Досліджено вміст рухомих та міцно фіксованих форм кадмію в грунтах Лівобережного Лісостепу і Степу України, а також закономірності рухомості цього металу в системі грунт - рослина. Встановлено закономірності латерального та радіального розподілу вмісту кадмію у грунтах досліджуваних зон. Визначено водно-міграційну здатність цього металу та його нагромадження у рослинах злакових культур та соняшнику. Доведено провідне значення основних властивостей грунтів для цих процесів. Досліджено вплив техногенного фактора, видової й сортової неоднорідності рослин на вміст рухомих сполук цього елемента у грунті та гігієнічну придатність сільсько-господарської продукції. На основі одержаних результатів встановлено граничні межі вмісту кадмію в грунті та насінні соняшнику.

Исследовано накопление тяжелых металлов в почвах и различных видах огородных культур и различными органами растений, а также влияние кислотности почвы на процесс кумуляции. Показана возможность антагонистического и синергетического комбинированного действия тяжелых металлов.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.32(4УКР)

Рубрики:

Обмін речовин у системі ґрунт – рослина

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.32 + П032.27

Рубрики:

Обмін речовин у системі ґрунт – рослина

Радіоактивність ґрунтів. Радіоактивні речовини у ґрунті

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено гіпотетичну модель поглинання азоту корінням зернових культур з використанням даних про добрива, погодні умови та ростові функції органів рослин під час вегетації посіву. Показано можливості розрахунків за моделлю параметрів процесу утворення якості врожаю зернових культур для її прогнозування.

Проаналізовано наукові дані та оцінено радіоекологічну ситуацію на радіоактивно забруднених сільськогосподарських угіддях України у віддалений післяаварійний період. Одержано величини коефіцієнтів переходу (Kn)¹³⁷Cs з основних типів грунтів в урожай сільськогосподарських культур, продукція яких складає основу раціону населення, та сіно природних трав на луках різних типів радіоактивно забруднених територій Українського Полісся та Лісостепу для умов віддаленого періоду після Чорнобильської аварії. Визначено КП ¹³⁷Cs з чорнозему опідзоленого в зерно гречки залежно від її сортових відмінностей. Оцінено ефективність застосування захисних агрохімічних заходів для зменшення накопичення ¹³⁷Cs з грунту в урожай основних сільськогосподарських культур для віддаленого періоду. Вивчено вплив основних способів переробки сільськогосподарської сировини рослинного та тваринного походження за домашніх умов особистих підсобних господарств на кількісний розподіл ¹³⁷Cs в кінцевих продуктах переробки. Проведено радіоекологічне обгрунтування допустимих рівнів забруднення основних типів грунту ¹³⁷Cs (ДРЗГ) на радіоактивно забруднених сільськогосподарських угіддях України у віддалений період після аварії на ЧАЕС, які дозволяють забезпечити неперевищення гігієнічних нормативів вмісту радіонукліду в сільськогосподарській сировині та продуктах харчування (ДР-2006).

За результатами лабораторного експерименту науково обгрунтовано порогову концентрацію дизельного палива, що викликає фітотоксичну дію, яка становить 1 500 мг/кг.

По результатам лабораторного эксперимента научно обоснована пороговая концентрация дизельного топлива, вызывающая фитотоксическое действие, которая составляет 1 500 мг/кг.

Розроблено фітотоксикологічну класифікацію металів за інтенсивністю їх біокумуляції у системі "грунт - рослина" за умов Голосіївсько-Феофанівської та Конча-Заспівської зелених зон. Встановлено, що до металів з інтенсивною біокумуляцією відносяться Cd, Pb, Zn, Cu: середньоарифметичний коефіцієнт біокумуляції цих металів більше 2,24. До металів із низькою здатністю переходу у рослини віднесено Co. Виявлено закономірність існування широкого діапазону коефіцієнтів біокумуляції для ультрамікроелементів та вузького - для мікроелементів стосовно всієї сукупності досліджуваних рослин. Біокумуляція металів у рослинах, які зростають на грунтах з більшим їх умістом унаслідок високого антропогенного навантаження (Голосівський проспект), є меншою. За інтенсивністю біокумуляції на всій досліджуваній території одержано такий ряд металів: Zn >> Cd >> Pb >> Cu >> Ni >> Co.

Проведено дослідження щодо впливу технологій вирощування різної інтенсивності на вміст мікроелементів і важких металів у зерні і соломі пшениці озимої та їх винос урожаем. Визначено, що із зростанням внесених доз добрив підвищується вміст важких металів і мікроелементів у зерні і соломі. Експериментально доведено, що досліджувані технології вирощування не забезпечували значного накопичення зерном пшениці озимої сорту Славна і Царівна елементів: міді, цинку, кадмію, марганцю та заліза. Визначено величини виносу мікроелементів і важких металів урожаєм зерна і соломи досліджуваних сортів пшениці озимої залежно від технології вирощування. Встановлено, що відчуження мікроелементів і важких металів урожаєм зерна і соломи цієї культури визначалось ступенем інтенсивності технології вирощування, величиною врожаю та біологічними особливостями сорту.

