Розкрито засади палеогеографії, висвітлено особливості палеогеографічних умов четвертинного періоду. Розглянуто питання етапності розвитку плейстоценових зледенінь, походження та еволюції культур людини. Описано методи відносного й абсолютного відтворення палеографічних обставин і рухів земної кори. Наведено фаціальний літологічний та біномічний аналіз для визначення фації за структурними та текстурними особливостями порід, їх мінералогічного складу.

Раскрыто основы палеогеографии, освещены особенности палеографических условий четвертичного периода. Рассмотрены вопросы этапности развития плейстоценовых обледенений, происхождения и эволюции культур человека. Описаны методы относительного и абсолютного воссоздания палеографических обстоятельств и движений земной коры. Приведен фациальный литологический и биномический анализ для определения фации по структурным и текстурным особенностям пород, их минералогического состава.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.721я431(0)

Шифр НБУВ: ІВ201612 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано новий, комплексно вивчений, опорний розріз верхньонеоплейстоценових відкладів, розміщений на правому березі р. Ворскла біля смт Велика Писарівка Сумської області, який може бути базовим під час проведення кореляції лесових розрізів верхнього неоплейстоцену України та Росії. Цей розріз запропоновано вважати стратотипом для ворсклянського (попередня назва - причорноморський) та стрілецького кліматоліту (попередня назва - дофінівський) верхнього неоплейстоцену. Це пов'язано з тим, що стратиграфічне положення дофінівського та причорноморського кліматолітів (горизонтів) у стратотипі (с. Нова Дофінівка Одеської області) не відповідає їх положенню в регіональній шкалі "Стратиграфічної схеми четвертинних відкладів України", 1993 р., крім того, у стратотипі дофінівський і причорноморський стратони не охарактеризовані аналітичними даними.

Описан новый, комплексно изученный, опорный разрез верхненеоплейстоценовых отложений, расположенного на правом берегу р. Ворскла около пгт большая Писаревка Сумской области, который может быть базовым при проведении корреляции лёссовых разрезов верхнего неоплейстоцена Украины и России. Предложено считать данный разрез стратотипом для ворсклянского климатолита (прежнее название причерноморский) и стрелецкого климатолита (дофиновский) верхнего неоплейстоцена. Это связано с тем, что стратиграфическое положение дофиновского и причерноморского климатолитов (горизонтов) в стратотипе (с. Новая Дофиновка Одесской области) не соответствует их положению в региональной шкале "Стратиграфической схемы четвертичных отложений Украины", 1993 и, кроме того, в стратотипе дофиновский и причерноморский стратоны не охарактеризованы аналитическими данными.

The description of the new comprehensively tested cut of the Upper Pleistocene deposits located on right bank of the Vorskla river near the settlement of city type Velika Pisarevka of the Sumy province is represented. It can be accepted as base at correlation of the Upper Pleistocene loessial deposits of Ukraine and Russia. It is offered to consider this cut as stratotype for the Vorskla climatolite (the former name is the Peri-Black-Sea climatolite) and for the Streletsky climatolite (the former name is the Dophinovsky climatolite). It is explained that the stratigraphic position of the Dophinovsky and Peri-Black-Sea climatolites (horizons) in the stratotype mismatches their position in the Regional Scale of the Stratigraphic Scheme of Quartarary deposits of Ukraine. Besides in the stratotype the stratones are not characterized by analytical data.

На підставі опрацювання та перекладу російськомовних видань з четвертинної геології (ЧГ) К.І.Лукашова, Д.С.Кізевальтера, А.А.Рижової, В.І.Конопльової, а також інших сучасних видань вивчено особливості, методики вивчення та картування четвертинних відкладів (ЧВ). Розглянуто питання стратиграфії, будови ЧВ і історії їх накопичення, а також окремі питання з археології. Описано ЧВ Європи й України. Визначено генетичні типи ЧВ і їх зв'язок з рельєфом місцевості та кліматичними умовами того часу. Розкрито народногосподарське та наукове значення ЧГ.

На основе обработки и перевода русскоязычных изданий по четвертичной геологии (ЧГ) К.И.Лукашова, Д.С.Кизевальтера, А.А.Рыжовой, В.И.Коноплевой, а также других современных изданий освещены особенности, методики изучения и размещения четвертичных отложений (ЧО). Рассмотрены вопросы стратиграфии, строения ЧО и истории их накопления, а также отдельные вопросы по археологии. Описаны ЧО Европы и Украины. Определены генетические типы ЧО и их связь с рельефом и климатическими условиями данного периода. Раскрыто народнохозяйственное и научное значение ЧГ.

