Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.143 + Е0*836

Рубрики:

Nemathelminthes Первиннопорожнинні черви

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено новий філогенетичний аналіз 28 родів неоген-сучасних Leporidae, що грунтується на 30 морфологічних ознаках. Встановлено 5 надродових груп: Neolagomorpha, suborder n., Ochotonida, order-group taxon n., Leporida, order-group taxon n., Notolagini, triba n., Bunolagini, triba n.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158 + Е60*852

Рубрики:

Insecta Комахи. Ентомологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158 + Е60*852

Рубрики:

Insecta Комахи. Ентомологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано динаміку чисельності гніздуючих птахів на хвилерізі Канівської ГЕС, особливості весняної міграції птахів на Поділлі в 1996 р., а також гніздування міської ластівки, співочого дрозда, чорного лелеки, вухатої сови. Наведено матеріали з фенології міграцій птахів у Коростишівському районі Житомирської області, Тульчинському районі Вінницької області, Іванківському районі Київської області, біометричні показники деяких воронових птахів Запорізької області та строки весняного прильоту птахів в околицях Овруча у 1975-1992 рр. тощо.

Розглянуто сучасний видовий склад фауни амфібій та рептилій Кіровоградщини, наведено їх стислу екологічну характеристику. Відзначено актуальність проблеми виховання бережливого ставлення до амфібій та рептилій у школярів.

Узагальнені і систематизовані дані, що висвітлюють гістоструктуру і гістохімію органів костистих риб, поширених у прісноводних водоймах України. Розглядається їх шкірний покрив, пігментація, скелет, м'язова система, апарат травлення, зябровий апарат, органи виділення, нервова система, органи кровотворення.

На основі удосконаленого методу дискретних вихорів та кінематичних даних, отриманих за допомогою високошвидкісної кінозйомки, побудовано двовимірну нелінійну обчислювальну модель роботи крил бджіл під час вентилювання ними вулика. Розглянуто випадки ізольованої бджоли, бджоли на посадочній площадці та ізольованого ланцюга бджіл. Отримано миттєві інтегральні та усереднені динамічні характеристики крила, а також вихорові картини, поля швидкості, лінії рівних швидкостей, тисків, миттєві лінії течії. Для розрахунку миттєвих ліній течії було отримано аналітичні вирази для функції течії від вихору в каналі та ізольованого ланцюга вихорів. Числове моделювання показало, що у кожній маховій напівплощині формується циркуляційна течія, яка виносить повітря з вулика. Порівняльний аналіз отриманих результатів дав підставу для припущення щодо роботи крил комах у режимах вентиляції та польоту, які грунтуються на інерційно-вихоровому принципі.

Рассмотрены вопросы особенностей почвообразования и почвенного покрова степных лесов, классификация средообразующей деятельности млекопитающих в почвообразовательном процессе, общая характеристика и масштабы механического воздействия их на почвенный покров, на формирование физико-химических свойств и биологической активности лесных почв.

Рассмотрены вопросы трофического воздействия млекопитающих на почвенные процессы, роль их как элемента биотехнологического процесса в системе образования экологической устойчивости эдафотопа в условиях усиленного пресса техногенных факторов в степных лесах. Дана количественная оценка трофической деятельности млекопитающих, указан объем трофического потребления, масштабы экскреторного опада. Доказано влияние экскреторного опада млекопитающих на скорость деструкции растительных остатков, а экскреций - на физические, химические и биологические свойства почвы.

Предлагаемая работа, являющаяся результатом исследований по изучению фауны надсемейства, проводившихся в течение 12 лет, состоит из двух частей - общей и систематической. В общей части представлен краткий обзор истории изучения фауны надсемейств, даны физико-географическая характеристика района исследования и общие сведения о строении предимагинальных стадий и имаго насекомых рассматриваемых семейств. Исследовано влияние факторов окружающей среды на биологию и поведение насекомых рассматриваемых семейств, проведен зонально-экологический анализ основных хорологических группировок. Показано хозяйственное значение высших ночных чешуекрылых рассматриваемых семейств в Сибири и на Дальнем Востоке. В систематической части приведено детальное описание каждого вида бомбикоидных чешуекрылых, среди которых - настоящие шелкопряды (Bombicidae), березовые шелкопряды (Endromididae), коконопряды (Lassiocampidae), брамеи (Brachmaeidae), павлиноглазки (Saturniidae), бражники (Sphyngidae), хохлатки (Notodontidae).

Вивчався вплив різних концентрацій свинцю (0,1, 0,2, і 0,3 мг/л) на вміст нуклеїнових кислот та білків в печінці, м'язах і крові у двохрічок коропа. Після 14 діб аклімації відмічено незначне зменшення вмісту РНК в печінці і м'язах, а ДНК - в печінці і крові при всіх досліджуваних концентраціях металу. Вміст загального білку при цьому зростав в печінці, а білку РНК - в м'язах. В результаті дії йонів свинцю змінювалась і метаболічна активність досліджуваних тканин.

