Викладено матеріали, що розкривають сенс теорії сучасної медико-біологічної концепції - гомотоксикології у ветеринарній медицині. Наведено практичні рекомендації щодо застосування антигомотоксичних препаратів. Вміщено терапевтичний і фармакологічний довідники, необхідні для ветеринарних лікарів-практиків.

На підставі літературних даних і результатів власних досліджень зроблено огляд наявних відомостей про роль низькомолекулярних тіолових сполук у детоксикації йонів важких металів у живому організмі. Головна увага приділяється функції глутатіону і металотіонеїнів печінки хребетних.

Определены основные критерии и параметры токсических веществ, приведена классификация ядовитых веществ. Описаны физико-химические и токсические свойства ядов, биологические особенности организма, комбинированное действие токсических веществ. Изложены физиолого-биохимические основы токсического действия ядовитых веществ. Рассмотрены вопросы токсикокинетики. Освещены основы клинической диагностики интоксикаций. Приведены классификация методов детоксикации организма при острых отравлениях, общая характеристика методов стимуляции естественных процессов очищения организма, искусственной детоксикации организма. Проанализирована роль минерального питания животных в развитии болезней обмена веществ и токсикозов. Раскрыты основы систематики токсинообразующих грибов, механизм действия микотоксинов, основные закономерности биосинтеза и накопления микотоксинов, особенности клинического течения отравлений ядовитыми растениями.

Індекс рубрикатора НБУВ: П853 + П857

Рубрики:

Дія лікарських речовин на організм тварин

Ветеринарна токсикологія

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Вперше на значному експериментальному матеріалі встановлені кількісні значення біопродукційних параметрів та рівнів екскреції фосфору у молоді риб в умовах впливу різних концентрацій шестивалентного хрому, нікелю і свинцю. Встановлено відносну чутливість біопродукційних параметрів риб до наявності у воді токсикантів. Показано, що найчутливішим з досліджених показників до наявності у воді токсикантів є індекс оптимальності середовища, потім (у порядку зменшення чутливості) - питома швидкість росту, ефективність використання їжі на ріст і рівень дихання. Запропоновано використовувати індекс оптимальності середовища, питому швидкість росту і рівень екскреції фосфору для діагностики токсикантів у воді та подані попередні рекомендації щодо застосування біопродукційних параметрів риб для діагностики токсикантів у воді; встановлена необхідність підвищеного вмісту фосфору в раціоні риб при вирощуванні їх за умов забруднення вод хромом і нікелем.

Уперше теоретично обгрунтовано й вирішено методичні питання визначення пестицидів в об'єктах тваринного походження. Аргументовано покращені методичні прийоми екстракції й очищення проб від коекстрактивних речовин, з використанням яких розроблено нові методики визначення окремих піретроїдних пестицидів та їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками у кормах і об'єктах тваринного походження. Одержано нові дані про вплив піретроїдів та їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками на вуглеводно-енергетичний обмін в організмі курей. Виявлено інтегральні показники характеру дії гострого та хронічного отруєння тварин препаратами за відносно малих доз, які можуть бути наявні у кормах у разі забруднення кормів за умов сільськогосподарського виробництва. Здійснено комплексну оцінку шкідливого впливу пестицидів як хімічних контамінантів, визначено важливу роль деяких біохімічних показників, зокрема швидкості ферментативних реакцій тканин внутрішніх органів. Проведено комплексні експериментально-токсикологічні дослідження на лабораторних і сільськогосподарських тваринах, вивчено патогенез, розподіл, накопичення, метаболізм, а також виведення піретроїдів та їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками із організму тварин. Обгрунтовано токсикологічну та ветеринарно-санітарну оцінку піретроїдного пестициду "Ф'юрі" і комбінованого пестициду "Нурел-Д", розроблено їх максимально допустимі рівні у кормах для сільськогосподарських тварин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати хіміко-токсикологічних досліджень, проведених у державних лабораторіях ветеринарної медицини стосовно санітарно-гігієнічної характеристики кормів, продуктів тваринного походження, води та діагностичних досліджень патологічного матеріалу. Встановлено найбільш потенційні небезпечні компоненти з групи пестицидів, неорганічних сполук, природних токсично небезпечних компонентів (нітратів, нітритів, алкалоїдів, глікозидів), зооцидів, протруйників насіння, які викликають отруєння та загибель тварин. Розроблено та впроваджено в практику "План державного моніторингу залишкових кількостей токсикантів у продуктах тваринного походження", а також комплект науково-технічної документації з нормативно-правового та методичного забезпечення програми хіміко-токсикологічних досліджень.

