Досліджено прояв вітровалів за різних лісорослинних умов Горган. Виведено індекси вітровалонебезпечності основних типів лісу, встановлено найменш і найбільш вітровалонебезпечні типи лісу.

Охарактеризовано вітровали у регіоні Карпат упродовж останнього 130-річного періоду. У вияві катастрофічних вітровалів встановлено довготермінову 80 - 100-річну періодичність. Досліджено причини, що формують вітровалонебезпечні ситуації та зумовлюють вияв вітровалів.

Висота місцевості над рівнем моря істотно впливає на вітровальність деревостанів. Досліджено рівень вітровалонебезпечності на різних висотах у західній, центральній і східній частинах північно-східного мегасхилу Українських Карпат.

Рівень потоків тепла, викликаних адвекцією, в лісоаграрному ландшафті пов'язаний з формуванням шару витіснення на залісненому полі, що призводить до зменшення турбулентності повітряного потоку та теплообміну. Посилення теплообміну у відкритому полі викликано турбулізацією повітряного потоку та збільшенням швидкості вітру.

Розглянуто питання лісової метеорології, описано будову, склад, компоненти і властивості земної атмосфери, фізичні процеси та явища в ній. Визначено фактори, які впливають на погоду і клімат. Викладено основи кліматології, висвітлено взаємозв'язок погоди і клімату з лісом.

Рассмотрены вопросы лесной метеорологии, описаны структура, состав, компоненты и свойства земной атмосферы, физические процессы и явления в ней. Определены факторы, влияющие на погоду и климат. Изложены основы климатологии, освещена взаимосвязь погоды и климата с лесом.

Показаны изменения структуры древостоев лесов юго-западной части Украины, которые произошли под влиянием интенсивного обледенения и налипания мокрого снега. Представлено зонирование территории стихийного бедствия в зависимости от степени повреждения древостоев. Рассмотрены последствия стихийного бедствия на биоразнообразие лесов природно-заповедного фонда и пути ликвидации этих последствий.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вітровали лісу завдають значних збитків лісовому господарству України. Основні природні фактори, які викликають це стихійне лихо - сильні вітри в поєднанні з інтенсивними опадами. В умовах гірської орографії вітровий режим деформується під впливом напрямків гірських хребтів. Кількість і характер атмосферних опадів змінюється залежно від висоти і експозиції схилів. Сукупність різних рівнів індексів вітровальності висот і експозицій визначила градації районів вітровалонебезпечності. Виділено і описано 6 районів вітровалонебезпечності. Проведене районування вперше дало можливість порівняльної оцінки окремих територій Українських Карпат за їх вітровалонебезпечністю, що забезпечує відповідну диференціацію систем лісокористування. Виконані в цьому аспекті дослідження впливу основних лісогосподарських заходів показали, що вітровалостійкість деревостанів у зоні їх впливу знижується на 40-70%.

Науково обгрунтовано нормативно-інформативне забезпечення для визначення якісних і кількісних параметрів інтенсивності та характеру пошкодження внаслідок ожеледі та льодоламу лісових насаджень Вінниччини як важливого еколого-стабілізувального чинника навколишнього середовища. Проаналізовано та систематизовано комплекс природних факторів, які спричинили ожеледь та льодолам у 2000 р., що надало йому катастрофічного характеру. Обгрунтовано та сформульовано у фізико-геогафічному та біогеоценотичному аспектах значення таксаційного виділяння (лісової ділянки) як первинної науково-дослідної та господарсько-лісівничої одиниці у ролі елементарного територіального природного комплексу на фаціальному рівні. Проведено кореляційний пофакторний аналіз інтенсивності пошкодження насаджень та окремих дерев ожеледдю та льодоламом залежно від їх біолого-морфологічних властивостей. Обгрунтовано та розроблено прогнозні моделі інтенсивності пошкодження деревостанів у разі виникнення негативних стихійних природних явищ. Розроблено кваліметричну таблицю оцінки балів стійкості лісових насаджень щодо пошкодження та моделі можливої втрати біомаси деревостанів залежно від його інтенсивності.

