Ломоносівський підводний масив (ЛПМ) розташований уздовж підніжжя континентального схилу Чорного моря у 26 милях від м. Севастополь. Нові дані підтвердили існування у ньому магматичних порід двох острівнодугових серій - вапняково-лужної та бонінітової. Крім того, у західній половині масиву виявлено породи ще однієї острівнодугової серії - шошонітової. Отже, у межах підводного відслонення довжиною біля 44 км встановлено всі три серії, характерні для океанічних острівних дуг, породи яких розташовані у певному для цих дуг порядку. Останній дозволяє зробити висновок, що гіпотетична зона субдукції має бути скерована у бік Східно-Європейської платформи. ЛПМ - це фрагмент колись суцільної острівної дуги середземноморського типу, закладеної на континентальному підгрунті. Крім того, походження ЛПМ може бути пояснено за рахунок рифтогенезу або колізії континентальних плит. Причорноморську гілку Середземноморського складчастого поясу можна розглядати як сукупність субзгідних острівних дуг та колізійних терейнів, які нарощувалися на південній околиці Східно-Європейської платформи у напрямку з півночі на південь, від юри до палеогену.

Виявлено закономірності просторової впорядкованості рельєфу земної поверхні, розглянуто їх у складі загальної системи впорядкованого простору, побудованої на поєднанні принципів ієрархії та варіаційності. Встановлено кодові числа, згідно з якими змінюються розміри типових просторових складових в ієрархічних рядах. З'ясовано виділене положення планети Земля та рельєфу Наддніпрянщини у просторовій системі. Зазначено, що знання виявлених фактів є необхідною умовою зрілого світогляду, ефективної охорони природи.

Выявлены закономерности пространственной упорядоченности рельефа земной поверхности, которые рассмотрены в составе общей системы упорядоченного пространства, построенной на соединении принципов иерархии и вариационности. Установлены кодовые числа, в соответствии с которыми изменяются размеры типовых пространственных составляющих в иерархических рядах. Выяснено выделенное положение планеты Земля и рельефа Приднепровья в пространственной системе. Указано, что знание выявленных фактов является необходимым условием зрелого мировоззрения, эффективной охраны природы.

Отмечено, что развитие геоморфологических исследований позволяет изучать рельеф как агроресурс. Предложен алгоритм исследования рельефа как агроресурса. Основная концепция агрогеоморфологии основана на системном анализе с помощью количественных методов, изучения эрозионного процесса и антропогенного влияния.

Дисертацію присвячено розв'язку проблем виділення об'єктів з цифрового зображення, класифікації ділянок земної поверхні за рівнем складності рельєфу та за наявністю певних форм. Запропоновано новий метод дослідження рельєфу, що базується на використанні основних положень теорії обробки зображень. Розроблено математичний підхід для виділення структурних ліній поверхні за даними цифрової моделі автоматичним методом. Проведено експериментальні дослідження складності рельєфу за допомогою різних кореляційних і спектральних функцій. На основі виконаних досліджень запропоновано метод моделювання рельєфу зображуванням зі змінною оптичною щільністю. Використано основні положення теорії розпізнавання образів для виділення певних форм рельєфу, що дало можливість створити методику виділення схилів з певною експозицією та інших форм рельєфу за цифровою моделлю в системі реального або близького до реального масштабу часу.

Дисертацію присвячено встановленню ролі екзогенних процесів рельєфоутворення і адекватної морфоскульптури у виникненні несприятливих екологічних обстановок у навколишньому середовищі на прикладі досліджених автором морфокліматичних зон (тундрової зони Східно-Європейської рівнини, підзони сухих степів в межах України) та окремих фрагментів інших регіонів Євразії (Центрально-Якутська рівнина, південь Західного Сибіру, Новосибірське плато, передгір'я Гірського Алтаю). В дисертації розроблено та обгрунтовано теоретико-методологічні засади нового науково-прикладного напрямку геоморфології - екологічного, що грунтується на концепції морфокліматичної зональності рівнин суходолу та результатах тривалих інженерно-геоморфологічних досліджень автора. Запропоновано конкретні шляхи вирішення існуючих на території досліджень еколого-геоморфологічних проблем, розроблено нові види спеціального геоморфологічного картографування та районування, рекомендовано методи застосування геоморфологічних досліджень при різних видах природокористування, висока ефективність яких обгрунтована теоретично та апробована на практиці.

Досліджено розсіювання консервативних домішок в області, що імітує складний рельєф місцевості. Визначено спільний вплив неоднорідності рельєфу на розподіл забруднюючих речовин в атмосфері.