Розроблено методику визначення lambda-цигалотрину та циперметрину в органах і тканинах курей, у зелених рослинах та прикореневому грунті, що є важливим кроком до об'єктивної токсико-гігієнічної оцінки піретроїдів та якості отриманої продукції. Встановлено, що одноразове введення lambda-цигалотрину та циперметрину в дозах 12 та 30 мг/кг не призводить до значного порушення життєдіяльності організму курей. Препарати у вказаних дозах повністю виводяться через 14 діб після введення. Виявлено зміни у гематологічних, біохімічних, патоморфологічних показниках, що свідчить про потенційну небезпеку препаратів, їх переважно гепатоксичну дію. Тривале надходження в організм курей (60 діб) у дозі 2, 4 та 6 мг/кг призвело до нагромадження препаратів, насамперед, у жировій тканині та органах шлунково-кишкового тракту. Зміни біохімічних, гематологічних, патоморфологічних показників були тимчасовими, що свідчить про порушення енергетичного обміну та функціонального стану печінки. У процесі обробки рослин (картоплі та кукурудзи) в дозі 0,2 л/га залишки препаратів зникають через 28 діб після застосування. Рекомендований максимально допустимий рівень lambda-цигалотрину та циперметрину у кормах для тварин складає: 0,02 мг/кг та 0,01 мг/кг (для птиці на відгодівлі).

Розроблено та валідовано методику визначення карбофурану (фурадану) у кормах та продукції тваринного походження за способом тонкошарової хроматографії з межею визначення 0,02 мг/кг. Установлено, що карбофуран швидко всмоктується, біотрансформується до метаболітів і розподіляється в органах і тканинах тварин. За цих умов у організмі курей виявлено гіпопротеїнемію, гіпоальбумінемію, гіпербілірубінемію, збільшення протромбінового часу, підвищення активності індикаторних ферментів АсАТ і АлАТ, а також лактатдегідрогенази (ЛДГ) і ЛФ і пригнічення активності ХЕ у сироватці крові. У тканині печінки було встановлено пригнічення активності АсАТ, АлАТ, ЛДГ та ХЕ і підвищення активності ЛФ. Після обробки насіння соняшнику, кормового та цукрового буряків протруйниками з діючою речовиною "Карбофуран" у процесі їх вегетації виявлено залишкові кількості пестициду та його метаболітів за всіх строків проведення експерименту, в усіх об'єктах, що досліджували, зокрема, у грунті з-під посівів, навіть після збирання врожаю. Залишкові кількості карбофурану виявлені також у продуктах переробки досліджуваних рослин: у макусі, жомі та патоці.

