємстві у відповідність до вимог нормативно-правових актів з охорони праці найбільш ефективним чином, починаючи з найбільших ризиків. Результати роботи є внеском у розвиток прикладних основ охорони праці у частині, що стосується діагностування, моделювання екстремальних ситуацій, і можуть бути використані за вдосконалення проектів управліньких рішень щодо забезпечення безпечних умов праці працівників ПХП.

Викладено питання загально гігієни праці та виробничої санітарії на м'ясопереробних підприємствах. Розкрито мету, завдання та принципи гігієнічного нормування шкідливих і небезпечних виробничих чинників. Висвітлено особливості організації роботи з охорони праці в м'ясопереробній галузі. Розглянуто вимоги санітарії і гігієни під час виробництва напівфабрикатів, пельменів, котлет, м'ясних консервів тощо. Увагу приділено проблемам електробезпеки, професійним захворюванням, забезпеченню видачі спеціального одягу, взуття й інших засобів індивідуального захисту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.506 + Р124.518 + Р124.431.12

Рубрики:

Гігієна праці в паливній промисловості

Гігієна праці у харчовій промисловості

Профілактика професійної глухоти

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі вивчення гігієнічних умов праці та біологічного віку працівників заводу "Оболонь" оцінюються темпи старіння працівників і вплив виробничого шуму на їх біологічний вік.

На основе изучения гигиенических условий труда и биологического возраста работников завода "Оболонь" оцениваются темпы старения работников и влияние производственного шума на их биологический возраст.