Розроблена і описана методика випробувань трубчатих і гладких зразків, а також зразків з надрізом на термовтому. Наведено результати випробувань на розтяг і на термовтому зразків із різним радіусом надрізу за різних температур. Запропоновано методику прогнозування довговічності надрізаних зразків при термовтомі за різних температурних умов із використанням критерію щільності розсіяної енергії деформації. З метою прогнозування криві розтягування матеріалу за відповідних температур використовуються для аналізу поведінки матеріалу поблизу концентратора напруг, де напружено-деформований стан розраховується за методом скінченних елементів. Прогнозування виконано шляхом співставлення номінальної щільності енергії деформування у гладкому зразку зі щільністю енергії деформування, що поглинута в області надрізу з урахуванням концентрації напруг і деформацій.

Вивчено вплив кремнійуретанових апретів на властивості наповнених поліуретанів. Показано, що введення кремнійуретанових апретів, нанесених на дисперсний кварцовий наповнювач, підвищує фізико-механічні властивості поліуретанів; ефективність апретів залежить від хімічної будови і вмісту в композиції.

Досліджено вплив умов кристалізації у вакуум-кристалізаторі і механічному кристалізаторі з мішалкою на фільтрувальність одержаної суспензії на існуючому обладнанні і на ступінь виділення адипінової кислоти. Показано, що в комплексі з двох таких кристалізаторів забезпечується більш високий ступінь вилучення адипінової кислоти (до 68% замість 47,3% в одному вакуум-кристалізаторі). Однак такий варіант, хоч і незначно зменшує кількість твердих відходів, але все ж призводить до ускладнення технології і в цілому не вирішує екологічних проблем.

Представлені результати досліджень розділення дикарбонових кислот методом барботажної кристалізації. Підтверджена доцільність заміни діючого вакуум-кристалізатора на кристалізатор-флотатор періодичної дії, що дозволить збільшити ступінь вилучення адипінової кислоти з маточного розчину до 94% замість 47,3% у порівнянні з промисловим способом. Додатково виділяється розчин, збагачений янтарною кислотою, ступінь вилучення якої складає 89-99% та азотнокислотний розчин, який містить близько 88% глутарової кислоти й мідно-ванадієвого каталізатора, який можна повернути в цикл окислення.

У рамках польового підходу отримано залежність вільної енергії випадкового гетерополімеру від параметра порядку, який відображає середнє за конфігураціями та композиційним безладом. Усунено протиріччя між даними, які базуються на використанні трансфер-матриць, та результатами, отриманими із застосуванням реплічного підходу. Знайдено суперсиметричний вид ефективного гамільтоніана.

Отримано макромолекулярні металохелати на основі іономерних (катіоноактивних) поліуретанів з макрогетероциклічними фрагментами в основному ланцюзі та хлоридів заліза (III) та міді (II). Надмолекулярну структуру отриманих систем досліджено методом малокутового розсіювання рентгенівських променів. Зазначено екстремальний характер залежності ступеня сегрегації гнучких та жорстких блоків від ступеня кватернізації третинних атомів азоту. Доменоутворення в цих системах відбувається навколо металохелатних комплексів.

Узагальнено літературні та одержані авторами результати експериментів по дослідженню кінетики тріщин в об'ємних зразках поліметилметакрилату для широкого діапазону швидкостей навантаження внутрішньої порожнини різної форми. Встановлено, що швидкість тріщин на старті та на стадії усталеного розвитку, а також енергоємність руйнування нелінійно збільшуються, а час затримки старту тріщин зменшується з ростом швидкості навантаження внутрішньої порожнини.

Вивчено кінетику низькотемпературного формування напіввзаємопроникних полімерних сіток (напів-ВПС) на основі епоксидіанової, епоксикремнієвої та епоксирезорцинової смол з олігоефіракрилатами - триетиленглікольдиметакрилатом і діетиленглікольфталатдиметакрилатом в залежності від складу вихідних композицій, температури та ініціюючих систем. Проведено співставлення параметрів просторової структури - густини зшивки та ступеня поперечного зшивання напів-ВПС з їх фізико-механічними характеристиками та встановлено оптимальні умови одержання удароміцних матеріалів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.142

Рубрики:

Поліефіри двоосновних ароматичних кислот

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На примере ряда жесткоцепных полиэфиров рассмотрена возможность прогнозирования механических свойств полимеров на основе представлений кластерной модели структуры аморфного состояния и фрактального анализа. Показано, что экспериментальные и расчетные значения деформационно-прочностных характеристик исследованных материалов находятся в удовлетворительном соответствии.

Вивчено вплив антипіренів різної хімічної структури на реологічні та фізико-хімічні властивості поліпропілену та полістиролу, показано граничний вміст сумішей антипіренів, перевищення якого в полімері недоцільне через незначне зниження горючості і різкого погіршення властивостей термопластів.

Синтезовано нові кополіанілінсечовини й доведено участь вторинних аміногруп в окиснювально-ініційованій полімеризації. Результати досліджень відкривають нові можливості для створення кополімерів з аніліновими фрагментами ланцюгів.

Наведено результати досліджень стабільних тріщин у плівках аморфного поліарилатсульфону, за якими стабільну тріщину можна трактувати як самоподібний стохастичний фрактал, розмірність якого має ясний фізичний сенс - це величина, обернено пропорційна концентрації напружень біля вершин тріщин.