З урахуванням світового та вітчизняного досвіду та результатів авторських морфоструктурних досліджень і картографування території України опрацьовано науково-методичні засади та принципи проведення середньо- та великомасштабних морфоструктурних і неотектонічних досліджень і картографування. Обгрунтовано зміст, завдання, методи та схеми дослідницьких операцій під час вивчення морфології, походження, віку, рельєфу, виявлення площових, лінійних і кільцевих морфоструктур. Визначено пріоритетні принципи тематичних досліджень і картографування. Розроблено нову легенду до геоморфологічних карт на морфоструктурно-морфоскульптурних засадах. Сформульовано головні завдання підготовчого (передпольового), польового, післяпольового етапів проведення морфоструктурних досліджень і картографування. Охарактеризовано регіональні морфоструктурні умови та особливості морфоструктурного картографування рельєфу України. Визначено головні напрями застосування морфоструктурного та неотектонічного аналізу в практиці пошукових робіт на деякі види корисних копалин, вирішення інженерно-геологічних і геоекологічних завдань.

Проанализированы проблемы выявления разноранговых неогеодинамических событий и их пространственно-временных корреляций в пределах равнинно-платформных территорий. Обоснованы главные направления и принципы проведения геоморфологической корреляции таких событий с учетом полигенетичности, гомогенности, соразмерности, смежности, иерархичности геоморфологических объектов, а также повсеместности, нелинейности проявления процессов геоморфогенеза и их синергетической взаимообусловленности.

Розроблено комп'ютерну технологію AREAUS, що дає змогу ефективно враховувати мінливі у просторі параметри універсального рівняння втрат грунту. Для ідентифікації параметрів рельєфу запропоновано нову структурну цифрову модель рельєфу з ієрархічною системою інформаційних чарунок. Одержано результати диференційованого у просторі та узагальненого у легенді електронної карти прогнозування модулів змиву грунту на площі 400 га.

Проведен комплекс работ по построению цифровой модели рельефа на территории Домбровского карьера в геоинформационной системе AcrGis.

Приведена технология создания цифровых моделей рельефа (ЦМР) по архивным топографическим планам. Проанализированы ЦМР Бабьего Яра, созданные на основе данных, полученных до и после Второй мировой войны.

Рассмотрены возможности совмещения изображений поверхности планеты в контексте определения ее рельефа. Сделано предположение, что изображения получены при различных условиях наблюдения. Предложен новый алгоритм совмещения по промежуточно реконструированным рельефам. С помощью компьютерного моделирования продемонстрирована его эффективность при большой разнице углов освещения.

Розглянуто найголовніші проблеми, пов'язані з обгрунтуванням виділення природно-антропогенних геоморфосистем, їх типізацією відповідно до відмінностей у співвідношеннях домінуючих рельєфоутворювальних чинників і процесів, у диференційованості режимів і обстановок сучасного геоморфогенезу. Для території України, яка характеризується широким спектром сучасних природних рельєфоутворювальних процесів і високим ступенем антропогенного освоєння рельєфу, встановлено режими й обстановки прояву рельєфоутворювальних природних і основних трансформаційних антропогенних процесів. Визначено головні напрями (підходи) типізації природно-антропогенних геоморфосистем з урахуванням провідних властивостей - структурованості, стійкості, динамічності, ієрархічності, екологічності). Типізація природно-антропогенних геоморфосистем сприятиме обгрунтуванню заходів щодо раціонального та безпечного природокористування за умов високого антропогенного навантаження.

Однією з важливих задач в межах метеорологічного прогнозування є комп'ютерна візуалізація одержаних результатів прогнозу, зокрема, тривимірне моделювання рельєфу земної поверхні. Одним із найпопулярніших програмних засобів розробки застосунків в області візуалізації даних є OpenGL - специфікація, що визначає незалежний від мови програмування кросплатформний програмний інтерфейс для написання застосунків, що використовують двовимірну й тривимірну графіку. Візуалізація даних є досить складною задачею, тому актуальним є питання створення спеціальних засобів автоматизації, що надали б змогу генерувати програмний код для задач з даної предметної області. Виконано налаштування раніше створеного алгебро-алгоритмічного інструментарію на проектування та синтез OpenGL програм. Автоматизоване конструювання програм здійснюється з використанням високорівневої мови, що грунтується на системах алгоритмічних алгебр Глушкова. Підхід продемонстровано на проектуванні програми візуалізації рельєфу підстильної поверхні для задачі прогнозування погоди.