Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.425.6 + Р124.515

Рубрики:

Професійні пухлини

Гігієна праці у промисловості будівельних матеріалів

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що стрімкий розвиток сучасних технологій виробництва призводить до виникнення якісно нових типів продукції, зокрема штучних мінеральних волокон (ШМВ) з заданими властивостями. Доведено, що вплив ШМВ може зумовити виникнення таких захворювань, як плевральні бляшки, дифузні плевральні потовщення, легеневий фіброз, рак легень, мезотеліома плеври та очеревини. Констатовано, що існуючі результати експериментальних та епідеміологічних досліджень не дозволяють зробити остаточний висновок щодо повної безпечності ШМВ для здоров'я людини, багато питань залишаються суперечливими та невирішеними, а саме: класифікація ШМВ залежно від фізико-хімічних властивостей, визначення порогів шкідливого впливу, тому подальше дослідження біологічної дії ШМВ і їх внеску у розвиток професійної патології є однією з нагальних проблем сьогодення.

Оцінено біологічний вік робітників азбестоцементного виробництва. Прискорений темп старіння визначено у робітників шиферних заводів, особливо у чоловіків у порівнянні з жінками. Встановлено, що із збільшенням стажу роботи за цих умов зменшується біологічний вік хворих, що зумовлено біологічними та соціально-економічними факторами. Одержані результати відповідають положенню про прискорений темп старіння робітників інших галузей промисловості.

Определен биологический возраст и функциональные классы рабочих основных профессий шиферных заводов. Показано, что для рабочих основных профессий характерны ускоренные темпы старения, особенно для мужчин, в сравнении с женщинами, что не противоречит результатам предыдущих исследований и коррелирует со статистическими показателями состояния здоровья населения. Показатель биологического возраста рабочих рекомендуется использовать для оценки степени влияния условий и характера труда на состояние здоровья рабочих, профессионального отбора и формирования групп риска, для решения вопросов изменения интенсивности или профиля работы с учетом адаптационных возможностей работающих.

Надано комплексну гігієнічну оцінку умов праці представників основних професій азбестоцементного виробництва України. Показано провідну роль пилових навантажень, пов'язаних із впливом пилу хризотилового азбесту, та значення супутніх виробничих чинників (нагріваючого мікроклімату, важкості виконуваної роботи) у формуванні стажових експозиційних доз пилу. Розглянуто можливість безпечного для здоров'я контрольованого використання хризотилового азбесту.

Проаналізовано дані вивчення фунціонального стану бронхолегеневої системи (БЛС) у працівників азбоцеменетного виробництва, які підлягають впливу виробничого пилу, що містить хризотиловий азбест. Установлено залежність прогресування змін показників спірометрії від стажу роботи. Найбільш інформативним показником порушення фунціонального стану БЛС за рестриктивним типом визначено показник дифузійної здатності (DLCO) альвеоло-капілярної мембрани. Встановлено збільшення частоти патологічних змін показника DLCO із зростанням стажу роботи за умов впливу пилу хризотилового азбесту. Відмічено залежність прогресування дихальної недостатності в обстежених від паління.

Обгрунтовано профілактичні заходи щодо оптимізації умов праці робітників основних професій шиферних заводів. Досліджено умови праці, розраховано стажові експозиційні дози пилових навантажень (ЕДП) та контрольні пилові навантаження, допустимий стаж роботи. Визначено темпи старіння робітників. Відзначено, що головним виробничим фактором є азбестовмісний пил, робота за шкідливих умов спричиняє їх прискорене постаріння. На підставі розрахованих ЕДП (групи ризику виникнення азбестозумовлених захворювань) і функціональних класів біологічного віку зроблено висновок, що робітники мають певний ризик виникнення патології.

