Наведено основні технічні характеристики скляних електроізоляторів, особливості їх призначення та застосування. Розглянуто електричні властивості скла й основні вимоги до нього як до електроізолювального матеріалу для виробництва ізоляторів різного призначення, а також механічні властивості скла і способи його зміцнення. Висвітлено теоретичні основи термічного зміцнення скла, результати дослідження з розробки технологічних режимів термічного зміцнення скляних деталей електроізоляторів, встановлення причин їх руйнування після гартування та технологічних режимів додаткової термічної обробки склодеталей.

Дисертацію присвячено розробці методу модифікації структури та властивостей скла електромагнітним випромінюванням радіодіапазону. Опромінення скла електромагнітним випромінюванням з частотою 22 кГц приводить до погіршення його однорідності: з'являються збагачені та збіднені домішками ділянки. При дії на скло електромагнітного випромінювання надвисоких частот (14 ГГц) в його структурі відбуваються зміни зв'язків фосфорнокисневих тетраедрів, при яких міжтетраедричні кути Р-О-Р збільшуються від 190 ° до 130 °. Експериментальні та теоретичні дослідження дозволили встановити зв'язок між структурою скла та параметрами його вільного об'єму. Встановлені оптимальні технологічні режими модифікації скла. Запропоновані метод модифікації структури та властивостей скла під впливом електромагнітного випромінювання та технологічний режим зменшення механічних напружень у склі та металоскляних спаях електроннопроменевих приладів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему одержання нового біомедичного матеріалу на основі барієво-боратного скла з керованими властивостями з метою застосування у медицині. Запропоновано удосконалену технологію одержання скла з необхідними фізико-хімічними властивостями. Математичне моделювання розмірів осаджуваних у центрифузі часток дозволило оптимізувати процес дегідратації гелю початкових компонентів скла та запропонувати його як експрес-пошук скла. Досліджено макро- та мікроструктуру скла, що дозволило визначити оптимальний його склад для застосування у медицині, завдяки його електрофізичним властивостям. Вивчено діелектричні властивості скла стосовно визначення сумісності розробленого матеріалу з біооб'єктом. Проведено проектування мікрополоскової антени терапевтичної дії надвисокочастотного діапазону та створено скляне плівкове покриття на тканині з метою захисту від електромагнітного випромінювання.

Розкрито методологічні особливості технологій структурних модифікацій, які включають процеси забезпечення їх макроструктурної однорідності, структурно-фазової досконалості, цільового виділення стабілізаційних буферних фаз, формування мультимодальної пористості та зовнішпьо-індукованої примусової термо- та радіаційно-стимульованої релаксації.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.224 + В379.226 + Л434.63-1

Рубрики:

Склоподібні напівпровідники

Тонкі шари напівпровідників

Електровакуумне скло

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.224 + Л434.63-106.3

Рубрики:

Склоподібні напівпровідники

Електровакуумне скло

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено, що нанокристалічні включення міді (квантові точки) в скляній матриці рухаються з великою швидкістю в сторону поверхні, яка опромінюється імпульсним лазером. Цей рух призводить до поверхневої коалесценції частинок міді. Запропоновано та обговорено механізми руху й коалесценції. Розраховано, проаналізовано і зіставлено з експериментальними даними кінетичні характеристики руху й коалесценції.

Запропоновано модель конверсії хімічного зв'язку для пояснення фотоструктурних перетворень у халькогенідних стеклах. Головна роль у цій моделі належить відокремленим електронам атомів халькогену, які під час фотозбудження перетворюються на зв'язуючі, що викликає перебудову структури.

Стеклянные изоляторы, благодаря уникальным свойствам "само идентифицировать" в случае повреждения диэлектрика, но при этом сохранять механическую прочность конструкции, получили наиболее массовое применение в воздушных сетях высокого напряжения. Высокая эксплуатационная надежность в сочетании с эффектом самоконтроля обуславливается закаливанием стеклянных деталей в процессе ее изготовления. Вместе с тем контроль качества стеклодеталей ограничивается визуальным осмотром поверхностного слоя стекла на предмет наличия различного рода дефектов. Существующие методы определения остаточных напряжений в локальных точках или оптические методы малоэффективны в условиях поточного производства. Предложена количественная методика оценки качества закалки стеклодеталей, основанная на статистическом анализе прочностных характеристик деталей и конечной продукции - изоляторов. Показано, что между устойчивостью стеклодеталей к ударным воздействиям и механической прочностью изоляторов существует статистическая корреляция, которая может быть выражена на основе нормального закона распределения случайных величин. Рекомендуется нормировать ударную прочность стеклодеталей и ввести с методом испытания в соответствующий стандарт по техническим требованиям составных элементов изолятора.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л434.6-106