Наведено результати вдосконалення та валідації методики визначення дельтаметрину у молоці за способом тонкошарової хроматографії. Методика є специфічною (селективною), лінійною, межа детекції становить 3 мкг, межа визначення - 0,1 мг/л. Визначено параметри гострої токсичності децис форте (12,5 % к.е.) для білих щурів за перорального введення. Вивчено цитотоксичні та мутагенні властивості дельтаметрину у формі децис форте на перещеплювальній культурі клітин нирки великої рогатої худоби MDBK. На підставі результатів проведених дослідів на птиці вивчено питання токсикокінетики та токсикодинаміки зазначеного піретроїду. Установлено, що децис форте всмоктується через травний канал, розподіляється у тканинах і органах, достатньо швидко виводиться з організму. За результатами гістоморфологічних досліджень установлено зміни структури тканин і органів тільки від дії децис фоте за більших доз. Вивчено вплив децис форте на організм курей за одноразового введення токсичних доз і тривалого надходження з кормом. Установлено клінічні симптоми нейротоксичного ефекту та гепатотоксичні властивості інсектициду - зниження показників системи крові, обміну вуглеводів і рівня активності неспецифічних печінкових ферментів.

Досліджено вплив раундапу та зеркору на проміжний обмін жовчних кислот в організмі риб і проміжний обмін ліпідів в організмі коропа різного віку за дії гербіцидів. Розроблено методику визначення похідних білівердину та білірубіну та за її допомогою досліджено проміжний обмін пігментів в організмі риб за дії гербіцидів. Визначено особливості відтворення детоксикаційної й охарактеризовано ефективність біосинтетичної функцій печінки риб різних вікових груп та за умов гербіцидного навантаження. Проведено оцінювання можливості екскреторної функції печінки риб для окремих похідних білівердину та білірубіну та проаналізовано адаптаційні зміни у печінці досліджуваної категорії риб.

Досліджено проміжний обмін ліпідів коропа лускатого за умов впливу гербіцидів. Під час дії гербіцидів різної хімічної будови спостерігалися зміни вмісту фосфоліпідів, холестерину і його ефірів, вільних жирних кислот та тригліцеридів в крові, жовчі та тканині печінки коропа, що вказує на можливі порушення в процесах їх біосинтезу та транспорту через плазматичну мембрану гепатоцитів.

Розглянуто основи судово-ветеринарної експертизи у разі отруєння та токсикозів. Проаналізовано біохімічні механізми отруєнь тварин, пов'язаних з порушенням структури та функції білків, механізми інгібіції ферментів токсичними агентами та виникнення гіповітамінозів внаслідок дії токсичних агентів, знешкодження токсичних речовин. Надано відомості про розподілення та метаболізм лікарських препаратів в організмі, а також їх видалення. Наведено ускладнення, які виникають після застосування лікарських препаратів, та їх причини. Розглянуто отруєння як хворобу, його клінічний прояв і патологічні зміни в організмі тварин. Описано патогенез, клінічні ознаки та патанатомію у разі отруєння пестицидами та гербіцидами, хлор- і фосфороорганічними сполуками, нітратами та нітритами, сечовиною, похідними карбамінових кислот. Надано відомості про хімічні токсикози та фітотоксикози, а також охарактеризовано ефективну антидотну терапію.

Індекс рубрикатора НБУВ: П857.1

Рубрики:

Вплив отрути, токсичних речовин на організм тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сучасні поняття про хіміко-токсилогічний аналіз у ветеринарній медицині, методи ізолювання, виділення, якісного та кількісного визначення отруйних речовин у біологічних матеріалах. Наведено дослідження в разі отруєння сполуками флуору, нітратами та нітритами, сполуками купруму, меркурію, арсену, гебріцидами, похідними хлорфеноксиоцтової кислоти, фосфороорганічними пестицидами. Викладено метод спектрофотометричного визначення зоокумарину. Розглянуто методи визначення мікротоксинів у кормах (зерно, продукти його переробки та комбікорми). Увагу приділено визначенню хіміотерапевтичних препаратів.

Описано патоморфологічні зміни, які розвиваються у головному мозку морських свинок за експериментального охратоксикозу. Встановлено, що у корі головного мозку та мозочку виникають дистрофічні зміни окремих нейронів, розлади мікроциркуляції, збільшення кількості протоплазматичних астроцитів, які були найбільш вираженими у тварин V дослідної групи (на 95 - 105 добу досліду).