Розглядаються важливі питання вірусології - однієї з галузей біологічної науки: молекулярна біологія вірусів, ветеринарна, медична та фітовірусологія. Наводяться особливості структури і стратегії функціонування геномів ціанофагів, перебігу ротавірусної та коронавірусної інфекції великої рогатої худоби. Дається медико-екологічна оцінка вірусних біопестицидів, екологічна характеристика виявлених в Україні арбовірусів, порівняльна оцінка типу імуноферментного аналізу для виявлення віл-специфічних антитіл. Висвітлюються питання розробки екологічно безпечної нової технології захисту рослин від вірусної інфекції, імуноферментних тест-систем для діагностики вірусів рослин тощо.

Последовательно и подробно изложены сведения о паразитоценозах (сообществах паразитов), составными частями которых являются вирусы, приведена их классификация. Представлены методики изучения гетерогенности этих образований. Показано, что популяции отдельных вирусов содержат несколько различных компонентов, как входящих, так и не входящих в структуру вириона. Объединение в сообщества увеличивает степень гетерогенности вирусов. Вызываемые такими сообществами смешанные инфекции имеют свои особенности, закономерности которых пытаются выяснить авторы. Описываются меры борьбы с ними.

Наведено головні біологічні характеристики ентомопатогенних вірусів родини Baculoviridae, що найбільш вірогідні як потенційні інсектициди. Охарактеризовано взаємовідносини в системі паразит-хазяїн: вірус (збудник хвороби) - комаха (хазяїн вірусу), яка забезпечує існування цих антагоністичних видів у природі. Від рівня вивченості механізмів цих процесів значною мірою залежить ефективність регуляції людиною чисельності шкідливих комах в агробіоценозах.

Досліджено деякі показники, що характеризують стан геномів вірусу Епштейна-Барр і аденовірусу в перещеплюваних лініях лімфобластоїдних клітин B- і T-фенотипу в умовах змішаної або моноінфекції. Показано, що суперінфікування аденовірусом 2 типу досить різко впливає на стан геному вірусу Епштейна-Барр в клітинах B 95-8, що продукують цей вірус, але не змінює його в клітинах Raji, які містять інтегрований геном вірусу Епштейна-Барр. Стан геному аденовірусу в цих клітинах за досліджуваними параметрами залишається без змін. Методом ДНК-ДНК гібридизації його рання область виявляється у вигляді двох фрагментів різної інтенсивності, яка максимальна в клітинах Raji і Jurkat, що свідчить про більшу вираженість геному аденовірусу в цих клітинах.

Наведено методичні підходи використання атомно-силового мікроскопа (АСМ) для вивчення об'єктів вірусної природи - вірусу тютюнової мозаїки та фага Т4. Показано можливість застосування цього методу для одержання високоякісного тривимірного зображення об'єктів без додаткової обробки солями важких металів. На прикладі фага Т4 проведено також вивчення щільності даного об'єкта з використанням методики фазового зсуву АСМ. Результати дослідження дозволять вирішувати питання щодо внутрішньої будови віріона та упакування в ньому нуклеїнової кислоти.

Зазначено, що якісною відмінністю нового класу біопестицидів з використанням вірусів від хімічних засобів є внутрішньоклітинний паразитизм діючого чинника в організмі живого біологічного хазяїна та здатність входити до складу природних мікробіоценозів і протягом тривалого часу стримувати чисельність шкідливого виду. Аргументовано мету програми вивчення безпеки вірусів для нецільових тварин - припинення їх вірогідної адаптації до нецільових тварин, розмноження та спричинення неспецифічної інфекції. Показано, що тільки за такої умови є можливим вивчення інших параметрів - токсичності, алергенності препаратів і проведення їх нормування. Розроблено відповідні схеми та методи досліджень.

Основываясь на информационной парадигме и концепции сущности живой материи, рассмотрена с позиций биоинформатики и других дисциплин гипотеза "вирусного генератора", то есть испускания одноклеточными организмами, находящимися в составе организма многоклеточного, вирусов, в частности, при облучении организма электромагнитными волнами, как ответ на "информационное раздражение" - сигнал опасности. Данная концепция укладывается в общебиологический закон борьбы за существование.

