Визначено сутність геотектоніки, методику та основні етапи її розвитку. Розглянуто питання внутрішньої будови і складу Землі, тектонічних рухів та їх класифікацію, тектонічних дислокацій, стосовно зон сучасної активності планети та подільності літосфери, будови внутрішніх областей океанів, областей переходу континент - океан, головних геоструктурних елементів океанів. Висвітлено головні етапи розвитку та загальні закономірності еволюції земної кори. Наведено основні геотектонічні гіпотези.

За даними аерокосмогеологічних досліджень, флюїдодинамічні процеси в літосфері найактивніше розвиваються в межах геофлюїдодинамічних вузлів перетину лінійних зон горизонтальних напруг, що розглядаються як один із активних факторів формування сучасних ландшафтів. З ними пов'язано формування досить обширних аномальних форм рельєфу суходолу, морських кіс, піщаних банок, степових блюдець і подів, озер, зсувних амфітеатрів, аномальних змін фізіології рослин та їх оптичних характеристик. Генетичний зв'язок ландшафтів із геофлюїдодинамічними структурами є основою вивчення останніх дистанційними методами.

Висвітлено результати геоелектричних досліджень Євразійського складчастого поясу і прилеглих територій на великому просторі від Карпат до Байкалу, методи обробки та інтерпретації глибинних електромагнітних зондувань. Побудовано моделі електропровідності земної кори та верхньої мантії тектоносфери Карпат, Українського щита, Донбасу, Дніпровсько-Донецької западини, Криму, Кавказу, Тянь-Шаню, Турану, Паміру, Алтаю і Байкальської рифтової зони та описано можливі геологічні причини утворення аномальних зон високої електропровідності.

Розроблено метод детального картування кінематичних вісей сучасних розломів земної кори і вперше у світовій практиці виконано демографічні вимірювання, безпосередньо, у вісях деяких найбільш активних розломів. Виявлено раніше невідоме явище циклічної пульсації розломів із правильним чергуванням періодів розширення та стискання. Показано, що всі експериментальні природні події та крупні технічні катастрофи пов'язані з моментами (піками) розширення сучасних розломів. Докладно розглянуто способи зменшення негативних наслідків геологічної пульсації.

Доведено, що на першому етапі планетоутворення речовина планет, викинута з Сонця, була іонізована. Внаслідок цього утворились ядра планет, речовині яких було передано обертовий момент від Сонця. Встановлено, що після нейтралізації речовини планет залежність від електромагнітних сил майже зникає, а під дією гравітації вони збільшують обертову швидкість навколо своєї осі. Зовнішню оболонку (мантію) гальмують приливні сили і на межі між нею та ядром утворюється лава (рідко ядра), яка згодом видавлюється на поверхню і стікає з хребтів.Доведено, що за рахунок тертя на нижній межі (М) підтримується температура, достатня для часткового плавлення порід, і через це на межі (М) температура досягає максимуму для верхніх 600 - 700 км. Водночас, у верхній мантії за рахунок тепла, що надходить в основному від межі (М), утворюються астенолінзи. Визначено,що єдиною геотектонічною концепцією (теорією) є М-тектоніка, детальне вивчення і застосування якої на практиці дасть можливість отримати дешеві сировинні ресурси.

Розглянуто методичні засади гравітаційного моделювання земної кори та верхньої мантії, а також наведено геолого-геофізичні дані Україні, що можуть бути застосовані з метою побудови щільнісних моделей кори загалом та окремих її фрагментів. Наведено результати моделювання на регіональному рівні (переважно, вздовж профілів ГСЗ), спрямовані на дослідження структури тектоносфери та глибинних процесів, і на окремих ділянках, які вивчались з метою пошуків родовищ корисних копалин.

