Індекс рубрикатора НБУВ: П683.1-44

Рубрики:

Качківництво

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про вплив вітамінів E, C та селенвмісного препарату "Sel-Plex" на біохімічні показники крові гусей. Встановлено стимулюючий вплив додаткового уведення до раціону гусей вітамінів E і C на активність аланінамінотрансферази та окремі показники обміну білка.

Встановлено, що грудо-шийні лімфатичні вузли качок являють собою скупчення лімфоїдної тканини в просвіті лімфатичної судини, обмежене внутрішнім (центральним) та зовнішнім (підкапсульним) лімфатичними басейнами. Основні функціональні зони паренхіми вузлів (лімфатичні вузлики, одиниці глибокої кори) наближені до внутрішнього лімфатичного басейну, мають кулясту просторову конфігурацію, мозаїчний характер взаєморозташування й утворюють ідентичні за гістоархітектонікою функціональні сегменти. Морфологічні ознаки структурно-функціональної спеціалізації паренхіми лімфатичних вузлів вперше виявляються в 20 - 25-добових каченят, а її дефінітивна гістоархітектоніка з наявністю вузликів із реактивними центрами формується в 90-добової птиці.

Досліджено морфофункціональні характеристики селезінки та лімфатичних вузлів свійських гусей і качок у віці настання статевої зрілості. Установлено, що селезінка має плоску трикутну форму. На ній чітко виражені основа, верхівка, дорсальна та вентральна поверхні, кранальний і каудальний краї. Абсолютна та відносна маса селезінки та її лінійні проміри залежать від маси тіла та його розмірів. Сполучнотканинна строма селезінки представлена капсулою і трабукулами. Між ними розташована пульпа. До складу білої пульпи, крім лімфоїдних вузликів, входять періартеріальні та періеліпсоїдні лімфоїдні піхви. Клітинний склад білої пульпи представлений ретикулоцитами, лімфобластами (імунобластами), лімфоцитами, плазмоцитами та макрофагами, а червоної - ще й еритроцитами, гранулоцитами та мієлоцитами. На підставі наявності останніх і молодих форм гранулоцитів (паличкоядерних) зроблено висновок щодо можливості утворення цих клітин у селезінці. У гусей і качок реєстровано тільки парні грудо-шийні лімфатичні вузли, поперекові лімфовузли не виявлено. Лімфовузли гусей і качок утворені сполучнотканинною стромою, паренхімою та синусом. Сполучнотканинна строма представлена капсулою та трабекулами. Кіркова речовина представлена дифузною лімфоїдною тканиною та вторинними лімфоїдним вузликами, а мозкова - тільки дифузною лімфоїдною тканиною. У лімфовузлах є тільки центральний синус. Клітинний склад паренхіми грудо-шийних лімфатичних вузлів представлений ретикулоцитами, лімфоцитами, лімфобластами (імунобластами), макрофагами, моноцитами, плазмоцитами, тучними та міоїдними клітинами.

У качок віком від однієї до 270-ти діб установлено наявність клоакальної сумки. У птиці віком 300 діб вона є у 25 % особин, а в 330-добової - відсутня. Форма клоакальної сумки качок віком від однієї до 150-ти діб є видовжено-овальною, а у старших - спицеподібною. Визначено, що ріст клоакальної сумки качок закінчується у їх 60-добовому віці. У слизовій оболонці клоакальної сумки качок віком від однієї до 180-ти діб виявлено структурно-функціональні одиниці, які показують, що цей орган виконує функції центрального та периферичного органів імуногенезу. Формування клоакальної сумки як центрального органа імуногенезу не завершується з вилупленням качок. Її структурно-функціональні одиниці (лімфоїдні вузлики першої групи) утворюються до 30-добового віку птиці, а максимального розвитку досягають у віці 60 - 90 діб. У складі паренхіми клоакальної сумки качок виявлено клітини, які створюють мікрооточення для розвитку лімфоцитів, а також клітини B-лімфоцитопоезу, гранулоцити, макрофаги та плазмоцити. Ознаки інволюції клоакальної сумки виявлено у качок віком старше 60-ти діб. Відзначено, що структурно-функціональні одиниці паренхіми клоакальної сумки не виявляються у качок віком старше 210-ти діб, що свідчить про припинення функціонування цього органа ще до його повної інволюції.

Наведено результати досліджень впливу абіотичних факторів (температури, вологості, швидкості руху, бактеріальної забрудненості повітря, способів утримання, санітарних розривів) на показники природної резистентності організму м'ясних каченят, динаміку їх живої маси тіла, збереженість, морфологічні та біохімічні показники крові. Вивчено особливості формування мікроклімату та розподіл повітря у пташниках, призначених для вирощування 1 500 - 3 000 каченят. Визначено аеростази, для яких характерна висока мікробна забрудненість, вміст шкідливих газів, слабка рухомість повітря. Установлено, що залежно від місткості приміщень зону аеростазів становить 30 - 50 % площі підлоги. Молодняк, який вирощується у цих зонах, має низьку резистентність, продуктивність і збереженість. Вивчено ефективність вирощування каченят на глибокій підстилці та сітчатих підлогах. Обгрунтовано доцільність принципу "все зайнято - все порожньо" та профілактичної перерви у використанні пташників після дезінфекції. З'ясовано вплив бактерициду на мікрофлору повітря у приміщеннях, зокрема, на санітарно-показникову групу бактерій кишкової палички. Доведено можливість використання рибав і гідротривіту для посилення природної резистентності організму, інтенсивності росту та збереженості каченят.

