Охарактеризовано землі та грунти, які можуть бути вилучені з категорії орних. Розглянуто механізм і принципи вилучення з інтенсивного обробітку еродованих та ерозійно небезпечних, хімічно, біологічно та радіаційно забруднених земель, а також шляхи використання останніх.

Подано матеріали комплексної оцінки ресурсного потенціалу орних земель та результати досліджень. Проаналізовано внесок окремих груп споріднених екофакторів у загальну оцінку агроекосистеми.

Висвітлено правове обгрунтування змісту, принципів і призначення бонітування грунтів як складової частини Державного земельного кадастру. Викладено порядок здійснення порівняльної оцінки якості грунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер і суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних за конкретних природно-кліматичних умов.

Освещено правовое обоснование содержания, принципов и назначения бонитирования почв как составляющей части Государственного земельного кадастра. Изложен порядок осуществления сравнительной оценки качества почв по их основным свойствам, имеющих устойчивый характер и существенно влияющих на урожайность сельскохозяйственных культур, выращенных в конкретных природно-климатических условиях.

Проанализирован новый метод бонитировки земель Украины, приведены индивидуальные бонитетные оценки почвы, климата, а также синтетическая оценка земельных участков. Рассмотрены вопросы применения поправочных коэффициентов в расчётах бонитетов почв и климата. Определены оптимальные показатели критериев, реализующих потенциал сельскохозяйственных растений, климата и технологий. Дана оценка продуктивной способности земель Украины, их относительной пригодности для возделывания сельскохозяйственных культур. Представлена классификация пахотных земель по плодородию, изложены перспективы бонитировки земель.

Запропоновано систему критеріїв, показників і нормативів якості землі й охорони грунтів, які необхідно враховувати під час здійснення державного контролю за раціональним використанням земельних ресурсів. Розкрито особливості оцінювання стану меліоративного фонду та придатності грунтів для конкретних культур. Визначено порядок розрахунку алгоритму інженерного проектування агроландшафтів. Проаналізовано актуальні проблеми, причини та наслідки деградації грунтів. Розглянуто основні заходи щодо забезпечення екологічно безпечного землекористування.

Разработана система критериев, показателей и нормативов качества земли и охраны грунтов, которые необходимо учитывать при проведении государственного контроля рационального использования земельных ресурсов. Раскрыты особенности оценивания состояния мелиоративного фонда и пригодности грунтов для конкретных культур. Установлен порядок расчета алгоритма инженерного проектирования агроландшафтов. Проанализированы актуальные проблемы, причины и последствия деградации грунтов. Рассмотрены основные мероприятия по обеспечению экологически безопасного землепользования.

Розглянуто аспекти якісного стану сільськогосподарських угідь Полтавського регіону. Проаналізовано потенційні можливості покращання їх використання. Вивчено сучасні практичні заходи щодо поліпшення ефективного використання земель та умов їх використання.

Розроблено методичні засади врахування екологічної якості грунтів для оцінки земель сільськогосподарського призначення. Визначено місце еколого-економічної оцінки якості грунтів в організації раціонального землекористування. Проведено оцінку забруднення земель в регіональному аспекті за окремими напрямками екологічної якості грунтів. Визначено поняття "екологічна якість грунту" та узагальнено основні фактори впливу на економічну оцінку екологічної якості грунтів. Розроблено науково-методичні рекомендації щодо управління екологічною якістю сільськогосподарських земель.

Визначено фізичні показники, за якими можна удосконалити бонітування грунтів. Обгрунтовано найбільш прийнятний метод їх залучення до обрахування бонітетів і здіснено оцінку якості фізичного стану грунтів сільськогосподарського призначення. За результатами детальної кількісної та якісної оцінки цих показників у системі грунт - клімат - пояс (20 факторів) установлено їх вплив на формування врожаю сільськогосподарських культур і бонітування грунтів. Визначено нормативи та надійність зв'язків між показниками та врожаєм у загальному та регіональному аспектах. Запропоновані фізичні агрокліматичні показники як критерії бонітування є найбільш значущими у всіх розроблених педотрансферних моделях якості грунтів. Доведено їх особливе значення для бонітування грунтів з несприятливими агроекономічними ознаками опідзолення, оглеєння, засолення та солонцеватості. Найбільш прийнятним методом їх залучення до розрахунку бонітету запропоновано підхід, який базується на методиці ННЦ ІГА. Розглянуто питання щодо бальної оцінки грунтів, зумовленої гідртермічними умовами та впливом грунтових процесів. Наведено комплексну оцінку фізичного стану грунтів сільськогосподарського призначення.

Наведено характеристику чинних методик бонітування грунтів в Україні. Запропоновано вдосконалити методики бонітування грунтів з урахуванням критеріїв, які б найоб'єктивніше та прозоро характеризували грунт як природне тіло і дуже важливий засіб в сільськогосподарському господарстві, що дозволило б встановити розмір земельного податку, орендної плати та початкової ціни земельної ділянки у разі купівлі - продажу.

Висвітлено проблеми сучасного використання земельних ресурсів, малопродуктивних та деградованих земель, як невід'ємної їх частини, зазначено пріоритетні шляхи зменшення ерозійних процесів та інших видів деградації грунтів. Розглянуто проблеми вилучення з використання (сільськогосподарського або індустріального) малопродуктивних та деградованих земель задля оновлення їх родючості. Визначено основні причини зменшення площі продуктивних земель, які свідчать про те, що існуючі типи землекористування завдають значної шкоди грунтовому покриву і природі в цілому.