Встановлено, що питома енергоємність матеріалу на одиницю об'єму чи ваги є головною характеристикою, яка визначає придатність даного матеріалу для виготовлення пружних елементів. Наведено інші характеристики, які впливають на енергоємність амортизаторів. Доведено, що поліуретани - найбільш прийнятні матеріали для виготовлення амортизаторів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.14

Рубрики:

Складні поліефіри

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж29143 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано хімічний метод очищення формальдегідовмісних стічних вод від формальдегіду зі зменшенням його концентрації з 1 - 8 % до 0,01 %, який полягає у нейтралізації формальдегіду карбамідом у сильнокислому середовищі. На підставі одержаних результатів визначено оптимальні технологічні параметри проведення процесу утилізації формальдегіду за допомогою карбаміду до поліметиленкарбаміду.

Предложен химический метод очистки сточных вод от формальдегида с уменьшением его концентрации с 1-8 % до 0,01 %, суть которого состоит в нейтрализации формальдегида карбамидом в сильнокислотной среде. На основе полученных результатов выведены оптимальные технологические параметры проведения процесса утилизации формальдегида с помощью карбамида до полиметиленкарбамида.

Chemical method of sewage purification from formaldehyde with decreasing its concentration from 1-8 % to 0,01 % is proposed. It consists in formaldehyde neutralization by urea in a strong acid medium. On the basis of the obtained results the optimal technological parameters of the process of formaldehyde utilization to polymethylenurea have been determined.

Зміннострумною кондуктометрією на частоті 2000 Гц досліджено кінетику взаємодії N,N-диметилацетаміда (ДМАА) з п-фтор-, п-хлор-, п-бром-, п-нітро-, п-метил-, п-метоксибензоілхлоридами. Визначено час релаксації та константи швидкості встановлення рівноваги утворення комплексів хлорангідридів (ХА) з ДМАА та їх дисоціації на вільні іони. Наведено методики синтезу паразаміщених бензойних кислот, їх ХА, очистки ДМАА.

С использованием переменноточной кондуктометрии на частоте 2000 Гц исследована кинетика взаимодействия N, N - диметилацетамида (ДМАА) с п-фтор-, п-хлор-, п-бром-, п-нитро-, п-метил-, п-метоксибензоилхлоридами. Определены время релаксации и константы скорости установления равновесия образования комплексов хлорангидридов (ХА) с ДМАА и их диссоциации на свободные ионы. Приведены методики синтеза паразамещенных бензойных кислот, их ХА, очистки ДМАА.

By variable-toque conductometry on frequency 2000 Hz is investigated kinetic of interaction N,N-dimethylaсetamide (DMAA) with p-fluorine-, p-chlorine-, p-bromine-, p-nitro-, p-methyl-, p-methyl oxy-benzoil chloride. The times relaxation and constant of speed of an establishment of balance of formation of complexes chlorine anhydrides (XA) with DMAA and them dissociation on free ions are determined. The techniques of synthesis pair - replaced benzoic of acids, them XA, clearing DMAA are given.

Розглянуто особливості будови та властивості поліуретанових термопластів. Визначено основні фактори, які впливають на фізико-механічні і триботехнічні характеристики. Наведено рекомендації щодо створення композиційних поліуретанів з підвищеною зносостійкістю. Встановлено оптимальний вміст домішок для зниження зносу і коефіцієнта тертя. Проведено промислову апробацію виробів з розроблених матеріалів в опорах тертя, муфтах передатних механізмів і як герметизаторів.

Рассмотрены особенности строения и свойств полиуретановых термопластов. Определены основные факторы, влияющие на физико-механические и триботехнические характеристики, приведены рекомендации по созданию композиционных полиуретанов с повышенной износостойкостью. Установлено оптимальное содержание добавок для снижения износа и коэффициента трения. Проведена промышленная апробация изделий из разработанных материалов в опорах трения, муфтах передаточных механизмов, а также в качестве герметизаторов.

Peculiarities of the structure and properties of polyurethane thermoplastics have been considered. The main factors effecting on the pfysico-mechanical and tribotechnical characteristics have been determined, and recommendations concerning the production of composite polyurethanes with increased wear resistance are proposed. Industrial approbation of the products from the developed materials in friction supports and other mechanisms and as sealing compounds has been carried out. Optimal concentrationof the additives derceasing wear and friction coefficient has been established

Розглянуто питання синтезу та застосування пероксидних олігомерів (смол), одержаних за реакцією хімічної модифікації епоксидних смол гідропероксидами та теломеризацією діепоксидних сполук з гліколями, аніліном або двохатомними фенолами з використанням як модифікатора гідропероксидів або функціональних пероксидів. Описано механізми реакцій хімічної модифікації епоксидних смол гідропероксидами в присутності гідроксиду калію, етерату трифтористого бору та четвертинних амонієвих солей.

Рассмотрены вопросы синтеза и применения пероксидных олигомеров (смол), полученных при реакции химической модификации эпоксидных смол гидропероксидами и теломеризацией диэпоксидных соединений с гликолями, анилином или двухатомными фенолами с использованием в качестве модификатора гидропероксидов или функциональных пероксидов. Описаны механизмы реакций химической модификации эпоксидных смол гидропероксидами в присутствии гидроксида калия, этерата трифтористого бора и четвертинных амониевых солей.