Робота знайомить з різними підходами до проблеми сімейної адаптації, особливостями протікання кризи у молодого подружжя, можливими реакціями партнерів на критичну ситуацію в сім'ї, діагностичним інструментарієм та психотерапевтичними моделями, які можуть бути використані в практиці консультування сім'ї.

Розкрито теоретичні засади процесу виховання культури взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку в сім'ї та школі. Запропоновано оптимальну навчально-виховну стратегію залучення вчителів початкових класів, батьків і молодших школярів до практичної роботи з виховання культури міжособистісних взаємин за умов особистісно зорієнтованої освіти. Висвітлено основні положення програми педагогічного тренінгу для батьків "Культура взаємин батьків і дітей".

Раскрыты теоретические основы процесса воспитания культуры взаимоотношений родителей и детей младшего школьного возраста в семье и школе. Предложена оптимальная учебно-воспитательная стратегия привлечения учителей начальных классов, родителей и младших школьников к практической работе по воспитанию культуры межличностных взаимоотношений в условиях личностно ориентированного образования. Освещены основные положения программы педагогического тренинга для родителей "Культура взаимоотношений родителей и детей".

Для исследования отношений в супружеских парах введено понятие количества нереализованных ценностей (КНЦ) и на материале ответов 508 респондентов обнаружена корреляция между КНЦ, оценкой качества отношений и соционическими интертипными отношениями.Предложено внедрить аттестацию методик прогнозирования отношений между людьми.

Досліджено демографічні проблеми ХХ ст. в світі та в Україні. Розкрито історико-соціальний аспект проблем перенаселення та депопуляції у світі. Наведено характеристику демографічної ситуації в Україні. Визначено оптимальні терміни народження дітей, розглянуто соціально-психологічні передумови планування вагітності. Описано методику м'якої адаптації новонародженого до нових умов існування. Подано загальну характеристику репродуктивної поведінки сучасної молоді в Україні. Висвітлено основні шляхи та засоби планування сім'ї.

Обобщены современные представления о психологической основе семьи и роли семейного фактора в возникновении и развитии зависимости от алкоголя, наркотических и токсикоманических веществ. Освещены факторы риска, влияющие на возникновение наркологических заболеваний. Описаны начальные проявления алкогольной, наркотической (токсикоманической) зависимости, на которые должна обратить внимание семья. Приведены специальные анкеты, опросники, используемые для скрининга (тестирования) зависимости от психоактивных веществ на начальных этапах их возникновения. Показана роль первичной профилактики алкоголизма, наркомании и токсикомании.

Обстежено 307 підлітків (три групи) чоловічої статі віком 11 - 15-ти років. Першу групу представляли підлітки з гіперкінетичними розладами та розладами поведінки, другу групу - "проблемні" школярі, третю - соціально адаптовані підлітки, які займаються спортом (група порівняння). У підлітків першої групи з'ясовано несприятливий варіант сімейного анамнезу: серед них багато сиріт, позбавлених батьківського піклування, сімей, в яких батьки зловживають психоактивними речовинами, позбавлені батьківських прав і відбувають покарання у місцях позбавлення волі. Серед батьків підлітків клінічної групи відзначено високий рівень смертності внаслідок алкоголізації, травматизму, нещасних випадків, суїцидальних дій та кримінальних ексцесів. Виявлено, що підлітки з гіперкінетичними та поведінковими розладами є однією зі складових криміногенного контингенту сучасного суспільства; усі підлітки зі злочинною поведінкою росли та виховувалися в сім'ї.

Розкрито методологічні основи формування готовності фахівців дошкільної освіти (ДО) до роботи з неблагополучними сім'ями (НС). Висвітлено основні категорії, методологічні підходи, принципи та концепцію дослідження. Розглянуто сім'ю як соціально-педагогічну проблему та виховну практику суспільства. Проаналізовано історичний аспект і сучасний стан проблеми виховання дітей у сім'ї. Визначено причини порушень міжособистісного спілкування у сім'ї та механізми їх виникнення. Показано вплив сімейних відносин на психіку дитини. Увагу приділено діагностичним методикам виявлення рівня готовності фахівців ДО до роботи з НС.

Раскрыты методологические основы формирования готовности специалистов дошкольного образования (ДО) к работе с неблагополучными семьями (НС). Освещены основные категории, методологические подходы, принципы и концепция исследования. Рассмотрена семья как социально-педагогическая проблема и воспитательная практика общества. Проанализированы исторический аспект и современное состояние проблемы воспитания детей в семье. Определены причины нарушения межличностного общения в семье и механизмы их возникновения. Показано влияние семейных отношений на психику ребенка. Внимание уделено диагностическим методикам выявления уровня готовности специалистов ДО к работе с НС.

The author defines the term maternal ambivalency as a psychological phenomenon of a person. The forms in personal spheres of a woman are analysed.

Проанализированы сведения о состоянии внутрисемейной агрессии психически больных в разных странах. Проведено исследование частоты совершения психически больными агрессивных действий в семье на контингенте лиц специализированных психиатрических отделений с усиленным и общим наблюдением.

Наголошено на актуальності виховання в індивіда здатності до життєвого самовизначення, вироблення в нього навичок "соціальної вибудови", самовиховання.

Представлено результати дослідження впливу якості ставлення батька на психосемантичну структуру маскулінності та фемінінності в дівчат-підлітків.