Возможны три подхода для выявления крупнейших таксонов этапности природы земной поверхности. Один из них основывается на истории жизни. При этом выделяется три самых больших этапа: азойский (от 13,0? до 4,5? - 3,9? млрд. лет), криптозойский (от конца азоя до 0,6 или 0,57 млрд. лет) и фанерозойский (0,6 млрд. лет - ныне), с расчленением каждого из них на разных основаниях (в частности криптозоя и фанерозоя - по палеонтологическим данным). В основе второго подхода - характер строения и истории этажей земной коры. Таким образом дофанерозой материков расчленен, по эмпирическим данным, на 4 этажа - алданский, киватинский, афебский и рифейский, время образования каждого из них равно примерно 1,0 млрд. лет (от 4,5 до 0,6 млрд. лет). Третий подход - палеогеографический, при котором учитываются этапы реконструируемой природы. Исходя из него, наибольшими этапами природы земной поверхности в дофанерозое будут: раннеприскойский, позднеприскойский, саамский, кеноренский, карельский, гренвильский, катангский. Длительность этих палеогеографических этапов-мегаэр в криптозое сокращается со временем: от 1,2 до 0,4 млрд. лет, причем каждый из них разделяется на два палеогеографических периода: более ранний - талассократический и следующий - геократический.

В свете идей академика В.С.Соболева рассмотрена проблема глубинной миграции калия при формировании континентальной земной коры. Первичная трондьемитовая раннеархейская кора была бедна калием, лишь в позднем архее и особенно в раннем протерозое произошло его накопление за счет флюидных потоков из мантии. При этом происходила как метасоматическая биотизация плагиогнейсов и плагиогранитов, так и образование магматических гранитных плутонов.

На прикладі деяких регіонів (Чорне море, Західний Сибір) показана роль супутникової інформації в ефективному вивченні флюїдопровідних структур літосфери. Важливість вивчення вказаних структурних утворень літосфери зумовлена великою їх роллю у розвитку багатьох геологічних, геоморфологічних та геофізичних процесів (розташуванні родовищ корисних копалин, розвитку ерозійних процесів і формуванні окремих форм рельєфу, геопатогенних зон та ряду інших. Для ефективного використання супутникової інформації у вирішенні важливих практичних і наукових завдань необхідна розробка технологій її використання на рівні фундаментальних та прикладних досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211.2 + Д342.53

Рубрики:

Оболонка Землі

Ультраосновні ефузивні породи

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено влияние океанических и атмосферных течений на скорость вращения Земли. Проанализированы особенности древних наводнений и оледенений, описан химический состав атмосферы в период образования месторождений угля, нефти и газа. Определены места расположения океанических электрических станций, освещены эффективные способы извлечения природной энергии. Приведены оценка скорости формирования земной коры и периодов извержений вулканов и землетрясений, результаты исследования циклов энергоустановок, использующих тепло Земли.

Освещены процессы, происходящие в коре Земли, других планет и на их поверхностях. Приведены описания системы прогнозирования землетрясений. Рассмотрен вопрос о глобальных движениях коры, представлены сведения о вулканах, ископаемых.

Описано внутрішню будову Землі, проаналізовано її рух навколо своєї осі та Сонця, найважливіші ознаки географічної оболонки, загальні географічні закономірності будови та розвитку, кругообіг речовин та енергії у ній. Висвітлено асиметрію у структурі ландшафтної оболонки, основні закономірності диференціації географічної оболонки та природи Світового океану. Розкрито загальний характер підстилкової поверхні та кліматичні закономірності Землі. Визначено основні чинники диференціації географічної оболонки. Наведено стислу характеристику ландшафтних зон земної кулі.

Описана внутренняя структура Земли, проанализированы ее движение вокруг своей оси и Солнца, важнейшие свойства географической оболочки, общие географические закономерности структуры и развития, кругооборот вещества и энергии в ней. Освещены ассиметрия в структуре ландшафтной оболочки, основные закономерности дифференциации географической оболочки и природы Мирового океана. Раскрыты общий характер подстилочной поверхности и климатические закономерности Земли. Определены основные факторы дифференциации географической оболочки. Приведена краткая характеристика ландшафтных зон земного шара.

На основе обобщений теоретических и эмпирических достижений наук о Земле (геологии, геотектоники, планетологии и геофизики) предложена концепция гравитационно-резонансного экзотектогенеза. С учетом данной концепции рассмотрена Солнечная система как система, стремящаяся в своем эволюционном развитии к резонансному состоянию в отношении орбитальных параметров Солнца и планетных систем и их эндогенной эволюции. Земля, будучи открытой системой, эволюционирует не в "свободном режиме", а вынужденно согласует эндогенное саморазвитие со сложным спектром разночастотных внешних возмущений, с законом эволюции Солнечной системы в целом.