Рубрики:

Електротехнічне скло і скло для електронних приладів

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено новий метод розрахунку залежно від складу та температури значень в’язкості багатокомпонентних боросилікатних стекол, який дозволяє з достатньою точністю проектувати склад емалей із заданим температурним режимом випалу. Визначено основні закономірності формування емалевих покриттів залежно від температурно-часових умов їх випалу, на основі яких сформульовано вимоги до показників властивостей склофрит як основи для одержання бездефектних покриттів на алюмінії. Виявлено, що суцільність і дефектність емалевих покриттів на алюмінії залежить від кількості тріщин-розривів, які утворюються в початковий період випалу за температури, нижче температури початку розм’якшення скла. Встановлено закономірності зміни технологічних та експлуатаційних властивостей багатокомпонентних боросилікатних стекол і розплавів залежно від їх складу та температури, на основі яких обгрунтовано вибір оптимального складу склофрит для одержання безсвинцевих електроізоляційних покриттів на алюмінієвих підкладках для товстоплівкових мікросхем і нагрівачів.

Проведено огляд робіт, присвячений процесу виготовлення халькогенідних плівок методом центрифугування із розчину (spin-coated, SC), а також їх структурним, оптичним, тепловим та іншим властивостям, та створенню структур на їх основі. Технологія виготовлення SC-плівок схожа до нанесення органічних полімерів і не потребує складного обладнання і високих температур. Цей процес відбувається у три етапи: приготування розчину шляхом розчинення порошку масивного скла, нанесення з розчину і термічної обробки Фізичні властивості SC-плівок багато в чому відрізняються від властивостей плівок, одержаних іншими методами (термічного випаровування (thermal evaporation) або імпульсним лазерним осадженням (pulced laser deposition). Наведено порівняння кривих рентгенівської дифракції, спектрів комбінаційного розсіювання для об'ємних халькогенідних стекол та плівок, виготовлених різними методами. Представлено структурні дослідження з використанням FTIR-спектроскопії та високороздільної рентгенівської фотоелектронної спектроскопії (XPS). Теплові пластивості SC-плівок халькогенідних стекол вивчались багатьма дослідниками за допомогою диференціальної скануючої калориметрії (DSC) Для вивчення оптичних властивостей тонких плівок була використана спектроскопія поглинання. Метод нанесення плівок із розчину є зручним для одержання однорідних світлочутливих аморфних халькогенідних плівок різних композицій. Для плівок, одержаних за даною методикою характерні наступні фотоіндуковані оптичні явища: фотопотемніння, фотоіндукована анізотропія (зокрема, фотоіндукований лінійний дихроїзм), фотоіндукована дифузія металів (Ag-фотодопування) та поляризоване фотодопування, що супроводжується появою оптичної анізотропії. Всі перераховані властивості халькогенідних плівок, одержаних із розчину, показують їх перспективність для створення елементів і пристроїв фотоніки. За допомогою методу нанодруку та використання халькогенідних плівок, нанесених з розчину, можуть бути виготовлені суб-мікрометрові хвилеводи, мікрокільцеві резонатори, мікроскопічні ІЧ лінзи, різноманітні гібридні неорганічно-органічні фотонні пристрої.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л434.63

Рубрики:

Електровакуумне скло

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л434.672

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена вивченню радіаційно-структурної модифікації ХНС, зокрема встановленню фізичних закономірностей, адекватних механізмів і критеріальних параметрів РСМ, викликаних високоенергетичним у-опроміненням, в ковалентно-сітковому склі As-S. Вивчено власні релаксаційно-структурні перетворення в РСМ (ефекти фізичного старіння) сіткових ХНС As-S. Встановлено роль домішкових радіаційно-структурних перетворень у РСМ і особливості окиснення при у-опроміненні. Розроблено методологію характеризації власних радіаційно-оптичних ефектів в ХНС різного складу та передісторії (у-опромінених, термічно зістарених, відновлених). З позицій концепції внутрішнього вільного об'єму з'ясовано дефектне походження радіаційно-стимульованої метастабільності в ХНС. Встановлено композиційні межі прояву спостережуваних ефектів. Запропоновано методології числової оцінки концентрації індукованих КТД та ефективності РСМ в ковалентних склуватих матрицях. Розвинуто конфігураційно-ентальпійну діаграму для опису індукованих явищ у ХНС.