Вивчено стан здоров'я робітників підприємств азбестоцементної промисловості України. Ідентифіковано специфічну патологію, пов'язану з впливом пилу у робітників даної галузі. Досліджено ефективність проведення комп'ютерно-томографічного (КТ) обстеження у порівнянні з рентгенографією органів грудної порожнини та визначено найбільш розповсюджені КТ-зміни від впливу хризотилвмісного пилу. Розроблено показання для проведення КТ-обстеження у працівників азбоцементного виробництва. Досліджено залежність вентиляційних порушень у лененях робітників від стажу їх роботи та внаслідок пилу, що містить хризотиловий азбест. Визначено генетичні маркери спадкової схильності та резистентності до азбестобумовленої патології у працівників азбоцементного виробництва. Розроблено алгоритм діагностики захворювань системи органів дихання та спостереження за працівниками, що підпадають під вплив пилу хризотилового азбесту. Розроблено комплекс профілактичних заходів, направлений на збереження здоров'я працівників даної галузі.

Проаналізовано концепцію, базові принципи і положення здійснення гігієнічної оцінки умов праці. Підтверджено доцільність переходу від концепції "абсолютної безпеки" до концепції "прийнятного" ризику. Визначено концептуальні зміни методологічних підстав гігієнічної оцінки умов праці та шляхи щодо їх реалізації. Зміни передбачають удосконалення "Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", зміну моделі медико-санітарної допомоги працівникам за шкідливих умов, розробку відповідного правового, нормативно-методичного, інформаційного та телекомунікаційного забезпечення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.515 + Р412.3

Рубрики:

Гігієна праці у промисловості будівельних матеріалів

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено дисперсний і хімічний склад пилу цементного виробництва. Проаналізовано розподіл важких металів по фракціях пилових часток, встановлено основні джерела збагачення пилу важкими металами. Результати роботи можна використати для розробки заходів щодо усунення негативного впливу цементного пилу на організм людини.

Проведені гістологічні дослідження уможливили ідентифікацію особливостей патоморфологічних змін, які відбуваються у тканинах ясен працівників цементного виробництва з II і III ступенем генералізованого пародонтиту та тривалим стажем роботи. Інтенсифікація запального процесу, альтернативних змін і проліферативних явищ на всіх рівнях структурної організації пародонта відбувалася внаслідок потрапляння у порожнину рота виробничого пилу та його проникнення в епітелій ясен.

У зв'язку з несприятливою дією ксенобіотиків цементного виробництва на органи порожнини рота вивчено показники перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і рівень активності ензимів системи антиоксидантного захисту в ротовій рідині робітників. Виявлено підвищення процесів ПОЛ і активності ензимів у працівників цементного виробництва, що свідчить про їх вищу чутливість до впливу патологічного процесу в пародонті й, очевидно, ушкоджувальної дії чинників виробничого середовища.

Наведено результати оцінки стану тканин пародонта в працівників цементного виробництва із застосуванням пародонтального індексу ПУ та індексу ВООЗ CPITN. Вивчено потребу в лікуванні захворювань пародонта в працівників цементного виробництва та групи контролю відповідно до даних CPITN.

В результаті гігієнічних досліджень умов праці робочих основних професій встановлено, що основним шкідливим фактором у виробництві асбестоцементних виробів є асбестоутримувальний пил. Робітники знаходяться під впливом несприятливих параметрів мікроклімату, шуму, вібрації, обумовлених незадовільною організацією праці та особливостями технічного процесу, що потребує впровадження санітарно-гігієнічних заходів. Рекомендується регулювання експозиційних доз пилу шляхом обмеження стажу роботи.

В результате гигиенических исследований условий труда рабочих основных профессий установлено, что ведущим вредным фактором производственной среды в производстве асбестоцементных изделий является асбестсодержащая пыль. Рабочие подвергаются также воздействию неблагоприятных параметров микроклимата, шума, вибрации, тяжести и напряженности труда, обусловленных неудовлетворительной организацией условий труда и особенностями технологического процесса, что требует внедрения санитарно-гигиенических мероприятий. Рекомендуется регулирование экспозиционных доз пыли посредством ограничения стажа работы.