Розглянуто сучасні дані з питань термінології, структури і фізико-хімічних властивостей, біосинтезу і метаболізму, біологічної ролі глікопротеїдів та їх вуглеводних компонентів в організмі ссавців. На підставі багатолітніх клініко-експериментальних досліджень проаналізовано взаємозв'язки між тиреоїдним статусом і метаболізмом глікопротеїдів та їх похідних в організмі людини і тварин. Наведено результати встановлених деяких додаткових впливів нейрогуморальних факторів на зміни вмісту окремих глікопротеїдних компонентів у сироватці крові. Оцінено кількісні зміни вмісту досліджуваних тестів у крові з метою їх практичного застосування в діагностиці та прогнозі дисфункцій щитовидної залози. Теоретично обгрунтовано можливі принципово нові функції окремих глікопротеїдів і гліканів у біосинтезі тиреоїдних гормонів у щитовидній залозі. Визначено подальші шляхи і перспективи досліджень у даній сфері сучасної фізіології.

Узагальнено та систематизовано дані про наявність макроергічних сполук в епітеліоцитах тимуса, а також запропоновано метод оцінки стану епітеліальної строми у тимусі птахів та ссавців.

Установлено, что на юге Украины в зоне влияния оросительных систем происходят количественные и качественные изменения почвенно-напочвенных комплексов насекомых. Рассмотрены основные тенденции этих изменений в зависимости от изменений окружающей среды. Проанализированы видовой состав, распространение, численность, хозяйственное значение основных видов фоновых групп почвенных насекомых в зонах влияния оросительных систем в зависимости от сроков их функционирования. Выявлены виды-индикаторы водно-солевого состояния почв.

Экспериментально найден объем воздуха, заключенный в перьевом и волосяном покровах 11 видов водных птиц и 5 видов полуводных млекопитающих, принадлежащих к разным экоморфам, и установлено его влияние на плавучесть и гидродинамику животных. Получена карта обтекания тела калана и ондатры потоком воды при их плавании с разными скоростями; показана демпфирующая роль волосяного покрова и воздушной прослойки в нем, снижающая сопротивление движению.

На крысах со склонностью к потреблению этанола в условиях свободного выбора между его раствором и водой исследовали влияние перорального введения глицина на содержание катехоламинов (КА) - норадреналина (НА) и дофамина (ДА) - в разных структурах мозга (гипоталамусе, среднем мозгу и новой коре) и уровень адреналина (А), НА и ДА в крови, а также активность алкогольметаболизирующих ферментов - алкогольдегидрогеназы (АДГ) и альдегиддегидрогеназы (АЛДГ) - в сыворотке крови. Измерения проводили у животных, находящихся в состоянии острой алкогольной интоксикации (внутрибрюшинное введение 4 г/кг этанола) и хронической алкогольной зависимости (сохранение свободного доступа к раствору этанола в течение трех месяцев). Установлено, что после введения глицина (150 мг/кг) содержание НА и ДА (последнего - в меньшей степени) во всех исследованных структурах мозга увеличивалось. В этих случаях уровень НА в крови был повышенным, а уровень ДА - пониженным. В условиях острой алкогольной интоксикации и хронической алкогольной зависимости отношение активностей алкогольметаболизирующих ферментов (АЛДГ/АДГ) значительно смещалось. Направленность такого смещения свидетельствует о накоплении ацетальдегида (АцА) в тканях организма. При этом наблюдались заметные изменения содержания КА в структурах мозга и крови крыс; в частности, в мозгу значительно увеличивалось отношение [ДА]/[НА]. Введение глицина в условиях острой алкогольной интоксикаци способствовало нормализации отношения активностей АЛДГ/АДГ. Наблюдалась также отчетливая тенденция к нормализации уровней КА в структурах мозга животных как в острых, так и в хронических опытах.

В хроническом эксперименте у крыс с алкогольной зависимостью под влиянием курсового введения глицина снижалось среднесуточное потребление этанола. Сделан вывод о том, что глицин, связывая АцА и активно вмешиваясь в метаболизм катехоламиновых медиаторов, оказывает существенное корригирующее действие на патогенетические механизмы алкогольной зависимости. Полученные факты свидетельствуют о наличии точек соприкосновения между ацетальдегидной и катехоламиновой гипотезами патогенеза алкоголизма.

Встановлено, що наявність бур'янів в посівах цукрових буряків від посіву до збирання урожаю або після фази зникання рядків збільшує динамічну щільність жуків Poecilus cupreus і Pseudoophonus rufipes у другій половині вегетації у 2 - 4 рази.

Описано екологічні особливості (місця перебування, річний цикл, живлення), поширення та практичне значення 95 водоплавних і біляводних видів птахів на території Передкарпаття, Пруто-Дністровського межиріччя, у долинах Прута, верхнього та середнього Дністра в межах України. Наведено рекомендації щодо збільшення чисельності та охорони окремих представників орнітофауни.

В исследованиях на лабораторных крысах с экспериментальной коарктацией аорты изучено развитие гиперфункции и гипертрофии миокарда до и после влияния предшественника оксида азота L-аргинина. Установлено, что на 14 - 20-е сутки после коарктации масса сердца, особенно левого желудочка, и сократительная активность папиллярной мышцы достоверно увеличиваются. При длительном введении L-аргинина (100 мг/кг) крысам с коарктацией аорты масса сердца и сократительная функция миокарда увеличивались более значительно, чем без него. Предшественник NO обладает сохраняющим эффектом внутриклеточных структур миокарда.