Лабораторними дослідженнями протягом 1994 - 2008 років визначено, що інтенсивний, науково необгрунтований обробіток грунту призводить до більш високих темпів втрат гумусу. Інтенсивніше відбуваються втрати гумусу на грунтах 41 агровиробничої групи (чорноземи опідзолені та слабореградовані, а також темно-сірі сильнореградовані грунти). За 14 останніх років вміст гумусу в орному шарі в середньому зменшився на 2,21 %. Найменші втрати гумусу спостерігаються на грунтах 59 агровиробничої групи (чорноземи звичайні слабогумусні глибокі та їх (залишково) солонцюваті відміни). Інші типи грунтів займають проміжне положення. Визначено, що навіть за комплексного підходу внесення органічних речовин баланс рівноваги елементів живлення в грунті порушується. І тільки застосування разом органічних і мінеральних добрив та насичення сівозміни бобовими культурами (соя, горох, багаторічні трави) дає змогу підвищити якісну оцінку земель.

Рассмотрены особенности формирования почвенного и растительного покровов участка с антропогенно нарушенной поверхностью на территории Ботанического сада Белгородского государственного национального исследовательского университета. Выявлены признаки пространственной неоднородности эдафических условий, формируемых субстратом и новообразованными почвами в условиях техногенного рельефа. Установлена взаимосвязь пространственной структуры регенерационного фитоценоза и почвенного покрова.

Використовуючи методи прямого фітотестування, а також тестування витяжок (розчини: вода дистильована, 0,05 Н Трилон Б, 1 Н хлористого натрію), досліджено фітотоксичність субстратів шахтних хвостосховищ Криворізького залізорудного регіону. Встановлено, що фітотоксичність субстратів залежить від віку хвостосховища та технології його попередньої експлуатації. Рекомендовано для подальшого використання витяжку однонормального розчину хлористого натрію.

Рассмотрены межвидовые взаимоотношения в сообществах отвалов шахт и конкуренция видов на отвале ш. "Ганзовка". В ходе сукцессии формирование ценозов сопровождается сменой пирамидальной структуры межвидовых взаимоотношений на более выровненное распределение по конкурентоспособности за счет подбора видов по критерию дифференциации их экологических ниш, а для части видов и самой дифференциации ниш. Целесообразно предположить, что в ходе эволюции видов формирующейся новой сукцессионной системы идет изменение их положения в сообществе от исходно ценофобного, далее через стадию дифференциации экологических ниш и формирования сообществ, и вновь к ценофобному при смене сукцессионных систем. И подобную же трансформацию претерпевают виды и в серийных сообществах.

Наведено оцінки агромеліоративного стану осушених торфових грунтів Рівненської області. Визначено, що значення балансу органічної речовини торфу під складною злаковою та злаково-бобовою сумішками є найбільш ефективним. Запропоновано шляхи використання осушених торфових грунтів, які забезпечать збереження органічної речовини торфу та підвищать їх продуктивність. Рекомендовано землеробству на осушених торфових грунтах за залуження використовувати травосумішку з багаторічних злакових трав (грястиця збірна + костриця східна + тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна) за внесення 5 т/га вапна + обробіток насіння під час посіву стимулятором росту та розвитку рослин, що гарантує одержання до 97,5 ц/га сіна.

Наведено відомості з історії розвитку меліорації. Охарактеризовано грунти за фізичними, водно-фізичними, хімічними властивостями, реакцією грунтового розчину. Висвітлено питання впливу зрошувальної води, терміну зрошування, гіпсування та вапнування на зміну хімічного складу й властивостей меліорованих грунтів, порових розчинів і грунтових вод. Розглянуто процеси переміщення вологи й солей у разі зволоження та промивки грунтів, зміни гідрогеологічних умов під впливом меліорації.

Обгрунтовано метод бонітування, який передбачає проведення оцінювання грунту разом з оцінюванням клімату й поля як об'єктів єдиної системи. Кожний з об'єктів охарактеризовано значною кількістю критеріїв для оцінювання будь-якої конкретної земельної ділянки. Одержано загальні й часткові бонітети, оцінено продуктивну здатність земель України та їх відносну придатність для вирощування різних сільськогосподарських культур. Опрацьовано класифікацію орних земель за родючістю. Показано застосування бонітетів у вирішенні питань раціонального землекористування, охорони, грошового оцінювання, оподаткування, контролю ефективності і якості землекористування, прогнозування змін земель. Викладено перспективи бонітування земель, у тому числі для оцінювання екологічних функцій.

Приведен ассортимент устойчивых видов древесно-кустарниковых растений и описаны их адаптивные стратегии в условиях железорудных отвалов Криворожья. Выделены виды, активно колонизирующие отвалы за счет семенного и вегетативного самовозобновления. Разработаны основы по содействию процессам естественного зарастания отвалов как способа, существенно удешевляющего их озеленение.

Вперше підготовлено Концепцію рекультивації земель, порушених за відкритого та підземного видобутку корисних копалин. Викладено основні напрями й етапи рекультивації порушених земель за сучасних еколого-економічних умов. Запропоновано методологічні та методичні підходи до нормативів і регламентів використання гумусового шару, що порушується під час веденя земельних робіт, для створення угідь різного призначення.

Показаны проблемы оценки пойменных засоленных почв. Отмечена низкая степень влияния на формирование урожая сельскохозяйственных культур гумуса, питательных веществ на фоне засоления и солонцеватости. Приведена классификация пойменных почв по пригодности для интенсивного земледелия.