Изложены проблемные вопросы использования экспериментальных петрофизических данных при давлениях и температурах, имитирующих РТ-режимы литосферы для геологической интерпретации глубинных скоростных полей и определения емкостно-фильтрационных свойств глубокозалегающих пластов. Решения задач проведены с учетом теорий перколяции и подобия фрактальных систем. Представлены методики оценок типов пород на различных глубинах, определения форм и структур геологических тел и месторождений, а также некоторые воззрения о происхождении и распространении углеводородов и геодинамики континентов.

Наведено механізм дії основних фізичних законів на прикладі явищ у різних оболонках Землі. Розглянуто головні фізичні властивості Землі як планети та властивості окремих геосфер, а також будову та склад кожної з них. Проаналізовано особливості перерозподілу енергії в межах усіх геосфер з метою розуміння структури глобальних і регіональних природних систем.

Приведен механизм действия основных физических законов на примере явлений, происходящих в различных оболочках Земли. Рассмотрены главные физические свойства Земли как планеты и свойства отдельных геосфер, а также строение и состав каждой из них. Проанализированы особенности перераспределения энергии в пределах всех геосфер для понимания структуры глобальных и региональных природных систем.

Предложена новая система взглядов на структурную эволюцию Земли, обусловленная неудовлетворенностью ее геотектонической парадигмой - тектоникой литосферных плит. В качестве альтернативы показана миграция твердой оболочки планеты по жидкофазной, пространственно бездискретной кровле внешнего ядра (нижняя астеносфера) под воздействием инерционно-гравитационного механизма. Выяснены причины складкообразования в Донбассе. Описаны рифтогены горячих поясов Земли, в частности, Восточно-Европейско-Мозамбикского, Днепровско-Донецкого, Чагос-Локкадивского, Каспийско-Балтийского, Патагоно-Аляскинского, Восточно-Индоокеанского, Карско-Оманского, Персидско-Британского. Приведена модель глубинного строения центральной части Азиатского континента, изложена роттационно-флюидная гипотеза глобального тектогенезиса.

Рассмотрены результаты изучения и интерпретации физических полей на территории Днепровско-Донецкой впадины, а также глубинные процессы, обусловившие формирование современного строения региона. Проанализированы сейсмические, геотермические (в том числе - палеогеотермические), геоэлектрические, гравитационные и магнитные данные. Приведена информация о составе магматических пород, уровне литогенетических изменений пород, современных движениях поверхности, изотопии гелия, нефтегазоносности, геоэнергетических ресурсах. Рассмотрена схема эволюции тектоносферы Днепровско-Донецкой впадины.

Розкрито значення та основні завдання геології, розглянуто історію розвитку наукової дисципліни, наведено відомості про проведення геологічних досліджень в Україні. Висвітлено сучасні уявлення про Землю та речовинний склад земної кори. Особливу увагу приділено вивченню літосфери - зовнішньої твердої оболонки планети, яка є об'єктом вивчення геології. Розглянуто процеси внутрішньої та зовнішньої динаміки Землі, зокрема вивітрювання, руйнівну та акумулятивну дію підземних вод, морів та океанів, формування льодовиків, озер і боліт.

Раскрыто значение и основные задания геологии, рассмотрена история развития научной дисциплины, приведены сведения о проведении геологических исследований в Украине. Освещены современные представления о Земле и вещественном составе земной коры. Особое внимание уделено изучению литосферы - внешней твердой оболочки планеты, являющейся объектом изучения геологии. Рассмотрены процессы внутренней и внешней динамики Земли, в частности выветривание, разрушающее и аккумулятивное действие подземных вод, морей и океанов, формирование ледников, озер и болот.

У феноменологічному аспекті концептуально охарактеризовано п'ять фундаментальних принципів, на яких грунтується методологія вивчення особливостей структури земної кори на підставі використання дистанційних аерокосмічних технологій.

В феноменологическом аспекте концептуально охарактеризованы пять фундаментальных принципов, на которых базируется методология изучения особенностей структуры земной коры на основе использования дистанционных аэрокосмических технологий.

The paper is the second one of the series of scientific works. Five substantial (or fundamental) foundations of the methodology of the Earth's crust features structure study on the base of remote sensing technologies are characterised conceptually and briefly from phenomenological positions.