Обгрунтовано доцільність розв'язання екологічних проблем з нафтовим забрудненням земель сільськогосподарського призначення шляхом визначення токсичного впливу різних рівнів нафтового забруднення на стійкість найбільш поширених у регіоні сільськогосподарських культур (на прикладі пшениці озимої та пшениці ярої). Акцентовано увагу на зв'язку дози забруднення нафтою зі зміною анатомо-морфологічних показників рослин за типом доза - ефект. Обгрунтовано окремі аспекти проблеми причин фітотоксичності нафтозабруднених грунтів, вплив на схожість пшениці озимої та пшениці ярої, їх ростові характеристики, морфологічні зміни в стресових умовах. Показано стимулюючий ефект нафтового забруднення на рівні - 5 мл/кг грунту, що проявляється в активації проростання насіння та розвитку вегетативних органів проростків. Виявлено взаємозв'язок між вмістом сирої нафти у грунті за показниками екологічного впливу на тест-культури. Встановлено, що пшениця озима порівняно з ярою є більш стійкою культурою до впливу різних рівнів нафтового забруднення грунту за показниками схожості та параметрами листкової пластинки. З'ясовано, що причинами фітотоксичності в умовах значного модельованого нафтового забруднення грунту є поєднана дія двох однонаправлено діючих фізико-хімічних факторів: хімічного - токсичністю метанових, ароматичних вуглеводнів нафти та фізичного - збільшенням набутої гідрофобності грунту, що значно гальмує й зупиняє процеси газо- та водообміну між грунтом і рослинами, призводячи до низької схожості насіння, затримки росту проростків, зменшення кількості структурноволокнистих пучків і хлоренхіми в листковій пластинці, деструкції, висихання та загибелі пшениці.

Властивості грунту відіграють важливу роль у просторовій мінливості врожайності кукурудзи. Мета дослідження - оцінити роль грунтових факторів у закономірностях просторово-часової варіації урожайність кукурудзи на території Поліської та Лісостепової зон України. Для аналізу впливу грунтових факторів на урожайність кукурудзи ми використали такі показники: запаси гумусу, pH, щільність грунту, вміст піску, глини чи мулу для різних грунтових шарів. У результаті аналізу виділено 6 головних компонент, які пояснюють 98,5 % загальної дисперсії грунтових показників. Кожна з шести компонент проявляє найбільшу кореляцію з однією або декількома грунтовими змінними. Встановивши ці зв'язки, можемо визначити природу кожної головної компоненти, а також відмітити на карті території, які мають підвищену чутливість до кожної з головних компонент. З'ясовано, що динаміка врожайності кукурудзи на території дослідженого регіону є логлогістичною моделлю. Як параметри моделі врожайності використані такі показники: нижня межа врожайності (позначає найменший рівень її за період досліджень, який спостерігався на початку та у середині 90-х років минулого століття); ухил кривої тренду, показує швидкість змін урожайності в часі; час з початку досліджень, потрібний для досягнення половинного від максимального рівня зростання урожайності та одночасно момент найбільшої швидкості зростання урожайності; найвищий рівень врожайності, за якого при наявному рівні агротехнологій врожайність визначається саме біотичним потенціалом території. За допомогою регресійного аналізу встановили взаємозв'язок між параметрами врожайності кукурудзи та грунтовими показниками. Встановлено, що ухил логарифмічної моделі, який визначає потенційну швидкість росту врожайності, найбільше залежить від запасу гумусу у грунті. Нижня і верхня границі врожайності кукурудзи негативно корелюють із вмістом піску у грунті. А час настання різкого зростання врожайності також найбільшою мірою залежить від гранулометричного складу грунту, причому до вмісту піску має позитивну кореляцію.

Розроблено методику діагностування стану хімічних елементів у системі "грунт - рослина", що включає використання екосистемного підходу, принципів і методів емпіричного та теоретичного рівнів досліджень, алгоритм діагностування змін мікроелементного статусу грунтів і рослин (теоретичні підходи, способи, система основних показників ранньої, коротко- та довгострокової діагностики інтенсивності і направленості грунтових процесів з урахуванням загальних закономірностей і зональних особливостей вмісту хімічних елементів). Вміщено вимоги до порядку проведення діагностування, а також перелік і зміст основних підготовчих, польових, аналітичних і камеральних робіт. Наведено нормативні та довідкові матеріали для діагностування й оцінки мікроелементного статусу системи "грунт - рослина", надано рекомендації з удосконалення методології діагностування важких металів і мікроелементів - метаболітів. Зазначено, що розроблена методика дозволяє проведення діагностування стану хімічних елементів у системі "грунт - рослина" за агробіогеохімічного моніторингу на землях різного призначення та використання, в тому числі і за впливу техногенного забруднення важкими металами.