Одержані найбільш важливі і пріоритетні матеріали, що стосуються закономірностей структурно-функціональної організації білків капсиду аденовірусів та особливостей експресії вірусного геному. Відкриті нові антигенні детермінанти гексону та відростка аденовірусів, доведені їх різна природа (конформаційна або лінійна) і неоднакова орієнтація в залежності від просторової організації білків, визначена локалізація деяких епітопів за допомогою синтезованих антигенноактивних пептидів, що їх імітують. Виявлені деякі закономірності структурно-функціональної організації гексону аденовірусів на підставі порівняльного аналізу антигенної специфічності та первинної структури білків, які значно віддалені один від одного в таксономічному відношенні. Розроблена концепція імуноінактивації (нейтралізації інфекційності) аденовірусів і вперше створена математична модель цього процесу, яка визначає внесок у нього антитіл до кількох антигенних детермінант гексону та відростка, а також інтерферону та комплементу. Досліджені невідомі до того особливості експресії геному аденовірусів у динаміці продуктивної інфекції або під впливом аномальних нуклеозидів, інгібіторів протеолізу, інгібіторів різної природи, перспективних для хіміотерапії аденовірусної інфекції. Встановлена лімфотропність аденовірусів і вперше створена модель змішаної інфекції лімфоцитів аденовірусами, вірусом імунодефіциту людини та вірусом Епштейна - Барр з родини герпесвірусів. Показано, що в процесі одночасного чи послідовного інфікування розвивається взаємна інтерференція вірусів, а це є важливим для розуміння імунопатогенезу СНІДу. Наведені матеріали обгрунтовують шляхи

створення сучасних ефективних препаратів для діагностики, профілактики та хіміотерапії аденовірусної інфекції.

На прикладі системи ціанофаг - ціанобактерія досліджена динаміка віруснаправленої регуляції формування комплексу вірус - клітина. Показано, що в процесі репродукції вірусу клітина-хазяїн необоротно втрачає власний генетичний апарат, систему регуляції біосинтетичних процесів, репродуктивну здатність та інші життєво важливі функції. По суті, сформований вірус-клітинний комплекс перетворюється на потужний генератор нуклеотидів та амінокислот для нелімітованого синтезу вірусних нуклеїнових кислот, білків і морфогенезу віріонів. Обговорюється питання щодо можливості використання системи ціанофаг - ціанобактерія як експериментальної моделі для розробки функціональної уніфікованої моделі продуктивної інфекції, ефективних методів профілактики та терапії вірусних інфекцій, а також вирішення різноманітних біотехнологічних проблем.

Представлен обзор по экологии морских вирусов-бактериофагов, в котором подчеркнуто, что вирусы могут быть важным фактором в экологическом контроле водных микроорганизмов, принимать участие в эволюции некоторых видов гидробионтов, играть существенную роль в передаче вещества и энергии в океане, опосредованно влиять на продукцию морской биоты. Отражена информация о перспективах, направлениях и проблемах по изучению экологии морских вирусов в ИнБЮМ НАН Украины.

Наведено характеристику родин і родів вірусів рослин з однонитковим РНК геномом позитивного значення, затверджених Міжнародним Комітетом з таксономії вірусів після 1995 р.

Экспериментально установлено, что различные апатогенные для дрозофилы вирусы, неспособные размножаться в организме этого насекомого, а также выделенные из этих вирусов высокополимерные ДНК или РНК, введенные в гемоцель дрозофилы, представляют эффективные мутагены, индуцирующие много летальных и видимых генных мутаций, как правило стабильных. Некоторые из этих мутаций могут присутствовать в природных популяциях дрозофилы. Но эти индуцированные вирусами или вирусными нуклеиновыми кислотами генные мутации никогда не принимают участия в групповых вспышках генных мутаций, наблюдаемых в природных популяциях дрозофилы. В этих вспышках участвуют только те генные мутации, которые вызваны транспозициями мобильных генетических элементов (МГЭ). Эти генные мутации обычно нестабильны, они легко переходят в другие аллельные состояния, характеризуемые различным фенотипическим выражением. Представляется вероятным, что эти групповые вспышки генных мутаций в природных популяциях дрозофилы вызываются стрессами, определенными разными внешними воздействиями, которые увеличивают частоту траспозиций мобильных генетических элементов, что ведет к появлению вспышек определенных генных мутаций. Не участвуют в таких вспышках и те генные мутации,которые вызываются эндемичными вирусами, свойственными самой дрозофиле. Они могут вызывать лишь очень небольшое количество стабильных летальных и видимых мутаций в популяция дрозофилы.

Висвітлено історію, найважливіші напрямки фундаментальних і прикладних досліджень Інституту мікробіології і вірусології НАН України, його здобутки з часу заснування у 1928 р. Окреслено нинішні труднощі й проблеми у діяльності інституту, завдання, що постали перед ним.