Розроблено моделі динаміки продуктивності, депонованого вуглецю та стану лісових насаджень північного сходу України за загальновизнаними світовими підходами до моніторингу лісів (FHM та ICP). Проаналізовано динаміку вуглецю у різних компонентах лісових насаджень і закономірності поглинання фотосинтетично активної радіації (ФАР). Побудовано моделі та таблиці ходу росту та фітомаси модальних штучних соснових деревостанів у свіжому суборі. Встановлено запаси та динаміку детриту (опаду, підстилки, відмерлої деревини) у лісових насадженнях і його роль у динаміці вуглецю. Розроблено нормативно-інформаційне забезпечення оцінювання динаміки вуглецю у основних типах лісу. Удосконалено методику складання кадастру парникових газів у підсекторі лісового господарства з урахуванням особливостей ведення господарства та природних умов України, оцінювання вразливості лісових екосистем до змін клімату та прогнозування їх динаміки за умов змін клімату за допомогою моделей, застосування ПС-технологій і методів вибірково-статистичної інвентаризації лісів (Field-Map) для оцінювання динаміки продуктивності та поглинання вуглецю.

  Скачати повний текст

Представлено інформаційну систему розподіленої інвентаризації парникових газів. Описано алгоритм розподіленої інвентаризації та розроблено структурну схему програмного модуля для лісового сектора. Розглянуто приклади інвентаризації парникових газів в секторі "Лісове господарство", розподіленої за територіальним підходом із використанням баз даних Microsoft Access і методології ІРСС.

Розглянуто особливості утворення, вплив ожеледі та льодоламу на лісові екосистеми Вінниччини та залежність ступеня їх пошкодження від стійкості основних лісотвірних порід до обледеніння.

Рассмотрены особенности образования, влияние гололедицы и ледолома на лесные экосистемы Винниччины и зависимость степени их повреждения от устойчивости основных лесообразующих пород к обледенению.

Досліджено водопроникність грунтів, її зв'язок з іншими їх фізичними властивостями у лісових угрупованнях Дніпровського Присамар'я. Розглянуто екологічну роль водопроникності грунтів за степових умов. Виявлено зв'язок водопроникності зі щільністю твердої фази, водопіднімальною здатністю грунтів та коефіцієнтом фільтрації.

Наведено системну оцінку уразливості лісів України до зміни клімату на основі сценарного аналізу та моделювання динаміки лісокліматичних ресурсів за лісокліматичною моделлю професора Воробйова й амплітуд толерантності головних лісотвірних порід України за моделлю професора Дідуха. Як основний обрано емісійний сценарій зміни клімату A│B, запропонований Міжурядовою групою експертів зі зміни клімату, який за умови продовження поточних тенденцій у світі є найімовірнішим за рівнем антропогенного впливу на кліматичну систему планети. Вказаний сценарій модифіковано в напрямі збільшення приземної температури повітря та зменшення кількості опадів на величину довірчого інтервалу, розрахованого за оптимальними для України ансамблями регіональних кліматичних моделей. Одержано модифікований сценарій A│B + T - P, тобто тепліший і сухіший порівняно зі сценарієм A│B. Для оцінки впливів зміни клімату на уразливість лісів обраховано біоекологічні характеристики для головних лісотвірних деревних порід рівнинної частини України та визначено головні ризики, пов'язані із впливом зміни клімату на ліси. Наведено основні рекомендації щодо розробки політик, спрямованих на забезпечення сталого управління лісами в умовах зміни клімату, визначено шляхи зміцнення потенціалу з оцінювання впливу зміни клімату на ліси.