На підставі емпіричного дослідження проаналізовано ретроспективне уявлення осіб юнацького віку щодо ставлення до них їх батьків; визначено особливості поглядів осіб юнацького віку до Бога; виявлено взаємозв'язки між уявними відносинами молоді з батьками в період до дванадцяти років з їх ставленням до Бога.

Проаналізовано нові ідеї та уявлення про психологію діалогу, які допомагають розкрити сутнісні закономірності та феномени психодуховного буття людини та екзистенційно-гуманістичні виміри розвитку психіки і особистості.

Розглянуто проблему емоційного вигоряння, зумовленого такими дисгармонійними шлюбно-сімейними взаємостосунками, котрі визначаються як залежні. Зроблено спробу дослідити механізм виникнення емоційного вигоряння в залежних сім'ях та визначити соціально-психологічні чинники, що спричиняють його розвиток. Окреслено також шляхи психологічної профілактики і корекції цього феномену.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю956-994-06-734

Рубрики:

Психологія сім'ї і побуту, виховання дітей у сім'ї

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены факторы риска синдрома жестокого обращения с детьми, связанные с социально-экономическим положением семьи, личностью родителей и особенностями личности ребенка. Исследование способствует прогнозированию вероятности насилия и проведению профилактических мероприятий.

Одержано нові дані про структуру та динаміку агресивної комунікації у парі "мати - дитина". Досліджено феномени невербальної комунікації матері й дитини, в яких описано особливості інтервенції матері в простір дитини під час навчання. Визначено залежність показників соціальної дезадаптованості молодшого школяра від проявів агресії в комунікації матері та дитини. Визначено складний характер залежності, за якої соціальна дезадаптованість школяра пов'язана з високим і низьким рівнем агресії у парі "мати - дитина". Проаналізовано конструктивні аспекти агресії, емпірично обгрунтовано дезадаптивну роль дефіцитарної агресії.

Розглянуто психологічні особливості психосоціального розвитку особистості у контексті сиблінгової взаємодії. З'ясовано що, значимість сиблінгової взаємодії полягає у прагненні знайти один в одному емоційну підтримку, психологічну безпеку, схвалення, відчути власну значимість, цінність і компетентність, внаслідок чого задовольняється потреба дитини у власній активності та пізнанні навколишнього світу. Встановлено, що важливим продуктом сиблінгової взаємодії є накопичення дитиною власного досвіду взаємодії, удосконалення образу "Я", зокрема, знань про свої можливості та їх межі. Порівняння ставлень і позиції дитини зі ставленнями та позицією сиблінга у сім'ї сприяє розширенню та об'єктивізації у неї уявлення про себе. Гармонійність взаємин дітей у сім'ї сприяє позитивності уявлення. Виділено 5 типів сиблінгової взаємодії (за критерієм спрямованості особистості у спілкуванні): конкуренцію, пристосування, компроміс, ігнорування та співпрацю. Найбільш поширеними серед них виявлено типи компромісу та пристосування. З'ясовано, що з системою взаємин дітей у сім'ї пов'язаний ступінь досягнення дитиною семирічного віку психологічної зрілості необхідної для шкільної адптації.

Проаналізовано розуміння як сприйняття та пізнання людини людиною, як розв'язування творчої задачі у контексті батьківсько-дитячих стосунків. Охарактеризовано дитячу обдарованість та її прояви. Проаналізовано результати емпіричного дослідження розуміння батьками проявів дитячої одарованості та його детермінанти. Виявлено зв'язки між показниками творчого мислення досліджених учнів, експертною оцінкою батьків, їх рівнем соціальної перцепції та стилем батьківського ставленння. У контексті стратегіальної теорії творчої діяльності (В.О. Моляко) визначено розуміння як творчий процес, що здійснюється завдяки активній взаємодії батьків з новою задачею (проявом обдарованості дитини - задачею для батьків), в результаті цього вони збагачують їх знання, формують тактичні прийоми та стратегії. Виділено етапи, рівні й ознаки розуміння батьками обдарованості в дітей, а також види нерозуміння. Запропоновано генезис розуміння проявів дитячої обдарованості як структурований, багатоетапний динамічний процес розв'язування нових пізнавальних задач, який базується на когнітивних стратегіях. Наведено зміст, структуру розробленої та апробованої навчально-тренінгової програми оптимізації розуміння батьками їх обдарованих дітей та результати формувального експерименту. Виявлено, що навчально-тренінгова робота, проведена з батьками, що не розуміють творчо обдарованих дітей, сприяє позитивним зрушенням у з'ясуванні ними феномену дитячої обдарованості й особистості.

Вивчено епідеміологію, клінічні особливості, фактори ризику синдрому жорстокого поводження з дітьми, а також психологічні проблеми та питання психологічної підтримки дітей, постраждалих від насильства. Показано зв'язок синдрому жорстокого поводження з дітьми з соціально-економічним станом родини, особистістю батьків і особистістю дитини. Проаналізовано психологічні проблеми та аспект психологічної реабілітації дітей - жертв жорстокого поводження. Запропоновано засіб прогнозування ризику синдрому жорстокого поводження з дітьми з використанням рівняння логістичної регресії. Обгрунтовано профілактичні заходи щодо зменшення кількості випадків синдрому жорстокого поводження з дітьми.