Ключ. слова: інгібітори, вірус венесуельського енцефаломієліту коней, вірус Тягіна, індуктори інтерферону, похідні триазолу, триазину й урацилу, фітозасоби
Індекс рубрикатора НБУВ: Е30*725.311.3

Рубрики:

Загальна вірусологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: стрептоміцет, лізогенія, дефектний фаг
Індекс рубрикатора НБУВ: Е303.8,025

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: реплікативний апарат, вірусоспецифічна модифікація, ДНК-залежні ДНК-полімерази, ціанобактерія Plectonema boryanum
Індекс рубрикатора НБУВ: Е30*440 + Е521.203

Рубрики:

Загальна вірусологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати тривалих досліджень фізико-хімічних властивостей та функціонального значення вірусоспецифічних білків і нуклеїнових кислот у реплікації Х-вірусу картоплі та вірусу крапчастості червоної конюшини, а також взаємодії цих біополімерів з функціонально активними субклітинними комплексами інфікованих рослин.

Розглянуто структуру та морфологію вірусів людини та тварин. Проаналізовано особливості будови нуклеїнових кислот вірусів. Окремі розділи присвячено захворюванням, викликаним ДНК-геномними вірусами (простого герпесу, вітряної віспи, цитомегалії, лімфоми Беркіта, гепатиту В), а також РНК-геномними вірусами (кору, паротиту, поліомієліту, грипу). Значну увагу приділено мінливостям та генетиці вірусів, вірусному канцерогенезу, противірусному імунітету, пріонним інфекціям тощо.

Рассмотрена структура и морфология вирусов человека и животных. Проанализированы особенности строения нуклеиновых кислот вирусов. Отдельные разделы посвящены заболеваниям, вызванных ДНК-геномными вирусами (простому герпесу, ветряной оспе, цитомегалии, лимфоме Беркита, гепатиту В), а также РНК-геномным вирусам (коре, паротиту, полиомиелиту, гриппу). Значительное внимание уделено изменяемости и генетике вирусов, вирусному канцерогенезу, противовирусному иммунитету, прионным инфекциям и т.д.

Розглянуто етапи становлення та розвитку мікробіології, вірусології та імунології в Україні. Висвітлено основні принципи класифікації мікроорганізмів, а також тинкторіальні властивості бактерій. Розкрито суть понять про фізіологію мікроорганізмів, визначено некультивовані форми бактерій. Запропоновано класифікацію форм мінливості мікроорганізмів, зокрема, мутаційну, адаптивну. Описано види та форми імунітету, розглянуто гуморальні та функціональні механізми захисту як єдину систему відповіді організму на інфекцію. Наведено класифікацію алергічних реакцій негайного й уповільненого типів, а також за Кумбсом і Джелом. Проаналізовано кардинальні особливості вірусів, охарактеризовано принципи їх класифікації та культивування. Висвітлено особливості медичної мікробіології для вивчення питань патогенезу інфекційних захворювань. Наведено методи мікробіологічної діагностики, визначено шляхи профілактики та лікування даних хвороб.

Рассмотрены этапы становления и развития микробиологии, вирусологии и иммунологии на Украине. Освещены основные принципы классификации микроорганизмов, а также тинкториальные свойства бактерий. Раскрыто содержание понятий про физиологию микроорганизмов, определены некультивированные формы бактерий. Предложена классификация форм изменчивости микроорганизмов, в частности, мутационной, адаптивной. Описаны виды и формы иммунитета, рассмотрены гуморальные и функциональные механизмы защиты как единая система невосприимственности. Приведена классификация алергических реакций немедленного и замедленного типов, а также по Кумбсому и Джелому. Проанализированы кардинальные особенности вирусов, охарактеризованы принципы их классификации и культивирования. Освещены особенности медицинской микробиологии для изучения вопросов патогенеза инфекционных заболеваний. Приведены методы микробиологической диагностики, определены пути профилактики и лечения данных болезней.

Висвітлено проблеми моделювання динамічних процесів розвитку вірусних інфекцій рослин у розбалансованому довкіллі. Наведено математичний опис зниження інфекційності та процесу порушення морфології вірусних частинок у разі дії фізичних факторів, зокрема, гамма-випромінення, постійного магнітного поля, підвищеної температури. Структура побудованих моделей базується на взаємодії вірусного геному та клітини. Підібрано залежності для оцінювання сили гальмування бульбочкової азотофіксації інфікованих бобових рослин вірусами. Описано структуру різницевих моделей процесів розвитку рослин і бульбочкової азотофіксації, зумовлених вірусною репродукцією, на основі біологічних закономірностей, у якій виконуються умови зберігання речовин та енергії в ході імітації реальних інфекційних процесів. Запропоновано математичні моделі для аналізу втрат кількісних та якісних характеристик хмелю за умов вірусної інфекції.