Наведено результати досліджень різних аспектів проблеми середньоплейстоценового інтергляціалу, представленого на Волинській височині коршівським викопним грунтовим комплексом, сформованим упродовж 7-ї стадії ізотопно-кисневої шкали. Оцінено стратиграфічне положення цього інтергляціалу в Україні, Польщі, Білорусі. Розкрито можливості використання тафономічного аналізу для вивчення викопних остракод.

Приведены результаты исследований разных аспектов проблемы среднеплейстоценового интергляциала, представленного на Волынской возвышенности коршневским почвенным комплексом, сформированным в течение 7-й стадии изотопно-кислородной шкалы. Оценено стратиграфическое положение этого интергляциала в Украине, Польше, Беларуси. Раскрыты возможности использования тафономического анализа для изучения ископаемых остракод.

На основании стратификации, педологических и палинологических исследований более 50-ти опорных разрезов, расположенных в различных ландшафтных зонах территории Украины, выполнены реконструкции изменения положения ландшафтных зон на мезоэтапах развития природы плейстоцена и микроэтапах голоцена. В течение всех палеоэтапов выражена ландшафтная зональность, во время некоторых из них ландшафты относились к разным поясам. Прослежены значительные изменения в положении северной и южной границ лесостепной зоны, существовавшей на территории Украины на всех палеоэтапах. Выявлены палеоэтапы, на которых происходила значительная редукция зон смешанных и широколиственных лесов, а также этапы значительного сокращения (до исчезновения) степной зоны на территории Украины. В голоцене микроэтапы наибольшего продвижения зоны лесостепи к югу прослежены в ранней и средней атлантике, в конце суббореала и начале субатлантики, микроэтапы наибольшей аридизации степи прослежены в среднем суббореале и на его завершающей фазе. Прослежены закономерности в изменении территориальной дифференциации зональных ландшафтов на теплых и холодных этапах, которые можна использовать для природно-исторического прогнозирования.

Отмечено, что разделение влияния тектонических движений и эвстатических колебаний уровня моря затруднено из-за формирования похожих признаков в составе и строении донных осадков. Использование тренд-анализа рельефа, сопоставление распределения гранулометрических фракций и мощностей голоценовых отложений в районе от дельты Дуная до Одесского залива позволило выявить зону вертикальных тектонических движений, которая протягивается перпендикулярно к берегу через Днестровский лиман и далее.

Изложены основы методики палеопедологических исследований при изучении ископаемых почвенных образований. Выявлены характерные макро- и микроморфологические особенности плейстоценовых почв долины Днепра на территории Украины. Охарактеризованы подходы к изучению генезиса почв на основании их микроморфологических признаков. Элементы микростроения рассмотрены в связи с восстановлением первичных почвообразовательных процессов и диагностикой современных и древних почв. Выяснены тренды изменений плейстоценовых почв на основании анализа их микроморфологии.

Рассмотрены палинологические материалы как источник палеоклиматической информации. Приведены результаты экспедиции в районе позднепалеолитических поселений Анетовка I и Анетовка II (Украина). Описаны использованные методы химической обработки проб и результаты реконструкции палеорастительности исследуемого региона.

Досліджено геолого-геоморфологіні умови місцезнаходжень уніонід в алювіальних, озерних, озерно-лиманних відкладах різного віку долин річок Дністер, Дунай, Дніпро, Південний Буг і Приазов'я. Опрацьовано збори викопних решток уніонід з 40-ка місцезнаходжень, проведено їх монографічне вивчення. Виявлено основні напрямки просторової еволюції. Монографічно описано 50 видів уніонід, з яких 9 видів і 3 підвиди є новими для науки. Обгрунтовано суть змішаного характеру фауни малюсків з алювію II, III, V терас, по-новому інтерпретовано їх вік. Уточнено системний склад і віковий інтервал виділених А.Л.Чепалигою фауністичних комплексів, проведено стратифікацію та кореляцію четвертинних алювіальних відкладів.