Обгрунтовано доцільність розв'язання екологічних проблем з нафтовим забрудненням земель сільськогосподарського призначення шляхом визначення токсичного впливу різних рівнів нафтового забруднення на стійкість найбільш поширених у регіоні сільськогосподарських культур (на прикладі пшениці озимої та пшениці ярої). Акцентовано увагу на зв'язку дози забруднення нафтою зі зміною анатомо-морфологічних показників рослин за типом доза - ефект. Обгрунтовано окремі аспекти проблеми причин фітотоксичності нафтозабруднених грунтів, вплив на схожість пшениці озимої та пшениці ярої, їх ростові характеристики, морфологічні зміни в стресових умовах. Показано стимулюючий ефект нафтового забруднення на рівні - 5 мл/кг грунту, що проявляється в активації проростання насіння та розвитку вегетативних органів проростків. Виявлено взаємозв'язок між вмістом сирої нафти у грунті за показниками екологічного впливу на тест-культури. Встановлено, що пшениця озима порівняно з ярою є більш стійкою культурою до впливу різних рівнів нафтового забруднення грунту за показниками схожості та параметрами листкової пластинки. З'ясовано, що причинами фітотоксичності в умовах значного модельованого нафтового забруднення грунту є поєднана дія двох однонаправлено діючих фізико-хімічних факторів: хімічного - токсичністю метанових, ароматичних вуглеводнів нафти та фізичного - збільшенням набутої гідрофобності грунту, що значно гальмує й зупиняє процеси газо- та водообміну між грунтом і рослинами, призводячи до низької схожості насіння, затримки росту проростків, зменшення кількості структурноволокнистих пучків і хлоренхіми в листковій пластинці, деструкції, висихання та загибелі пшениці.

Властивості грунту відіграють важливу роль у просторовій мінливості врожайності кукурудзи. Мета дослідження - оцінити роль грунтових факторів у закономірностях просторово-часової варіації урожайність кукурудзи на території Поліської та Лісостепової зон України. Для аналізу впливу грунтових факторів на урожайність кукурудзи ми використали такі показники: запаси гумусу, pH, щільність грунту, вміст піску, глини чи мулу для різних грунтових шарів. У результаті аналізу виділено 6 головних компонент, які пояснюють 98,5 % загальної дисперсії грунтових показників. Кожна з шести компонент проявляє найбільшу кореляцію з однією або декількома грунтовими змінними. Встановивши ці зв'язки, можемо визначити природу кожної головної компоненти, а також відмітити на карті території, які мають підвищену чутливість до кожної з головних компонент. З'ясовано, що динаміка врожайності кукурудзи на території дослідженого регіону є логлогістичною моделлю. Як параметри моделі врожайності використані такі показники: нижня межа врожайності (позначає найменший рівень її за період досліджень, який спостерігався на початку та у середині 90-х років минулого століття); ухил кривої тренду, показує швидкість змін урожайності в часі; час з початку досліджень, потрібний для досягнення половинного від максимального рівня зростання урожайності та одночасно момент найбільшої швидкості зростання урожайності; найвищий рівень врожайності, за якого при наявному рівні агротехнологій врожайність визначається саме біотичним потенціалом території. За допомогою регресійного аналізу встановили взаємозв'язок між параметрами врожайності кукурудзи та грунтовими показниками. Встановлено, що ухил логарифмічної моделі, який визначає потенційну швидкість росту врожайності, найбільше залежить від запасу гумусу у грунті. Нижня і верхня границі врожайності кукурудзи негативно корелюють із вмістом піску у грунті. А час настання різкого зростання врожайності також найбільшою мірою залежить від гранулометричного складу грунту, причому до вмісту піску має позитивну кореляцію.

Індекс рубрикатора НБУВ: П219-280.3 + П034.17 + П032.32

Рубрики:

Інші рослини технічного та харчового використання

Чорноземні та лучно-чорноземні ґрунти

Обмін речовин у системі ґрунт – рослина

Шифр НБУВ: Ж29253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд теоретичної інформації та експериментальних досліджень кремнієвих речовин, задіяних у біогеохімічній системі "грунт - рослина". Розглянуто роботи, що описують значення кремнію та його речовин у ґрунтово-поглинаючому комплексі, фізіологію та оптимізацію живлення сільськогосподарських культур, оптимізацію екологічної складової у процесі їх вирощування. Показано значення кремнію у індукуванні механізмів внутрішньої фізіолого-біохімічної системи резистентності рослин проти стресів та як активатора захисту від ураження шкідливою мікробіотою. Показано обгрунтування необхідності детального вивчення впливу кремнійвмісних речовин на грунтово-біотичний комплекс агробіогеоценозів та виявлення фізіолого-біохімічних механізмів дії сполук кремнію у рослинному організмі.

Проаналізовано різні аспекти реакції рослин на дію кобальту. Розглянуто особливості надходження у рослини цього елемента та його розміщення в органах, тканинах і клітинах, процеси акумуляції та міграції речовин. Представлено результати досліджень щодо впливу кобальту на основні фізіологічні процеси рослин. Значну увагу приділено клітинно-генетичним механізмам стійкості рослин проти цього небезпечного токсичного елемента.