Мета роботи - виявлення ділянок із засиханням хвойних лісів на підставі спектральних яскравостей зображень із використанням польових досліджень та у створенні навчальних вибірок для здійснення контрольованої класифікації для обчислення площ ділянок із засиханням хвойних дерев. Для моніторингу стану лісів Тухлянського лісництва використано комплексну методику, основану на використанні різночасових космічних знімків середнього розрізнення з подальшим їх опрацюванням за допомогою геоінформаційних систем. На ділянці досліджень у 2007 р. за матеріалами аерознімання електронно-оптичною камерою створено ортофотоплани з позначеними ділянками, на яких виявлено засихання хвойних дерев. Польові дослідження полягали в ідентифікації вибраних на ортофотоплані п'яти ділянок і виявленні змін щодо засихання хвойних лісів за десятиліття. Вибрано тестові зразки для подальшого опрацювання космічних знімків, отриманих із супутників класифікації. Контрольована класифікації надає можливість визначати масштаби засихання лісів за останні 11 років, зміни ландшафту та визначати площі засихання лісів. Дослідження проведено на території Тухлянського лісництва Сколівського району Львівської області. Для польових досліджень вибрано 5 ділянок із відомими координатами, на яких виявлено засихання. З метою збирання завіркової інформації на ці ділянки організовано дві експедиції. На підставі завіркової інформації створено навчальні вибірки. Для оцінювання навчальних вибірок використано гістограми та діаграми розсіювання. Контрольовану класифікацію здійснено за методом максимальної вірогідності на територію лісництва з подальшим постопрацюванням. Ідентифіковано нові ділянки з засиханням хвойних дерев і визначено площі засихання. Запропонована методика надає змогу достовірно та з достатньою точністю вести моніторинг лісових масивів, а також контролювати поширення засихання у лісах і відповідно, приймати вчасні управлінські рішення щодо зменшення осередків поширення шкідників у хвойних лісах. Опрацьовану методику та отримані результати досліджень доцільно використовувати у лісовому господарстві для здійснення оперативного лісового моніторингу.

Мета роботи - моніторинг стану хвойних лісів Тухлянського лісництва Прикарпатського регіону на підставі космічних зображень середнього та високого розрізнення з використанням знімків, отриманих із безпілотного літального апарата (БПЛА). Для моніторингу стану лісів Тухлянського лісництва застосовано методику, що базується на використанні різних за спектральними характеристиками та розрізненістю космічних зображень, знімків, отриманих з БПЛА і, відповідно, їх опрацювання різними методами. Здійснено спектрофотометричні вимірювання здорової та пошкодженої хвойної рослинності для обгрунтування методів подальшого опрацювання зображень, розробки ефективних підходів до ідентифікації ділянок із засиханням хвойних дерев. Аналіз отриманих спектральних кривих надає змогу вибирати відповідні діапазони електромагнітного спектра для ідентифікації пошкодженої та сухої рослинності. Дослідження базується на використанні космічних знімків високого та середнього розрізнення, отриманих із супутників GeoEye-1 та Sentinel-2 на територію Тухлянського лісництва. Для отримання звіркової інформації та аналізу результатів використано знімання з БПЛА. Дослідження проводились на території Тухлянського лісництва Сколівського району Львівської області. Для проведення польових досліджень здійснено 3 експедиції. Під час останньої експедиції проведено знімання з БПЛА двох тестових ділянок. З метою ефективного використання спектральних ділянок відбиття відібрано зразки різного типу хвойної рослинності для проведення спектрофотометричних вимірювань. Аналіз отриманих спектральних кривих використано для вибору вегетаційних індексів, що надають можливість ідентифікувати пошкоджену та здорову рослинність. Для покращання інтерпретаційних можливостей індексних зображень створено синтезоване зображення за трьома вегетаційними індексами. Для визначення площ ділянок із пошкодженою хвойною рослинністю виконано контрольовану класифікацію за методом максимальної вірогідності. Проведено аналіз отриманих результатів. Наукова новизна полягає в опрацюванні методики виявлення пошкодженої та здорової хвойної рослинності на території Прикарпатського регіону. Теоретичною основою слугують спектрометричні дослідження здорової та пошкодженої рослинності, що надає можливість обгрунтувати вибір спектральних ділянок для максимально ефективного розділення різних типів хвойної рослинності та вибір вегетаційних індексів для їх ідентифікації. Опрацьована методика використання даних дистанційного зондування для ідентифікації пошкодженої та здорової рослинності надоає можливість виявляти не лише сухостій і здорову рослинність, а й пошкоджену рослинність. Це сприятиме своєчасному вирубуванню пошкоджених дерев, що надасть можливість не лише зберегти здоровий ліс від подальшого розповсюдження шкідників, а й отримати деревину, яку ще можна використати в деревообробній галузі.