Дисертацію присвячено питанням стратиграфічного розчленування та кореляції давньоевксинських відкладів північно-західного Причорномор'я з використанням викопної фауни дрібних ссавців. Вперше для вирішення цих задач застосована детальна морфологічна характеристика будови жувальної поверхні перших нижніх кутніх зубів польовкових (морфометричний аналіз, розподіл морфотипів, диференціація емалі). Виділено фауністичні комплекси та теріоасоціації. На основі цих даних проведено стратифікацію відкладів з давньоевксинським типом фауни молюсків і виділено три етапи розвитку басейну. Здійснено кореляцію давньоевксинських відкладів з осадками різних генетичних типів більш ніж 80 місцезнаходжень Європи.

Досліджено особливості літологічної будови та золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош. Встановлено основні літо- та мікрофації, визначено їх речовининй склад, структурно-текстурні особливості, простежено просторовий розподіл і взаємовідносини. Розкрито особливості гранулометрії, морфології, мікроморфології поверхні та хімічного складу розсипного золота, розроблено його морфогенетичну класифікацію. Простежено трансформацію зерен золота в річкових долинах і виявлено чинники, що обумовлюють даний процес. Встановлено зв'язок розсипної золотоносності з певними мікрофаціями та літофаціями й основні етапи формування річкових долин і розсипів золота. Проаналізовано зміну морфології річкових долин та її вплив на концентрацію в них металу. Розроблено пошукові критерії на розсипну та корінну золотоносність району досліджень, виділено перспективні ділянки для проведення пошуково-ревізійних робіт на корінну та розсипну золотоносність.

Проведено палеопедологічне (макро- та мікроморфологічне) дослідження верхньоплейстоценових грунтів і лесів Дніпра на території України. На підставі проведеного мікроморфологічного аналізу визначено первинні грунтотвірні процеси та генезис грунтів пізнього плейстоцену. Встановлено основні діагностичні макро- та мікроморфологічні ознаки грунтів і лесів за результатами дослідження відкладів 24-х розрізів плейстоцену для визначення особливостей їх зональних змін мішаних (хвойно-широколистяних) лісів, лісостепової та степової території дослідження з використанням нових даних термолюмінесцентного датування окремих горизонтів верхнього плейстоцену. На підставі результатів проведених палеопедологічних досліджень з'ясовано зональні грунтові покриви, проаналізовано зміни меж їх поширення для кадацького, прилуцького, витачівського та дофінівського палеографічних етапів. Вивчено динаміку змін верхньоплейстоценових грунтів у часі та просторі та відзначено спрямованість у розвитку грунтів кожного стратиграфічного горизонту. Встановлено, що грунти кожного палеографічного етапу мають індивідуальні макро- та мікроморфологічні ознаки. Визначено можливості використання палеогрунтів як стратиграфічних і корелятивних показників та індикаторів для відтворення фізико-географічної обстановки минулого.

На основі вивчення фауни молюсків відтворено природні (кліматичні, ландшафтні) умови верхньоплейстоценового лісонагромадження території Волино-Поділля. На підставі проведеного аналізу доведено, що для досліджуваного проміжку часу, включаючи епохи інтерстадіалів, сформувались малакоценози, домінуючими у складі яких були убіквісти та холодолюбні (аркто-бореально-альпійські) форми.

За результатами комплексних досліджень охарактеризовано особливості палеоліту Північного Поділля, його тривалість, періодизацію, встановлено етапи заселення даного регіону. Розглянуто параметри та динаміку природних умов палеоліту Північного Поділля, зокрема, клімату, рельєфу, рослинності, тваринного світу, ландшафтів. Проведено кореляцію культурних палеолітичних шарів з основними горизонтами лесів та викопних грунтів. Встановлено співвідношення та тривалість періодів палеоліту з періодами плейстоцену та голоцену. Досліджено геоморфологічні процеси, що відбувалися під час розселення на Північному Поділлі палеолітичних людей, а також процеси, що призвели до руйнування культурних горизонтів.