Індекс рубрикатора НБУВ: П683.1-272

Рубрики:

Качківництво

Шифр НБУВ: РА322980 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Удосконалено методи використання вітчизняного та зарубіжного генофонду птиці м'ясного типу (курей, качок, гусей). Теоретично обгрунтовано способи підвищення їх продуктивності та відтворювальних ознак й адаптивної здатності за чистопородного розведення, схрещування та гібридизації. Визначено генетичний потенціал продуктивних і відтворювальних якостей птиці основного та резервного генофонду, який використовується в Україні. Розроблено й апробовано нові прийоми селекційної роботи, що передбачають комплексну оцінку генотипів птиці за основними господарсько корисними ознаками, моделювання та прогнозування їх продуктивності, підвищення ефективності гетерозисної селекції, моніторинг селекційних змін у популяціях з використанням сучасних досягнень популяційної генетики, індексної селекції, інтер'єрних тестів, біохімічного поліморфізму, інформаційних технологій. Зроблено висновок, що нові методи та прийоми селекційно-генетичної роботи дозволяють підвищити основні продуктивні та відтворювальні якості птиці м'ясного типу, забезпечити збереження та раціональне використання її кращого світового й вітчизняного генофонду.

Вперше диференційовано потребу м'ясних каченят у доступному кальції та фосфорі за періодами вирощування птиці. Одержано нові дані щодо впливу кальцію та фосфору на баланс мінеральних елементів в організмі, їх вміст у м'ясі, печінці та гомілкових кістках, морфологічний та біохімічний склад крові. Виявлено характер змін у засвоюванні окремих мікроелементів під впливом різних рівнів кальцію та фосфору у комбікормах. Встановлено залежність продуктивності, показників забою каченят і використання ними поживних речовин корму залежно від співвідношення кальцію до фосфору в комбікормах.

Одержано нові дані стосовно особливостей енергетичного та протеїнового живлення каченят-бройлерів, впливу різних рівнів енергії, протеїну та лізину на ріст, перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію та фосфору в організмі, збереженість поголів'я, вміст основних поживних речовин та амінокислот у м'ясі та печінці, морфологічний і біохімічний склад крові.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне оцінювання продуктивних і м'ясних якостей каченят кросу "Темп" за умов фермерського господарства за різних систем утримання. Встановлено оптимальну щільність посадки під час вирощування каченят на глибокій підстилці та в клітках. Обгрунтовано доцільність формування рівновагових угрупувань каченят за вирощування на основі їх розподілу у добовому віці за масою інкубаційних яєць, з яких вони виведені. Виявлено вплив класів розподілу на м'ясну продуктивність каченят. Вперше встановлено позитивний вплив пробіотика байкал ЕМ 1 на м'ясну продуктивність та якість м'яса каченят.

Установлено, що використання одноярусної кліткової батареї у процесі вирощування каченят до 7-тижневого віку вірогідно впливає на збільшення основних показників м'ясної продуктивності, що проявляється у підвищенні середньодобових приростів, одержанні вищої живої маси в кінці вирощування, покращанні поживних якостей м'яса.

Вивчено перетравність поживних речовин, баланси азоту, кальцію та фосфору у каченят залежно від вмісту треоніну в комбікормах. Встановлено, що балансування раціонів каченят за треоніном у період вирощування 1 - 4 діб на рівні 0,58 та 0,72 % у віці 15 - 42 доби підвищує використання поживних речовин корму.

Наведено дані про інтенсивність синтезу окремих класів ліпідів і їх вміст у шкірі 25-денних ембріонів та гусей 1-, 10-, 30- і 60-денного віку. Інтенсивність синтезу ліпідів всіх класів у шкірі ембріонів у декілька разів вища, ніж у гусей 1 - 60-денного віку. Від 1- до 30-денного віку в шкірі гусей підвищується синтез фосфоліпідів і холестеролу. Різниці у загальному вмісті ліпідів у шкірі ембріонів і гусей 1 - 60-денного віку невірогідні. Від 1- до 60-денного віку в шкірі гусей вірогідно зменшується вміст фосфоліпідів і холестеролу та збільшується вміст триацилгліцеролів.

