Розглянуто в історичній послідовності формування та розвиток теорії кольоровості органічних сполук з погляду зв'язку між їх кольором та будовою. Особливу увагу приділено дослідженням видатного українського вченого в галузі органічної хімії, академіка АН України Андрія Івановича Кіпріанова (1896 - 1972 рр.), роботи якого отримали всесвітню відомість та визнання.

Висвітлено теоретичні засади хімії барвників, наведено відомості про колір, будову й іонізацію молекул органічних сполук, поляризувальні замісники, конкуруючі спряжені системи, комплексоутворення з металами. Проаналізовано вплив просторових факторів на поглинання світла органічними сполуками. Описано індикаторні й оптичні властивості барвників, явище сольватохромії, розглянуто залежність максимумів смуг поглинання ціанінових барвників від копланарності четвертинних солей (на прикладі солей, що містять тетрагідроакридиновий скелет і циклопентановий фрагмент), проаналізовано електронний вплив замісників у хіноціанінових барвниках. Наведено навчальну та робочу програми курсу, розроблено завдання для лабораторних і контрольних робіт, обгрунтовано рекомендації щодо їх виконання й оцінювання знань студентів.

Освещены теоретические основы химии красителей, даны сведения о цвете, строении и ионизации молекул органических соединений, поляризирующих красителях, конкурирующих спряженных системах, комплексообразовании с металлами. Проанализировано влияние пространственных факторов на поглощение света органическими соединениями. Описаны индикаторные и оптические свойства красителей, явление сольватохромии, рассмотрена зависимость максимумов полос поглощения цианиновых красителей от копланарности четвертинных солей (на примере солей, содержащих тетрагидроакридиновый скелет и циклопентановый фрагмент), проанализировано электронное влияние заместителей в хиноцианиновых красителях. Приведены учебная и рабочая программы курса, разработаны задания для лабораторных и контрольных работ, обоснованы рекомендации по их выполнению и оцениванию знаний студентов.

In this work we present the approach based on detection of interference colour for thin films of organic matters (calixarens) under adsorption of molecules-analyts. The monitoring of chemical interaction for gas molecules with sensitive layer of calixarens was carried out by television method to detect R, G, B (red, green, blue) characteristics of sample colour image with the consequent mathematical processing.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г214.245 + Г461.313.21

Рубрики:

Будова та колір органічних сполук. Теорія кольоровості. Галохромія

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.737-24 + Г214.244

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати експериментальних досліджень умов вирощування монокристалів КДП, легованих органічними люмінофорами. Надано схему можливого когерентного спряження кристалохімічних параметрів гратки КДП із деякими органічними люмінофорами. На підставі квантово-хімічних розрахунків середнього радіуса молекул люмінофорів, аналізу величин зарядів їх дисоційованих іонів, а також експериментальних результатів щодо входження молекул у кристали запропоновано критерій когерентного спряження молекули, яка входить у вузли гратки. Даний підхід можна запропонувати для модифікування органічними люмінофорами різних водорозчинних кристалів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г214.24

Рубрики:

Будова та оптичні властивості органічних сполук

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено систематичне дослідження та з'ясовано закономірності перебігу реакцій дибутилскварату та 3-бутокси-4-(2,3-дигідрогетариліденметил)-3-циклобутен-1,2-діонів (моносквараїнів) з CH-кислотами, азотвмісними гетероциклічними метиленовими основами, ціанамідом і тіонуючими агентами. Розроблено препаративні методи синтезу й одержано нові моносквараїни і сквараїни симетричної та несиметричної будови, в яких атом кисню циклобутенового фрагменту заміщений диціанометиленовою, ціаноцтовою, нітрооцтовою, 1,3-індандіоновою, барбітуровою, тіобарбітуровою, ціанамідною групами або атомом сірки. Встановлено більш високу реакційну здатність похідних моно-сквараїнів у порівнянні зі квадратною кислотою та дибутилскваратом, що дозволило вперше синтезувати сквараїнові барвники з бензоксазольним, 5-арил-1,3-оксазольним і 5-арил-1,3,4-оксадіазольним фрагментами. Вивчено зв'язок спектрально-люмінесцентних та інших фотофізичних властивостей сквараїнів і моносквараїнів з їх молекулярною будовою. Вперше знайдено реакцію фотоіндукованого гідролізу тіосквараїнів, яка дозволила розробити флуоресцентні матеріали з підвищеною стабільністю спектральних характеристик до дії світла. Створено нові перспективні флуоресцентні зонди та мітчики з поліпшеними експлуатаційними характеристиками.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено ознаки агрегації ароматичних хромофорів у їх електронних спектрах поглинання та флуоресценції. Установлено спектральні закономірності стосовно утворення агрегатів ароматичних сполук, стабільних в основному стані. Досліджено залежності щодо величин стоксового та сольватохромного зсувів флуоресценції молекулярних ексимерів. Розглянуто підходи до аналізу спектрів їх флуоресценції як термодинамічної системи. Вивчено природу явища лінійної залежності вільної енергії та встановлено закономірності його проявів стосовно енергетичних характеристик ексимерів. Запропоновано методи визначення ефективності безвипромінювального переносу енергії між спектральними центрами у хромоформісних полімерах, які передбачають використання спектроскопії синхронного сканування флуоресценції.