Уперше виконано реконструкції структури зональних ландшафтів території України за короткоперіодичними таксонами палеографічної етапності: підетапами, стадіями, підстадіями плейстоценових етапів і фазами розвитку голоценових ландшафтів. Розглянуто схему поділу палеографічних етапів четвертинного періоду території України на мезо- та мікроетапи розвитку ландшафтів. Складено картосхеми зональної структури ландшафтів за таксонами етапності. Обгрунтовано палеоландшафтні критерії виділення таксонів мезо- та мікроетапності та відповідних різнорангових стратонів. Визначено палеографічні пам'ятки та індикатори зональних палеоландшафтних одиниць. Розроблено модель реконструкції короткоперіодичної етапності змін зональних ландшафтів. Запропоновано критерії визначення еталонних розрізів для дослідження ландшафтних сукцесій палеографічного етапу. Удосконалено методологічні підходи та прийоми палеоландшафтознавчого синтезу літолого-педологічних і палінологічних даних з урахуванням відомостей про давній рельєф і літогенну основу ландшафтів. Наведено класифікацію зональних ландшафтів четвертинного періоду території України. Удосконалено критерії віднесення давніх природно-територіальних комплексів до систем, підсистем, типів, підтипів і надрядів палеоландшафтів. Установлено закономірності розвитку зональних ландшафтів протягом теплих періодів року. Визначено індивідуальні риси ландшафтних сукцесій та їх типологічних ознак на палеографічних етапах. Розроблено графічні моделі змін зональних інваріантів плейстоценових і голоценових ландшафтів у межах сучасних природних зон України. На підставі відмін палеоландшафтних сукцесій запропоновано

Наведено результати детального вивчення речовинного складу, просторової локалізації та потужностей верхньоплейстоцен-голоценових відкладів шельфу, континентального схилу та прилягаючої глибоководної частини на північному заході Чорного моря з застосуванням сучасних методик. Виділено літофації новоевксинських, нижньочорноморських і верхньочорноморських відкладів та побудовано схеми відповідних стратиграфічних підрозділів. Речовинний склад осадків, поширення та просторово-часова суперпозиція літофацій, а також розподіл їх потужностей надали можливості для реконструкції обстановок осадконакопичення й історії геологічного розвитку. Запропоновано схеми умов осадконакопичення у пізньому плейстоцені та голоцені. Установлено, що накопичення новоевксинських відкладів відбувалося за умов регресивного басейну. Нагромаджені раніше на шельфі донні осадки інтенсивно розмивалися та перевідкладалися в глибоководній частині моря, про що свідчать потужні конуса виносу. Трансгресія Чорноморського басейну голоцені здійснила значний вплив на умови осадконакопичення. У формуванні та просторовій локалізації двох геохімічних асоціацій елементів у верхньоплейстоцен-голоценових відкладах установлено ведучу роль біогенного та гідродинамічного факторів.

Наведено деякі результати, які показують, що на лівих притоках середнього Дніпра збереглися сліди значних повеней, які сталися 6 - 5 тис. років тому. Ці повені не внесли великих змін у будову річкових долин, але вплинули на будову нижніх терасових рівнів. Висвітлено приклади зміни річкового режиму на озерний за рахунок блокування стоку тимчасовими греблями.

Приведены некоторые результаты, которые показывают, что на левых притоках среднего Днепра сохранились следы больших паводков, которые имели место 6 - 5 тыс. лет тому назад. Эти паводки не внесли значительных изменений в строение речных долин, но воздействовали на строение нижних террасовых уровней. Освещены примеры изменения речного режима на озерный за счет блокирования стока временными плотинами.

Some evident of the superfloods that toke place 6 - 5 Ky BP on the left tributaries are preserved. Superfloods of that time didnТt exchanged its valleys, but conditions of the low geomorphologic level were transformed. There are evident of the transforming river regime to lake regime because streams were blocked by temporal rock-dam.

Розглянуто етапи дослідження четвертинних відкладів. Наведено класифікацію червертинних континентальних відкладів. Охарактеризовано літологічні та стратиграфічні методи досліджень, методи палеонтологічних досліджень та абсолютних датувань. Проаналізовано археологічні дослідження у палеогеографії, висвітлено палеогеографічні реконструкції.

Висвітлено особливості мікробудови викопних (плейстоценових) і сучасних (голоценових) грунтів для визначення їх генезису на підставі педагогічного (макро- і мікроморфологічного) дослідження відкладів понад 24-х розрізів. Розглянуто питання історії розвитку, характеристику мікроморфологічного вивчення викопних і сучасних грунтів території України, основні завдання та сучасний стан дослідження їх мікроморфології. Зазначено, що для визначення генезису грунтів доцільна певна послідовність їх мікроморфологічного вивчення. Наведено схему мікроморфологічного опису шліфів, охарактеризовано основні елементи мікробудови грунтів. Увагу приділено викопним і сучасним грунтам басейну Дніпра на території України в межах фізико-географічних зон - мішаних лісів, лісостепу та степу. Розкрито основні діагностичні макро- і мікроморфологічні ознаки даних грунтів та мікроморфологічні особливості їх зональних змін, а також важливе значення даних досліджень для визначення генезису та встановлення типів грунтів.