Розглянуто питання морфогенезу лімфоїдних утворів слизової оболонки тонкої кишки мускусних качок (1 - 240-добового віку) на тканинному та клітинному рівнях структурної організації. Встановлено, що диференціація імунних структур має регіонарні особливості, відбувається у певній послідовності та проходить декілька етапів. Повний комплекс морфологічних ознак, який свідчить про функціональну зрілість паренхіми органів стосовно імунологічної реактивності, формується у постнатальному онтогенезі мускусних качок упродовж перших двох місяців життя. Лімфоїдні структури слизової оболонки дванадцятипалої кишки наведено виключно дифузною лімфоїдною тканиною та поодинокими лімфатичними вузликами, тоді як у порожній та клубовій кишках превалюють агреговані лімфатичні вузлики, завершення формування яких відбувається у період від 120- до 240-добового віку. Визначено закономірності морфофункціональної спеціалізації та диференціації імунних утворів слизової оболонки, характер локалізації агрегованих лімфатичних вузликів порожньої та клубової кишок, яка відбувається у певній послідовності (від стадії концентрації лімфоїдних клітин до формування поодиноких, а в подальшому й агрегованих лімфатичних вузликів) і має регіонарні особливості. Визначено вікові зміни клітинного складу імунних утворень слизової оболонки тонкої кишки, що характеризуються поступовим збільшенням загальної кількості клітин та макрофагів на тлі незначного зменшення ретикулярних клітин.

Встановлено, що у новонароджених каченят паренхіма лімфатичних вузлів (ЛВ) не має ознак диференціювання на структурно-функціональні зони та морфологічних маркерів функції антитілоутворення (плазматичних клітин). З'ясовано, що повний комплекс морфологічних ознак, що свідчить про функціональну зрілість паренхіми ЛВ, формується протягом перших трьох місяців постнатального онтогенезу: до 25-добового віку - кіркова та мозкова речовина вузлів, до 60-добового віку - дифузні структурно-функціональні зони паренхіми, до 90-добового віку - лімфатичні вузлики. Плазматичні клітини вперше виявляються в паренхімі ЛВ 30-добових каченят, а максимальна кількість цих клітин характерна для паренхіми вузлів 240-добової птиці. Встановлено, що дефінитивна структура паренхіми ЛВ качок характеризується чітко вираженою зональністю із концентрацією її основних функціональних зон навкруги центрального синуса та кулеподібною просторовою конфігурацією найбільш розвинених клітинних зон (одиниці глибокої кори та лімфатичні вузлики) з мозаїчним принципом їх взаєморозташування. Окремі функціональні зони паренхіми ЛВ качок об'єднуються в декілька ідентичних за гістоархітектонікою компартментів, що складаються з одиниць глибокої кори, оточених з усіх боків кірковим плато та числовими лімфатичними вузликами.

Надано теоретичний і експериментальний матеріал з використання в годівлі каченят кросу Star 53 H.Y. комбікормів з різними рівнями треоніну та триптофану. Встановлено оптимальні рівні амінокислот в кормі для каченят відповідно до концепції ідеального протеїну. Розкрито питання напряму змін у продуктивності каченят, перетравності поживних речовин, доступності амінокислот та балансі мінеральних елементів, амінокислотному складі м'язів та печінки. Наведено результати дослідження морфологічного і біохімічного складу крові. Проаналізовано морфологічний і хімічний склад тушок, вміст амінокислот у м'язах та печінці. Запропоновано у процесі вирощування качок кросу Star 53 H.Y. використовувати у віці від 1 до 14 доби комбікорм, що містить загального і доступного треоніну - 0,72 і 0,64 % та триптофану - 0,58 і 0,52 %, у віці від 15 до 42 доби - 0,23 і 0,20 % та 0,16 і 0,14 % відповідно.

Уперше вивчено вікову динаміку показників еритроцитопоезу та обміну речовин у качок у статевовіковому аспекті, визначено їх ліміти. Встановлено вірогідну різницю в показниках обміну ліпідів (загальних, триацилгліцеролів, β-ліпопротеїнів), загального білка, загального кальцію у самок і самців з 18-тижневого віку, яка зумовлена початком статевого дозрівання і мобілізацією зазначених речовин для утворення яйця. Проведено комплексне дослідження клініко-біохімічного статусу качок обох статей за теплового перегрівання. Встановлено розвиток гіперглікемії, дисліпідемії, підвищення активності процесів пероксидного окиснення ліпідів, порушення водно-електролітного балансу і кислотно-лужної рівноваги. З'ясовано, що качури менш схильні до дії підвищених температур. Встановлено, що за дії на організм гіпертермії в інтерреналовій ділянці надниркових залоз розвиваються морфологічні зміни, які свідчать про підвищення функціональної активності залози: на 54,2 % збільшується її маса, площа судинного русла, кількість і розмір острівців хромафінних клітин. Мікроскопічні зміни інтерреналових клітин (висока призматична форма, вакуолізація цитоплазми та апікальна зернистість) характеризують секреторну активність ендокриноцитів. Установлені зміни свідчать про розвиток реакції стресу. Розроблено та експериментально обгрунтовано застосування комплексного антистресового електролітного препарату, який нормалізує порушення водно-електролітного обміну та кислотно-лужної рівноваги за перегрівання.

Розглянуто генетичну структуру вітчизняного генофонду качок за поліморфними системами білка яєць. Установлено генетичну рівновагу досліджених популяцій та їх генетичну дискретність, підтверджену кластерним аналізом.

Рассмотрена генетическая структура отечественного генофонда уток по полиморфным системам белка яиц. Установлено генетическое равновесие исследованных популяций и их генетическая дискретность, подтвержденная кластерным анализом.