Вивчено питання історії формування та розвитку теорії кольоровості органічних сполук у науковій школі академіка НАН України А.І.Кіпріянова (1896 - 1972 рр.) у контексті світових досягнень у галузі досліджень хімії барвників та зв'язку між кольором та будовою органічних сполук. Проаналізовано стан досліджень з теорії кольоровості та проблем теоретичної органічної хімії у 1920 - 1950-х рр. Розглянуто історію виробництва органічних барвників і ранні теорії кольоровості, які існували до створення А.І.Кіпріяновим його теорії. Висвітлено основні фактори формування особистості А.І.Кіпріянова як вченого та творця наукової школи. Здійснено аналіз науково-дослідної та педагогічної діяльності вченого, доведено наукові пріоритети А.І.Кіпріянова та його школи у галузі хімії барвників і теорії кольоровості органічних сполук серед вітчизняних і зарубіжних вчених.

Обобщены и систематизированы основные закономерности теории цветности органических красителей, устанавливающие связь между их окраской и строением молекул, позволяющие осуществлять дизайн новых красителей с практически ценными свойствами. Показано, что применение сравнительно простых квантово-химических методов может быть полезным и надежным инструментом в объяснении и предвидении максимумов поглощения красителей разнообразного строения. Рассмотрены основные типы полиметиновых хромофоров и разнообразные способы их видоизменений. Показано, что смещение максимумов поглощения красителей в длинноволновую область может достигаться не только традиционным способом - удлинением цепи хромофоров, но и изменением строения концевых групп, введением заместителей, использованием взаимодействия двух или нескольких хромофоров, других изменений химического строения молекул. Для изучения спектров поглощения несимметричных красителей, в частности мероцианинов, широко использовались количественная зависимость между девиациями и электронодонорностью концевых групп и гетероциклических остатков, предложена полезная шкала электронодонорностей. Приведены молекулярные диаграммы основного и возбужденного состояния многих симметричных и несимметричных красителей, вычисленные методом Паризера - Парра - Попла, используемые для сравнения электронной структуры и изучения сольватохромии красителей.

С помощью экспериментальных исследований установлено влияние катионов хромофоров и термообработки на цветообразование в системе Fe - Al - Co - О, что позволяет в дальнейшем выполнять целенаправленный синтез пигментов синей, красной и желтой цветовой гаммы.

Синтезовано нові похідні стильбену та 1,4-дистирилбензолу, досліджено їх спектрально-люмінесцентні властивості й асоціацію у розчинах вуглецеводневих розчинників. Показано, що введення у молекули цих сполук як замісників об'ємної сильної електронодонорної групи трифеніламіну дозволяє синтезувати ефективні органічні люмінофори жовто-зеленого світіння, не схильні до асоціації.

Вперше проведено дослідження спектральних характеристик цинамоїлпіронів та їх вінілогів у широкому діапазоні pH. Встановлено кількісні характеристики рівноваг між їх протолітичними формами в основному та збудженому станах. Проаналізовано електронну будову цинамоїл-⍺-пірону (ЦП). Встановлено локалізацію хромофорних фрагментів у досліджуваних молекулах. Проведено розрахунки перерозподілу заряду між спектрально-активними фрагментами ЦП. Зроблено оцінювання ефективності міжфрагментного переносу заряду під час збудження молекул і в процесі їх структурної релаксації. Вперше проведено багатофакторний регресійний аналіз сольватохромних і сольватофлуорохромних властивостей цинамоїлпіронів і їх вінілогів в розчинниках і полімерних матрицях різної природи. Вивчено взаємозв'язок між спектральною поведінкою й електронною будовою досліджуваних сполук, зокрема, оцінено вплив міжфрагментного переносу заряду на кількісні характеристики поглинання та емісії світла. Вперше проведено структурні та спектральні дослідження заряджених біс-хромофорних систем на основі катіону бензопірилію. З використанням дифрактометричних і квантово-хімічних методів вивчено будову кумароїл-бензопірилійового катіона в конденсованому стані. Проведено конформаційний аналіз досліджуваних молекул. Проведено теоретичний аналіз електронної будови похідних кумароїлбензопірилію (КБП), зокрема, зроблено кількісне оцінювання перерозподілу електронної щільності між фрагментами в основному та збудженому станах. Встановлено взаємозв'язок між спектральними властивостями досліджуваних сполук та одержаними теоретичними параметрами, що характеризують взаємодію між хромофорами. Вперше вивчено природу смуг поглинання та випромінення похідних КБП. Проаналізовано вплив замісників у кумариновому та бензопірилійовому фрагментах на спектральні властивості сполук. Досліджено сольватохромні та сольватофлуорохромні ефекти КБП солей у розчинах. Проаналізовано вплив неспецифічної та специфічної сольватації на міжфрагментний перенос заряду та спектральні властивості сполук. Проведено моделювання нуклеофільних комплексів КБП з молекулами розчинника.

Наведено класифікацію, фізичні та хімічні властивості та методи синтезу 8-арил-3,5-ді[(Е)-1-ариліден]-1,2,3,5,6,7-гексагідродициклопентано[b,e]піридинів, їх гексаамінометильних, алкіл- та ацилпохідних, N-арил та N-алкілпіридинієвих солей, а також октагідродициклопентано[b,e]піридинів. Особливу увагу приділено особливостям встановлення закономірностей між будовою синтезованих сполук та їх спектрально-флуоресцентними властивостями. Обгрунтовано використання одержаних люмінофорів як флуоресцентних зондів для моніторингу фізико-хімічних параметрів рідинних середовищ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г214.245 + Л71-106.34

Рубрики:

Будова та колір органічних сполук. Теорія кольоровості. Галохромія

Високомолекулярні сполуки (полімери) та пластмаси

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г214.24

Рубрики:

Будова та оптичні властивості органічних сполук

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г727-2 + Г214.24

Рубрики:

Елементоорганічні полімери. Координаційні полімери

Будова та оптичні властивості органічних сполук

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